Рішення № 140189079, 30.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 Справа № 914/2140/26

За позовом:Акціонерного товариства «Ідея Банк», м. Львівдо відповідача:Фізичної особи-підприємця Шевченко Валерії Сергіївни, м. Київпро:стягнення заборгованості Суддя Крупник Р.В.

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Акціонерне товариство «Ідея Банк» (надалі Позивач, АТ «Ідея Банк») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Шевченко Валерії Сергіївни (надалі Відповідачка, ФОП Шевченко В.С.) про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 15.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.

ДОВОДИ СТОРІН.

Доводи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 09.05.2025 між позивачем (банк) та відповідачкою (позичальник) укладено Кредитний договір №КБ07.00612.011846703, на виконання якого відповідачці було надано кредит у розмірі 300`000,00 грн. із сплатою процентів у розмірі 0,01% річних та зі строком повернення до 09.05.2028.

Як стверджує позивач, відповідачка порушила свої зобов`язання за кредитним договором, що стало підставою для його дострокового розірвання. Станом на дату подання позову у відповідачки існує борг у розмірі 287`907,53 грн. Вказану суму позивач просить стягнути у судовому порядку.

Доводи відповідача.

Відповідачка своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористалася та не подала до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

Суд направляв ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу реєстрації відповідачки, а саме: АДРЕСА_1 , згідно із поштовим відправленням №R067232733583, яке повернулося на адресу суду у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Листом-відповіддю (вх. №25555/26 від 10.09.2026) АТ «Укрпошта» повідомила, що відповідне поштове відправлення 23.07.2026 надійшло до відділення поштового зв`язку №139 м. Київ та 27.07.2026 доставлялося листоношою згідно із наданою адресою, однак вручити його не вдалося, оскільки двері квартири ніхто не відчинив. У зв`язку із цим, повідомлення про надходження листа залишено в поштовій скриньці адресата. Враховуючи, що за одержанням листа адресат не звернувся, поштове відправлення було повернуто відправникові.

Слід також зазначити, що копія ухвали про відкриття провадження у справі 18.08.2026 додатково направлялася судом на поштову адресу відповідачки, яка вказана у первинних документах у справі, а саме: м. Київ, вул. Воскресенська, буд. 18Б, кв. 102, згідно із поштовим відправленням R067257191785. Разом з тим, таке відправлення також повернулося на адресу суду у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

У постановах від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний Суд зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Зважаючи на викладені вище висновки суду касаційної інстанції, а також враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою відповідачки і остання не повідомляла про зміну цієї адреси, суд, з огляду на причини невручення поштового відправлення, доходить висновку, що відповідачка в силу вимог статті 242 ГПК України вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи №914/2140/26.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

09.05.2025 між позивачем (кредитор) та відповідачкою (позичальник) укладено Кредитний договір №КБ07.00612.011846703 (надалі Договір), згідно із пунктами 1.1, 2.1 якого кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн. для поповнення обігових коштів із застосуванням фіксованої процентної ставки у розмірі 0,01% річних, зі сплатою комісії за видачу кредитних коштів у розмірі 1,1% від суми кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% від суми кредиту, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним у термін по 09.05.2028 включно. Перерахування грошових коштів слід здійснювати на поточний рахунок позичальника: НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 3.1 Договору позичальник сплачує банку комісії в такому порядку:

- комісія за видачу кредитних коштів утримується банком в день видачі кредитних коштів з суми кредитних коштів, що зараховується на поточний рахунок позичальника в банку;

- комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується позичальником щомісячно в терміни і в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в додатку №1 до договору. Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту.

Проценти нараховуються два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є залишок заборгованості за кредитом. Графік платежів позичальника за договором в розрізі сум погашення кредиту, процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості є невід`ємною частиною договору. Нарахування процентів та комісії за обслуговування кредитної заборгованості припиняється з настанням терміну повернення кредиту (пункти 3.2-3.4 Договору).

У Додатку №1 до Договору сторони погодили графік повернення кредиту із зазначенням у ньому дат погашення боргу та сум, які підлягають сплаті.

Пунктами 2.4, 2.5 Договору передбачено, що кредит видається на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку позичальника.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачці кредит у розмірі 300`000,00 грн., утримавши із вказаної суми 3`264,09 грн. комісії, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №3183913, №3183916 та №3183915, які датовані 09.05.2025, та випискою по рахунку за період з 01.01.2000 по 09.06.2026.

Згідно із пунктом 4.2 Договору позичальник повертає кредит разом із процентами та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця згідно із графіком.

Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 Договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти і комісію за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця згідно з графіком.

Судом встановлено, що відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасного внесення платежів, а останній платіж за Договором здійснений нею 03.02.2026, що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2000 по 09.06.2026. При цьому відповідачка сплатила позивачу 99 252,16 грн., з яких 49 995,92 грн. тіла кредиту, 14,20 грн. відсотків за користування кредитом, 49 242,04 грн. комісії за обслуговування кредиту.

Пунктом 4.11 Договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів, про що письмово повідомляє позичальника в порядку, визначеному договором.

Банк має право вимагати дострокового повернення позичальником кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених договором. При цьому датою, з якої у банку виникає право вимагати у позичальника погашення заборгованості за договором у повному обсязі, є наступний банківський день за днем, коли банку стало відомо про хоча б один із зазначених у підпункті 5.2.5 договору фактів. Сторони домовилися, що виникнення зобов`язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за договором згідно із підпунктом 5.2.5 договору, тягне за собою виконання всіх передбачених договором платіжних зобов`язань позичальника в строк, що зазначений у відповідній вимозі банку, яка направляється позичальнику в порядку, передбаченому пунктом 11.1 договору. У разі направлення банком вимоги про дострокове погашення заборгованості термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов`язань за договором є таким, що настав (підпункт 5.2.5 пункту 5.2 Договору).

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що усі повідомлення за договором вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, або кур`єром, або вручені особисто за зазначеними у договорі адресами сторін. При цьому у разі направлення повідомлення засобами пошти/кур`єрської служби повідомлення позичальника вважається здійсненим в момент отримання банком квитанції поштового відправлення/кур`єрської служби про відправлення відповідного рекомендованого листа позичальнику за зазначеною у договорі адресою позичальника. Позичальник вважається повідомленим належним чином навіть при неотриманні такого листа з будь-яких причин. Сторони за взаємною згодою встановили, що якщо поштове повідомлення не може бути вручене через відсутність клієнта за адресою для листування клієнта, зазначеною у договорі, або з інших причин, то письмове повідомлення вважається врученим клієнту в день його надіслання банком.

Враховуючи порушення відповідачем умов Договору, 12.02.2026 позивач направив на адреси ФОП Шевченко В.С., які вказані у реквізитах сторін у Договорі, Вимоги про дострокове виконання зобов`язань вих. №12.4.2/№КБ07.00612.011846703 від 03.02.2026, у яких зазначив про існування заборгованості за Договором та вимагав достроково погасити її в 30-денний термін від дня надіслання вимоги.

У матеріалах справи відсутні докази вручення вказаної вимоги відповідачці.

Станом на дату ухвалення рішення у цій справі відповідачка не виконала своїх грошових зобов`язань за Договором. У неї існує заборгованість за тілом кредиту у розмірі 250 004,08 грн., за відсотками за користування кредитом у розмірі 8,35 грн., за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 37 895,10 грн. Відповідні обставини прослідковуються зі змісту виписки по рахунку за період з 01.01.2000 09.06.2026, а також розрахунку АТ «Ідея Банк».

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Кредитного договору №КБ07.00612.011846703 від 09.05.2025 надав відповідачці кредит у розмірі 300`000,00 грн. з умовою повернення кредитних коштів у термін до 09.05.2028 та зі сплатою комісій і процентів за користування кредитом у порядку та строки, встановлені Графіком платежів.

Згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачка не дотрималася виконання своїх обов`язків за Договором та допустила прострочення по сплаті чергових платежів, передбачених у Графіку щомісячних платежів, у зв`язку із чим позивач направив їй Вимоги про дострокове виконання зобов`язань вих. №12.4.2/№КБ07.00612.011846703 від 03.02.2026.

Слід зазначити, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.

При цьому, у разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.11.2024 у справі №916/1950/16 (916/4694/15)).

У вимогах, направлених відповідачці 12.02.2026, позивач встановив тридцятиденний строк від дня надіслання вимог для дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії, чим змінив строк виконання кредитного зобов`язання.

Зважаючи на викладене, відповідачка зобов`язана була виконати зобов`язання за Договором у повному обсязі у строк до 14.03.2026 включно. Разом з тим, жодних дій із повернення кредитних коштів нею вжито не було.

Згідно із наданими АТ «Ідея Банк» розрахунками у відповідачки наявна заборгованість за тілом кредиту у розмірі 250 004,08 грн., за відсотками за користування кредитом у розмірі 8,35 грн., за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 37 895,10 грн. При цьому останнім днем нарахування процентів є 04.03.2026, а комісії 20.02.2026.

Вказані суми обраховані позивачем правильно, із дотриманням умов Договору. Відповідачка не подавала до суду контррозрахунків, будь-яких заперечень щодо розміру боргу, а також доказів повної чи часткової його сплати.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позовна вимога про стягнення боргу у загальному розмірі 287907,53 грн. (250 004,08 + 8,35 + 37 895,10) є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у розмірі 3 454,89 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 226, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шевченко Валерії Сергіївни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11; код ЄДРПОУ 19390819) 287 907,53 грн. заборгованості та 3 454,89 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Крупник Р.В.