Рішення № 140189074, 30.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 Справа № 914/2125/26

За позовом:Акціонерного товариства «Ідея Банк», м. Львівдо відповідача:Фізичної особи-підприємця Бурсака Володимира Владиславовича, м. Полтавапро:стягнення заборгованості та штрафу Суддя - Крупник Р.В.

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Акціонерне товариство «Ідея Банк» (надалі - Позивач, АТ «Ідея Банк») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Бурсака Володимира Владиславовича (надалі - Відповідач, ФОП Бурсак В.В.) про стягнення заборгованості та штрафу.

Ухвалою від 15.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.

КЛОПОТАННЯ СТОРІН.

Позивач подав клопотання про залишення без розгляду позовної вимоги про стягнення 266,24 грн. штрафу (вх. №3434/26 від 24.07.2026).

З цього приводу суд зазначає, що позивач заявив до стягнення із відповідача 137' 500,50 грн. боргу за тілом кредиту, 5,72 грн. боргу за відсотками, 23' 456,20 грн. боргу за комісією за обслуговування кредиту, що в цілому становить 160' 962,42 грн.

Поряд з цим, у прохальній частині позову, АТ «Ідея Банк» просить стягнути більшу суму у загальному розмірі 161' 228,66 грн. При цьому складовими цієї більшої суми визначено виключно уже згадані грошові вирази боргу за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом та комісії за обслуговування кредиту. Жодних згадок про стягнення 266,24 грн. (161' 228,66 - 160' 962,42) штрафу немає ні у описовій, ні у прохальній частині позову. Єдина згадка про цю суму міститься виключно у довідці про заборгованість відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач фактично заявив до стягнення 266,24 грн. штрафу та просить залишити вказану вимогу без розгляду.

Суд задовольняє подане позивачем клопотання, керуючись принципом диспозитивності господарського судочинства, та ухвалює здійснювати подальший розгляд справи виключно щодо решти заявлених сум боргу.

ДОВОДИ СТОРІН.

Доводи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 07.07.2025 між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) укладено Кредитний договір №КБ03.00501.012003852, на виконання якого відповідачу було надано кредит у розмірі 150`000,00 грн. із сплатою процентів у розмірі 0,01% річних та зі строком повернення до 07.07.2027.

Як стверджує позивач, відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором, що стало підставою для його дострокового розірвання. Станом на дату подання позову у відповідача існує борг у розмірі 160' 962,42 грн. Вказану суму позивач просить стягнути у судовому порядку.

Доводи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

Суд направляв ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу реєстрації відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , згідно із поштовим відправленням №R067256861205, яке повернулося на адресу суду у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Листом-відповіддю (вх. №26397/26 від 18.09.2026) АТ «Укрпошта» повідомила, що відповідне поштове відправлення 20.08.2026 надійшло до відділення поштового зв`язку №4 м. Полтава та у цей же день доставлялося листоношою згідно із наданою адресою, однак вручити його не вдалося, оскільки двері квартири ніхто не відчинив. У зв`язку із цим, повідомлення про надходження листа залишено в поштовій скриньці адресата. Враховуючи, що за одержанням листа адресат не звернувся, поштове відправлення було повернуто відправникові.

У постановах від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний Суд зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Зважаючи на викладені вище висновки суду касаційної інстанції, а також враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою відповідача і останній не повідомляв про зміну цієї адреси, суд, з огляду на причини невручення поштового відправлення, доходить висновку, що відповідач в силу вимог статті 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи №914/2125/26.

При формулюванні відповідних висновків суд також враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі 14.08.2026 направлялася на офіційну електронну адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: vova.bursak72@gmail.com. Отримавши ухвалу 14.08.2026, він мав реальну можливість висловити заперечення проти позову.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

07.07.2025 між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) укладено Кредитний договір №КБ03.00501.012003852 (надалі - Договір), згідно із пунктами 1.1, 2.1 якого кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі 150' 000,00 грн. для поповнення обігових коштів із застосуванням фіксованої процентної ставки у розмірі 0,01% річних, зі сплатою комісії за видачу кредитних коштів у розмірі 1,1% від суми кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% від суми кредиту, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним у термін по 07.07.2027 включно. Перерахування грошових коштів слід здійснювати на поточний рахунок позичальника: НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 3.1 Договору позичальник сплачує банку комісії в такому порядку:

- комісія за видачу кредитних коштів утримується банком в день видачі кредитних коштів з суми кредитних коштів, що зараховується на поточний рахунок позичальника в банку;

- комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується позичальником щомісячно в терміни і в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в додатку №1 до договору. Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту.

Проценти нараховуються два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є залишок заборгованості за кредитом. Графік платежів позичальника за договором в розрізі сум погашення кредиту, процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості є невід`ємною частиною договору. Нарахування процентів та комісії за обслуговування кредитної заборгованості припиняється з настанням терміну повернення кредиту (пункти 3.2-3.4 Договору).

У Додатку №1 до Договору сторони погодили графік повернення кредиту із зазначенням у ньому дат погашення боргу та сум, які підлягають сплаті.

Пунктами 2.4, 2.5 Договору передбачено, що кредит видається на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку позичальника.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 150`000,00 грн., утримавши із вказаної суми 1`632,05 грн. комісії, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №2314339, №2314342 та №2314341, які датовані 07.07.2025, та випискою по рахунку за період з 01.01.2000 по 09.06.2026.

Згідно із пунктом 4.2 Договору позичальник повертає кредит разом із процентами та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця згідно із графіком.

Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 Договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти і комісію за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця згідно з графіком.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасного внесення платежів, а останній платіж за Договором здійснений ним 19.11.2025, що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2000 по 09.06.2026. При цьому ним перераховано позивачу 32`072,25 грн., з яких 12`499,50 грн. тіла кредиту, 7`070,74 грн. комісії за обслуговування кредиту, 2,51 грн. відсотки за користування кредитом.

Пунктом 4.11 Договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів, про що письмово повідомляє позичальника в порядку, визначеному договором.

Банк має право вимагати дострокового повернення позичальником кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених договором. При цьому датою, з якої у банку виникає право вимагати у позичальника погашення заборгованості за договором у повному обсязі, є наступний банківський день за днем, коли банку стало відомо про хоча б один із зазначених у підпункті 5.2.5 договору фактів. Сторони домовилися, що виникнення зобов`язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за договором згідно із підпунктом 5.2.5 договору, тягне за собою виконання всіх передбачених договором платіжних зобов`язань позичальника в строк, що зазначений у відповідній вимозі банку, яка направляється позичальнику в порядку, передбаченому пунктом 11.1 договору. У разі направлення банком вимоги про дострокове погашення заборгованості термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов`язань за договором є таким, що настав (підпункт 5.2.5 пункту 5.2 Договору).

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що усі повідомлення за договором вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, або кур`єром, або вручені особисто за зазначеними у договорі адресами сторін. При цьому у разі направлення повідомлення засобами пошти/кур`єрської служби повідомлення позичальника вважається здійсненим в момент отримання банком квитанції поштового відправлення/кур`єрської служби про відправлення відповідного рекомендованого листа позичальнику за зазначеною у договорі адресою позичальника. При цьому позичальник вважається повідомлений належним чином навіть при неотриманні такого листа з будь-яких причин. Сторони за взаємною згодою встановили, що якщо поштове повідомлення не може бути вручене через відсутність клієнта за адресою для листування клієнта, зазначеною у договорі, або з інших причин, то письмове повідомлення вважається врученим клієнту в день його надіслання банком.

Враховуючи порушення відповідачем умов Договору, 13.01.2026 позивач направив на адресу ФОП Бурсака В.В., яка вказана у реквізитах сторін у Договорі, Вимогу про дострокове виконання зобов`язань вих. №12.4.2/КБ03.00501.012003852 від 06.01.2026, у якій зазначив про існування заборгованості за Договором та вимагав достроково погасити її в 30-денний термін від дня надіслання вимоги.

У матеріалах справи відсутні докази вручення вказаної вимоги відповідачу.

Станом на дату ухвалення рішення у цій справі відповідач не виконав своїх грошових зобов`язань за Договором. У нього існує заборгованість за тілом кредиту у розмірі 137' 500,50 грн., за відсотками за користування кредитом у розмірі 5,72 грн., за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 23`456,20 грн. Відповідні обставини прослідковуються зі змісту виписки по рахунку за період з 01.01.2000 09.06.2026, а також розрахунку АТ «Ідея Банк».

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Кредитного договору №КБ03.00501.012003852 від 07.07.2025 надав відповідачу кредит у розмірі 150`000,00 грн. з умовою повернення кредитних коштів у термін до 07.07.2027 та зі сплатою комісій і процентів за користування кредитом у порядку та строки, встановлені Графіком платежів.

Згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач не дотримався виконання своїх обов`язків за Договором та допустив прострочення по сплаті чергових платежів, передбачених у Графіку щомісячних платежів, у зв`язку із чим позивач направив йому Вимогу про дострокове виконання зобов`язань вих. №12.4.2/КБ03.00501.012003852 від 06.01.2026.

Слід зазначити, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.

При цьому, у разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.11.2024 у справі №916/1950/16 (916/4694/15)).

У вимозі, направленій відповідачу 13.01.2026, позивач встановив тридцятиденний строк від дня надіслання вимоги для дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії, чим змінив строк виконання кредитного зобов`язання.

Зважаючи на викладене, відповідач зобов`язаний був виконати зобов`язання за Договором у повному обсязі у строк до 12.02.2026 включно. Разом з тим, жодних дій із повернення кредитних коштів ним вжито не було.

Згідно із наданими АТ «Ідея Банк» розрахунками у відповідача наявна заборгованість за тілом кредиту у розмірі 137' 500,50 грн., за відсотками за користування кредитом у розмірі 5,72 грн., за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 23`456,20 грн. При цьому останнім днем нарахування процентів є 04.02.2026, а комісії 25.01.2026.

Вказані суми обраховані позивачем правильно, із дотриманням умов Договору. Відповідач не подавав до суду контррозрахунків, будь-яких заперечень щодо розміру боргу, а також доказів повної чи часткової його сплати.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позовна вимога про стягнення боргу у загальному розмірі 160' 962,42 грн. (137' 500,50 + 5,72 + 23`456,20) є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на залишення без розгляду частини позовних вимог, а також задоволення решти позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2' 658,00 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 226, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Залишити без розгляду позову вимогу Акціонерного товариства «Ідея Банк» про стягнення з фізичної особи-підприємця Бурсака Володимира Владиславовича 266,24 грн. штрафу.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бурсака Володимира Владиславовича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11; код ЄДРПОУ 19390819) 160' 962,42 грн. заборгованості та 2' 658,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Крупник Р.В.