Рішення № 140188127, 30.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/78/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 Справа № 908/1712/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Акціонерне товариство "КРЕДОБАНК", ідентифікаційний код 09807862 (вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026)

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Ганова Олега Вікторовича, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (реєстрація як ВПО - АДРЕСА_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача 2 : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 (реєстрація як НОМЕР_5, АДРЕСА_4 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення 737 906,19 грн

без участі представників

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 1986/08-07/26 від 16.07.2026) акціонерного товариства "КРЕДОБПНК" до Фізичної особи-підприємця Ганова Олега Вікторовича та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 737906,19 грн, з яких 621490,07 грн неповернута сума кредиту, 116 416,12 грн - прострочені відсотки.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем 1 умов Кредитного договору №47/146 від 27.09.2021 та відповідачем -2 умов Договору поруки №47/146/S-1, ст. ст. 16, 536, 546,549,550,553,554, 610, 611,624,1054, 1056-1, 1069,1070ЦК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1712/26 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 21.07.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі №908/1712/26, присвоєно номер провадження 19/78/26; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Розгляд справи по суті ухвалено розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачам строк для подання до суду: відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.

Позивачем, за наявною у нього інформацією, в позовній заяві було зазначено місце реєстрації відповідачів: відповідач 1 Фізична особа-підприємець Ганов Олег Вікторович- АДРЕСА_1 , Відповідач 2 ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 .

Проте судом встановлено, що відповідно до даних з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідь № 3045149 від 17.07.2026, відповідач ФОП Ганов Олег Вікторович зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач 2 ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_4 (відповідь № 3045179 від 17.07.2026).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих територій входить місто Мелітополь та село Шевченка Якиміського району Запорізької області.

Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачі 1, 2 про відкриття провадження у даній справі були повідомлені належним чином, шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації як внутрішньо переміщені особи.

Отже, судом вжито всі можливі заходи для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі № 908/1712/26.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, сплив. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідачів не надходив, як не надходило і будь-яких клопотань чи заяв.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

При розгляді справи судом також враховано, зо відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Ганов Олег Вікторович зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою : АДРЕСА_1 з 30.06.2016, реєстрація чинна.

Відповідачка 2 ОСОБА_1, за даними Державного демографічного реєстру з 30.03.2021 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

За приписами ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Враховуючи, що місцем реєстрації відповідача ФОП Ганова О.В., основного боржника за кредитними зобов`язаннями перед позивачем. є Запорізька область, справа підсудна Господарському суду Запорізької області.

Встановлені адреси реєстрації відповідачів як ВПО враховані судом при повідомлені їх про відкриття провадження у даній справі, ухвала суду від 21.07.2026 направлена відповідачам за встановленими адресами як ВПО.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/1712/26 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 18.09.2026.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

27.09.2021 між Акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" (далі-Банк) та Фізичною особою-підприємцем Гановим Олегом Вікторовичем (Позичальник) укладено кредитний договір № 47/146 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 умов Кредитного договору Банк зобов`язується надати Позичальнику основну заборгованість - грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування т ними та комісії.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору розмір кредиту та валюта кредиту: 699 300 грн 00 коп.

Цільове призначення - на придбання транспортного засобу Skoda KOIAQ STYLE 2.0 TSI/132 KW 7DSG, NS/ACCZPAX1/NAD7AD7DL0047MM0NS5N6100, 2021 р.в., згідно Договору купівлі-продажу автомобіля №83/НК від 25.08.2021, укладеного між Позичальником та ТОВ «АВТОЦЕНТР ХЕРСОН» (п. 2.1 Договору).

Термін остаточного повернення Кредиту включно до 26.09.2024 року.

Відповідно до п. 2.8 Кредитного договору, Позичальник зобов`язується надати Банку наступні види забезпечення: 1.Застава транспортного засобу - новий автомобіль марки Skoda KOIAQ STYLE 2.0 TSI/132 KW 7 DSG, 20021 р.в., тип NS/ACCZPAX1/NAD7AD7DL0047MM0NS5N6100,ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , категорія М1, об`єм двигуна 1984, тип В, колір сірий, що належить Позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 21 вересня 2021 року, видано ТСЦ 2343 та знаходиться за адресою : АДРЕСА_6 , заставною вартістю 832 500,00 грн. У якості забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за цим договором третіми особами надаються наступні види забезпечення: порука ОСОБА_1 .

Згідно з п. 2.11 Договору, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за Договором -в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного Договору, за надання Кредиту та користування кредитними коштами Позичальник сплачує Банку комісії визначені п. 2.4 цього Договору.

Проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 (триста шістдесят) днів у році), за ставкою, визначеною у п. 2.3 цього Договору з дня видачі Кредиту до дня повернення Кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Договору (п. 4.3 Договору).

Згідно з п. 4.6 Договору, Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п.4.3 цього Договору, у валюті Кредиту, але не пізніше останнього банківського дня місяця за який вони нараховані.

Порядок повернення кредиту узгоджено розділом 5 Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору, Позичальник зобов`язався повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим Договором, але не пізніше строку, вказаному у п.2.5 цього Договору.

Повернення суми Кредиту здійснюється відповідно до графіку узгодженого п. 5.1 Кредитного Договору (з 31 жовтня 2021 року по 31 серпня 2024 року платіж здійснюється до останнього дня місяця по 19 450 грн, до 26 вересня 2024 року - 18550,00 грн).

Згідно з п. 5.6 Кредитного Договору, погашення заборгованості за цим Договором здійснюється у наступній черговості: прострочені платежі по сплаті за користування Кредитом; прострочені платежі по сплаті процентів за користування Кредитом, прострочені платежі по поверненню Кредиту(основного боргу), строкові платежі по сплаті нарахованих комісій за користування Кредитом, термін плати який наступає в поточному місяці, строкові платежі нарахованих процентів за користування Кредитом, термін сплати яких наступає в момент надходження коштів, строкові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) за поточний місяць, проценти за користування Кредитом, термін яких наступає в поточному місяці, пеня, штраф та інші види неустойки, строкові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) на наступний місяці/місяці. Сторони не вправі самостійно змінювати встановлену черговість погашення заборгованості. У випадку надходження від Позичальника коштів з призначенням платежу, який порушує встановлений вище порядок погашення, Банк проводить погашення заборгованості Позичальника відповідно до положень цього пункту незалежно від вказаного Позичальником призначення платежу.

Відповідно до п. 5.8 Договору, Банк у випадках, передбачених п.2.16 цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє Позичальника.

Позичальник зобов`язаний протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п.5.8 Договору) достроково повернути Кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим Договором.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, укладеним між Банком та Позичальником 27.09.2021 було укладено Договір поруки № 47/146/S-1 між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 (відповідач -2, поручитель).

Відповідно до розділу 1 Договору, поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання Фізичною особою-підприємцем Гановим Олегом Вікторовичем зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за Кредитним договором № 47/146 від 27.09.2021, укладеним між Боржником та Кредитором (далі за текстом - Кредитний договір). Відповідно до вищевказаного Кредитного договору Боржнику надається кредит на наступних умовах : 1.1.1 Розмір кредиту - 699 300,00 грн; дата остаточного повернення кредиту включно до "26" вересня 2024 року. На момент укладення кредитного договору розмір процентної ставки становить 6,1 %.

Пунктом 2.1 Договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний сплатити Кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором.

Згідно п. 2.3 Договорів поруки у разі одержання вимоги Кредитора Поручитель зобов`язаний повідомити про це Боржника.

Згідно з п.2.6 Договору поруки, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність відповідно перед Кредитором. Поручитель своїм підписом на цьому Договорі підтверджує, що як Поручитель він несе солідарну відповідальність за виконання зобов`язань Боржника, а також за будь-якого іншого боржника, в разі переведення боргу/заміни особи Боржника на підставі або у зв`язку з Кредитним договором.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу-1 грошові кошти у сумі 699300,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 55700796 від 28.09.2021.

За розрахунком позивача, доданим до позовної заяви, у результаті порушення взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором, сума яка підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства "Кредобанк", станом на 14.05.2026 складає 737906,19 грн, з яких: 621490 грн 07 коп. - неповернута сума кредиту, 116416 грн 12 коп. - прострочені відсотки.

Зазначена заборгованість відповідачами не погашена, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані Кредитним договором № 47/146 від 27.10.2021 та договором поруки № 47/146/S-1 від 27.09.2021.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, та перерахував Позичальнику кредитні кошти у розмірі передбаченому кредитним договором 699 300 грн 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 55700796 від 28.09.2021.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач-1 скористався кредитними коштами, проте не виконав в повному обсязі свого зобов`язання з повернення кредиту у строк передбачений п. 2.5 Кредитного договору, що підтверджується випискою по рахунку.

Отже позивач, як Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав у повному обсязі.

Проте, як вбачається з наданих позивачем до позову банківських виписок по рахунку ФОП Ганова Олега Вікторовича, відповідач-1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, в обумовлені договором строки не здійснив погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом.

Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Нормами ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Водночас, вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Передбачений Кредитним договором № 47/146 від 27.09.2021 строк повернення кредиту закінчився 26.09.2024.

Для підтвердження наявності заборгованості Позивачем до позовної заяви було надано первинні бухгалтерські документи, а саме меморіальний ордер від 28.09.2021 № 55700796, виписку по особовим рахункам.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (дійсний станом на дату видачі кредиту) ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг. Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку (п.п.42, 43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затв. постановою Правління НБУ № 75 від 04.07.2018 надалі- Положення).

Банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість. У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов`язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.

Так, зокрема, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня; їх форма затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Згідно з пунктом 62 Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій.

При цьому, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Перевіривши розрахунок заборгованості по Кредитному договору № 47/146 від 27.09.2021, наданий позивачем до позовної заяви, в частині заборгованості за кредитом, суд установив, що розрахунок здійснено правильно.

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, а саме надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 699 300,00 грн.

Відповідач-1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.

Розрахунком заборгованості ФОП Ганова О.В. за Кредитним договором підтверджується заборгованість у загальному розмірі 737 906,19 грн, яка складається з неповернутої сума кредиту у розмірі 621 490,07 грн, простроченої суми відсотків у розмірі 116 416,12 грн.

Щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості суд відзначає, що позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому, ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителів у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

Господарський процесуальний кодекс України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонам якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1 частини першої статті 20 ГПК України).

З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Основне зобов`язання в даній справі з надання кредитних коштів виникло між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, наявність фізичної особи поручителя в даному випадку не є вирішальною для визначення суб`єктної юрисдикції справи у спорі.

Даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем -2 укладено Договір поруки № №№ 47/146/S-1 від 27.09.2021.

Відповідачем-1 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами даного Договору поруки.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Щодо підстав припинення поруки необхідно зазначити, що відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки №№ 47/146/S-1 від 27.09.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Поряд з цим, судом встановлено, що зобов`язання за кредитним договором відповідачем-1 не виконані. Отже, зобов`язання за Основним договором не припинились, а оскільки Договір поруки укладено сторонами для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, то не припинилась і дія Договору поруки.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем-1 (Позичальником) порушено взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом) строки не сплачувались, що підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором та Виписками, які містяться в матеріалах справи.

28.01.2025 позивачем направлено ФОП Ганову О.В. на адресу електронної пошти досудову вимогу № 85-14584459/24 від 28.01.2025 про виконання договірних зобов`язань, а також 15.06.2026 на електрону пошту відповідача-2, як солідарного боржника скеровано досудову вимогу від 15.06.2026, що підтверджується витягами з електронної пошти.

Вимоги банку залишені відповідачами без належного реагування.

Доказів погашення заборгованості за кредитом та процентами відповідачі на час розгляду справи не надали.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною "права на суд", адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії").

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Суд зазначає, що укладаючи договір сторони розраховували на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладанні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладанні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.

Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.

Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідачі у справі самостійно відповідають за своїми зобов`язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів. Таким чином, судом розцінюється критично посилання відповідача на його незадовільний фінансовий стан та дані фінансової звітності також з огляду на те, що майновий стан відповідача є наслідком його господарської діяльності, а також, наслідком його власного комерційного розрахунку та ризику.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 Господарського кодексу України).

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Позивачем не застосовано до відповідачів відповідальності за порушення умов Кредитного договору, а саме не стягується будь-яких штрафних санкцій.

Таким чином, саме умовами Кредитного договору сторони погодили порядок, розмір та строки сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом та процентами є обґрунтованими.

Також суд звертає увагу, що, введення на території України режиму воєнного стану є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому відповідачем боргу за Кредитним договором.

Враховуючи зазначене, стягненню солідарно з відповідачів-1,-2,- на користь позивача підлягає сума 621 490 ,07 грн - неповернута сума кредиту, 116 416,12 грн - прострочені відсотки.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Кредобанк" підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи приписи статті 129 ГПК України, з відповідачів-1,-2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір по 4 427,44 грн з кожного відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Ганова Олега Вікторовича, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 (реєстрація як ВПО - АДРЕСА_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 (реєстрація як НОМЕР_5, АДРЕСА_4 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78 ідентифікаційний код 09807862) заборгованість з за Кредитним Договором № 47/146 від 27.09.2021 в розмірі 737 906,19 грн (сімсот тридцять сям тисяч дев`ятсот шість гривень 19 коп.), з яких : 621 490,07 грн ( шістсот двадцять одна тисяча чотириста дев`яносто гривень 07 коп.) - неповернута сума кредиту, 116 416,12 грн (сто шістнадцять тисяч чотириста шістнадцять гривень 12 коп.) - прострочені відсотки.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ганова Олега Вікторовича, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 (реєстрація як ВПО - АДРЕСА_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78 ідентифікаційний код 09807862) 4427,44 грн (чотири тисячі чотириста двадцять сім гривень 44 коп.) - витрати по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Ганової Юлії Василівни, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 (реєстрація як НОМЕР_5, АДРЕСА_4 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78 ідентифікаційний код 09807862) 4427,44 грн (чотири тисячі чотириста двадцять сім гривень 44 коп.) - витрати по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 30.09.2026.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.