Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/901/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 277 662,76 грн
Секретар судового засідання Мельник В.Я.
Представники сторін у судове засідання не з`явились.
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
До Господарського суду Рівненської області 20.07.2026 надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Акцент - Банк" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 277 662,76 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч взятим на себе зобов`язанням, передбачених кредитним договором №20.35.0000000495 від 23.09.2025, не здійснив своєчасне та повне погашення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 277 662,76 грн, з яких: 36014,92 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 7477,08 грн залишок заборгованості за процентами; 8690,00 грн залишок заборгованості за винагородою; 1000,00 грн штраф (фіксована складова); 5000,00 грн штраф (змінна складова).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 04.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 27.08.2026.
Ухвалою суду від 27.08.2026 відкладено розгляд справи на 30.09.2026.
В судове засідання 30.09.2026 представник позивача не з`явився, одночасно з позовною заявою подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що відповідач у справі не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі Електронний суд.
03.08.2026 судом отримано відповідь на запит від Володимирецької селищної ради, згідно якого ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 у період з 12.08.2022 по 04.06.2026, проте 04.06.2026 знятий з реєстрації за заявою власника житлового будинку.
Відповідно до частини 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області на веб-порталі "Судова влада України" опубліковані оголошення про призначення судового засідання на 27.08.2026 та про відкладення судового засідання на 30.09.2026. Роздруківки оголошень наявні в матеріалах справи.
Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, та про відкладення розгляду справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
23.09.2025 між Акціонерним товариством "Акцент-банк" (далі - банк) та Фізичною особою - підприємцем Гафаров Яшар (далі - позичальник) було укладено кредитний договір N20.35.0000000495 (далі - договір).
Згідно з умовами пункту А2 та пункту А3 договору ліміт цього договору становить 245 000,00 грн на поповнення обігових коштів. Термін повернення кредиту - 21.09.2026.
Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток № 1 цього договору).
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором*((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)*процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом * річна процентна ставка/кількість днів поточного року)* кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу.
Сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту - сума щомісячного платежу за %.
Згідно пункту А6 договору за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 18,90 % річних.
Відповідно до пункту А8 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360"). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
Пунктом А10 договору передбачено, що позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,90% від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Пунктом А11 договору встановлено, що позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00 % процентів від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому договору.
Згідно з п.п. 2.2.2 - 2.2.3 договору позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору та повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 12, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.
Додатком № 1 до договору передбачено графік погашення кредиту.
На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу строковий кредит у розмірі 245 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.49909989.27053.64999 від 24.09.2025.
Відповідно до виписки по особовому рахунку з 23.09.2025 по 28.06.2026 відповідач здійснив часткове погашення заборгованості у загальній сумі 24 666,76 грн.
За приписами пункту А3 кредитного договору згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 21.09.2026.
Як встановлено судом, 29.06.2026 Акціонерне товариство "Акцент-Банк" направило направило на адресу відповідача вимогу щодо погашення всієї заборгованості за кредитом у строк до 18.06.2026
З урахуванням наведеного, строк повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та винагороди є таким, що настав.
Доказів сплати 226 268,37 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 20 504,39 грн загального залишку заборгованості за процентами, 17640,00 грн загального залишку заборгованості за винагородою, відповідач до суду не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.
Разом з тим, суд зазначає, що кредитний договір №20.35.0000000495 від 23.09.2025 було укладено між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем.
23.12.2025 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Гафарова Яшара.
Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).
Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598 - 609 Цивільного кодексу України, ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов`язання за кредитним договором та проігнорував вимогу позивача, останній звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 277 662,76 грн., з яких: 226 268,37 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 20 504,39 грн заборгованість за процентами; 17 640 грн заборгованість за винагородою; 1000,00 грн штрафу (фіксована складова) та 12 250 грн штрафу (змінна складова).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Суд встановив факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором щодо надання відповідачу грошових коштів (кредиту) шляхом перерахування 245 000,00 грн відповідно до меморіального ордеру №TR.49909989.27053.64999 від 24.09.2025.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Враховуючи пункт А3 договору, зобов`язання відповідача з повернення кредиту та внесення плати за його користування повинно бути виконане у строк до 21.09.2026.
Окрім того, з наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідача вбачається, що відповідач, у порушення умов договору, припинив здійснювати передбачені договором платежі.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Оскільки відповідачем допущено порушення виконання зобов`язань відповідно до графіку платежів, позивач набув право вимагати дострокового повернення кредиту та процентів за користування ним. Це право також передбачено пунктом 2.3.2 Договору.
З огляду на викладене, враховуючи прострочення відповідачем виконання зобов`язань за договором, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом у розмірі 226 268,37 грн, заборгованості за процентами в розмірі 20 504,39 грн та заборгованості за винагородою в розмірі 17 640 грн визнаються судом обґрунтованими.
Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача штрафу суд зазначає наступне.
У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з п. 5.8 договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Таким чином, з огляду на порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасного внесення платежів, у позивача виникло право нарахувати штраф, в порядку п. 5.8 Договору.
Водночас, пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався.
Оскільки укладений сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором та підпадає під регулювання пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, нараховані штрафи не можуть бути стягнуті з відповідача та підлягають списанню позивачем, враховуючи ту обставину, що період прострочення та нарахування штрафів припадає на період воєнного стану.
Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладена в постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №910/8349/22.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1000,00 грн штрафу (фіксована складова) та 12 250,00 грн штрафу (змінна складова) задоволенню не підлягають.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Висновки суду.
За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявленого позову та про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 226 268,37 грн, заборгованості за процентами в розмірі 20 504,39 грн та заборгованості за винагородою в розмірі 17 640,00 грн.
Розподіл судових витрат.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 164,94 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6005315595821 від 14.07.2026.
Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 95,23%.
Тому, позивачу підлягає відшкодуванню судовий збір за рахунок відповідача у розмірі 3966,27 грн (4 164,94 грн Х 95,23%).
Решта сплаченого судового збору 198,67 грн залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Гафарова Яшара (останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ14360080) 226 268 (двісті двадцять шість тисяч двісті шістдесят вісім) грн 37 коп. основної заборгованості за кредитним договором №20.35.0000000495 від 23.09.2025 року, 20 504 (двадцять тисяч п`ятсот чотири) грн 39 коп заборгованості за процентами, 17 640 (сімнадцять тисяч шістсот сорок) грн 00 коп заборгованості за винагородою та 3 966 (три тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн 27 коп судового збору за подання позовної заяви.
3. Відмовити у задоволені позову в частині стягнення 1 000,00 грн - штрафу (фіксована складова) та 12 250,00 грн - штрафу (змінна складова).
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.І.Мовчун
Судове рішення № 140189689, Господарський суд Рівненської області було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 918/901/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: