Ухвала суду № 140189774, 28.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

28 вересня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1604/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

секретар судового засідання - Трофименко С.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА", м. Харків

до Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА", м. Харків

про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди

за участю представників учасників справи:

позивача - Колісниченка А.С.,

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області, через систему «Електронний Суд», надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА" до Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА", в якому позивач просить суд:

1. визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПТЕКА911. ЮА», інформацію, поширену Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА»:

26.04.2026 у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid0bXFWfPKQzqsWuDWUKq64G3E3fNga33etNPuzHzXtkJSufq7r79ZRJWmkS9iJEF5fl?locale=ru_RU наступного змісту:

«Аптека 9-1-1» купує репутацію за замовні статті, щоб приховати крадіжку 2 мільярдів з бюджету»

«Здається, аптечні схематози вже працюють не настільки злагоджено, що керівництво вдалося до методу заробітку через судові тяжби. Бо коли немає чим перекривати факти починається тиск. І це лише підкреслює масштаб проблеми. Особливо коли ціна «репутації» виглядає як калькуляція, а не як принцип»

«Формально це різні бізнеси, фактично єдина структура з централізованим управлінням. Єдина торгова інфраструктура, однакові приміщення, спільне обладнання і бренд. Але грошові потоки розкидані по різних юрособах і ФОПах. Це дозволяє не перевищувати податкові ліміти і залишатися на спрощеній системі. Така модель прямо підпадає під ознаки штучного дроблення бізнесу. І вона використовується системно, а не епізодично.»

«Далі ще цікавіше. Документальне оформлення продажів ведеться від імені різних суб`єктів, при тому що фактична діяльність єдина. Частина розрахунків проводиться без належної фіскалізації, без відображення повної виручки. Облік товарів ведеться з порушеннями без чіткого підтвердження походження та залишків. Це створює можливість реалізації необлікованої продукції. А значить пряме заниження податкових зобов`язань»

«Окрема схема так звані «ліцензійні договори». Через Представництво «СКІЛ ТРЕЙД СП. З О.О.» (26628138) у 20232024 роках прокручено понад 2 041 469 632,25 грн. Платежі оформлювались як роялті за використання патентів і програм. Але ці об`єкти фактично не застосовувались у діяльності аптек і не мали економічного сенсу. Тобто гроші платились формально без реального змісту операцій .»

«Із цієї суми понад 2 007 307 401 грн не були відображені як доходи. Наслідок ймовірне ухилення від податку на прибуток на 361 315 332 грн: 162,5 млн грн у 2023 році та 198,7 млн грн у 2024 році. Частина коштів далі розподілялась між 101 компанією, серед яких щонайменше 26 вже фігурують у кримінальних провадженнях. Це вже не «оптимізація», а класична схема легалізації коштів»

«Жодні замовні матеріали і позови з «цінником» у 433 тисячі не здатні перекрити масштаб понад 2 мільярди гривень прокручених через фіктивні операції та сотні мільйонів недоплачених податків»

«Коли бізнес роками маскує єдину структуру під десятки компаній і ганяє гроші через «паперові» договори, це вже не про помилки чи оптимізацію це про свідомо вибудовану схему. Публічний шум може відтермінувати реакцію, але не скасовує факт. І наразі правда за нашими викриттями та реальними цифрами»;

26.04.2026 у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13934 наступного змісту:

«Державний імунітет для аптечного гіганта: чому Держлікслужба ігнорує порушення у мережі «9-1-1»?»

«Формально мережа складається з десятків окремих компаній, але всі вони мають спільних бенефіціарів, керівництво та адреси. Таке дроблення бізнесу використовується для обходу антимонопольного контролю та створення уявної конкуренції. Насправді ці суб`єкти діють як єдиний центр прийняття рішень. Це дозволяє контролювати значну частину роздрібного фармацевтичного ринку.»

«Окремим інструментом є контроль за асортиментом і обсягами реалізації. Фіксується штучне обмеження продажу лікарських засобів окремих виробників, що дозволяє перерозподіляти попит. Це створює можливість просування вигідних позицій і впливу на весь ланцюг постачання. Такі дії мають ознаки антиконкурентних узгоджених практик та зловживання ринковим становищем.»

«При цьому виявляються порушення ліцензійних умов: відсутність належної документації, недотримання умов зберігання, проблеми з температурним контролем та якістю препаратів»;

2. зобов`язати Громадську організацію «НОН-СТОП УКРАЇНА» у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду вилучити з загального доступу інформаційний матеріал, розміщений на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме:

у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid0bXFWfPKQzqsW uDWUKq64G3E3fNga33etNPuzHzXtkJSufq7r79ZRJWmkS9iJEF5fl?locale=ru_RU;

у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13934.

3. зобов`язати Громадську організацію «НОН-СТОП УКРАЇНА» у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію у наступний спосіб: опублікувати рішенням суду у справі на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме у мережі Facebook, мессенджері Telegram.

4. стягнути з Громадської організацієї «НОН-СТОП УКРАЇНА» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПТЕКА911. ЮА» моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026, справу № 922/1604/26 передано на розгляд судді Юрченко В.С.

15.05.2026, суд позовну заяву залишив без руху, з одночасним встановленням строку та способу усунення її недоліків.

21.05.2026, позивач, скерував, через систему «Електронний Суд», заяву про усунення недоліків (вх. № 12326 від 22.05.2026).

Ухвалою суду від 26.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 28.08.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

11.09.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. №22412), в якому він просить суд визнати поважними причини неподання доданих документів разом із позовною заявою та у разі необхідності поновити (продовжити) строк на їх подання та здійснювати розгляд справи з їх урахуванням; долучити до матеріалів справи як доказ Висновок експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 2605/5052 від 09.09.2026 за результатами проведення комісійного лінгвістичного (семантико-текстуального) експертного дослідження, а також інші додані до цієї заяви документи; а також у разі необхідності, позивач просить суд повернутись до стадії підготовчого провадження та призначити підготовче засідання для розгляду і вирішення поданого ним клопотання.

В обґрунтування клопотання позивач вказує на те, що ТОВ "АПТЕКА911. ЮА", в особі його представника, адвоката Колісниченка Артура Сергійовича, 22.06.2026, було направлено до Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України запит вих. № б/н про проведення експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження, разом із яким надано матеріали (публікації) для проведення дослідження у 3-х томах. За результатами проведеного комісійного лінгвістичного (семантико-текстуального) експертного дослідження судовими експертами Гуменським О.А. та Калюжним В.О., складено Висновок експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 2605/5052 від 09.09.2026 на 51 аркуші (прошитий, пронумерований і скріплений печаткою), який супровідним листом Київського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 1130/832-23-26/22 від 09.09.2026 направлено на адресу представника позивача.

Значений висновок, на думку позивача, безпосередньо стосується предмета доказування у цій справі, оскільки за його результатами експертами встановлено, що наявна в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів інформація відносно ТОВ "АПТЕКА911. ЮА" та інших зазначених у висновку юридичних осіб, є негативною та за об`єктивним змістом стосується якості фармакологічної продукції, ухилення від сплати податків, порушення економічної конкуренції та ухилення від мобілізації; за наявними лінгвальними ознаками та наявним об`єктивним змістом наведена у досліджуваних публікаціях негативнооцінна та виражена автором у формі фактичних тверджень, що передають негативну семантику; наявна в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів інформація є такою, що принижує ділову репутацію ТОВ "АПТЕКА911. ЮА" та інших зазначених у висновку юридичних осіб.

Позивач також вважає, що висновок експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 2605/5052 від 09.09.2026 є належним, допустимим, достовірним та вірогідним доказом у розумінні статей 76-79 ГПК України, який має істотне значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у цій справі, а саме щодо негативного характеру поширеної відповідачем інформації, форми її викладення (фактичні твердження, а не оціночні судження) та факту приниження ділової репутації позивача.

В обгрунтування причин неподання цього доказу разом із позовною заявою, позивач послався на те, що ним у позовній заяві письмово повідомлено суд, що не усі докази, які він вважає за необхідне подати - подані, через обставини їх збирання, і такі будуть подані додатково. Станом на день подання позовної заяви експертне дослідження тривало, а висновок експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, складено не було, що об`єктивно унеможливлювало його подання разом із позовом.

Позивач у клопотанні вказує, що висновок експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 2605/5052 складено по даті лише 09.09.2026, тобто після спливу строку на подання доказів разом із позовною заявою, при цьому позивач зазначає, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання цього доказу: звернувся до експертної установи із запитом від 22.06.2026, надав матеріали для дослідження у 3-х томах та забезпечив оплату вартості дослідження. Відтак, позивач вважає, що причини неподання цього доказу разом із позовною заявою, є поважними.

28.09.2026, судом у підготовчому засіданні, поставлено на розгляд клопотання позивача (вх. № 22412 від 11.09.2026).

28.09.2026 у судовому засіданні представник позивача своє клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 28.09.2026 не скористався, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Суд, розглянувши клопотання позивача (вх. № 22412 від 11.09.2026) та матеріали справи, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заяви, скарги, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі частини 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При звернені особи до суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявник має довести наявність поважних причин пропуску такого строку. При цьому, поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Так, відповідні правила встановлені, зокрема задля унеможливлення вчинення сторонами будь-яких зловживань, що призводять до затягування розгляду справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. (ч.4-6 ст. 119 ГПК України).

Частиною 2 ст. 207 ГПК України передбачено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Отже, законодавець прямо допускає прийняття судом доказів та вирішення заяв, поданих після спливу відповідного строку, за умови обґрунтування поважності причин.

Як встановлено судом, Позивач у позові письмово повідомив суд, що ним подано не усі докази, які він вважає за необхідне подати, через обставини їх збирання, і такі докази будуть подані додатково. Станом на день подання позовної заяви, експертне дослідження Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України тривало, а висновок експертів складено не було, що об`єктивно унеможливлювало його подання разом із позовом.

За приписами ч. 1 ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч. 2 ст. 101 ГПК України). Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (ч. 4 ст. 101 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч. 5 ст. 80 ГПК України, у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Згідно з ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Стаття 13 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно із статтею 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом статей 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Втім, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Так, у Постанові від 26.07.2023 по справі №911/1638/22 (пункти 5.31., 5.32.) Верховний суд вказав, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.

Також, подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд зазначає, що висновок експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України був складений по даті лише 09.09.2026, тобто вже після закінчення строку на подання доказів разом із позовом, тому Позивач не мав об`єктивної можливості надати його вчасно. Водночас позивач не допускав процесуальної бездіяльності, а послідовно вживав заходів у відповідності до вимог процесуального законодавства для своєчасного отримання доказу: направив запит до експертної установи від 22.06.2026, надав для дослідження матеріали у 3-х томах та повністю оплатив вартість послуг, при цьому позов містить письмове повідомлення суду, що ним подано не усі докази, які він вважає за необхідне подати, через обставини їх збирання і такі докази будуть подані додатково.

За таких обставин подання клопотання про визнання поважними причини неподання доданих документів разом із позовною заявою та у разі необхідності поновити (продовжити) строк на їх подання не свідчить про недобросовісну процесуальну поведінку Позивача чи безпідставне зволікання, а є наслідком об`єктивної необхідності долучення доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та узгоджується із попередніми послідовними процесуальними діями сторони заявника позову.

З огляду на це, суд вважає причини пропуску строку для подання вказаного доказу - поважними.

З метою недопущення порушення прав сторін, а також запобігання скасуванню рішення у цій справі з підстав позбавлення учасників процесу можливості скористатися своїми правами на стадії підготовчого провадження, суд вважає за необхідне повернутися до підготовчого провадження. Крім того, суд доходить висновку про наявність законних підстав для долучення до матеріалів справи висновку експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України №2605/5052 від 09.09.2026 за результатами проведення комісійного лінгвістичного (семантико-текстуального) експертного дослідження, а також інших доданих до заяви документів.

Відповідно до ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи відсутність в учасників справи інших заяв (клопотань), здійснивши усі необхідні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, передбачені ст. 182 ГПК України, враховуючи досягнення мети підготовчого провадження та те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження у справі №922/1604/26 та призначити справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись абз. 2, 3 ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА" про повернення на стадію підготовчого провадження у справі - задовольнити.

Здійснити повернення на стадію підготовчого провадження у справі №922/1604/26.

Визнати поважними причини неподання висновку експертів № 2605/5052 від 09.09.2026 разом із позовною заявою та поновити строк на його подання.

Долучити до матеріалів справи висновок експертів № 2605/5052 від 09.09.2026 за результатами проведення комісійного лінгвістичного (семантико-текстуального) експертного дослідження, а також інші додані до цієї заяви документи.

Закрити підготовче провадження у справі № 922/1604/26.

Призначити справу № 922/1604/26 до судового розгляду по суті на 07.10.2026 р. о (об) 14:00.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 111.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації у справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повну ухвалу підписано 30.09.2026.

СуддяВ.С. Юрченко