Рішення № 140188114, 22.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/107/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 Справа № 908/1737/26

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/1737/26

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7

до відповідача: комунального підприємства Біленьке Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, 70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Центральна, буд. 20

про стягнення 346 628,67 грн

СУТЬ СПОРУ:

20.07.26 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява за вих. від 20.07.26 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України (надалі ТОВ Газорозподільні мережі України в особі Запорізької філії ТОВ Газорозподільні мережі України) до комунального підприємства Біленьке Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі КП Біленьке) про стягнення 346 628,67 грн вартості донарахованого (необлікованого) обсягу природного газу.

20.07.26 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1737/26 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.07.26 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1737/26. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 22.09.26 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 166 ГПК України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Згідно із ч. 4 ст. 167 ГПК України, заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач, суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

У позовній заяві за вих. від 20.07.26 позовні вимоги вмотивовані тим, що 27.02.26 працівниками Оператора ГРМ під час контрольного огляду вузла обліку природного газу відповідача було виявлено роботу комерційного вузла обліку газу в позаштатному режимі, а саме: коректор ФЛОТЕК ПК-В-2-3-4 не відображає на інформаційному табло інформацію та не реагує кнопку, яка знаходиться на корпусі коректору. За фактом роботи ВОГ відповідача у позаштатному режимі працівниками Оператора ГРМ, у присутності відповідача, складено акт про порушення № 23/1 від 27.02.26. Акт у порядку визначеному Кодексом газорозподільних систем підписано представником позивача та представником відповідача без заувачень та заперечень. Також 27.02.26 складено акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку № 100196. На засіданні комісії з розгляду актів про порушення 27.02.26 прийнято рішення про задоволення акту про порушення. На засіданні комісії з розгляду актів про порушення представник Споживача був присутнім, про що в рішеннях та протоколах засідань комісії представником проставлено власноручний підпис. У протоколі засідання Комісії № 8 зазначено, що комерційний ВОГ працював в позаштатному режимі, що проявляється у фіксації коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно, (а саме: коректор об`єму газу Флоутек ПК-В 2-3-4 № 5-1933 не відображає інформацію на інформаційному табло, та не реагує на кнопку що знаходиться на корпусі коректора). Відповідно до звіту коректора об`єму газу за грудень 2025 року покази лічильника на кінець звітного періоду (31.12.25) склади 4 860,3 м.куб., в акті про порушення від 27.02.26 № 23/1 зафіксовані покази лічильника 12 906,56 м.куб. Тобто, різниця показів в робочих умовах за період порушення складає 8 046,26 м.куб. Таким чином, донарахований об`єм газу становить: 27 196,36 м.куб. Водночас, Споживачем було частково закрито обсяг природного газу за час несправності коректору у об`ємі 14 411,14 м.куб. Понаднормованими втратами є втрати природного газу, які понесені Оператором ГРМ у випадках, які не пов`язані з технологією розподілу природного газу та станом газорозподільних систем та їх складових. Дані витрати розраховуються відповідно до вимог Кодексу ГРМ та мають сплачуватись споживачем за період відсутності обліку вузлами обліку газу або несправності вузлів обліку газу. Враховуючи несправність ВОГ відповідача, спожиті об`єми природного газу за січень - лютий 2026 року є спірними та необлікованими і не входять до загального об`єму фактичних втрат, а також не є нормативними та виробничотехнологічними втратами/витратами газу, а отже являються понаднормованими втратами і їх розмір визначається відповідно до положень Кодексу ГРМ. Необлікований (донарахований) об`єм природного газу на підставі рішення комісії з розгляду актів про порушення від 27.02.26 в розмірі 27 196,36 м.куб. відноситься до понаднормованих витрат, які за своєю сутністю не є штрафними санкціями, а є розрахованими відповідно до вимог Кодексу ГРМ об`ємами спожитого природного газу за період несправності ВОГ. Середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень Глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу становить 27,11167 грн з ПДВ за 1 м.куб. природного газу. Таким чином, 27 196,36 м.куб. - 14 411,14 м.куб. = 12 785,22 м.куб. x 27,11167 грн = 346 628,67 грн. Отже, вартість необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу що підлягає до сплати відповідачем, становить 346 628,67 грн з ПДВ. 25.03.26 представником відповідача було наручно отримано лист позивача від 23.03.26 № ЗпФ/100/104/3-ВИХ-1149-26, з рахунком на оплату № ЗПЗР0003012 від 27.02.26 та актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму газу і його вартості від 27.02.26. 17.06.26 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № ЗпФ/100/104/3-ВИХ-3746-26. Відповідач станом на час подання позовної заяви вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу на загальну суму 346 628,67 грн не сплатив. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 346 628,67 грн вартості донарахованого (необлікованого) обсягу природного газу.

Ухвала суду від 24.07.26 про відкриття провадження у справі № 908/1737/26 доставлена до електронного кабінету ТОВ Газорозподільні мережі України в особі Запорізької філії ТОВ Газорозподільні мережі України (позивача) 24.07.26 (15:14), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли (не надано).

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та ін. процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7).

Отже, як стверджує позивач, отримання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд" є належним способом повідомлення для осіб, які в обов`язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІТС.

Ухвала суду від 24.07.26 про відкриття провадження у справі № 908/1737/26 доставлена до електронного кабінету відповідача 24.04.26 (15:10), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Судом враховано, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (набрав законної сили 18.10.23) вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов`язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.08, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Законом України від 17.07.97), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/1737/26 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою НКРЕКП від 26.12.22 № 1839 товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Постановою НКРЕКП від 09.12.25 № 2057 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26.12.22 № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу» зобов`язано ТОВ «Газорозподільні мережі України» виконання зобов`язань, покладених НКРЕКП на АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» за результатами заходів державного контролю ліцензованої діяльності АТ «ЗАПОРІЖГАЗ».

Згідно витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відокремленим підрозділом ТОВ «Газорозподільні мережі України» є Запорізька філія ТОВ Газорозподільні мережі України, яка згідно з Положенням про Запорізьку філію діє від імені ТОВ Газорозподільні мережі України та здійснює діяльність з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи для задоволення потреб споживачів природного газу, відповідно до отриманих від газотранспортних організацій поставлених обсягів, на території Запорізького району, Василівського району, Пологівського району (крім села Темирівка) Запорізької області (крім територій, які згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.25 № 376 визнані такими, що тимчасово окуповані російською федерацією).

Відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2494), визначено, що Оператор газорозподільної системи суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

З 01.01.26 ТОВ Газорозподільні мережі України в особі Запорізької філії ТОВ Газорозподільні мережі України виконує функції Оператора ГРМ, визначені Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (затв. Постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2494), на території Запорізького району, Василівського району, Пологівського райоу (крім села Темирівка) Запорізької області (крім територій, які згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.25 № 376 визнані такими, що тимчасово окуповані російською федерацією).

01.01.26 комунальне підприємство Біленьке Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (Споживач) приєдналось до умов Типового договору розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання від 01.01.26 № ZPT0824-0126 до умов розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) та укладено з ТОВ Газорозподільні мережі України в особі Запорізької філії ТОВ Газорозподільні мережі України (Оператор ГРМ) договір з розподілу природного газу (Договір).

Відповідно до персоніфікованих даних заяви-приєднання від 01.01.26 № ZPT0824-0126, Споживачеві, як суб`єкту ринку природного газу було присвоєно персональний ЕІС-код № 56XQ0000WBBA000O , а облік постачання (розподілу) природного газу на об`єкт Споживача було забезпечено за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, 17-Б, комерційний вузол обліку газу Курс-01 А2, типорозміру G-25, коректор ФЛОУТЕК-ТМ-2-3-4 до 0,4 МПА (в т. ч. інше газове обладнання згідно додатків до типового договору розподілу природного газу).

Згідно із п. 1.1. Договору, цей Типовий договір розподілу природного газу (Договір) є публічним та регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності обєкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, за цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно із п. 5.2 Договору, визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. … Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.

У відповідності до п. 5.3. Договору, … При здійсненні обліку спожитого природного газу Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м.куб.) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі газорозподільних систем. У разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем при обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем та Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об`єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу газорозподільних ситем.

Пунктом 5.4. Договору визначено, що порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно дот вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору. …

Згідно із п. 6.1. Договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільної системи.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.4. Договору).

Згідно із п. 1 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових у відповідності п. 2 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.

Абзацом 1 п. 6 глави 2 розділу X Кодексу газорозподільних систем унормовано, що усі ЗВТ, які входитимуть до складу комерційного ВОГ, повинні бути допущені до застосування в Україні згідно із законодавством у сфері метрології та метрологічної діяльності, та відповідати вимогам цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 4 п. 7.2 Договору, Оператор ГРМ має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у т.ч. встановленого на об`єкті Споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.

Згідно із п. 8.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 12.1. Договору визначено, що цей договір укладається на не визначений строк.

Відповідно до звіту за місяць за період з 01.12.25 по 31.12.25, покази лічильника КП Біленьке на кінець грудня 2025 року становили: 4 860,30 м.куб.

Листом за вих. від 09.02.26 № ЗпФ/100/104/3-ВИХ-26 позивач повідомив відповідача, що у зв`язку із ненаданням звіту про дані комерційного ВОГ за січень 2026 року, відповідно до п. 4 гл. 3 розділу ІХ Кодексу, КП Біленьке буде змінено режим нарахування об`єму спожитого (розподіленого) природного газу за розрахунковий період (січень 2026 року), який буде визначений за сумою обсягів добового споживання, переданих Оператором ГРМ за процедурою Кодексу ГТС до Оператора ГТС протягом газового місяця.

27.02.26 працівниками Оператора ГРМ під час обстеження/контрольного огляду вузла обліку природного газу було виявлено роботу комерційного вузла обліку газу в позаштатному режимі, а саме: коректор ФЛОТЕК ПК-В-2-3-4 не відображає на інформаційному табло інформацію та не реагує кнопку, яка знаходиться на корпусі корректору, про що складено акт № 100196.

Відповідно до акту про порушення від 27.02.26 № 23/1, який складено представниками Оператора ГРМ, за участі споживача (його представника), а саме в.о. директора КП Біленьке Тітової Т.Д., встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: розділ ХІ гл. 2 п. 3 п.п. 2, а саме: коректор об`єму газу ФЛОТЕК ПК-В-2-3-4 № 5-1933 повірка 23.10.25 не відображає інформацію на інформаційному табло, та не реагує на кнопку, що знаходиться на корпусі коретора. Показання лічильника (ЗВТ) на дату складання атку: 12906,56.

Представниками Оператора ГРМ повідомлено Споживача, що комісія Оператора ГРМ з розгляду акту про порушення буде проводити засідання 27.02.26 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7 (п. 8 вказаного акту).

Акт про порушення від 27.02.26 № 23/1 підписано представниками сторін без зауважень та заперечень.

27.02.26 за участю представника споживача відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРМ, яке оформлено протоколом № 8, на підставі якого прийнято рішення: акт про порушення від 27.02.26 № 23/1 задовольнити.

Відповідно до вказаного акту про порушення від 27.02.26 № 23/1, позивачем складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період січень-лютий 2026 року в обсязі 12 785,22 куб.м. на суму 346 628,67 грн, а також виписано рахунок на оплату від 27.02.26 № ЗПЗР0003012 на суму 346 628,67 грн.

Акт-розрахунок та рахунок на сплату вартості не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу отримав уповноважений представник Споживача (відповідача) Тітова Т.Д., про що зазначено в протоколі засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРМ від 27.02.26 № 8.

14.06.2024 АТ Запоріжгаз на адресу споживача цінним листом з описом вкладення було надіслано лист вих. № 690-Сл-5370-0624 від 13.06.2024 та рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу на суму 128192,99 грн.

Як вказує позивач у позові, на засіданні комісії з розгляду акту про порушення 31.05.2024 представнику позивача в усній формі було повідомлено про задоволення комісією акту про порушення. 17.06.2024 позивач отримав лист вих. № 690-Сл-5370-0624 від 13.06.2024 та рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу від 31.05.2024 № 64004395 на суму 128 192,99 грн. (у т.ч. ПДВ).

19.03.26 працівниками Оператора ГРМ під час обстеження/контрольного огляду вузла обліку природного газу, вхідну засувку разом з заглушкою опломбовані пломбою в закритому полождені. Демонтовано пломби з коректора об`єму газу в зв`язку з непрацездатністю приладу, про що складено акт № 102279. Покази механічного лічильника: 13 150,68 м.куб.

Відповідно до акту про усунення порушення від 19.03.26, порушення, що були викладені в акті про порушення від 27.02.26 № 23/1, було усунуто шляхом припинення газопостачання, перекриття крану на газопроводі-вводі, встановлення заглушки та встановлення номерної пломби.

Супровідним листом за вих. від 23.03.26 № ЗпФ/100/104/3-ВИХ-1149-26 позивачем направлено на адресу відповідача акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості та рахунок на оплату від 27.02.26 № ЗПЗР0003012, які отримано представником відповідача (Тітова Д.В.) нарочно 25.03.26, про що міститься запис останньої в супровідному листі за вих. від 23.03.26 № ЗпФ/100/104/3-ВИХ-1149-26.

18.06.26 позивачем направлено на адресу відповідача претензію за вих. від 17.06.26 № ЗпФ/100/104/3-ВИХ-3746-26, в якій позивач просить відповідача на протязі 10 робочих днів з моменту отримання даної претензії сплатити заборгованість щодо оплати за не облікований (донарахований) обєм природного газу за січень-лютий 2026 року за надані послуги розподілу природного газу у розмірі 346 628,67 грн.

Вказана претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Не виконання відповідачем зобов`язань зі сплати заборгованість щодо оплати за не облікований (донарахований) обєм природного газу за січень-лютий 2026 року за надані послуги розподілу природного газу у розмірі 346 628,67 грн стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми заборгованості у примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання від 01.01.26 № ZPT0824-0126 до умов розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2). Кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3).

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із положеннями ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2494, визначено, що Оператор газорозподільної системи суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Частиною 1 ст. 38 ЗУ «Про ринок природного газу» передбачено, що права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Взаємовідносини між операторами газорозподільних систем та споживачами природного газу, в т.ч. побутовими, регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2494, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.15 за №1379/27824 зі змінами та доповненнями (далі Кодекс ГРС).

Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Основними функціями Оператора ГРМ є забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в газорозподільну систему (ГРМ) з газотранспортної системи України (ГТС) та з інших джерел (від ГДП та ВБГ, підключених до ГРМ, та від суміжних ГРМ) до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів; забезпечення оперативно-диспетчерського управління ГРМ та плановопрофілактичних і аварійно-відновлювальних робіт на об`єктах ГРМ з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки (пп. 1.2 п. 3 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ).

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРМ, у разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.

Взаємовідносини Оператора газорозподільної системи із суб`єктами ринку природного газу, врегульовано положеннями Кодексу газорозподільних систем, що затверджено Постановою НКРЕКП від 30.09.15 р. № 2494.

Пунктом 1 глави 1 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що приладовий облік природного газу в ГРМ організовується та здійснюється з метою отримання та реєстрації за допомогою комерційного ВОГ (вузол обліку газу) інформації про об`єми передачі (розподілу, споживання) природного газу в точках вимірювання та подальшого її використання при забезпеченні комерційного обліку природного газу між суб`єктами ринку природного газу.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ, власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ- засіб вимірювальної техніки), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії:

- контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу);

- перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема - контрольний огляд вузла обліку;

- монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.

Пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки. Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає:

1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у т.ч. імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо;

2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу;

3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ;

4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в т.ч. про необхідність зміни елементів живлення;

5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів;

6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання. Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу. До відновлення роботи комерційного ВОГ або його складових в нормальному режимі за бажанням споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути припинено газопостачання на його об`єкт.

Відповідно до п. 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ, у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення …

Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу. Зокрема, відповідно до п. 1 главою 5 розділу XI Кодексу ГРМ, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 21 до цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 глави 5 цього розділу акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення (п. 11 глави 5 розділу ХІ цього Кодексу).

Судом встановлено, що на території об`єкта споживача відповідно до Додатку 4 до Типового договору розподілу природного газу, (Запорізька обл, Запорізький р-н, с. Біленьке, вул. Запорізька, 17-Б), встановлено вузол обліку природного газу (далі ВОГ), а саме: лічильник природного газу: Курс-01 А2 типорозміру G-25 (заводський № 4098) з коректором ФЛОУТЕК-ТМ ПК-В 2-3-4 до 0,4 МПа (заводський № 5-1933).

Відповідно до п. 1 глави 2 розділу X Кодексу ГРМ, приладовий облік природного газу в точці вимірювання може складатись з:

- комерційного ВОГ з використанням звужуючого пристрою з обчислювачем об`єму газу;

- комерційного ВОГ з використанням лічильника газу в комплекті з вбудованим чи окремим коректором або обчислювачем об`єму газу;

- комерційного ВОГ з використанням побутового лічильника газу.

Згідно із п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ:

- вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством;

- комерційний вузол обліку/комерційний ВОГ - вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об`єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/ постачання) природного газу в точці комерційного обліку;

- комерційний облік природного газу - визначення об`ємів (обсягів) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точках комерційного обліку на підставі даних комерційних вузлів обліку та інших регламентних процедур у передбачених цим Кодексом випадках;

- коректор об`єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу;

- лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку.

З вказаних визначень слідує, що показання коректора об`єму газу перебувають в прямій безпосередній залежності від даних, які отримані від лічильника газу.

Отже, комерційний вузол обліку відповідача включає лічильник газу та коректор об`єму газу, вони в сукупності є єдиним вузлом, який здійснює комерційний облік природного газу.

Як вже зазначалося судом, 27.02.26 працівниками Оператора ГРМ під час контрольного огляду вузла обліку природного газу було виявлено роботу комерційного вузла обліку газу в позаштатному режимі, а саме: коректор ФЛОТЕК ПК-В-2-3-4 не відображає на інформаційному табло інформацію та не реагує кнопку, яка знаходиться на корпусі коректору.

Пунктом 3 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу , належать:

1. Пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно;

2. Фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;

3. Виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об`єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;

4. Перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.

Дане порушення вимог Кодексу ГРМ відповідно до п.п. 2 п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ кваліфікується, як порушення не з вини споживача, а саме: фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно.

За фактом роботи ВОГ відповідача у позаштатному режимі працівниками Оператора ГРМ, у присутності відповідача, складено акт про порушення від 27.02.26 № 23/1.

Відповідно до абз. 2 п. 2 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Як встановлено судом, акт про порушення від 27.02.26 № 23/1, у порядку визначеному Кодексом газорозподільних систем, підписано представником позивача та представником відповідача без заувачень та заперечень.

27.02.26 складено акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку № 100196.

Відповідно до п.8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, акти про порушення розглядаються відповідними комісіями з розгляду актів про порушення у строк, що не перевищує 2 місяців з моменту складення акту про порушення.

Відповідач був повідомлений про дату, час та місце проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення шляхом зазначення цих даних у акті про порушення від 27.02.26 № 23/1, а саме в п. 8 вказаного акту.

На засіданні комісії з розгляду актів про порушення 27.02.26, на якому був присутній представник відповідача, прийнято рішення про задоволення акту про порушення.

В протоколі засідання комісії … від 27.02.26 № 8 зазначено, що фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно, (а саме: коректор об`єму газу Флоутек ПК-В 2-3-4 № 5-1933 не відображає інформацію на інформаційному табло, та не реагує на кнопку що знаходиться на корпусі коректора).

Відповідно до п. 5 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, об`єм спожитого природного газу через комерційний ВОГ, обчислений за робочих умов, зводиться до стандартних із застосуванням коефіцієнта приведення відповідно до вимог державних стандартів: Vc = Vp x k, де:

Vр об`єм спожитого газу за робочих умов за період;

k коефіцієнт приведення до стандартних умов вимірювання.

Коефіцієнт перетворення у загальному випадку розраховується за формулою: k = (Р x Тс) / (Рс x Т x К), де:

Р значення максимального тиску для відповідної категорії газопроводів, але не більше, ніж значення тиску, яке дорівнює вихідному тиску на ГРС за період, з якого безпосередньо подається газ на комерційний ВОГ, Р = 0,291325 МПа;

Рс тиск газу за стандартних умов, Рс = 0,101325 МПа;

Тс температура газу за стандартних умов, Тс = 293,15 К;

Т температура найбільш холодної п`ятиденки відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», для м. Запоріжжя Т = 252,15 К;

К коефіцієнт стиснення газу, K = 0,9897.

Коефіцієнт перетворення буде рівним: k = (0,291325 x 293,15) / (0,101325 x 252,15 x 0,9897) = 3,38.

Відповідно до звіту коректора об`єму газу за грудень 2025 року покази лічильника на кінець звітного періоду (31.12.25) склади 4 860,3 м.куб. В акті про порушення від 27.02.26 № 23/1 зафіксовані покази лічильника: 12 906,56 м.куб. Тобто різниця показів в робочих умовах за період порушення складає 8 046,26 м. куб.

Об`єм газу зведений до стандартний умов дорівнює: Vc = 8046,26 x 3,38 = 27 196,36 м.куб.

Таким чином, донарахований об`єм газу становить: 27 196,36 м3.

Водночас, як зазначено позивачем в позовній заяві за вих. від 20.07.26, Споживачем (відповідачем) було частково закрито обсяг природного газу за час несправності коректору у об`ємі 14 411,14 м. куб.

Кодексом газорозподільних систем встановлено, що Оператор ГРМ укладає договір (договори) на закупівлю або постачання природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності (п.1 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).

Пунктом 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ визначено, що об`єм (обсяг) фактичних виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу складається з нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат, а також понаднормованих втрат природного газу, які виникають під час переміщення природного газу газорозподільною системою.

Відповідно до Методики визначення розмірів нормативних та виробничотехнологічних втрат/витрат природного газу при здійсненні розподілу природного газу, затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.20 № 2033:

- нормативні та виробничо-технологічні витрати газу (нормативні витрати газу) - об`єм природного газу, що витрачається під час введення в експлуатацію (підключення/врізки) новозбудованих, реконструйованих або капітально відремонтованих газопроводів для їх заповнення природним газом, продувки та в процесі налаштування обладнання на заданий режим роботи, а також на опалення і технологічний підігрів газу в газорегуляторних пунктах, у межах допустимих норм, визначених цією Методикою;

- нормативні та виробничо-технологічні втрати газу (нормативні втрати газу) - об`єм витоку природного газу з газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших газових приладів та обладнання за їх умовної нормативної герметичності, при якому забезпечується їх надійне функціонування, а також втрати природного газу під час технічного обслуговування та проведення планових ремонтних робіт, що пов`язані з розгерметизацією газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, іншого газового обладнання та приладів, у межах допустимих норм, визначених цією Методикою.

Згідно із п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, понаднормовані втрати-різниця між фактичними та нормативними виробничо-технологічними втратами/витратами природного газу в газорозподільній системі або її елементах за підсумками певного проміжку часу.

Таким чином, понаднормованими втратами є втрати природного газу, які понесені Оператором ГРМ у випадках, які не пов`язані з технологією розподілу природного газу та станом газорозподільних систем та їх складових.

Дані витрати розраховуються відповідно до вимог Кодексу ГРМ та мають сплачуватись споживачем за період відсутності обліку вузлами обліку газу або несправності вузлів обліку газу.

Враховуючи несправність ВОГ відповідача, спожиті об`єми природного газу за січень - лютий 2026 року є спірними та необлікованими і не входять до загального об`єму фактичних втрат, а також не є нормативними та виробничотехнологічними втратами/витратами газу, а отже являються понаднормованими втратами і їх розмір визначається відповідно до положень Кодексу ГРМ.

Відповідно до пунктів 11, 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, при складанні акта-розрахунку враховується таке:

1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, у якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість у повному обсязі має бути оплачена споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається Оператором ГРМ: для побутових споживачів - за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ для покриття нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат або у випадку нездійснення такої закупівлі - за ціною, визначеною для обсягів нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат відповідно до положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу протягом періоду необлікованого природного газу; для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу;

2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, у якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, не включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами та має бути компенсована споживачем Оператору ГРМ за виключенням обсягів споживання, інформація про величину яких була передана Оператором ГРМ на інформаційну платформу Оператора ГТС відповідно до положень Кодексу ГТС з метою визначення попередньої щодобової алокації відборів. Виключенням є об`єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути оплачена Оператору ГРМ: для побутових споживачів - за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ для покриття нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат або у випадку нездійснення такої закупівлі - за ціною, визначеною для обсягів нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат відповідно до положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу протягом періоду необлікованого природного газу; для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу;

3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу відповідно до підпункту 1 цього пункту має бути віднятий об`єм природного газу, фактично нарахований споживачу (інформація про обсяги споживання, яка була передана Оператором ГРМ на інформаційну платформу Оператора ГТС відповідно до положень Кодексу ГТС з метою визначення остаточної алокації щодобових відборів) протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку;

4) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються. Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Таким чином, Оператор ГРМ зобов`язаний на підставі положень Кодексу ГРМ, а також аналогічних положень Кодексу газотранспортних систем (п. 3 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС) покривати вартість об`ємів (обсягів) втрат та виробничотехнологічних витрат природного газу, до яких на підставі вищезазначених положень нормативно-правових актів належать понаднормовані витрати, тобто витрати, які виникають внаслідок порушень вимог Кодексу ГРМ.

Для непобутового споживача вартість понаднормованих втрат природного газу визначається як об`єм донарахованого природного газу, який помножений на ціну природного газу, яка визначається як середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання. Отже, необлікований (донарахований) об`єм природного газу на підставі рішення комісії з розгляду актів про порушення від 27.02.26 в розмірі 27 196,36 м.куб. відноситься до понаднормованих витрат, які за своєю сутністю не є штрафними санкціями, а є розрахованими відповідно до вимог Кодексу ГРМ об`ємами спожитого природного газу за період несправності ВОГ.

Середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу становить 27,11167 грн з ПДВ за 1 м.куб. природного газу.

Враховуючи наведене вище в тексті цього рішення, зазначене, перевіривши розрахунок позивача заборгованості донарахованого (необлікованого) обсягу природного газу, судом визнано розрахунок позивача виконано вірно.

А тому, як наслідок, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 346 628,67 грн вартості донарахованого (необлікованого) обсягу природного газу.

Судом враховано, що ч. ч. 3 та 4 ст. 80 ГПК України унормовано, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Судом прийнято до уваги, що відповідач під час розгляду справи № 908/1737/26 не надав суду жодних допустимих та достовірних доказів, які б надали суду підстави для відмови в задоволені позовних вимог чи/або спростовували доводи позивача.

Судом враховано вимоги ст. 13 ГПК України, у т.ч. частини 2, 3, 4 вказаної статті.

Так, зокрема, те, що вказаними частинами статті унормовано, що: учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13); кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень … (ч. 3 ст. 13); кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Крім того, судом прийнято до уваги той факт, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані суду першої інстанції приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Жодна із сторін як з моменту відкриття провадження у цій справі так і станом на час прийняття процесуального рішення по ній по суті спору не повідомляли суд про не можливість подання до суду першої інстанції тих чи інших доказів (та яких саме) з причин, що об`єктивно не залежали від кожної із сторін.

А тому, як наслідок, вказане позбавляє права апеляційний суд у відповідному складі приймати такі докази (у випадку спроби сторін їх подати) на стадії апеляційного оскарження.

Слід також зазначити, що судом першої інстанції враховано, що принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судом досліджено усі обставини справи № 908/1737/26 та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.

Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 20, 24, 42, 46, 73-79, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства Біленьке Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Центральна, буд. 20, код ЄДРПОУ 32407360) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, код ЄДРПОУ 45999072, п/р НОМЕР_1 , АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346) 346 628 (триста сорок шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн 67 коп. вартості недорахованого (недооблікованого) обсягу природного газу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з комунального підприємства Біленьке Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Центральна, буд. 20, код ЄДРПОУ 32407360) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, код ЄДРПОУ 45999072, п/р НОМЕР_2 , АТ «Ощадбанк», МФО 300465) 4 159 (чотири тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн 54 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Враховуючи безпековий стан у м. Запоріжжі … повний текст рішення складено 29.09.2026.

Суддя В.Л. Корсун