Ухвала суду № 140188119, 30.09.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.09.2026 Справа № 908/2350/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Федько Олександра Анатоліївна, розглянувши заяву за вих. №1866/1 від 23.09.2026 (вх. №2675/08-07/26) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ», код ЄДРПОУ 35924440 (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 99) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кадірова Юрія Аметовича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) грошової заборгованості в розмірі 12375,58 грн,

УСТАНОВИВ:

24.09.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» (вх. №2675/08-07/26) про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Кадірова Юрія Аметовича заборгованості у розмірі 12375,58 грн.

Заява обґрунтована порушенням боржником зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів за період з 01.10.2023 по 13.10.2024 за договором №3493 від 15.05.2009.

Розглянувши заяву та докази, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ», суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.

Частиною 1 статті 12 ГПК України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

У п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Згідно з ч.1 ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб`єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичної особи, фізичної особи-підприємця та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 13.10.2024 Кадіровим Юрієм Аметовичем було припинено підприємницьку діяльність за його власним бажанням, про що було внесено запис № 2011270060005006029.

Таким чином, у даному випадку заява про видачу судового наказу пред`явлена до суб`єкта господарювання (підприємця), який припинив свою господарську діяльність та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проведено у встановленому законом порядку.

Суд ураховує правову позицію, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі № 910/8729/18, відповідно до якої, якщо правовідносини заявника та боржника виникли з господарського договору, то зобов`язання за таким договором у боржника з втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.

З 15.12.2017 р. господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17). Втім, справа № 910/8729/18 розглядалась судами в порядку позовного, а не наказного провадження.

Суд зауважує, що у даному випадку заявник звернувся з заявою, яка розглядається в наказному проваджені, а не в порядку позовного провадження.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв`язку із втратою нею статусу підприємця.

Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме фізичну особу-підприємця, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не взято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб`єктів господарювання, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до таких правовідносин процедури наказного провадження.

За таких обставин, ураховуючи припинення Кадіровим Юрієм Аметовичем підприємницької діяльності, тобто припинення суб`єкта господарювання, суд доходить висновку про відмову ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст.ст. 147, 148, 150, 152, 153, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» у видачі судового наказу за заявою вх. №2675/08-07/26 від 24.09.2026 про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Кадірова Юрія Аметовича заборгованості у розмірі 12375,58 грн.

Ухвала підписана 30.09.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її підписання.

Суддя О.А. Федько