Ухвала суду № 140189168, 30.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.09.2026 р. Справа № 914/3260/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк, розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест», с. Кривиця Сарнецького району Рівненської області,

про відвід судді

у справі №914/3260/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест», с. Кривиця Сарнецького району Рівненської області,

до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс», с. Осова Сарнецького району Рівненської області,

про: визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 № 63/204-р/к у справі №63/9-01-157-2025

встановив:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 № 63/204-р/к у справі №63/9-01-157-2025.

Ухвалою суду від 23.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 21.05.2026 у справі №914/3260/25 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 25.06.2026.

29.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про відвід судді Березяк Н.Є. (вх.№ 27407/26). В обґрунтування поданої заяви зазначає про наявність обставин які у своїй сукупності викликають обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду цієї справи. Зокрема, 30.07.2026 протокольною ухвалою суд залишив без розгляду подане клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи вимог (запитів) органу АМКУ, адресованих третім особам, які були отримані представником позивача на поданий адвокатський запит до Західного міжобласного територіального відділення АМКУ. Водночас у подальшому до матеріалів господарської справи були долучені в позапроцесуальний спосіб матеріали антимонопольної справи №63/9-01-157- 2025. Таким чином, виникла процесуальна ситуація, яка для позивача має принципове значення. Відповідач отримав можливість використовувати у справі матеріали антимонопольного провадження, тоді як позивач не отримав аналогічної можливості своєчасно долучити документи, які дозволяють перевірити походження, порядок отримання та доказове значення цих матеріалів.

Під час ознайомлення із матеріалами справи позивачем встановлено наявність вимог (запитів) Західного міжобласного територіального відділення АМКУ, направлених третім особам, які до цього не були належним чином розкриті та долучені відповідачем до матеріалів господарської справи. Так, вимоги (запити) АМКУ, направлені третім особам, були відсутні в матеріалах судової справи та не надавалися відповідачем (у тому числі до відзиву) на підтвердження обставин, покладених в основу спірного рішення. Також, під час ознайомлення з матеріалами антимонопольної справи - представником позивача було встановлено відсутність серед документів, які були надані суду на дослідження - доручення Голови Антимонопольного комітету України від 15.11.2024 №13-01/928.

Зазначена обставина має істотне значення для позиції позивача, оскільки останній ставить питання про правові та фактичні підстави проведення дослідження та збору доказів у справі №63/9-01-157-2025. Крім того, під час ознайомлення з матеріалами антимонопольної справи позивачем було встановлено наявність вимог (запитів), направлених органом АМКУ третім особам, які мають значення для перевірки способу отримання інформації, у тому числі інформації, яка містить банківську таємницю.

На переконання заявника різний процесуальний доступ сторін до механізмів формування та перевірки доказової бази, яка має бути покладена в основу майбутнього судового рішення. Саме така поведінка та дії судді Березяк Н.Є. у сукупності з іншими обставинами створюють у позивача об`єктивний сумнів у тому, що суд однаково ставиться до процесуальних можливостей обох сторін та до реалізації ними їхніх процесуальних прав.

Клопотання позивача про долучення пов`язаних доказів від 31.08.2026 та від 18.09.2026 не отримали належного процесуального вирішення, а клопотання про долучення позивачем доказів, а саме вимог (запитів) АМКУ від 30.07.2026 - залишено без розгляду. Отже, виникла ситуація, за якої докази відповідача залишаються предметом судового дослідження, але процесуальні механізми, запропоновані позивачем та третьою особою для перевірки їх походження, змісту та технічного значення, не отримують аналогічного процесуального забезпечення. Саме ця сукупність обставин має значення для оцінки неупередженості судді.

Для заявника принциповим є те, що процесуальні можливості відповідача та позивача щодо формування і перевірки доказової бази виявилися фактично нерівними. Саме така сукупність, а не окрема ухвала, є підставою для сумніву в неупередженості судді.

Суддя Березяк Н.Є. у справі №914/3260/25, на думку заявника, не забезпечила належної рівності процесуальних можливостей сторін. З одного боку, відповідачу була забезпечена можливість надати та долучити до матеріалів справи матеріали антимонопольної справи №63/9-01-157-2025 вже на стадії розгляду справи по суті, при цьому в позапроцесуальному порядку. З іншого боку, процесуальні звернення позивача, спрямовані на долучення та дослідження доказів, які мають безпосереднє значення для перевірки доказової бази відповідача, не отримали аналогічного процесуального забезпечення.

При цьому позивач звертався до суду не лише із запереченнями, а із конкретними доказами та процесуальними клопотаннями: -від 29.07.2026; -від 31.08.2026; -від 18.09.2026. Одне з них від 29.07.2026 - було залишено без розгляду протокольною ухвалою від 30.07.2026. Два наступні клопотання - від 31.08.2026 та від 18.09.2026 - станом на завершення судового засідання 24.09.2026 не отримали належного процесуального вирішення. Така сукупність обставин має значення не сама по собі, а у взаємозв`язку з тим, що одночасно до сфери судового дослідження були введені матеріали антимонопольної справи, які містять доказову базу відповідача. Отже, для об`єктивного спостерігача може виникнути питання, чому документи, які підтверджують позицію відповідача, отримують можливість бути предметом судового дослідження, тоді як документи, спрямовані на перевірку цих доказів, не отримують аналогічного процесуального забезпечення. Саме така обставина і породжує сумнів у дотриманні судом принципу рівності сторін.

Окремого значення набуває порядок, у який матеріали антимонопольної справи №63/9-01-157-2025 були отримані та долучені до матеріалів господарської справи №914/3260/25. Заявник вважає істотним те, що порядок надходження та долучення відповідних матеріалів не був належним чином зрозумілим та прозорим для всіх учасників справи. Для сторін має бути забезпечена можливість знати, які матеріали надходять до суду, від кого вони надійшли, коли вони надійшли, на якій процесуальній підставі долучені, коли інші учасники отримали можливість з ними ознайомитися, чи мають вони можливість подати щодо них заперечення та власні докази. Це особливо важливо у випадку, коли такі матеріали містять інформацію, яка використовується відповідачем для обґрунтування законності оскаржуваного рішення АМКУ.

У зв`язку з наведеним, вважає, що наявні передбачені пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Березяк Н.Є., а відтак просить суд визнати заяву про відвід судді Березяк Н.Є. обґрунтованою, відвести суддю Господарського суду Львівської області Березяк Н.Є. від участі у розгляді справи №914/3260/25 та передати справу №914/3260/25 для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому ГПК України.

Суд, дослідивши доводи заяви про відвід та матеріали справи, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, зокрема, якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Водночас частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, сам факт незгоди учасника справи з процесуальними діями або рішеннями суду не свідчить про наявність передбачених законом підстав для відводу судді.

При цьому для висновку про наявність підстав для відводу за пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України мають бути встановлені саме такі обставини, які за об`єктивним критерієм можуть викликати обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд враховує, що принцип змагальності сторін передбачає надання учасникам справи рівних можливостей щодо реалізації наданих їм процесуальних прав. Водночас рівність процесуальних можливостей не означає обов`язку суду задовольняти кожне клопотання учасника справи або погоджуватися з його оцінкою доказів чи необхідністю проведення певної процесуальної дії.

Згідно зі статтею 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання, надавати суду свої доводи, міркування та заперечення.

Разом з тим реалізація учасником справи відповідного процесуального права не означає обов`язку суду задовольнити заявлене клопотання, оскільки кожне таке клопотання підлягає вирішенню судом з урахуванням конкретних обставин справи та положень процесуального закону.

Судом встановлено, що у процесі розгляду справи №914/3260/25 позивач заявляв клопотання щодо дослідження та витребування доказів, у тому числі матеріалів антимонопольної справи №63/9-01-157-2025.

При цьому суд вважає за необхідне окремо надати оцінку доводам заявника про те, що матеріали антимонопольної справи були нібито введені до матеріалів господарської справи у «позапроцесуальний спосіб».

Таке твердження заявника не відповідає встановленим судом обставинам.

Як убачається з матеріалів справи та перебігу судового розгляду, питання щодо отримання та огляду матеріалів антимонопольної справи №63/9-01-157-2025 виникло безпосередньо у межах судового провадження у справі №914/3260/25.

Суд зобов`язав позивача надати для огляду оригінали матеріалів адміністративної справи на задоволення клопотання позивача про огляд відповідних доказів.

Таким чином, отримання судом матеріалів антимонопольної справи відбувалося у межах судового провадження та у зв`язку з реалізацією процесуальних прав учасника справи, а не внаслідок будь-якого позапроцесуального отримання доказів судом.

З огляду на наведене, твердження заявника про те, що матеріали антимонопольної справи були отримані або долучені судом у позапроцесуальний спосіб, спростовується фактичними обставинами розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з частиною четвертою статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен письмово повідомити суд про це та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа вжила всіх залежних від неї заходів, спрямованих на отримання вказаного доказу.

З моменту подання позовної заяви і до закриття підготовчого провадження у позивача було достатньо часу на подання документів і доказів обґрунтування заявлених позовних вимог.

Незгода учасника справи з таким процесуальним вирішенням питання може бути предметом відповідного процесуального реагування, однак відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України сама по собі не є підставою для відводу судді.

Не може бути підставою для відводу саме по собі залишення без розгляду клопотання про долучення певних документів, оскільки оцінка законності та обґрунтованості такого процесуального рішення не є предметом розгляду заяви про відвід.

Суд не погоджується з доводами заявника про те, що невирішення або відмова у задоволенні окремих клопотань автоматично свідчить про нерівність процесуальних можливостей сторін.

Рівність сторін полягає у забезпеченні їм можливості реалізовувати передбачені законом процесуальні права, а не у тотожному результаті розгляду кожного процесуального звернення.

Сторони мають право заявляти клопотання, подавати докази та заперечення, а суд, у свою чергу, зобов`язаний розглянути такі процесуальні звернення у встановленому законом порядку. При цьому результат такого розгляду може бути різним залежно від предмета клопотання, його обґрунтування, належності та допустимості відповідних доказів, а також інших обставин справи.

Незгода учасника справи з висновком суду щодо необхідності або недоцільності проведення експертизи не є самостійною підставою для відводу судді.

Такі доводи стосуються предмета доказування у справі №914/3260/25 та можуть бути предметом оцінки суду при вирішенні спору по суті.

Водночас вони не свідчать про наявність обставин, які ставлять під сумнів безсторонність судді.

Доводи заявника про те, що суд нібито не забезпечив йому «реального, а не формального доступу до правосуддя», також не підтверджують наявності передбачених законом підстав для відводу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач реалізовував свої процесуальні права, подавав клопотання, докази, заперечення, звертався з питаннями щодо витребування та дослідження доказів.

Наведене саме по собі свідчить про те, що позивач мав можливість реалізовувати передбачені процесуальним законом права.

Разом з тим сам по собі суб`єктивний погляд сторони на процесуальні дії суду не є достатнім для висновку про існування об`єктивно обґрунтованого сумніву.

Необхідно встановити конкретні обставини, які за своїм характером свідчать про можливу упередженість або інші об`єктивні фактори, що ставлять під сумнів безсторонність судді.

У поданій заяві таких обставин судом не встановлено.

Заявник не посилається на наявність будь-якого родинного, особистого, майнового, службового чи іншого зв`язку судді з відповідачем або третьою особою.

Також заявник не стверджує про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду справи та не наводить конкретних фактів позапроцесуального спілкування судді з будь-яким учасником справи.

Навпаки, основний зміст заяви зводиться до оцінки заявником процесуальних дій суду щодо доказів, клопотань та необхідності експертного дослідження.

З огляду на це, наведені заявником обставини не можуть бути ототожнені з обставинами, які об`єктивно ставлять під сумнів неупередженість судді.

Щодо посилання заявника на попередню заяву про відвід судді суд зазначає, що сам факт подання та розгляду попередньої заяви про відвід не є підставою для повторного відводу.

Заявник посилається на нові обставини, які виникли після попереднього розгляду питання про відвід.

Таким чином, суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що при здійсненні правосуддя у справі №914/3260/25 суддя Березяк Н.Є. діє в інтересах однієї зі сторін, має особисту заінтересованість у результаті розгляду справи або іншим чином не здатна забезпечити об`єктивний та неупереджений розгляд спору.

При цьому суд звертає увагу, що інститут відводу не є способом перегляду процесуальних рішень судді.

Відвід має на меті усунення судді від розгляду справи за наявності визначених законом обставин, які ставлять під сумнів його неупередженість або об`єктивність, а не створення додаткового способу оскарження процесуальних дій чи рішень.

У цьому випадку заявник фактично просить оцінити правильність процесуальних дій суду щодо витребування та дослідження доказів, вирішення клопотань про долучення документів та призначення експертизи.

Однак така оцінка не є предметом розгляду заяви про відвід.

Суд також зазначає, що посилання заявника на практику Європейського суду з прав людини щодо суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності саме по собі не змінює наведених висновків.

Зазначені критерії передбачають необхідність встановлення конкретних обставин, які можуть об`єктивно породжувати сумнів у безсторонності суду.

У цій справі таких обставин судом не встановлено.

Заявником не наведено фактів, які б свідчили про особисту упередженість судді, а наведені ним процесуальні обставини не дають об`єктивних підстав для висновку про відсутність безсторонності суду.

За таких обставин суд доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ» про відвід судді Березяк Н.Є. є необґрунтованою.

Відповідно до частини першої статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

З огляду на наведене, підстави для задоволення заяви про відвід, передбачені пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, відсутні.

Керуючись статтями 2, 13, 35, 39, 42, 81, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» від 29.09.2026 про відвід судді Березяк Н.Є. від розгляду справи № 914/3260/25 необґрунтованою.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест`від 29.09.2026 про відвід судді Н.Є. Березяк передати для визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Березяк Н.Є.