Ухвала суду № 140188120, 30.09.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.09.2026 Справа № 908/2356/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Федько Олександра Анатоліївна, розглянувши заяву за вх. №2681/08-07/26 від 24.09.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ», код ЄДРПОУ 35924440 (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 99) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Камаєвої Ніни Миколаївни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) грошової заборгованості в розмірі 2279,20 грн,

УСТАНОВИВ:

24.09.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» (вих. №1842/1 від 21.09.2026) про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Камаєвої Ніни Миколаївни заборгованості за період з 01.06.2025 по 31.01.2026 в сумі 2279,20 грн.

Заява обґрунтована порушенням боржником зобов`язань з вивезення сміття за період з 01.06.2025 по 31.01.2026 за договором №2751 від 26.05.2006.

Розглянувши заяву та докази, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ», суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні визначені Господарським процесуальним кодексом (далі - ГПК України).

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження в господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути виданий тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ст. 150 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу. Так, у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; до заяви про видачу судового наказу зокрема, додаються копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Тобто із загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу вбачається, що наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про наявність та безспірність його вимог.

Безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати обґрунтованого сумніву у наявності спору про право та факту належності права вимоги. Отже, вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнівів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів, ні те, що ці вимоги випливають саме з умов договору.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

В обґрунтування вимог про стягнення заборгованості в сумі 2279,20 грн заявник зазначає, що на виконання умов Договору №2751 від 26.05.2006 за період з 01.06.2025 по 31.01.2026 року включно було надано Боржнику послуги з вивезення сміття за адресою: м. Запоріжжя, вул. Профспілок, буд. 1 приміщення 24.

На підтвердження вищезазначеного заявник додав до заяви про видачу судового наказу Акт №21272 здачі-приймання робіт (надання послуг) за червень 2025 року на суму 284,90 грн та Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2025 15.07.2025, відповідно до якого станом на 15.07.2025 заборгованість ФОП Камаєвої Н.М. на користь Заявника складає 14558,15 грн.

Разом з тим, відповідно до інформації бази даних «Комп`ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду» 24.09.2026 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» надійшла заява (вих. №1843/1 від 21.09.2026) про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Камаєвої Ніни Миколаївни заборгованості за надані послуги за період листопад 2025 р.- грудень 2025 р. в сумі 2773,25 грн. Така заява була зареєстрована за вх. № 2679/08-07/26 від 24.09.2026 та згідно автоматизованого розподілу передана судді Педоричу С.І.

Як свідчать додані до такої заяви документи Заявник в обґрунтування заяви про видачу судового наказу щодо стягнення з ФОП Камаєвої Н.М. заборгованості у розмірі 2773,25 грн також посилається на порушення боржником зобов`язань за договором №2751 від 26.05.2006 з урахуванням договору про реструктуризацію заборгованості №2751 від 16.07.2025 за період листопад 2025 р. - грудень 2025 р. Так, ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» вказує, що за листопад 2025 р. у боржника залишилася недоплата в розмірі 394,38 грн, за грудень 2025 р. 2378,87 грн.

Отже, виходячи зі змісту заявлених вимог у справах №908/2354/26 та №908/2356/26 стягувач посилається на наявність у боржника боргу за одним й тим самим договором №2751 від 25.06.2006, при цьому заявлена до стягнення заборгованість частково охоплює один і той самий період у справі №908/2354/26 листопад-грудень 2025 року, у справі №908/2356/26 01.06.2025 до 31.01.2026.

Наведене в сукупності свідчить про те, що заборгованість фізичної особи-підприємця Камаєвої Ніни Миколаївни в розмірі 2279,20 грн не є безспірною та заявником не надано суду належних доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як зазначено вище, ГПК України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог, відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.

За таких обставин, наявні правові питання щодо фактичного виникнення договірних зобов`язань між сторонами та розміру заборгованості за період 01.06.2025 31.01.2026, які потребують з`ясування в межах позовного провадження, що виключає можливість розгляду справи в порядку наказного провадження.

Відповідно до п.п.1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог ст. 150 цього кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Ураховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що наявні підстави, визначені п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, для відмови у видачі судового наказу.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За змістом ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 148, 150, 152, 153, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» у видачі судового наказу за заявою вх. №2681/08-07/26 від 24.09.2026 про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Камаєвої Ніни Миколаївни заборгованості в сумі 2279,20 грн.

Ухвала підписана 30.09.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її підписання.

Суддя О.А. Федько