Рішення № 140187854, 30.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 Справа № 904/5606/26За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України, м. Дніпро

До: Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

Про: стягнення 804 024,01 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ДП «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» (відповідач) про стягнення 804 024,01 грн. (в т.ч. : 685 369,68 грн. борг; 2 743,53грн. інфляційні втрати; 113 784,28 грн. - пеня; 2 126,52 грн. 3% річних.) заборгованості за типовим договором розподілу природного газу від 01.06.23р. за період квітень липень 2026р.

Ухвалою суду від 21.09.26р. відкрите провадження у справі №904/5606/26 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

25.09.26р. через систему «Електронний суд» Дніпровська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» (позивач) подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 685 372,68грн. ( в т.ч. : 685 369,68 грн. основний борг; 1,00грн. інфляційні втрати; 1,00 грн. - пеня; 1,00 грн. 3% річних).

28.09.26р. через систему «Електронний суд» Дніпровська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» (позивач) подав заяву про закрити провадження у справі №904/5606/26 в частині позовних вимог про стягнення 685 369,68 грн. у зв`язку з відсутністю спору (сплатою відповідачем заборгованості ).

ДП «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку 21.09.26р. копії ухвали суду в його електронний кабінет, зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.06.23р. між ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії ( оператор ГРМ) та ДП «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» ( споживач ) укладено Типовий договір №56Т0623-0596 розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання. Відповідно до п. 2.1 цього договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором.

Згідно з п. 6.6. остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. За змістом п.6.8. надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, підтверджується підписаним між сторонами актом наданих послуг.

Пунктом 8.2.передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що за квітень липень 2026 року позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 685 369,68 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами наданих послуг. Зазначені акти відповідачем підписані без зауважень. Станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, заборгованість відповідача складала 685 369,68 грн. , на яку позивачем було нараховано 2 743,53грн. інфляційних втрат, 113 784,28 грн. - пені та 2 126,52 грн. 3% річних.

Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 685 369,68 грн. основного боргу; 1,00грн. інфляційних втрат, 1,00 грн. пені та 1,00 грн. 3% річних.

Після відкриття провадження у справі платіжною інструкцією № 225 від 24.09.26 р. відповідач здійснив часткове погашення заборгованості в розмірі 685 369,68 грн.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно з ч.4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

З огляду на те, що основна заборгованість у розмірі 685 369,68 грн. була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду, предмет спору у цій частині відсутній , а тому провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 685 369,68 грн. основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст.231 ГПК кодексу України.

При цьому вимоги про стягнення 1,00 грн. - інфляційних втрат, 1,00 грн. - пені та 1,00 грн. - 3% річних після зменшення позовних вимог залишаються предметом спору та підлягають подальшому розгляду.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

За ч.2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч.4 ст. 74 ГПК України).

Таким чином, предметом розгляду після закриття провадження в частині основного боргу є позовні вимоги про стягнення з відповідача: 1,00 грн. - інфляційних втрат; 1,00 грн. - пені; 1,00 грн. - 3% річних.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі договору розподілу природного газу № 56Т0623-0596 від 01.06.2023.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати та 3% річних є складовими грошового зобов`язання та особливими мірами відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач після зменшення позовних вимог визначив розмір інфляційних втрат, заявлених до стягнення, у сумі 1,00 грн.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, а також те, що заявлений позивачем розмір інфляційних втрат не перевищує розміру, визначеного позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, суд вважає вимогу про стягнення 1,00 грн. інфляційних втрат обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач, скориставшись правом на зменшення позовних вимог, визначив розмір пені, заявленої до стягнення, у сумі 1,00 грн.

З огляду на встановлений факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання та наявність передбачених договором і законом правових підстав для застосування пені, вимога про стягнення 1,00 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач після зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 1,00 грн. - 3% річних.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання та заявлений позивачем розмір 3% річних, суд вважає вимогу про стягнення 1,00 грн. - 3% річних обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1,00 грн.- інфляційних втрат, 1,00 грн. - пені та 1,00 грн. - 3% річних, а всього 3,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо інше не передбачено законом.

При цьому суд враховує, що основна сума заборгованості у розмірі 685 369,68 грн. була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду .

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Порядок повернення судового збору встановлюється законом.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, у разі зменшення розміру позовних вимог.

Пунктом 5 частини першої статті 7 зазначеного Закону передбачено повернення сплаченої суми судового збору у разі закриття провадження у справі, крім випадку, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 9 648,29 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 9730502544 від 10.09.26р.

У заяві про закриття провадження позивач просить вирішити питання щодо повернення судового збору, сплаченого за вимогу про стягнення основного боргу , у розмірі 685 369,68 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору у розмірі 1 423,82 грн. у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

На підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 8 224,47 грн., оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Закрити провадження у справі № 904/5606/26 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача - Дочірнього підприємства «Північтепломережа» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії 685 369,68 грн. - заборгованості у зв`язку з відсутністю предмета спору.

2.Позовні вимоги в іншій частині задовольнити.

3.Стягнути з відповідача Дочірнього підприємства «Північтепломережа» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 7; код ЄДРПОУ 40113682) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 44907200) в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (49101, м. Дніпро, вул. О. Кониського, буд.5; код ЄДРПОУ 45087207): 1,00 грн. - інфляційних втрат, 1,00 грн. - пені, 1,00 грн. - 3% річних та 8 224,47 грн. витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

4. Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 423,82 грн., сплачений у складі судового збору в сумі 9 648,29 грн. за платіжною інструкцією № 9730502544 від 10.09.26р. на суму 9 648,29 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 30.09.26р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.