Рішення № 140188236, 28.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/780/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Поп`юк Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави

в особі Букачівської селищної ради

до відповідача - Фермерського господарства "ТОРО"

про зобов`язання повернути земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 43,00 га,

за участю представників:

від прокуратури - Гоголь В. В.,

від відповідача - Стець Р .Я.,

від позивача - не з`явився,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

Предметом позову є вимога про зобов`язання відповідача повернути Букачівській селищній раді земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме:

- площею 19,00 га, яка розташована за адресою: с. Чагрів, Урочище «Підгірке» Букачівської селищної ради,

- площею 4,00 га, яка розташована за адресою: с. Журавеньки, Урочище «Красне» Букачівської селищної ради,

- площею 14,00 га, яка розташована за адресою: с. Козарі, Урочище «Батьків» Букачівської селищної ради,

- площею 6,00 га, яка розташована за адресою: с. Журавеньки, Урочище «Дністер» Букачівської селищної ради.

2. Процесуальні питання.

2.1. Форма провадження.

Згідно з ухвалою від 26.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

2.2. Подання заяв по суті справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 08.07.2026 (вх. №13001/26), у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

Також відповідач 28.09.2026 подав додаткові пояснення (вх. № 17920/26), у яких навів доводи щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21.

В судовому засіданні 28.09.2026 суд прийняв вказані додаткові пояснення до розгляду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи. Водночас згідно з ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Суд не встановлював строку для подання додаткових пояснень з окремого питання. Доводи відповідача стосуються наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді питання, яке суд досліджує незалежно від доводів учасників справи, оскільки прокурор здійснює представництво виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абз. 1, 2 ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»). Пояснення нових доказів не містять, а прокурор і позивач отримали їх до початку судового засідання. Прокурор щодо прийняття додаткових пояснень до розгляду не заперечив.

3. Позиції учасників справи.

3.1. Позиція прокурора.

Прокурор позовні вимоги мотивує тим, що Букачівська селищна рада передала ФГ "ТОРО" спірні земельні ділянки в оренду поза конкурентними засадами, без проведення обов`язкових земельних торгів у формі аукціону. Прокурор стверджує, що такі дії прямо порушують норми земельного законодавства, зокрема ст. 124, 134, 135 ЗК України. Згідно з доводами прокурора, укладені правочини спрямовані на незаконне заволодіння майном територіальної громади і порушують публічний порядок, а отже, відповідно до ст. 228 ЦК України, є нікчемними. Прокурор здійснює представництво інтересів держави, оскільки Букачівська селищна рада неналежним чином здійснює захист інтересів громади та відмовляється вживати заходи для повернення незаконно переданих земельних ділянок.

На підтвердження дотримання порядку реалізації повноважень на представництво інтересів держави в суді та факту неналежного захисту прав Букачівською селищною радою прокурор надав суду такі докази:

- запит Івано-Франківської окружної прокуратури від 16.06.2026 № 51/3-2264 вих-26 до Букачівської селищної ради з вимогою надати інформацію щодо фактів використання ФГ "ТОРО" спірних земельних ділянок, розміру сплаченої орендної плати, проведення державної реєстрації договорів, проведення земельних торгів, а також щодо вжитих чи запланованих заходів для повернення цих земель у комунальну власність,

- повідомлення Івано-Франківської окружної прокуратури від 20.06.2026 № 51/3-23-48ВИХ-26 на адресу Букачівської селищної ради про встановлення підстав представництва інтересів держави та про намір звернутися до суду з позовом про повернення земельних ділянок загальною площею 43,00 га,

- лист-відповідь Букачівської селищної ради від 23.06.2026 № 462, у якому орган місцевого самоврядування повідомив, що договори оренди укладені без проведення земельних торгів (аукціону) відповідно до законодавства, чинного під час воєнного стану; земельні ділянки використовуються за цільовим призначенням; орендна плата сплачується своєчасно; порушень інтересів територіальної громади не встановлено. У листі рада прямо вказала, що не вбачає правових підстав для вжиття заходів щодо припинення правовідносин оренди, повернення ділянок чи звернення до суду з позовними вимогами.

3.2. Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві зазначає, що прокурор не довів наявності виключних підстав для представництва. На його думку, Букачівська селищна рада листом від 23.06.2026 № 462 підтвердила законність рішень та належне виконання договорів, і незгода прокурора з рішенням органу місцевого самоврядування не створює автоматичного права на позов. Відповідач вказує на свою добросовісність, відсутність доказів заподіяння майнової шкоди та помилковість застосування прокурором ст. 228 ЦК України. Посилається на практику ЄСПЛ («Стретч проти Сполученого Королівства»), стверджуючи, що не може нести негативні наслідки за можливі процедурні помилки владного органу, а обраний прокурором спосіб захисту є непропорційним.

У додаткових поясненнях від 28.09.2026 відповідач доповнив свою позицію такими доводами:

Конституційний Суд України у рішенні від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» щодо представництва у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту інтересів держави компетентним органом. Хоча ці приписи втрачають чинність з 01.01.2027, суд на підставі ст. 11 ГПК України повинен не застосовувати їх як такі, що суперечать Конституції України;

відповідно до висновків ВП ВС, викладених у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21, інтереси держави та інтереси територіальної громади не завжди збігаються; прокурор має обґрунтувати наявність інтересів держави, які виходять за межі інтересів територіальної громади як власника майна; якщо прокурор захищає суто інтереси громади, позивачем є громада в особі органу місцевого самоврядування;

спір стосується лише способу розпорядження комунальним майном та надходжень до місцевого бюджету, що належить до самостійних повноважень місцевого самоврядування (ст. 16, 29, 71 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»), а не інтересів держави; Букачівська селищна рада не самоусунулася від захисту своїх інтересів і не визнає порушень (лист від 23.06.2026 № 462).

3.3. Позиція позивача.

Букачівська селищна рада заяв по суті спору не подала. Позиція ради викладена у листі від 23.06.2026 № 462: рада вважає укладені з ФГ "ТОРО" договори законними, такими, що виконуються належним чином, та не підтримує вимоги прокурора про повернення земельних ділянок.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. 11.03.2025 Букачівська селищна рада та ФГ "ТОРО" уклали договір оренди землі № 48. За умовами пункту 1 договору рада надала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності площею 19,00 га (Урочище «Підгірке», с. Чагрів) строком на 1 рік.

4.2. Рішенням 41 сесії VIII скликання Букачівської селищної ради від 19.12.2025 № 2230-41/2025 рада вирішила надати в оренду ФГ «ТОРО» вказану земельну ділянку площею 19,00 га строком на 364 дні та оформити право оренди шляхом укладення договору. На виконання цього рішення сторони 01.01.2026 уклали додаткову угоду № 1 до договору оренди від 11.03.2025 № 48, якою продовжили дію договору на 364 дні, встановивши орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки.

4.3. Рішенням 42 сесії VIII скликання Букачівської селищної ради від 26.02.2026 № 2350-42/2026 рада вирішила укласти договори оренди з ФГ «ТОРО» на інші три земельні ділянки терміном на 1 рік (орендна плата 12% від НГО).

4.4. На виконання рішення від 26.02.2026, сторони 02.03.2026 уклали такі договори оренди землі: № 2026/03-7 щодо земельної ділянки площею 4,00 га (Урочище «Красне», с. Журавеньки); № 2026/03-8 щодо земельної ділянки площею 14,00 га (Урочище «Батьків», с. Козарі); № 2026/03-9 щодо земельної ділянки площею 6,00 га (Урочище «Дністер», с. Журавеньки).

4.5. Згідно з п. 14 укладених договорів цільове призначення земель для ведення фермерського господарства. Пунктом 17 передбачено, що передача ділянок здійснюється без розроблення проєкту відведення.

4.6. Передача в оренду вказаних земельних ділянок відбулася без проведення конкурентних земельних торгів (аукціонів). Цей факт відповідач та позивач не заперечують. ФГ "ТОРО" фактично використовує вказані земельні ділянки та сплачує орендну плату (лист ради від 23.06.2026 № 462).

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Згідно з ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

У постанові ВП ВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу, яка полягає у тому, що орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду. Крім того, у спорах щодо земельних правовідносин Верховний Суд неодноразово наголошував, що неправомірна передача земель комунальної власності в оренду поза конкурентними процедурами завдає шкоди інтересам держави в особі територіальної громади, оскільки позбавляє бюджет можливості отримати найвищу плату за користування землею за результатами торгів.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність бездіяльності Букачівської селищної ради. Із дослідженого судом листування вбачається, що прокурор листом від 16.06.2026 повідомив раду про порушення процедури передачі земель (без торгів) та запитав про вжиті заходи. У відповідь (лист від 23.06.2026 № 462) Букачівська селищна рада прямо вказала, що не вважає свої дії порушенням законодавства, не встановлює факту заподіяння збитків та відмовляється вживати будь-які заходи для повернення ділянок чи звертатися до суду.

Суд зазначає, що суб`єктивне переконання органу місцевого самоврядування у законності своїх рішень, ухвалених всупереч вимогам земельного законодавства, та свідома відмова від вжиття заходів реагування є «неналежним здійсненням захисту інтересів держави» у розумінні ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру». Орган місцевого самоврядування не наділений правом ігнорувати приписи закону. З огляду на офіційну відмову ради захищати інтереси громади, прокурор правомірно звернувся з позовом до суду, дотримавшись процедури попереднього повідомлення.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені в додаткових поясненнях, щодо рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025, з таких мотивів.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини цього Рішення Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», які надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Водночас Конституційний Суд України, реалізуючи повноваження, визначене ч. 2 ст. 152 Конституції України, відтермінував втрату чинності цими приписами. Згідно з п. 3 резолютивної частини Рішення вони втрачають чинність із 1 січня 2027 року. Відповідно до п. 4 резолютивної частини Рішення воно не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності. Відтермінування Конституційний Суд України обґрунтував потребою в період дії воєнного стану всебічно забезпечити захист інтересів держави та неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій (п. 9 мотивувальної частини Рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені (ч. 1 ст. 151-2 Конституції України).

Прокурор звернувся до суду з цим позовом у червні 2026 року, тобто під час чинності зазначених приписів, які залишаються чинними і на час ухвалення цього рішення. Правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в цій справі виникли під час чинності цих приписів, тому на них поширюється застереження, визначене п. 4 резолютивної частини Рішення № 6-р(ІІ)/2025.

Положення ч. 6 ст. 11 ГПК України не є підставою для незастосування вказаних приписів до 01.01.2027. Питання конституційності абз. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» вирішив Конституційний Суд України, який водночас визначив момент втрати ними чинності та межі дії свого Рішення. Незастосування судом цих приписів всупереч п. 3, 4 резолютивної частини Рішення означало б фактичний перегляд рішення органу конституційної юрисдикції, що суперечить ст. 151-2, 152 Конституції України.

Суд також відхиляє доводи відповідача про відсутність у прокурора права на звернення з цим позовом з урахуванням постанови ВП ВС від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21.

У цій постанові щодо застосування ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» сформульовано висновок, що «представництво в суді законних інтересів держави» охоплює представництво як інтересів держави в цілому, так і інтересів територіальної громади, які не завжди збігаються; звертаючись до суду з позовом, прокурор має визначити, на захист яких саме інтересів він звертається (п. 10.50, 10.51). Якщо прокурор захищає суто інтереси територіальної громади, то вона в особі відповідного органу місцевого самоврядування є позивачем за таким позовом, навіть якщо, за твердженням прокурора, саме внаслідок незаконних дій (рішення, правочину) цього органу порушено інтереси громади (п. 10.57). Вимогу обґрунтувати наявність інтересів держави, які виходять за межі інтересів територіальної громади як власника майна, ВП ВС сформулювала для випадків, коли держава не є власником майна, однак прокурор на захист інтересу держави пред`являє вимоги до обох сторін правочину громади в особі органу місцевого самоврядування та набувача майна (п. 10.56).

У цій справі прокурор звернувся з позовом в особі Букачівської селищної ради, тобто позивачем є територіальна громада в особі її органу місцевого самоврядування, а вимоги прокурор пред`явив лише до іншої сторони договорів оренди ФГ «ТОРО». Такий суб`єктний склад відповідає висновку, викладеному в п. 10.57, 10.61 зазначеної постанови. Вимога, сформульована в п. 10.56 постанови, стосується іншої процесуальної ситуації і до спірних правовідносин не застосовується.

Суд не погоджується і з доводом відповідача про те, що спір стосується лише надходжень до місцевого бюджету і не зачіпає інтересів держави. Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Конституційний Суд України в рішенні від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 серед сфер, яких стосуються «інтереси держави», прямо назвав охорону землі як національного багатства (пп. 4.1 п. 4 мотивувальної частини). Дотримання встановленого законом конкурентного порядку передання земель комунальної власності в користування (ст. 124, 134 ЗК України) забезпечує публічний інтерес у прозорому та рівному доступі суб`єктів господарювання до землі, а не лише фінансовий інтерес громади.

Самостійність місцевих бюджетів і повноважень органів місцевого самоврядування (ст. 16, 29, 71ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні») не звільняє ці органи від обов`язку діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України), і не виключає представництва прокурором у випадках, визначених ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», яка прямо називає органи місцевого самоврядування серед суб`єктів, неналежне здійснення захисту інтересів якими є підставою для такого представництва.

5.2. Щодо процедури передачі земельних ділянок в оренду.

В ч. 1 ст. 124 та ч. 1 ст. 134 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішень радою у грудні 2025 та лютому 2026 року) визначено, що передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється виключно за результатами проведення земельних торгів.

Суд звертає увагу, що екстраординарний порядок передачі земель в оренду без проведення аукціонів діяв на підставі п. 27 Перехідних положень ЗК України тимчасово. Із набранням чинності Законом України від 19.10.2022 № 2698-IX (з 19.11.2022) законодавець відновив вимогу щодо обов`язкового проведення електронних земельних торгів. Відтак, Букачівська селищна рада у грудні 2025 року та у лютому 2026 року не мала правових підстав для укладення договорів оренди сільськогосподарських земель без проведення конкурентних земельних аукціонів. Передача спірних ділянок відбулася з порушенням вимог ст. 124, 134, 135 ЗК України.

5.3. Щодо нікчемності договорів та негаторного позову (способу захисту).

За змістом ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод, незаконне заволодіння майном держави чи територіальної громади. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц викладено висновок: укладення договору оренди землі без дотримання конкурентних засад (земельних торгів), коли закон вимагає їх проведення, спрямоване на незаконне заволодіння земельною ділянкою і є підставою для кваліфікації такого правочину як нікчемного відповідно до статті 228 ЦК України, оскільки це порушує принципи справедливості, розумності та добросовісності. Суд погоджується з прокурором, що оспорювані договори оренди та додаткова угода є нікчемними правочинами з моменту їх вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків. Оскільки земельні ділянки були передані в оренду (у тимчасове користування), територіальна громада не втрачала права власності на них. ФГ "ТОРО" володіє та користується спірними ділянками без належної правової підстави.

Суд зазначає, що у справах, де майно (земельна ділянка) передано в тимчасове користування на підставі недійсного (нікчемного) правочину і власник не позбавлений титулу власності, вимога про повернення земельної ділянки за своєю правовою природою є негаторним позовом вимогою про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України). Саме такий спосіб захисту є належним та ефективним, що узгоджується зі сталою судовою практикою Верховного Суду щодо повернення земель з незаконної оренди (зокрема, коли землі неправомірно вибули у користування інших осіб, створюючи перешкоди територіальній громаді у розпорядженні ними на конкурентних засадах).

5.4. Щодо аргументів про добросовісність та практику ЄСПЛ.

Суд відхиляє посилання відповідача на рішення ЄСПЛ "Стретч проти Сполученого Королівства". Захист права на мирне володіння майном не є абсолютним. ФГ "ТОРО", як суб`єкт господарювання, отримуючи в оренду значні площі сільськогосподарських земель у 2025 2026 роках поза процедурою відкритих земельних торгів (за відсутності правових підстав для пільгового/спрощеного порядку), повинно було усвідомлювати незаконність такої процедури. Задоволення негаторного позову у цій справі має легітимну суспільну мету повернення до прозорого та законного розподілу земельних ресурсів, що забезпечує справедливий баланс між публічними і приватними інтересами і не становить непропорційного втручання.

6. Висновки суду.

Позов належить задовольнити повністю і зобов`язати відповідача повернути позивачу земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: площею 19,00 га, яка розташована за адресою: с. Чагрів, Урочище «Підгірке» Букачівської селищної ради, площею 4,00 га, яка розташована за адресою: с. Журавеньки, Урочище «Красне» Букачівської селищної ради, площею 14,00 га, яка розташована за адресою: с. Козарі, Урочище «Батьків» Букачівської селищної ради, площею 6,00 га, яка розташована за адресою: с. Журавеньки, Урочище «Дністер» Букачівської селищної ради.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. Прокурор за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 10 650,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1154 від 23.06.2026.

7.3. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь Івано-Франківської обласної прокуратури.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 253, 256, 257 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Фермерське господарство "ТОРО" (ідентифікаційний код 22183811; місцезнаходження: 79024, Львівська обл., м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 225, оф. 3) повернути Букачівській селищній раді (ідентифікаційний код 04354781; місцезнаходження: 77065, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, смт Букачівці, вул. Чорновола, 26):

- земельну ділянку для ведення сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 19,00 га, яка розташована за адресою: с. Чагрів, Урочище «Підгірке» Букачівської селищної ради,

- земельну ділянку для ведення сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 4,00 га, яка розташована за адресою: с. Журавеньки, Урочище «Красне» Букачівської селищної ради,

- земельну ділянку для ведення сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 14,00 га, яка розташована за адресою: с. Козарі, Урочище «Батьків» Букачівської селищної ради,

- земельну ділянку для ведення сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 6,00 га, яка розташована за адресою: с. Журавеньки, Урочище «Дністер» Букачівської селищної ради.

Стягнути з Фермерського господарства "ТОРО" (ідентифікаційний код 22183811; місцезнаходження: 79024, Львівська обл., м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 225, оф. 3) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 03530483; рахунок UA668201720343120001000003924 в Держказначейській службі України, м. Київ) 10 650,00 грн (десять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.09.2026.

Суддя О. В. Малєєва