Рішення № 140189137, 28.09.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/609/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Тітової Т. Л. ,

за участю секретаря Шуваріної В. А.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У травні 2026 року представник ТОВ «Споживчий центр» Балюх Є. О. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 28.08.2025-100002112.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 13 000 грн строком на 184 дні з дати його надання, з кінцевим терміном повернення (виплати) кредиту 27.02.2026. Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 20% від суми кредиту та дорівнює 2 600 грн. Денна процентна ставка, яка визначається як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування ним протягом усього строку, на який надано кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, становить 0,88%.

Представник позивача зазначає, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, натомість відповідачка належним чином своїх зобов`язань не виконала, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 31 820 грн 18 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12 165 грн 52 коп., заборгованості за процентами у розмірі 15 013 грн 66 коп. та відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 4 641 грн.

Ухвалою судді від 27.05.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачка у встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки учасники справи заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, суд, з урахуванням положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглянув справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази в їх сукупності та застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 28.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (кредитної лінії) (оферти) № 28.08.2025-100002112.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 13 000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» від 28.04.2026 за вих. № 1-2804 про успішне перерахування 28.08.2025 коштів у вказаній сумі на картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 846329489, призначення платежу: видача за договором кредиту № 28.08.2025-100002112 (а. с. 15).

Кредит надано строком на 184 дні з дати його надання. Дата повернення кредиту 27.02.2026.

Процентна ставка є фіксованою та незмінною і становить 1% за один день користування кредитом та застосовується протягом усього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшений в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 20 % від суми кредиту та дорівнює 2 600 грн.

Укладення договору підтверджується наявними у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 28.08.2025 та копією відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які містять електронний підпис відповідача, здійснений за допомогою одноразового ідентифікатора Е189.

Згідно з п. 3.1 Договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти і комісії.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-8988.

Згідно з п. 4.3 Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів готівкою до каси кредитодавця або їх зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця (а. с. 1824).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін.

З матеріалів справи вбачається, що пропозиція про укладення кредитного договору, заявка на укладення кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір, укладений в електронній формі та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, що узгоджується з положеннями статей 205, 207, 639 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 28.08.2025-100002112 від 28.08.2025 позивачем визначено заборгованість ОСОБА_1 у такому розмірі: 12 165 грн 52 коп. заборгованість за основною сумою кредиту; 15 013 грн 66 коп. проценти за користування кредитом; 4 641 грн проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України (а. с. 12).

Оскільки відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та отримані кредитні кошти в установлені договором строки не повернула, вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 12 165 грн 52 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, а їх розмір і порядок одержання встановлюються договором.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору процентна ставка є фіксованою та незмінною і становить 1% за один день користування кредитом та застосовується протягом усього строку, на який надано кредит.

Як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 28.08.2025-100002112 від 28.08.2025, проценти за користування кредитом у розмірі 15 013 грн 66 коп. нараховані за період з 28.08.2025 по 27.02.2026, тобто в межах установленого договором строку кредитування.

Водночас, оскільки укладений між сторонами договір є договором про споживчий кредит, при вирішенні вимоги про стягнення процентів підлягають застосуванню також імперативні положення Закону України «Про споживче кредитування», чинні на момент укладення договору, зокрема щодо обмеження максимальної денної процентної ставки.

Тому обґрунтованість заявленої до стягнення суми процентів підлягає оцінці судом не лише з огляду на погоджені сторонами умови договору, а й з урахуванням установлених законом обмежень загальних витрат споживача за споживчим кредитом.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у розмірі 4 641 грн суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Станом на день розгляду справи воєнний стан в Україні не припинено та не скасовано.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, відповідачка звільнена від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії воєнного стану.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки 4 641 грн, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263265, 279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 28.08.2025-100002112 від 28.08.2025 у розмірі 27 179 (двадцяти сім тисяч сто сімдесят дев`ять) грн 18 коп., з яких: 12 165 грн 52 коп. основний борг, 15 013 грн 66 коп. проценти.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 2 263 (дві тисячі двісті шістдесят три) грн.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30.09.2026.

Суддя