Рішення № 140189158, 29.09.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 766/6876/26

Провадження № 2/145/1077/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.26 с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СУПЕРІУМ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ"звернулося до суду з позовом, в якому вказує, що 07.07.2020 ОСОБА_2 уклала з АТ "УКРСИББАНК" кредитний договір № 96515623000.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Згідно з договором факторингу № 285 від 09.12.2024 АТ "УКРСИББАНК" відступило ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ"право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 96515623000 від 07.07.2020, в якому відповідач виступаєте позичальником.

Таким чином ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ"набуло право вимоги до відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, загальна сума заборгованості відповідача відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №285 від 09.12.2024 складає 135895,53 грн, яка складається з: заборгованість за основним боргом 59062,46 грн, заборгованість за відсотками 76833,07 грн, заборгованість за комісією 0 грн.

Зазначає, що позивачем не перераховувався вказаний розмір заборгованості, вказаний в реєстрі боржників розмір заборгованості нарахований первісним кредитором до моменту передачі права вимоги.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість в загальному розмірі 135895,53 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 13.05.2026 матеріали позовної заяви ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано для розгляду за підсудністю до Тиврівського районного суду Вінницької області.

24.06.2026 матеріали позовної заяви ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшли до Тиврівського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.06.2026позовну заяву ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху.

26.06.2026 представником позивача Вишневською О.І. подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 29.06.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того, витребувано із АТ "УКРСИББАНК" інформацію.

13.07.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому остання зазначає, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у заявленому розмірі, з огляду на наступне.

Позивач у позовній заяві стверджує, що вона нібито ухилялася від виконання зобов`язань. Це твердження спростовується фактами, а саме протягом 20222023 років, перебуваючи спочатку в зоні бойових дій/тимчасової окупації, а згодом евакуювавшись до Республіки Польща, вона неодноразово та систематично зверталась до АТ "УКРСИББАНК" із проханням надати реструктуризацію або рефінансування заборгованості у зв`язку з важким матеріальним становищем, спричиненим війною. Однак, співробітники банку відмовляли у проведенні лояльних процедур, мотивуючи це тим, що у неї змінилося прізвище у зв`язку з укладенням шлюбу, і банк технічно не може провести реструктуризацію або змінити дані дистанційно. При цьому, зміна її прізвища жодним чином не завадила банку технічно оформити та відступити право вимоги за цим боргом на колишнє її прізвище на користь колекторської компанії, а позивачу - звернутися з позовом до суду. Таким чином, вона вчинила усі залежні від неї дії для досудового врегулювання спору.

Зазначає, що вона фактично виїхала за кордон (до Республіки Польща) наприкінці 2022 року, рятуючи життя та здоров`я своїх дітей, і відтоді постійно проживає за межами України. Електронна довідка ВПО в додатку "Дія" залишалася активною суто технічно, і як тільки вона виявила цей факт, статус ВПО було офіційно скасовано.

Добросовісність її, як позичальника, підтверджується тим фактом, що у цей же період вона успішно, в дистанційному режимі, врегулювала, рефінансувала або повністю закрила заборгованості перед низкою інших фінансових та банківських установ України, які виявили лояльність та увійшли в становище позичальника. Усі установи змогли провести процедури дистанційно, надали адекватні та лояльні умови (реструктуризацію, рефінансування чи часткове списання), а зміна її прізвища не стала для них перешкодою. Це доводить, що вона не ухиляється від обов`язків, а поточний спір виник виключно через неконструктивну позицію АТ "УКРСИББАНК".

Після відступлення права вимоги, згідно з витягом з УБКІ, борг було відступлено 09.12.2024 за ціною 48000,00 грн, вона дійсно отримувала на свою електронну адресу повідомлення від ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ". Проте інформація в цих листах була суперечливою: спочатку вказувалася сума заборгованості у розмірі 65000 грн, а згодом надійшло інше повідомлення, де зазначалося, що попередня сума була "помилковою", і борг становить уже 135000 грн.

Оскільки вона раніше вже чітко та неодноразово висловлювала первинному кредитору (АТ "УКРСИББАНК") свої заперечення щодо неправомірного нарахування відсотків та роздування суми боргу, а нові повідомлення містили незрозумілі та мінливі цифри, вона свідомо не реагувала на ці листи та не бачила сенсу йти на подальший контакт. Відсутність відповіді на такі повідомлення була зумовлена виключно тим, що вона вже сформувала й донесла свою правову позицію щодо розміру заборгованості, і жодних нових обґрунтованих розрахунків позивач не надав.

Згідно з витягом з УБКІ, термін дії кредитного договору (картки) закінчився 05.08.2024. Відповідно до усталеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду (справа № 444/9519/12), після закінчення строку дії договору або кредитного ліміту, банк втрачає право нараховувати договірні відсотки, комісії та неустойку.

Зазначає, що схема зростання заборгованості є абсолютно непрозорою. Щомісяця сума вимог невпинно збільшувалася, що дає вагомі підстави вважати, що банк застосовував приховану капіталізацію боргу (анаоцитизм) - коли суми прострочених щомісячних платежів або нарахованих відсотків автоматично додавалися до основного тіла кредиту, і в наступних місяцях відсотки нараховувалися вже на цю нову, штучно збільшену суму. Оскільки деталізована виписка їй не надавалася, а позивач у своїх листах зазначав кардинально різні суми (то 65000 грн, то 135000 грн), у неї наявні обґрунтовані сумніви щодо правомірності таких нарахувань.

Зазначає, що готова до конструктивного вирішення спору на засадах справедливості та закону. Вона визнає виключно суму реального залишку тіла боргу (згідно з ціною договору факторингу - 48000,00 грн), без урахування будь яких інших спірних нарахувань, які позивач належним чином не обґрунтував.

З огляду на скрутне матеріальне становище вона, як вимушено переміщена особа, заявляє про готовність укласти мирову угоду або провести реструктуризацію справедливої суми боргу (48000 грн) шляхом її розстрочення рівними частинами на строк не менше ніж 18 місяців.

Просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення безпідставно нарахованих відсотків, прихованої неустойки та штрафів у розмірі, що перевищує ціну відступленого права вимоги (48000 грн). Зобов`язати позивача надати чіткий щомісячний помісячний розрахунок заборгованості з виокремленням чистого тіла кредиту та нарахувань відсотків на неустойку. Сприяти врегулюванню спору шляхом розстрочення дійсної суми заборгованості терміном на 18 місяців.

16.07.2026 до суду надійшла витребувана із АТ "УКРСИББАНК" інформація.

16.07.2026 представником позивача Вишневською О.І. подано до суду відповідь на відзив, у якому остання зазначила, що відповідачем не подано жодного належного доказу, який би свідчив про припинення кредитного зобов`язання, погашення заборгованості чи незаконність переходу права вимоги до позивача.

Щодо неодноразових звернень відповідача до АТ "УКРСИББАНК" із заявами щодо проведення реструктуризації кредитної заборгованості, та отриманих відмов, у зв`язку зі зміною прізвища, вважає зазначені доводи такими, що не мають правового значення для правильного вирішення спору, оскільки предметом розгляду у даній справі є встановлення факту існування кредитного зобов`язання, наявності заборгованості та права позивача вимагати її стягнення після переходу права вимоги за договором факторингу. Натомість обставини ведення переговорів між відповідачем та первісним кредитором щодо можливості реструктуризації кредитної заборгованості не впливають ані на факт існування самого зобов`язання, ані на обсяг прав та обов`язків сторін. Таким чином, навіть за умови звернення боржника із проханням про проведення реструктуризації кредитної заборгованості саме по собі таке звернення не припиняє існуюче зобов`язання та не звільняє позичальника від виконання взятих на себе договірних обов`язків. Більше того, укладення договору про реструктуризацію є правом сторін, а не їх обов`язком. Чинним законодавством України не передбачено обов`язку кредитодавця погоджуватися на зміну умов кредитного договору виключно з тієї підстави, що боржник звернувся із відповідною заявою. Отже, наведені відповідачем обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

У відзиві відповідач зазначає, що після початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації була вимушена залишити територію України, проживає за кордоном та перебуває у складному матеріальному становищі. Разом із тим зазначені обставини не є передбаченими законом підставами для припинення цивільного зобов`язання або звільнення боржника від його виконання. Ні Цивільний кодекс України, ні Закон України "Про споживче кредитування" не передбачають припинення кредитного зобов`язання у зв`язку із виїздом боржника за межі України, зміною місця проживання або погіршенням його матеріального становища. Крім того, відповідач не заперечує ані факту укладення кредитного договору, ані факту отримання кредитних коштів, а лише посилається на життєві обставини, які виникли після виникнення кредитних правовідносин. Отже, зазначені доводи не спростовують заявлених позивачем вимог та не можуть бути покладені судом в основу рішення про відмову у задоволенні позову.

У відзиві відповідач зазначає, що визнає заборгованість виключно у розмірі 48000,00 грн, посилаючись при цьому на відомості, які, на її думку, містяться у кредитній історії Українського бюро кредитних історій. Позивач не погоджується із зазначеними доводами, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та не підтверджуються належними і допустимими доказами. Зазначає, що відповідач не надала жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що право вимоги за кредитним договором № 96515623000 було відступлено саме за 48000,00 грн. Саме лише посилання відповідача на інформацію, яка, на його думку, міститься в Українському бюро кредитних історій, не є доказом у розумінні ст. 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України. Посилання відповідача на відомості Українського бюро кредитних історій є безпідставним, оскільки кредитна історія не є правовстановлюючим документом, не підтверджує умов укладеного договору факторингу та не визначає обсяг цивільних прав і обов`язків сторін. Відомості, що містяться у кредитній історії, мають виключно інформаційний характер та не можуть спростовувати письмові докази, які підтверджують перехід права вимоги.

Належним доказом переходу права вимоги у даній справі є договір факторингу №285 від 09.12.2024 та витяг з реєстру боржників до зазначеного договору, який є його невід`ємною частиною. Саме витягом з реєстру боржників підтверджується, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо заборгованості у загальному розмірі 135895,53 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 59062,46 грн; заборгованість за процентами - 76833,07 грн.

У відзиві відповідач зазначає, що на її електронну адресу надходили повідомлення із зазначенням різних сум заборгованості, у зв`язку з чим нею зроблено висновок про необґрунтованість позовних вимог. Позивач не погоджується із зазначеними доводами та вважає їх безпідставними з огляду на таке. Дійсно, під час направлення першого інформаційного повідомлення про необхідність погашення заборгованості у тексті листа була допущена технічна описка, внаслідок якої в одному із абзаців помилково зазначено суму 65456,63 грн. Разом із тим у цьому ж повідомленні у розділі, який містив банківські реквізити для погашення заборгованості, було правильно зазначено загальну суму заборгованості - 135895,53 грн, яка повністю відповідає розміру права вимоги, що перейшло до позивача на підставі договору факторингу та підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 285 від 09.12.2024. З метою усунення будь-яких непорозумінь позивачем було направлено відповідачу повторне повідомлення, у якому зазначено правильний розмір заборгованості та повідомлено, що попереднє зазначення суми було технічною опискою. Отже, на момент звернення до суду між сторонами не існувало будь-якої невизначеності щодо розміру заявленої до стягнення заборгованості. При цьому необхідно зазначити, що предметом доказування у даній справі є не зміст інформаційного листування сторін, а наявність кредитного зобов`язання, факт переходу права вимоги та розмір заборгованості, підтверджений належними письмовими доказами.

У відзиві відповідач зазначає, що після закінчення строку дії кредитного договору первісний кредитор нібито втратив право нараховувати проценти за користування кредитом, посилаючись при цьому на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12. Позивач не погоджується із зазначеними доводами. Правові висновки Верховного Суду підлягають застосуванню з урахуванням фактичних обставин конкретної справи та за умови подібності спірних правовідносин і правового регулювання. При цьому відповідач не навів жодних обставин, які б свідчили про тотожність фактичних обставин справи № 444/9519/12 обставинам даної справи, а також не довів, що проценти були нараховані з порушенням умов спірного кредитного договору чи вимог законодавства. Відповідачем не надано суду ані деталізованого розрахунку заборгованості, ані виписки за кредитним договором, ані будь-яких інших документів, які б підтверджували, що проценти нараховувалися після припинення строку кредитування чи з порушенням умов кредитного договору. Отже, твердження відповідача про незаконність нарахування процентів ґрунтуються виключно на припущеннях.

Наведені відповідачем твердження є лише власними припущеннями та не підтверджені жодним належним доказом.

Просить позов ТОВ "ФК "Суперіум" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

21.07.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що внаслідок повномасштабного вторгнення рф вона з дітьми опинилася в зоні тимчасової окупації в Херсонській області. Внаслідок бойових дій та окупації було повністю знищено й зруйновано місце їхнього фактичного проживання, а також усі особисті речі, побут та наявні документи (включаючи примірники договорів). Рятуючи життя неповнолітніх дітей, вона була змушена поспіхом евакуюватися, не маючи жодної фізичної змоги збирати чи вивозити банківські папери. Більше того, з кінця лютого 2022 року в регіоні повністю припинила роботу українська банківська інфраструктура, було відсутнє сполучення та зв`язок. Банк (АТ «УКРСИББАНК») в односторонньому порядку заблокував рахунок та примусово обнулив доступні кошти, що підтверджується хаотичними внутрішньосистемними проводками в самій виписці від 27.02.2022. Фізично та технічно внести будь-які кошти чи користуватися карткою було неможливо. Позивач повністю ігнорує вимоги Закону України № 2120-IX та п. 18 Прикінцевих положень ЦК України, які імперативно звільняють позичальника від відповідальності (штрафів, пені, підвищених відсотків) за прострочення зобов`язань у період дії воєнного стану.

Щодо закінчення строку дії ліміту 05.08.2022 та пропуску позовної давності.

З наданого позивачем договору (розділ 2.1 "Умови кредитування") вбачається, що сторонами було чітко погоджено: "Строк дії ліміту кредитування: з дати укладання договору по 05.08.2022".

Відповідно до сталої правової позиції Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у справі № 444/9519/12), після закінчення визначеного договором строку кредитування право банку нараховувати передбачені договором проценти (у даній справі - 55% річних) припиняється.

Саме з 05.08.2022 у банка виникло право вимоги повного повернення коштів та розпочався перебіг 3-річного строку позовної давності, який сплив у серпні 2025 року. Звернення позивача (ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ") до суду лише у 2026 році відбулося поза межами закону, у зв`язку з чим прошу застосувати наслідки пропуску позовної давності та повністю відмовити в позові на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Щодо безпідставності нарахування комісій

Позивач вимагає стягнення "комісій". Проте у підписаній сторонами таблиці п. 2.1.4 ("Умови обслуговування ліміту кредитування") у графах щодо щомісячних або разових комісій встановлено розмір 0 (нуль). Наявність загального слова "комісії" у текстовій формулі розрахунку платежу (п.2.1.5) за відсутності встановленого цифрового чи відсоткового розміру в самих Умовах, робить будь-які стягнення комісій незаконними (ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування").

Щодо маніпуляцій із випискою та штучного збільшення боргу.

Надана позивачем таблиця "Детальний розрахунок заборгованості" містить явні ознаки штучного роздування суми: незаконне утримання рахунку: банк умисно не закривав ліміт після 05.08.2022, штучно утримуючи його відкритим до 05.08.2024 виключно задля продовження автоматичних нарахувань під 55% річних. Штучна капіталізація: система банку щомісячно (переважно 1011 числа) здійснювала "винос на прострочку" несплачених відсотків та додавала їх до "тіла" кредиту, нараховуючи нові відсотки на відсотки, що прямо заборонено ст. 1056-1 ЦК України. Прирости після обнулення рахунку: на сторінках 8283 розрахунку видно, що після остаточного обнулення ліміту (05.08.2024) сума боргу продовжувала безпідставно стрибати в розрахункові дні: 11.08.2024 (дописано 2797,26 грн відсотків) та 11.11.2024 (дописано ще 8301,55 грн), що свідчить про штучне "підганяння" балансу під вигадану цифру 135895,53 грн перед продажем боргу колекторам.

Просить застосувати наслідки пропуску позовної давності до вимог ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ". У задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ" до неї відмовити в повному обсязі.

Інших заяв чи клопотань до суду не надходило.

Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 05.07.2020 ОСОБА_1 ознайомилась з паспортом споживчого кредиту - інформаційним листом, власноруч підписавши його (а.с.16-17).

Цього ж дня ОСОБА_1 власноруч підписала анкету-заяву на надання споживчого кредиту (а.с.10), у якій просила АТ "УКРСИББАНК" надати їй споживчий кредит "Револьверна кредитна картка" на наступних умовах: строк дії ліміту кредитування 24 місяці, сума кредитного ліміту 5800,00 грн, перший внесок 1000,00 грн, валюта кредиту гривня. Також, просила АТ "УКРСИББАНК" надати їй споживчий кредит з суми кредитного ліміту на наступних умовах: сума кредиту 5770,12 грн, строк користування кредитом 12 місяців.

05.07.2020 між ОСОБА_1 та АТ "УКРСИББАНК" у простій письмовій формі укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 96515623000, який підписано відповідачем власноруч (а.с.11-13).

Відповідно до умов договору-анкети банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану "КАРТКА З ЛІМІТОМ "Шоппінг 55% Grace", розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.соm й на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, поточний рахунок, який обслуговується згідно цього договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ "УКРСИББАНК" з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків, опублікованих в газеті "Урядовий кур`єр" № 105 від 09.06.2017 (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.соm та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, а саме: поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України. Сторони домовились, що цей договір-анкета містить заяву клієнта на відкриття карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається (п.1.1). Банк встановлює ліміт овердрафту (надає кредит), на картковому рахунку клієнта, а Клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим договором-анкетою та Правилами (п.1.2). Банк має право надавати, а клієнт отримувати послуги та/або сервіси банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем банку в порядку, викладеному у Правилах (п.1.3). Правила після підписання сторонами договору-анкети, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи договір-анкету, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі-анкеті та в Правилах. Підписи сторін під цим договором-анкетою вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання сторонами цього договору-анкети, Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього договору-анкети. Терміни, що вживаються в цьому договорі-анкеті мають значення, надане їм у Правилах (п.1.4).

Відповідно до розділу 2 договору-анкети ліміт кредитування встановлюється у розмірі 6800 грн. Строк дії ліміту кредитування: з дати укладання договору по 05.08.2022. Клієнт може отримати транші, в тому числі "кредит "плати частинами"", в межах доступного ліміту використання кредиту. Про доступний ліміт використання кредиту банк повідомляє клієнта шляхом направлення інформаційного повідомлення на персональний та безпечний номер телефону клієнта, наданий банку клієнтом згідно умов цього договору-анкети. Умови обслуговування ліміту кредитування: Процента ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки, річних - 55%; процента ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, річних - 55%; процента ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду - 0,00001%; пільговий період для погашення заборгованості - до 56 днів. Сторони погоджують наступне визначення орієнтовної загальної вартості ліміту кредитування: розрахунок карткою в терміналі - 50000,00 грн; розрахована банком мінімальна сума поповнення карткового рахунку (усереднено за 24 місяці) - 3230,00 грн, з них: на погашення процентів та комісій - 1147,00 грн; на зменшення строкової заборгованості - 2084,00 грн. Орієнтовна загальна вартість ліміту кредитування - 77520,00 грн. Орієнтовна реальна річна процента ставка ліміту кредитування - 55% (п.2.1.1-2.1.5).

Крім того, 05.07.2020 між ОСОБА_1 та АТ "УКРСИББАНК" у простій письмовій формі укладено додаткову угоду до договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 96515623000, яку відповідач підписала власноруч (а.с.14-15).

Відповідно до умов додаткової угоди до договору-анкети сторони домовились, що в межах ліміту кредитування, встановленого згідно умов п. 2.1 договору банк надає клієнту кредит в сумі 5732,96 гривень. При цьому, з дати підписання даної додаткової угоди ліміт кредитування, встановлений згідно умов п. 2.1 договору, зменшується на суму кредиту, виданого згідно умов п. 1 цієї додаткової угоди, а суми сплачені клієнтом в рахунок погашення кредиту поновлюють ліміт кредитування, встановлений згідно умов п. 2.1 договору (п.1). Кредит клієнту надається для особистих потреб: в сумі 5399,00 гривень - на придбання товару: велосипед: велосипед гірський, (далі - товар), шляхом оплати банком з позичкового рахунку клієнта платіжних документів ТОВ "Епіцентр К"; в сумі 333,96 гривень - на оплату послуг страховика (на оплату страхових платежів) відповідно до умов Договору 05/48/01/03/1000/1320348, укладеного з ПрАТ "СК "КАРДІФ", при цьому: орієнтована загальна вартість товару - 6399,00 грн; розмір платежу за товар, що сплачується клієнтом за рахунок власних коштів - 1000,00 грн; розмір платежу за товар за рахунок кредитних коштів - 5399,00 грн; розмір страхового платежу за рахунок кредитних коштів - 333,96 грн; комісія за надання послуг з управління кредитом при отриманні (встановленні) та використанні кредиту - 0 грн (п.2). Сторони домовились про наступні умови використання та повернення клієнтом кредиту, а саме: процента ставка за користування кредитом, становитиме 0.00001 % річних. Комісія за управління кредитом становитиме 2,75 % (включається до суми ануїтетного платежу). Протягом дії пільгового періоду на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями застосовується пільгова комісійна ставка, що складає 0,00 % річних. Строк дії пільгового періоду з 05.07.2020 по 05.11.2020 (п.3.1). Клієнт зобов`язується повертати суму кредиту, плату за використання кредиту, інші платежі шляхом внесення на картковий рахунок клієнта, відкритий згідно умов договору, коштів у сумі достатній для щомісячної сплати платежів, відповідно до графіку платежів, зазначеного у п. 3.3. цієї додаткової угоди, але не пізніше 05.07.2021 (п.3.2).

Крім того, сторони погодили графік платежів та орієнтовану загальну вартість кредиту (п.3.3).

Також, 05.07.2020 ОСОБА_1 власноруч підписала заяву-приєднання (акцепт) № 05/48/01/03/1000/1320348 до договору добровільного страхування позичальника (договір приєднання) (оферта № 05/48/01/03 від 15.11.2018) (а.с.19-20).

АТ "УКРСИББАНК" умови договору-анкети виконало в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит, що стверджується випискою з облікової кредитної заборгованості за позичковим картковим рахунком до кредитного договору №96515623000 від 05.07.2020 (а.с.94-123), листом АТ "УКРСИББАНК" щодо придбання товару - велосипед, велосипед гірський (а.с.24), що відповідачем не оспорюється.

09.12.2024 між АТ "УКРСИББАНК" та ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ" укладено договір факторингу № 285 (а.с.25-31), відповідно до умов якого АТ "УКРСИББАНК" передає (відступає) ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ" приймає належні АТ "УКРСИББАНК" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Цього ж дня сторони договору факторингу підписали акт приймання-передачі прав вимоги (а.с.32).

ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ" здійснило оплату АТ "УКРСИББАНК" згідно з договором факторингу № 285 від 09.12.2024, що стверджується платіжною інструкцією від 09.12.2024 № 753 (а.с.33).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 285 від 09.12.2024 (а.с.34-35), ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 135895,53 грн, з яких: 59062,46 грн - заборгованість за основним боргом; 76833,07 грн - заборгованість за відсотками.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 96515623000,отримала кредит, користувалася кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Щодо застосування у даному випадку наслідків пропуску строку позовної давності, як на тому наполягає відповідач, то тут суд враховує таке.

Договір № 96515623000між ОСОБА_1 та АТ "УКРСИББАНК" eкладено 05.07.2020, а з позовом про стягнення вказаної суми заборгованості позивач звернувся до суду 04.05.2026.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 1 ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, було неодноразово продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ по 30.06.2023. Таким чином, на території України було встановлено безперервно з 12.03.2020 по 30.06.2023.

Пунктом 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Закону України № 2120-IX від 15.03.2022 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено розділом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено та який діє дотепер.

З викладеного вбачається, що до вимог ТОВ "ФК "СУПЕРІУМ", строк позовної давності до яких не сплив на час початку та дії карантину, а в подальшому, на час початку та дії воєнного стану, тобто станом на час пред`явлення позову до суду, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.

Аналогічні висновки викладені також і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24, провадження № 12-19гс25.

Щодо розміру заборгованості суд враховує наступне.

На виконання ухвали суду АТ "УКРСИББАНК" надало виписку з обліку кредитної заборгованості за позичковим картковим рахунком до кредитного договору №96515623000 від 05.07.2020, укладеного між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з якої встановлено, що відповідач здійснювала погашення кредитної заборгованості (а.с.94-123).

Відповідно до умов п.2.1.1 договору-анкети № 96515623000 від 05.07.2020 строк дії договору: з дати укладання договору по 05.08.2022.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним.

У постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Враховуючи викладене, нарахування первісним кредитором відсотків за користування коштами поза межами строку дії договору з 06.08.2022 по 08.12.2024 є безпідставним.

При цьому, позивачем не надано доказів того, що строк дії ліміту кредитування за даним договором продовжувався за взаємною згодою сторін.

Із розрахунку заборгованості (а.с.124-136) вбачається, що станом на 04.08.2022 заборгованість відповідача за кредитним договором № 96515623000 від 05.07.2020 становила 59062,46 грн, з яких: 56638,88 грн - тіло, 2423,58 грн - відсотки.

Також, із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем 24.08.2022 було погашено заборгованість у розмірі 11019,18 грн, які суд враховує в оплату відсотків та тіла кредиту (56638,88 + 2423,58 - 11019,18).

Ураховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 96515623000 від 05.07.2020 у розмірі 48043,28 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом - 48043,28 грн; заборгованості за відсотками за період з 05.07.2020 по 05.08.2022 включно - 0,00 грн.

Отже, встановивши всі фактичні обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, та сукупність доказів з точки зору їх достатності, надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 941,24 грн (48043,28*2662,40/135895,53).

Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СУПЕРІУМ" заборгованість за кредитним договором № 96515623000 від 05 липня 2020 року у розмірі 48043 (сорок вісім тисяч сорок три) гривні 28 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СУПЕРІУМ" судовий збір в сумі 941 (дев`ятсот сорок одну) гривню 24 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 29 вересня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СУПЕРІУМ", код ЄДРПОУ 42024152, адреса: Вознесенський узвіз, буд. 23-А, нежитлове приміщення № 35А, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванець В. Д.