Рішення № 140189001, 28.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 Справа № 914/1788/26

Господарський суд Львівської області в складі:

головуючої судді: Бургарт Т. І.,

за участі секретаря судового засідання: Свистуна П. О.,

представників учасників справи:

позивача: Калужна С.Р. (в режимі відеоконференції) ;

відповідача: не з`явився;

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Водаленд Україна», м. Київ, (надалі позивач, ТОВ «Водаленд Україна»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенерго», м. Городок, Львівська обл., (далі відповідач, ТОВ «Львівенерго»)

про: стягнення коштів в сумі 75 050,34 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Водаленд Україна» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенерго» про стягнення коштів в сумі 75 050,34 грн.

Детальний процесуальний рух справи відображений у відповідних ухвалах суду і протоколах судових засідань.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Аргументи позивача

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати товару, поставленого за Договором поставки № 316 від 01.11.2025.

Позивач зазначає, що додатковою угодою № 2 від 17.02.2026 сторони погодили поставку партії товару на суму 139 651,68 грн з оплатою у два етапи: 50% передоплати та 50% (69 825,84 грн) протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження. Відповідач сплатив передоплату 24.02.2026, а 25.02.2026 позивач поставив товар. Проте остаточний розрахунок, строк якого настав 27.03.2026, відповідач не здійснив.

У зв`язку з простроченням оплати позивач нарахував 4 246,94 грн пені та 977,56 грн інфляційних втрат, стягнення яких і є предметом позову.

Аргументи відповідача

Відповідач своїм правом на відзив не скористався. Інших письмових заяв чи додаткових письмових пояснень суду не надав.

Суд встановив, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд», відповідні заяви по суті справи, разом із долученими до них матеріалами, а також ухвали суду (про відкриття провадження, про виклик у судове засідання, тощо) були скеровані відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

В силу положень ч. 3 ст. 121 ГПК України, в поєднанні із п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи, що відповідач отримав позовну заяву із додатками до неї, інші заяви по суті справи, а також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом на подання відзиву, не з`явився в судове засідання, не забезпечив явку свого представника, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

01.11.2025 ТОВ «Водаленд Україна» (як постачальник) та ТОВ «Львівенерго» (як покупець) уклали Договір поставки № 316 ЛВ (надалі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити вартість товару на умовах цього договору або додаткової угоди, специфікації. Асортимент, кількість і ціна за одиницю товару вказуються в рахунках-фактурах, видаткових накладних або Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору.

Специфікації повинні бути підписані повноважними представниками сторін, скріплені печатками сторін, містити дані про асортимент, кількість, ціни товару, при необхідності інші відомості щодо поставки, а також посилання на дату укладення і номер договору (п. 2.2 Договору).

17.02.2026 сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору у п. 1.1 якої погодили наступну специфікацію товару: 1) «лоток водовідвідний»; 2) «решітка» 3) «кріплення сталеве» на суму 134 071,68 грн, а також визначили вартість транспортних послуг, наданих сторонніми організаціями в розмірі 4 650,00 без ПДВ. Загальна вартість товару разом із послугами 139 651,68 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.3 Договору при поставці товару в день поставки постачальник надає покупцю видаткову накладну. Датою виконання зобов`язання постачальника по поставці товару (дата поставки товару) вважається дата підписання покупцем видаткових накладних (п. 2.9 Договору).

25.02.2026 відбулась поставка партії товару, що підтверджується:

- видатковою накладною №ПС000000125 від 25.02.2026 про поставку товару 1) «лоток водовідвідний»; 2) «решітка» 3) «кріплення сталеве» на суму 134 071,68 грн.;

- актом надання послуг № ПС000000125 від 25.02.2026 що стосується транспортних послуг, наданих сторонніми організаціями на суму 5 580,00 грн. (4 650,00 без ПДВ);

Загальна вартість партії товару 139 651,68 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 Договору якщо інше не вказано у додатковій угоді до договору або специфікаціях, оплата за товар здійснюється на умовах 100% передоплати. У п. 2 додаткової угоди № 2 до Договору сторони погодили наступні умови оплати:

- попередня оплата за товар у розмірі 69 825,84 грн. протягом 5 банківських днів після підписання додаткової угоди (п. 2.1 додаткової угоди № 2);

- остаточний розрахунок за товар у розмірі 69 825,84 грн. протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження товару (п. 2.2 додаткової угоди № 2);

Згідно з платіжної інструкції безготівкового переказу в національній валюті №42 від 24.02.2026 ТОВ «Львівенерго» сплатило на користь ТОВ «Водаленд Україна» 69 825,84 грн.

30.04.2026 позивач надіслав відповідачу претензію від 23.04.2026 б/н в якій повідомив про наявність заборгованості згідно видаткової накладної і акту наданих послуг № ПС000000125 від 25.02.2026 на суму 69 825,00 грн та нарахованої на цю заборгованість пені на суму 1 549,00 грн. Відправлення цієї претензії підтверджується накладною АТ «Укрпошта» №7904092100474 від 30.04.2026.

Згідно з відомостей веб сервісу «Трекінг відправлень» на веб сайті АТ «Укрпошта», відправлення за трекінговим номером « 79 0409 2100 474» 18.05.2026 повернулось відправнику з причини «закінчення встановленого терміну зберігання».

ОЦІНКА СУДУ

Спір у цій справі стосується стягнення заборгованості за договором поставки, а також стягнення пені та інфляційних втрат. Виходячи із аргументів учасників справи та встановлених обставин справи, для правильного вирішення цього спору суду необхідно встановити обсяг зобов`язань відповідача за договором поставки, стан їх виконання на момент пред`явлення позову та обсяг відповідальності відповідача в разі неналежного виконання зобов`язань.

При вирішенні спору суд виходить з такого.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Суд встановив, що 01.11.2025 сторони уклали договір поставки товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Положення п. 1.1 Договору узгоджуються із ч. 1 ст. 712 ЦК України та встановлюють обсяг обов`язків сторін, де позивач як постачальник зобов`язаний поставити узгоджену партію товару, а відповідач як покупець зобов`язаний її оплатити у строк і в порядку, встановленому договором.

Стосовно обов`язку позивача поставити товар суд встановив, що 17.02.2026 сторони уклали додаткову угоду №2 до Договору, у п. 1.1 якої наведена специфікація товару із наступним асортиментом товару: 1) «лоток водовідвідний»; 2) «решітка» 3) «кріплення сталеве». Одночасне укладення додаткової угоди та специфікації відповідає положенням п. 1.1 та п. 2.2 Договору, відповідно до яких конкретний асортимент і кількість товару можуть бути погоджені як у специфікаціях так і в додаткових угодах.

За умовами п. 2.9 Договору датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткових накладних. Суд з`ясував, що 25.02.2026 сторони підписали видаткову накладну № ПС000000125 від 25.02.2026 про поставку згідно визначеного асортименту, а також оформили Акт надання послуг № ПС000000125 від 25.02.2026.

Зміст видаткової накладної та Акту надання послуг повністю збігаються із додатковою угодою №2 до Договору, отже 25.02.2026 позивач належним чином виконав зобов`язання за Договором щодо поставки узгодженої партії товару, що підтверджується підписаними видатковою накладною та актом надання послуг.

У п. 1.1 додаткової угоди №2 до Договору сторони погодили специфікацю товару, в якій визначили як асортимент товару на суму 134 071,68 грн, а також компенсацію позивачу витрат на транспортні послуги в розмірі 4 650,00 без ПДВ. Загальна вартість партії товару згідно із специфікацією складала 139 651,68 грн. разом із ПДВ.

Числові значення видаткової накладної (134 071,68 грн.) та Акту надання послуг (5 580,00 грн. (4 650,00 без ПДВ)) повністю збігаються із числовими значеннями, наведені у специфікації додаткової угоди №2 до Договору (139 651,68 грн.). Отже, відповідач зобов`язаний був сплатити на користь позивача 139 651,68 грн.

Суд встановив, що у п. 3.1 Договору закріплене загальне правило, яке передбачає 100% передоплати поставки товару. Втім, сторони відступили від цього правила у додатковій угоді №2 від 17.02.2026, що узгоджується із приписами п. 3.1 Договору. У п. 2 додаткової угоди № 2 до Договору сторони погодили оплату товару частинами: 50% передоплати та 50% післяоплати протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару. Саме в такому порядку і в такі строки відповідач був зобов`язаний виконати власні обов`язки по сплаті 139 651,68 грн. за Договором.

Позивач стверджує, що відповідач лише частково оплатив вартість цієї партії товару, а саме здійснив 50% передоплати на суму 69 825,84 грн., однак не здійснив 50% післяоплати на цю ж суму.

В матеріалах справи наявна платіжна інструкція безготівкового переказу в національній валюті №42 від 24.02.2026, з якої вбачається, що відповідач до поставки товару сплатив на користь позивача 69 825,84 грн.

Суд з`ясував, що у графі «призначення платежу» цієї платіжної інструкції міститься посилання на «рахунок № ПС000000118 від 13.02.2026», який відсутній у матеріалах справи. Однак, на цей же документ міститься посилання і у видатковій накладній №ПС000000125 від 25.02.2026. Як встановив вище суд, зміст видаткової накладної в частині відомостей про поставлений товар повністю збігається із змістом специфікації за п. 1.1 додаткової угоди №2 від 17.02.2026 до Договору, що була передумовою для поставки партії товару.

Таким чином, оплата 69 825,84 грн. згідно платіжної інструкції безготівкового переказу в національній валюті №42 від 24.02.2026 вважається передоплатою за партію товару на загальну суму 139 651,68 грн.

Отже, відповідач частково виконав свої зобов`язання за Договором з оплати вартості партії товару, відтак був зобов`язаний здійснити післяоплату партії товару у 30-ти денний строк з моменту поставки товару.

Згідно видаткової накладної № ПС000000125 від 25.02.2026 поставка товару відбулась 25.02.2026, отже в силу п. 2.2 додаткової угоди №2 від 17.02.2026 до Договору, відповідач був зобов`язаний здійснити післяоплату товару до 27.03.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Невиконання зобов`язання в строк в силу приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України вважатиметься простроченням боржника, оскільки боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника є одним із видів порушення зобов`язання, що має наслідком, зокрема, сплату неустойки у вигляді пені та штрафу (п. 3 ч. 2 ст. 611 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують післяоплату партії товару на суму 69 825,84 грн. до 27.03.2026. Матеріали справи не містять також відомостей про те, що відповідач здійснив таку післяоплату після 27.03.2026 чи під час розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач не виконав свого зобов`язання з оплати партії товару у визначеному розмірі та у встановлений строк. Тому суд вважає обґрунтованими аргументи позивача про те, що з відповідача необхідно стягнути 69 825,84 грн. основної заборгованості.

Невиконання зобов`язання відповідача у встановлений строк є підставою для позивача нарахувати неустойку у вигляді пені та/або штраф в розмірі та в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору за порушення строків оплати товару покупець зобов`язаний сплатити пеню, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення платежу. Перевіряючи заявлений розмір пені (4 246,94 грн) суд зазначає, що такий обрахований правильно, та враховує увесь період прострочення грошового зобов`язання, який становить 74 дні (від 28.03.2026 по 09.06.2026 останній день перед зверненням до суду). Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 4 246,94 грн пені.

Наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені також у ст. 625 ЦК України, згідно з ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіряючи заявлений розрахунок інфляційних втрат (977,56 грн) суд зазначає, що такий обрахований неправильно. Суд встановив, що позивач, обчислюючи суми інфляційних втрат не включив у розрахунки індекс інфляції за травень 2026 року. Правильний розмір інфляційних втрат за заявлений період складає 1 614,79 грн. Розрахунок здійснений за допомогою інструменту «Калькулятор» системи інформаційно-правового забезпечення «Ліга:Закон», що є усталеною практикою (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 25.10.2025 у справі №910/11325/23, від 01.07.2025 року у справі №910/18308/21 та від 26.03.2026 року у справі №910/13499/24).

Суд звертається до засади диспозитивності, що закріплена у ч. 1-2 ст. 14 ГПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи наведе, суд не вправі самостійно виходити за межі позовних вимог, та здійснювати перерахунок інфляційних втрат в сторону їх збільшення. Відтак, стягненню підлягають тільки 977,56 грн інфляційних втрат.

Таким чином наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 129 ГПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В цій справі за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328,00 грн. В той же час, позивач подав позовну заяву за допомогою підсистеми «Електронний суд», що в силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зумовлює нарахування понижуючого коефіцієнту 0,8 стосовно розміру ставки судового збору. Враховуючи понижуючий коефіцієнт позивачу при поданні позовної заяви необхідно було сплатити 2 662,40 грн., натомість позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2193 від 09.06.2026.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд доходить до висновку, що відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір з в розмірі 2 662,40 грн.

Позивач має право на повернення судового збору в розмірі 665,60 грн. як надмірно сплаченого судового збору, у порядку та на підставах, визначених ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 2, 4, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенерго» (вул. Львівська, буд. 38м, м. Городок, Львівська обл., 81500; код ЄДРПОУ 43013400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Водаленд Україна» (просп. Берестейський, буд. 67, м. Київ, 03062; код ЄДРПОУ 35704813) заборгованість у розмірі 75050,34 грн, з яких 69 825,84 грн основна заборгованість, 4 246,94 грн пені, 977,56 грн інфляційних втрат та 2 662,40 грн. судового збору

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано згідно зі ст. 241 ГПК України.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України.

6. Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

7. Повний текст судового рішення складений та підписаний 29 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Водаленд Україна» (просп. Берестейський, буд. 67, м. Київ, 03062; код ЄДРПОУ 35704813);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенерго» (вул. Львівська, буд. 38м, м. Городок, Львівська обл., 81500; код ЄДРПОУ 43013400).

Суддя Бургарт Т.І.