Рішення № 140188361, 29.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2026Справа № 910/3103/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Інтер-поліс"

про стягнення 96 723,66 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Інтер-поліс" про стягнення 52 152,65 грн. відшкодування заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди, а також 11 209,36 грн. інфляційних втрат, 3 130,08 грн. 3% річних, 30 231,57 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної у ДТП особи, не відшкодував позивачу в повному обсязі шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що огляд пошкодженого транспортного засобу проведено за відсутності представника відповідача, без його повідомлення. При цьому, позивач не звертався до відповідача з заявою про страхове відшкодування впродовж року з настання дорожньо-транспортної пригоди.

У відповіді на відзив позивач звернув увагу, що чинне законодавство не містять вимог про обов`язок позивача проводити огляд пошкодженого транспортного засобу за участю винного в ДТП. До того ж, позивач 16.11.2023 засобами поштового зв`язку надіслав на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.07.2023 між позивачем (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № AZEP 215810602, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки Mitsubishi Outlander Sport, державний номер НОМЕР_1 .

02.10.2023 у м. Києві на перехресті вул. Драйзера та пр. Ч. Калини, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки Suzuki Grand Vitara, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортним засобом марки Mitsubishi Outlander Sport, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 31.10.2023 у справі № 754/5841/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки Mitsubishi Outlander Sport, державний номер НОМЕР_1 , визначена на підставі ремонтної калькуляції № 19730_40 від 10.10.2023 із розрахунком коефіцієнта фізичного зносу на суму 52 152,65 грн.

На підставі вищевказаних документів позивач відповідно до страхового акту № 20405/40/923 від 16.10.2023 визначив розмір страхового відшкодування в сумі 52 152,65 грн.

Дана сума страхового відшкодування в розмірі 52 152,65 грн. сплачена позивачем на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.10.2023 № 6661.

Цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП водія ОСОБА_2 застрахована у відповідача за полісом № ЕР-215448989, що станом на дату ДТП був діючим.

Відтак, позивач направив відповідачу заяву від 27.10.2023 № 04605/9223 про виплату страхового відшкодування, на підтвердження чого надав рекомендоване повідомлення від 16.11.2023 про вручення поштового відправлення № 0505127850970, відповідно до якого відправлення вручено відповідачу 21.11.2023 року.

За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.

Згідно з положеннями статті 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов`язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Станом на час настання страхового випадку (ДТП) цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, застраховано відповідачем на підставі полісу ЕР-215448989 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 та від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.

Приймаючи до уваги визначену вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки Mitsubishi Outlander Sport, державний номер НОМЕР_1 , на підставі ремонтної калькуляції № 19730_40 від 10.10.2023 із розрахунком коефіцієнта фізичного зносу, позивачем обґрунтовано визначено розмір заподіяної шкоди в сумі 52 152,65 грн.

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в статті 9 Закону України «Про страхування».

За даними полісу ЕР-215448989, розмір франшизи становить 0 грн.

Судом ураховані зауваження відповідача про те, що його не повідомлено про огляд транспортного засобу.

Разом із цим, відповідачем не надано доказів, що відповідні обставини призвели до неможливості встановити відповідачем обставини настання дорожньо-транспортної пригоди та розмір заподіяної шкоди.

У той же час, позивач звертався 16.11.2023 до відповідача з заявою від 27.10.2023 № 04605/9223 про виплату страхового відшкодування в межах річного строку з дати ДТП, та відповідач не надав доказів неможливості скористатися правом на проведення власного огляду пошкодженого транспортного засобу.

Заперечуючи проти направлення йому вимоги в межах річного строку з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, відповідач наголосив, що за відсутності опису до поштового відправлення № 0505127850970 неможливо встановити що саме направлено відповідачу.

Як слідує з копії рекомендованого повідомлення від 16.11.2023 про вручення поштового відправлення № 0505127850970, останнє вручено відповідачу 21.11.2023 року.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

У свою чергу, відповідачем не надано до суду жодних доказів (журналу вхідної кореспонденції тощо) на підтвердження тієї обставини, що в поштовому відправленні № 0505127850970 не містилася заява позивача від 27.10.2023 № 04605/9223 про виплату страхового відшкодування.

За вимогами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази на підтвердження направлення відповідачу заяви від 27.10.2023 № 04605/9223 про виплату страхового відшкодування є більш вірогідними, аніж заперечення відповідача з цього приводу.

Крім того, позивач просив стягнути нараховані на суму страхового відшкодування в розмірі 52 152,65 грн. за період з 20.03.2024 до 20.03.2026 інфляційні втрати в розмірі 11 209,36 грн., 3 130,08 грн. 3% річних та 30 231,57 грн. пені.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Положеннями п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За приписами п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

У пункті 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Після 01.01.2025 набрав законної сили Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX, який також передбачає нарахування пені за порушення зобов`язання із виплати страхового відшкодування, а саме: у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 цього Закону, страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення (частина 8 статті 34).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Приписи Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакціях, чинних до 01.01.2025 і після цієї дати) щодо сплати страховиком пені за кожен день прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування не може розцінюватися як установлення іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року, і дія вказаного Закону фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, дія якого тривала до 30.06.2023 року.

З огляду на наведене, після закінчення строку дії карантину, правові підстави для нарахування пені за період більший, ніж передбачено частиною 6 статті 232 ГК України, відсутні.

Із матеріалів справи слідує, що позивач звернувся 16.11.2023 до відповідача із заявою від 27.10.2023 № 04605/9223 про виплату страхового відшкодування, що вручена відповідачу 21.11.2023 року.

Відтак, строк на виплату повної суми страхового відшкодування тривав до 14.02.2024, після чого з 15.02.2024 мало місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, пеня могла бути нарахована за період із 15.02.2024 до 15.08.2024 року.

Беручи до уваги, що позивач визначив початок строку нарахування 20.03.2024, суд здійснив арифметичний перерахунок пені з 20.03.2024 до 15.08.2024, що становить 5 748,19 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду, нараховані за період із 20.03.2024 до 20.03.2026 три проценти річних у сумі 3 130,08 грн. та за період квітень 2024 року - лютий 2026 року інфляційні втрати в розмірі 11 209,36 грн. підлягають стягненню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Інтер-поліс" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69; ідентифікаційний код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 65; ідентифікаційний код 30115243) 52 152 (п`ятдесят дві тисячі сто п`ятдесят дві) грн. 65 коп. страхового відшкодування, 5 748 (п`ять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 19 коп. пені, 3 130 (три тисячі сто тридцять) грн. 08 коп. трьох процентів річних, 11 209 (одинадцять тисяч двісті дев`ять) грн. 36 коп. інфляційних втрат, а також 1988 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова