Рішення № 140188653, 17.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2026Справа № 910/7715/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до: 1) Святошинського дитячого будинку - інтернату

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 80755,77 грн

представники учасників процесу:

від прокуратури: Бондарчук І.П.

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Святошинського дитячого будинку - інтернату та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ" в якому просить суд:

визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 19.08.2022 до договору №14 від 25.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Святошинським дитячим будинком - інтернатом та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ";

визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 31.08.2022 до договору №14 від 25.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Святошинським дитячим будинком - інтернатом та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ";

визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 30.09.2022 до договору №14 від 25.01.2022про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Святошинським дитячим будинком - інтернатом та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ";

визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 08.02.2023 до договору №14 від 25.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Святошинським дитячим будинком - інтернатом та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ";

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ" на користь Київської міської ради грошові кошти у розмірі 80 755, 77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди №3, №4, №5 та №7 до договору №14 від 25.01.2022 укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для їх визнання судом недійними. З огляду на те, що додаткові угоди визнаються недійсними, з відповідача-2 має бути стягнуто 80755,77 грн, як різниця між сумою коштів, які фактично були сплачені за постачання електричної енергії по ціні, згідно з спірними додатковими угодами, та сумою за товар по ціні, визначеною договором.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/7715/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 16.07.2026.

14.07.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

У підготовчому засіданні суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача-2 про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та продовження відповідачу-2 з ініціативи суду процесуального строку для надання відзиву до 14.07.2026.

Також у підготовчому засіданні 16.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.08.2026.

20.07.2026 через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

23.07.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

12.08.2026 через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів та заява про уточнення позовних вимог, зокрема щодо п. 2 прохальної частини позовної заяви та зазначення у ній дати укладення додаткової угоди № 4.

13.08.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення.

У підготовчому засіданні 13.08.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про долучення до матеріалів справи відповіді на відзив; визнання поважними причин пропуску строку прокуратурою на подання доказів, долучення доказів, поданих відповідно до заяви від 11.08.2026 (вх. від 12.08.2026) до матеріалів справи; прийняття заяви прокуратури від 12.08.2026 про уточнення позовних вимог як заяви про зміну предмета позову в частині.

Крім того, у підготовчому засіданні 13.08.2026 суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі постановив протокольну ухвалу про відмову в його задоволенні з огляду на таке.

Так, в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі відповідача-2 посилається на те, що 06.05.2026 перша колегія суддів другого сенату Конституційного Суду України відкрила конституційне провадження у справі № 3-78/2026 (178/26) за скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо конституційності п. 2 ч.5ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Розгляд справи господарським судом до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності п. 2 ч.5 ст. 41 Закону №922-VIII створює реальний ризик ухвалення судового рішення на підставі норми, яка є неконституційною, що суперечить принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України) та права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що відповідно до змісту частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.

Проте клопотання відповідача-2 про зупинення провадження не містить доказів неможливості розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України вказаної заявником справи.

Клопотання всупереч вимогам пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України не містить обґрунтовувань та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі та об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України, а також аргументованих доводів стосовно того, що зібрані у справі, що розглядається, докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

На переконання суду, вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є підставою для зупинення провадження у цій справі у розумінні пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

У підготовчому засіданні 13.08.2026 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.09.2026.

Присутній у судовому засіданні 17.09.2026 прокурор підтримав позовні вимоги.

Позивач та відповідачі в судове засідання 17.09.2026 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 17.09.2026 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція прокурора.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що за результатами проведення відкритих торгів 25.01.2022 між відповідачами укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 14.

В подальшому між сторонами договору укладено ряд додаткових угод, зокрема від 23.05.2022 № 1, № 2 від 07.07.2022, якими зменшено ціну за електричну енергію та № 3 від 19.08.2022, № 4 від 31.08.2022, № 5 від 30.09.2022, № 7 від 08.02.2023, якими збільшено ціну за електричну енергію.

Прокурор зазначає, що внесення змін до договору в частині підвищення цін на електричну енергію здійснено з порушенням вимог законодавства, зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме з порушенням максимально встановленого 10% ліміту підвищення ціни на товар, без надання обґрунтування необхідності внесення змін, без доведення принципу не прогнозованості коливання ціни на ринку та за відсутності документального підтвердження факту збільшення ціни.

З урахуванням викладеного прокурором заявлені вимоги про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 19.08.2022, № 4 від 31.08.2022, № 5 від 30.09.2022, № 7 від 08.02.2023.

Крім того, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України заявлені вимоги про повернення бюджетних коштів, а саме про стягнення 80755,77 грн на користь Київської міської ради безпідставно одержаних бюджетних коштів.

У відповіді на відзив прокурор не погодився із доводами, викладеними у відзиві відповідача-2 та зазначив таке:

- п. 5.16 договору передбачено внесення змін у разі коливання ціни на ринку за офіційною інформацією Оператора Ринку більше ніж на 5% середньозваженої ціни з 01-20 числа місяця, однак додатковою угодою № 3 від 19.08.2022 ціна за одиницю товару збільшена на 2,1 % від вартості визначеної у договорі;

- жодні листи-повідомлення відповіжача-2 не підтверджують зміну ціни електричної енергії після укладення договору на час укладення додаткових угод, оскільки листи-повідомлення відображають лише стан цін на електричну енергію на певні вибіркові дати, водночас не відображають динаміки таких цін після 25.01.2022 та між укладеними додатковими угодами;

- відповідач 2, ініціюючи підвищення цін на товар, не обґрунтував у встановленому порядку своїх пропозицій щодо підвищення ціни, визначеної у договорі; не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику ціні, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним та не довів, що підвищення ціни є непрогнозованим;

- під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі;

- до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ст. 41 Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі» в редакції, яка діяла станом на момент укладання спірних додаткових угод.

Позиція позивача.

Київська міська рада пояснень щодо поданого позову не подавала.

Позиція відповідача-1.

Відповідач11 правом на подання відзиву не скористався.

Позиція відповідача-2.

Відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав:

- додаткові угоди №№ 1-7 до договору підписувались сторонами на підставі підтверджуючого коливання цін на ринку та сповіщення споживача "на добу" наперед як узгоджено сторонами в договорі;

- кожне окреме підвищення ціни договору не перевищувало 10%;

- посилання прокурора на незаконність укладення додаткових угод є безпідставними, оскільки порядок зміни ціни був прямо передбачений договором, що повністю відповідає вимогам ЗУ "Про публічні закупівлі";

- коливання ціни підтверджувалося офіційною інформацією ДП "Оператора ринку" щодо середньозважених цін на ринку "на добу вперед", яка визначена сторонами договору як належне підтвердження.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Святошинським дитячим будинком-інтернат опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-28-007943-b про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія у кількості 218000 кВт/год .

Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій від 13.01.2022 переможцем торгів визнано TOB "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ".

25.01.2022 між Святошинським дитячим будинком-інтернат (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ" (далі - постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 14 (далі - договір), відповідно до п. 2.2 якого за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Найменування товару : Електрична енергія код ДК 021:2015:09310000-5 (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.4 договору очікуваний обсяг (орієнтовного ліміту споживання) постачання електричної енергії на період січень - грудень 2022 року становить 218000кВт/год.

Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до умов даного пункту. Ціна за одиницю кВт.год. на дату підписання даного договору становить 4,18959 грн. з ПДВ.

Ціна електричної енергії може змінюватися у випадках визначених п.5.16. даного договору (п. 5.2. договору).

У п. 5.13 договору визначено, що вартість постачання товару за договором визначається у національній валюті України та становить 761 109,17 грн, крім того податок на додану вартість ( далі - ПДВ ) в сумі 152 221,83 грн. Загальна вартість договору з ПДВ становить 913 331,00 грн.

Згідно з підпунктами 1, 2 п. 5.16 договору істотні умови даного договору, в тому числі ціна за одиницю товару, можуть змінюватися, шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного договору у наступних випадках:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

У цьому випадку сторони погоджуються, що зміна обсягів товару відбувається на підставі письмового звернення сторони договору із зазначенням підстав та обґрунтування щодо зменшення обсягів, визначених даним договором.

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У цьому випадку сторони погоджуються, що зміна ціни здійснюють у такому порядку: підставою для зміни ціни є письмове звернення сторони договору та коливання ціни на ринку більше ніж на 5 (п`ять) відсотків середньозваженої ціни з 01-20 число місяця;

Сторони погоджуються та допускають, що документальним підтвердженням відповідності коливання ціни на рику є роздруківки з офіційного веб-сайту Оператора Ринку (https://www.oree.com.ua) з інформацією щодо середньозваженої ціни овару на РДН ОЕС України. Зміна ціни відбувається з дати підписання сторонами додаткової угоди про внесення змін до договору, якщо іншої дати не зазначено сторонами в такій додатковій угоді.

Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 13.1 договору).

23.05.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою сторони дійшли згоди внести зміни у п. 5 п.п.5.1, а саме: "Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до умов даного пункту. Ціна за одиницю кВт.год. на дату підписання даного договору становить 3,98 грн. з ПДВ. ".

07.07.2022 сторони уклали додаткову угоду № 2, згідно з якою дійшли згоди внести зміни у п. 5 п.п.5.1, а саме: "Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до умов даного пункту. Ціна за одиницю кВт.год. на дату підписання даного договору становить 3,9599 грн. з ПДВ. ".

19.08.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 3, згідно з якою сторони дійшли згоди внести зміни у п. 5 п.п.5.1, а саме: "Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до умов даного пункту. Ціна за одиницю кВт.год. на дату підписання даного договору становить 4,28 грн. з ПДВ. ".

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 3 умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладання додаткової угоди № 3, а саме з 1 липня 2022.

31.08.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 4, згідно з якою сторони дійшли згоди внести зміни у п. 5 п.п.5.1, а саме: "Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до умов даного пункту. Ціна за одиницю кВт.год. на дату підписання даного договору становить 4,70 грн. з ПДВ. ".

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 4 умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладання додаткової угоди № 3, а саме з 1 серпня 2022.

30.09.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 5, згідно з якою сторони дійшли згоди внести зміни у п. 5 п.п.5.1, а саме: "Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до умов даного пункту. Ціна за одиницю кВт.год. на дату підписання даного договору становить 5,03 грн. з ПДВ. ".

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 4 умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладання додаткової угоди № 5, а саме з 1 вересня 2022.

30.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 6, відповідно до п. 1 якої постачальник зобов`язується поставити товар в порядку та за цiною, визначеною в договорi № 14 вiд 25.01.2022 року в перiод з 01.01.2023 по 31.03.2023 року.

08.02.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 7, згідно з якою сторони дійшли згоди внести зміни у п. 5 п.п.5.1, а саме: "Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до умов даного пункту. Ціна за одиницю кВт.год. на дату підписання даного договору становить 5,07 грн. з ПДВ. ".

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ" поставило, а Святошинський дитячий будинок-інтернат отримав електричну енергію 202055 кВт/год на суму 927283,36 грн, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії.

Відповідач-1 перерахував відповідчу-2 кошти за поставлену електроенергію у розмірі 927283,36 грн грн, на підтвердження чого надано відповідні копії платіжних доручень.

З інформації про спірну закупівлю вбачається, що джерелом фінансування закупівлі був місцевий бюджет.

Відповідно до Положення про Святошинський дитячий будинок-інтернат, будинок-інтернат заснований на комунальній власності територіальної громади міста Києва, засновником та власником будинку-інтернату є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

Звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради прокурор зазначає, додаткові угоди № № 3, 4, 5, та 7 до договору № 14 від 25.01.2022, якими ціну товару збільшено більше ніж на 10 %, суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому вони підлягають визнанню недійсними у судовому порядку.

Крім того, оскільки фінансування за договором № 14 від 25.01.2022 здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, то надмірно сплачені кошти у сумі 80 755, 77 грн мають бути повернуті в дохід місцевого бюджету міста Києва, зокрема Київській міській раді.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить ст. 20 Господарського кодексу України.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, є визнання правочину недійсним, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

У даній справі відповідачі уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі - в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час укладення додаткових угод до договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

Укладаючи 25.01.2022 договір № 14 про постачання електричної енергії споживачу, сторони обумовили усі істотні умови, а також обумовили порядок та умови внесення змін до договору.

Так, виходячи з умов договору сторонами погоджено кількість електричної енергії - 218000 кВт/год, фактичну ціну товару - 34,18959 з ПДВ за 1кВт/год.

Додатковими угодами № 1 від 23.05.2022 та № 2 від 07.07.2022 зменшено ціну за одиницю товару на 5% та 5,5 % відповідно від ціни, зазначає в договорі. Вказані додаткові угоди прокурором не оспорюються.

Як вбачається з додаткової угоди № 3 від 19.08.2022 до договору, останньою збільшено ціну за 1 КВт/год до 4,28 грн з ПДВ. Тобто, за наслідками укладення вказаної додаткової угоди № 3 від 19.08.2022, ціна за одиницю товару збільшилась на 2,16% порівняно із ціно, погодженою при укладенні договору.

Тобто за вказаною додатковою угодою збільшення ціни на одиницю спірного товару відбулось у межах 10 %.

Укладенню додаткової угоди № 3 від 19.08.2022 передувало звернення постачальника до споживача з листом вих № 09/08/22 від 09.08.2022, у якому повідомлялось, що в період з 01.07. по 31.07 на ринку електричної енергії сталися зміни, що призвело до зростання ціни на 16,69% в порівнянні з червнем місяцем. Також у вказаному листі- повідомленні відображена інформація із сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ".

Досліджуючи питання правомірності укладення додаткової угоди № 3 від 19.08.2022 суд враховує таке.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Проєкт договору, який входив до тендерної документації розроблявся споживачем.

Як встановив суд вище, відповідно до підпункту 2 п. 5.16 договору, який повністю відповідає проєкту, запропонованому самим споживачем, істотні умови даного договору, в тому числі ціна за одиницю товару, можуть змінюватися, шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного договору у наступних випадках: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У цьому випадку сторони погоджуються, що зміна ціни здійснюють у такому порядку: підставою для зміни ціни є письмове звернення сторони договору та коливання ціни на ринку більше ніж на 5 (п`ять) відсотків середньозваженої ціни з 01-20 число місяця;

Сторони погоджуються та допускають, що документальним підтвердженням відповідності коливання ціни на рику є роздруківки з офіційного веб-сайту Оператора Ринку (https://www.oree.com.ua) з інформацією щодо середньозваженої ціни товару на РДН ОЕС України. Зміна ціни відбувається з дати підписання сторонами додаткової угоди про внесення змін до договору, якщо іншої дати не зазначено сторонами в такій додатковій угоді.

Отже, умовами укладеного договору чітко визначено, що підставою для внесення змін до договору в частині збільшення ціни за одиницю товару єколивання ціни на ринку більше ніж на 5 (п`ять) відсотків середньозваженої ціни з 01-20 число місяця.

При цьому, вказаний пункт договору не визначає будь-яких інших додаткових умов, не вказує, що коливання має відбутись порівняно із ціною, зазначеною в договорі, тощо.

Зі змісту вказаного договору вбачається, що для внесення змін необхідна роздруківка з офіційного веб-сайту Оператора Ринку (https://www.oree.com.ua), яка підтверджує коливання ціни на ринку більше ніж на 5 (п`ять) відсотків середньозваженої ціни з 01-20 число місяця відповідного місяця та звернення до споживача.

Тобто договір передбачає що факт коливання ціни на ринку у відповідному місяці з 01 по 20 число є правомірною підставою для внесення змін у договір.

Як вбачається з інформації на сайті https://www.oree.com.ua у липні 2022 відбулось збільшення середньозваженої ціни на 16.69% порівняно із червнем 2022, тобто відбулась передбачена підпунктом 2 п. 5.16 договору умова - коливання ціни на ринку більше ніж на 5 (п`ять) відсотків середньозваженої ціни з 01-20 число місяця.

При цьому, відповідачем-2 дотримано вимоги, викладені у п 5.16 договору, а саме здійснено письмове звернення до споживача та надано передбачені умовами договору докази на підтвердження коливання ціни більше ніж на 5%, а саме на 16,69%.

Отже, відповідачем дотримано вимог договору щодо надання обґрунтування необхідності внесення змін до договору та документального підтвердження факту збільшення ціни з 01-20 число місяця.

При цьому, на переконання суду, доводи прокурора про те, що відповідачем-2 не доведено неможливість виконання договору по ціні запропонованій на тендері або недоведення, що підвищення ціни є непрогнозованим саме по собі не може бути підставою для визнання додаткової угоди № 3 недійсною, оскільки законодавство такої самостійної підстави для недійсності правочину не визначає. Дотримання таких умов при внесенні змін до договору як доведення неможливість виконання договору по ціні запропонованій на тендері або доведення що підвищення ціни є непрогнозованим, не встановлює і Закон України "Про публічні закупівлі", зокрема п. 2 частини 5 статті 41.

При цьому, в контексті вказаних доводів прокурора суд враховує, що хоча постачальник міг постачати товар по ціні запропонованій на тендері, однак діяв добросовісно та запропонував споживачу зменшити ціну договору, внаслідок чого були укладені додаткові угоди № 1 та № 2, які з цих же підстав прокурором не оспорюються.

Що ж до прогнозування ціни, то договір чітко передбачає можливість внесення змін у договір у бік збільшення ціни, що свідчить про те, що сторони передбачали можливе збільшення ціни в майбутньому та відповідне внесення змін у договір у зв`язку з цим, тобто прогнозували можливе збільшення ціни і передбачили алгоритм дій в такому випадку, який чітко описаний у п. 5.16 договору.

На переконання суду, при укладенні додаткової угоди № 3 від 19.08.2022 сторонами дотримані умови договору та вимоги законодавства.

Враховуючи наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено, що додаткова угода №3 від 19.08.2022 укладена з порушенням п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому суд відмовляє у задоволенні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 19.08.2022.

В подальшому сторонами укладено додаткові угоди 4 від 31.08.2022, № 5 від 30.09.2022, № 7 від 08.02.2023 до договору, за якими поступово збільшено вартість електричної енергії на 21% від початкової ціни договору, зокрема, додаткової угодою № 4 вартість збільшено на 12,18% від початкової ціни договору, додатковою угодою № 5 - на 20%, додатковою угодою № 7 - на 21%.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, зроблено висновок, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 56 постанови ВП ВС у справі № 922/2321/22).

У пунктах 139, 140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24 зазначено, що філологічне тлумачення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10 %.

До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, у постановах від 21.11.2025 у справі №920/19/24, від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Дотримання сторонами договору про закупівлю імперативних вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що передбачає спосіб та порядок зміни ціни за одиницю товару, є обов`язковим. Відповідно, у разі порушення таких вимог можуть наставити правові наслідки, передбачені статтями 215, 216 ЦК України.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 Цивільного кодексу України).

Таким чином, з викладеного вбачається, що додаткові угоди № 4 від 31.08.2022, № 5 від 30.09.2022, № 7 від 08.02.2023 укладені з порушенням встановленого законом обмеження збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 4 від 31.08.2022, № 5 від 30.09.2022, № 7 від 08.02.2023 підлягають визнанню недійсними, як такі, що суперечать приписам ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Щодо доводів відповідача про внесення змін до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «"Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII в редакції Закону № 4888-IX від 27.05.2026, то суд зазначає таке.

27.05.2026 Верховна Рада України прийняла Закон № 4888-IX, яким внесено зміни до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII та викладено його в наступній редакції:

"Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). ".

Пунктом 7 Розділу ХІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4888-IX передбачено, що положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII в редакції цього Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII.

Тобто, після введення в дію Закону № 4888-ІХ щодо внесення змін до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", при необхідності укладання додаткової угоди до договору про закупівлю, укладеного до введення в дію Закону № 4888-ІХ щодо таких змін, сторони мають керуватись нормою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" із врахуванням внесених змін.

Проте до правовідносин щодо укладання додаткових угод про збільшення ціни, укладених до введення в дію Закону № 4888-ІХ в частині внесення змін до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII, застосовується редакція статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" станом на момент укладання таких спірних додаткових угод.

Отже, у даному випадку, суд застосовує до правовідносин статтю 41 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII в редакції, яка діяла станом на момент укладання спірних додаткових угод.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача-2 на користь позивача грошових коштів в сумі 80755,77 грн, то суд зазначає таке.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина 1 стаття 216 Цивільного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 82 постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що грошові кошти (різниця між ціною за одиницю товару передбачена договором і додатковою угодою) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні (пункт 3 частина 3 стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Недійсність додаткових угод № 4 від 31.08.2022, № 5 від 30.09.2022, № 7 від 08.02.2023 означає, що зобов`язання сторін регулюються договором, в редакції додаткової угоди № 3, яка недійсною не визнавалась, а саме з розрахунку 4,28 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Згідно з актами приймання-передачі електричної енергії, у період дії додаткових угод, які визнані судом недійсним, а саме з серпня 2022 по лютий 2023, відповідач-2 поставив, а відповідач-1 прийняв електричну енергію у кількості 101950 кВт/год.

Отже, позивач мав сплатити за отриману з серпня 2022 по лютий 2023 електричну енергію у кількості 101950 кВт/год 436346,00 грн (4,28 грн *101950 кВт/год).

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено за поставлену електроенергію у кількості 101950 кВт/год грошові кошти у розмірі 511206,92 грн.

Відповідно кошти у сумі 74860,92 грн отримані відповідачем безпідставно.

Таким чином, грошові кошти в сумі 74860,92 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-2, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути потерпілій стороні, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України, якою у даному випадку є Київська міська рада, на захист інтересів якої прокурором подано позов.

Оскільки прокурором заявлено до стягнення з відповідача-2 80755,77 грн, а за перерахунком суду, враховуючи відмову у визнанні недійсною додаткової угоди № 3, сума безпідставно одержаних коштів становить 74860,92 грн, суд задовольняє позов в цій частині частково.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Святошинського дитячого будинку - інтернату, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ", а саме в частині визнання недійсними додаткових угод № 4 від 31.08.2022, № 5 від 30.09.2022, № 7 від 08.02.2023 до договору № 14 від 25.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення з відповідача-2 на користь позивача 74860,92 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсними додаткові угоди № 4 від 31.08.2022, № 5 від 30.09.2022, № 7 від 08.02.2023 до договору № 14 від 25.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладені між Святошинським дитячим будинком - інтернатом (ідентифікаційний код 03188760) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ" (ідентифікаційний код 38765893).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 27/22, офіс 2, ідентифікаційний код 38765893) на користь Київської міської ради (01636, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) грошові кошти в сумі 74860,92 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 27/22, офіс 2, ідентифікаційний код 38765893) на користь Київської міської прокуратури (03150, м.Київ, вул. Предславинська, буд.45/9, ідентифікаційний код 02910019) витрати по сплаті судового збору в розмірі 10455,26 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.09.2026.

Суддя С.О. Турчин