Рішення № 140188214, 21.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/657/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

03065, пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад"

76018, вул. Академіка Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ

про стягнення 148 364 грн 58 коп. неустойки

за участю:

представника позивача: Колток Оксани Миколаївни (в режимі відеоконференції);

представника відповідача: Футерка Василя Любомировича

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення 148 364 грн 58 коп., з яких: 90 986 грн 01 коп. - пеня та 57378 грн 57 коп. - штраф.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 01.06.2026, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив учасникам справи строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.06.2026 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч. 11 ст.242 ГПК України та доставлено електронних кабінетів сторін 01.06.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 01.06.2026.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі від 01.06.2026 вручено сторонам - 01.06.2026.

16.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву 16.06.2026 (вх.№11513/26).

23.06.2026 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 22.06.2026 (вх.№11955/26).

30.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 29.06.2026 (вх.№12453/26).

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2026, суд призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 31.08.2026.

В судовому засіданні 31.08.2026 суд оголосив перерву до 21.09.2026.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач, у встановлений календарним графіком виконання робіт строк, не виконав визначених першим етапом робіт, у зв`язку з чим, на підставі пп.8.3.1 п.8.3 договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції (пеню та штраф). У договорі підряду сторони передбачили можливість нарахування штрафних санкцій саме у випадку несвоєчасного виконання як окремого виду робіт, так і певного етапу робіт, обумовлених договором та передбачених графіком виконання робіт (Додаток №4) незалежно від виконання усього зобов`язання.

Позиція відповідача. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, мотивуючи тим, що строк виконання робіт за договором підряду визначається як загальна сума строків виконання робіт, розрахованих по кожному з етапів робіт за договором окремо відповідно до календарного графіку виконання робіт. Враховуючи, що строк виконання другого етапу будівельних робіт за договором відповідачем не пропущено, відтак підрядні роботи завершено відповідачем до спливу зазначеного граничного терміну.

З огляду на те, що всі роботи за договором були закінчені відповідачем (підрядником) 12.12.2025, тобто до встановленого договором граничного терміну (13.01.2026), з урахуванням ч. 3 ст. 883 ЦК України, відсутні підстави для стягнення неустойки за порушення 1-го (окремого) етапу робіт.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надавши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.09.2024 між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (далі - замовник) та ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" (далі - підрядник) укладено договір підряду №4600009966, відповідно до п.1.1 якого підрядник зобов`язався на свій ризик виконати роботи за завданням замовника відповідно до умов цього договору (далі - роботи) в повному обсязі відповідно до календарного графіка виконання робіт по об`єкту "Реконструкція вузлів обліку та очищення газу газорозподільної станції №11 м. Київ" (будівельні роботи та поточний ремонт) (далі - об`єкт), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

За змістом п. 1.2 договору, роботи, що виконуються за цим договором складаються з наступних етапів: 1.2.1. проектні, науково-проектні, вишукувальні роботи, відповідно до завдання на проектування №24.73.03 (далі - завдання на проектування) (Додаток №5 до цього Договору); 1.2.2. будівельні роботи.

Згідно з п. 1.3 договору, строки етапів виконання робіт передбачені в Календарному графіку виконання робіт (Додаток №4 до цього договору).

В п. 3.1 договору визначено, що ціна договору становить 29 094 000 грн 00 коп., у тому числі ПДВ 20 % - 4 849 000 грн 00 коп. та визначається в Договірній ціні на виконання проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт (Додаток №1 до цього договору) та Договірній ціні на будівництво (Додаток №2 до цього договору).

Відповідно до п. 3.5.1 договору, замовник протягом 30-ти календарних днів, але не раніше ніж через 20-ть календарних днів з моменту прийняття відповідних етапів робіт, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін актами здачі-приймання виконаних проєктних, науково-проєктних, вишукувальних та додаткових робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за відповідний етап перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт за вирахуванням: - суми, що становить 5 % кожного акту здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт, акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), що притримується замовником до моменту отримання замовником документа, що підтверджує готовність об`єкта до експлуатації та за умови наявності всіх документів, передбачених пп. 3.5.3 п. 3.5 договору.

За змістом п. 4.1 договору, підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт протягом 10 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Календарного графіка виконання робіт (Додатка №4 до Договору).

Згідно з п. 4.2 договору, підрядник зобов`язаний виконати роботи протягом 360 календарних днів. При цьому строк виконання робіт визначено як загальна сума строків виконання робіт розрахованих по кожному з етапів робіт окремо відповідно до Календарного графіка виконання робіт (Додатка №4 до договору).

Склад, обсяги проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт, що виконуються підрядником по цьому Договору, визначені завданням на проектування (Додаток №5 до цього Договору) (пп. 4.5.1. п. 4.5. договору).

В пп. 4.5.7. п. 4.5. договору визначено, що підрядник, згідно із Календарним графіком виконання робіт (Додаток №4), для проведення відомчої експертизи передає замовнику проектну документацію з дотриманням вимог до подання проектної документації на експертизи та їх проходження (Додаток 2 до завдання на проектування).

Відповідно до підпунктів 4.5.10 та 4.5.11 п. 4.5. договору, протягом 14 календарних днів з дати отримання позитивного експертного звіту експертної організації, підрядник передає замовнику експертний звіт, згенерований засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Разом з експертним звітом підрядник готує, підписує та надає замовнику акт здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт.

Згідно з пп. 4.5.12 п. 4.5. договору, замовник зобов`язаний прийняти виконані проектні, науково проектні, вишукувальні роботи протягом 5 (п`яти) робочих днів підписати акт здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт або надати мотивовану відмову від його підписання.

Приймання замовником закінчених робіт за всіма етапами від підрядника здійснюється шляхом підписання акту готовності об`єкта до експлуатації у відповідності до вимог чинного законодавства (пп. 4.6.24 п. 4.6 договору).

Відповідно до пп. 8.3.1 п. 8.3 договору, у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Календарним графіком виконання робіт (Додаток №4), у тому числі порушення строку виконання робіт за окремим з етапів, виконання не у повному обсязі до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

В п. 13.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2025 (включно), а в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 13.2 договору).

Відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток №4 до договору), роботи мають бути виконані в 2 етапи:

1) розроблення проектної документації та проведення її експертизи. Строк виконання 240 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт за даним етапом. Вартість робіт без ПДВ становить 683 078 грн 18 коп.

2) будівельні роботи. Строк виконання 120 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт за даним етапом. Вартість робіт без ПДВ становить 23 561 921 грн 82 коп.

Загальний строк виконання робіт - 360 календарних днів, що є сумою строків виконання робіт по кожному з етапів робіт. Загальна вартість робіт становить 29 094 000 грн 00 коп., з яких 4 849 000 грн 00 коп. ПДВ.

Листом №ТОВВИХ-24-14359 від 19.09.2024 позивачем надано відповідачу письмове розпорядження (дозвіл) на початок виконання робіт за І етапом.

17.09.2025 між сторонами складено акт здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт №ПП00-000572 від 17.09.2025, відповідно до якого роботи І етапу (розроблення проектної документації та проведення її експертизи) виконані в належному порядку оформлені та прийняті замовником. Вартість виконаних робіт становить 683 078 грн 18 коп. та 136 615 грн 64 коп. ПДВ. Всього 819 693 грн 82 коп.

Листом №ТОВВИХ-25-14390 від 15.09.2025 позивачем надано відповідачу письмове розпорядження (дозвіл) на початок виконання робіт за ІІ етапом.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №ПП00-000755 від 12.12.2025 (форми №КБ-2в) та акту перевірки №12-18 від 16-17 грудня 2025 року, роботи ІІ етапу (будівельні роботи), вартістю 435 365 грн 35 коп. з ПДВ прийняті замовником без жодних зауважень. Обсяги виконаних робіт, зазначені в акті №ПП00-000755 від 12.12.2025 відповідають фактично виконаним обсягам робіт, проектній документації та умовам договору.

За порушення строків виконання робіт за І етапом, на підставі пп. 8.3.1 п.8.3 договору позивачем за період з 29.05.2025 по 16.09.2025 на суму 819 693 грн 82 коп. нараховано відповідачу 90 986 грн 01 коп. пені та 57 378 грн 57 коп. штрафу.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.

Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, тому не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати сутність договору такого виду.

Проаналізувавши передбачені договором зобов`язання сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір за правовою природою є договором підряду, правовідносини щодо якого регулюються положеннями, зокрема, § 1 Глави 61 ЦК України.

Так, статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, у п. 1.3 договору підряду сторони визначили, що строки етапів виконання робіт передбачені в Календарному графіку виконання робіт (Додаток №4 до цього договору). У п. 4.2 договору передбачили, що підрядник зобов`язаний виконати роботи протягом 360 календарних днів. При цьому строк виконання робіт визначено як загальна сума строків виконання робіт розрахованих по кожному з етапів робіт окремо відповідно до Календарного графіка виконання робіт (Додатка №4 до договору).

Отже, умови договору підряду №4600009966 від 18.09.2024 щодо строків виконання підрядних робіт, в тому числі по кожному з етапів робіт, фактично містять відсильне посилання до календарного графіку виконання робіт, який є додатком №4 до цього договору.

Так, календарний графік робіт передбачає, що роботи мають бути виконані в 2 етапи у строки:

- розроблення проектної документації та проведення її експертизи (вартість з ПДВ -819693 грн 82 коп.). Строк виконання 240 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт за даним етапом.

- будівельні роботи (вартість з ПДВ - 28 274 306 грн 18 коп.). Строк виконання 120 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт за даним етапом.

Загальний строк виконання робіт - 360 календарних днів, що є сумою строків виконання робіт по кожному з етапів робіт.

У підпункті 8.3.1 пункту 8.3 договору підряду сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Календарним графіком виконання робіт (Додаток №4), у тому числі порушення строку виконання робіт за окремим з етапів, виконання не у повному обсязі до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

Тобто, сторони в умовах цього договору прямо передбачили можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.

Предметом цього спору є стягнення неустойки за порушення строку виконання першого етапу підрядних робіт за договором підряду №4600009966 від 18.09.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, письмове розпорядження (дозвіл) на початок виконання робіт за І етапом надано листом №ТОВВИХ-24-14359 від 19.09.2024, який відповідно до трекінгу відправлень Укрпошти за номером 0600964281952 вручено відповідачу 30.09.2024. Відтак, граничним строком виконання робіт за І етапом є 28.05.2025.

Проте, роботи І етапу (розроблення проектної документації та проведення її експертизи) загальною вартістю 819693 грн 82 коп. виконано відповідачем 17.09.2025, що підтверджується актом здачі - приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт №ПП00-000572 від 17.09.2025.

Таким чином, роботи першого етапу прострочено підрядником на 111 днів.

За загальним правилом, неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт (постанови Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі №910/4235/20, від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24, від 10.12.2025 у cправі №910/16193/24).

Як встановлено судом у спірних правовідносинах, сторони чітко передбачили в умовах договору можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт, а отже, у цьому випадку виходячи з умов договору наявні правові підстави для застосування до відповідача неустойки за порушення строків виконання першого етапу підрядних робіт.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у разі стягнення неустойки (пені, штрафу).

В ч. 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Як визначено в ч. 1 ст. 230 ГК України (в редакції, чинній на період виникнення спірних правовідносин) (далі - ГК України), штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.

За змістом ч. 4 ст. 231 цього Кодексу, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За прострочення виконання робіт першого етапу за період з 29.05.2025 по 16.09.2025 позивач нарахував відповідачу 90 986 грн 01 коп. пені та 57 378 грн 57 коп. штрафу.

За перерахунком суду, проведений позивачем розрахунок пені та штрафу є обґрунтованим та арифметично правильним.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доводів позивача не спростував, щодо порушення строків виконання першого етапу підрядних робіт не заперечив.

Твердження відповідача про відсутність підстав для стягнення неустойки за порушення строків виконання першого етапу робіт, з огляду на те, що виходячи з умов договору ним не пропущено строк виконання другого етапу робіт, а отже і виконання підрядних робіт в цілому, не спростовує встановлених судом обставин щодо наявності підстав для стягнення неустойки за порушення строків виконання першого етапу робіт за договором підряду №4600009966 від 18.09.2024.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 90 986 грн 01 коп. пені та 57378 грн 57 коп. штрафу є обґрунтованими.

Водночас, на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд вважає за можливе зменшити відповідачу розмір штрафних санкцій з врахуванням такого.

Так, за змістом ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, зменшення розміру пред`явленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин (частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22 та постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 29.04.2025 у справі № 922/2249/24, від 11.02.2025 у справі № 902/1131/23.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків від порушення зобов`язання, невідповідності між розміром стягуваної неустойки (штрафу, пені) та такими наслідками, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів для виконання зобов`язання, негайного добровільного усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 10.06.2025 у справі № 925/585/24, від 17.04.2025 у справі № 910/7827/2, від 26.02.2025 у справі № 911/168/24.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Наведені висновки узгоджуються з приписами законодавства, які регулюють можливість зменшення розміру штрафних санкцій з метою недопущення їх використання ані як засобу для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу уникнути відповідальності. У питанні про зменшення розміру неустойки, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, суд щоразу виходить із конкретних обставин. Такий підхід є усталеним у судовій практиці Верховного Суду (постанови від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

Оцінюючи у цій справі можливість зменшення неустойки (пені та штрафу) суд, з врахуванням того, що відповідно до ст.837 ЦК України предметом договору підряду є результат виконаних підрядником робіт, відповідно основним зобов`язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором робіт, встановив, що відповідач повністю виконав передбачені договором роботи і ці роботи прийнято позивачем без зауважень, позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання йому збитків внаслідок прострочення виконання відповідачем першого етапу підрядних робіт, не надано.

З урахуванням викладеного у сукупності суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу) на 50 відсотків, а саме: 45 493 грн 00 коп. пені та 28 689 грн 29 коп. штрафу.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми неустойки компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків виконання робіт. Стягнення ж з відповідача штрафних санкцій у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання та не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої вони стягуються.

Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позов належить до задоволення частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшених пені та штрафу.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" (76018, вул. Академіка Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 05782912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, код ЄДРПОУ 42795490) 74 182 (сімдесят чотири тисячі сто вісімдесят дві) грн 29 коп. штрафних санкцій, з яких: 45 493 (сорок п`ять тисяч чотириста дев`яносто три) грн 00 коп. пені та 28 689 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 29 коп. штрафу, а також 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.09.2026.

Суддя О.В. Рочняк