Рішення № 140184407, 30.09.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/742/26

Єдиний унікальний №733/1129/26

Рішення

Іменем України

30 вересня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді Вовченка А.В.,

за участю секретаря Мошенець Л.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Ічнянського районного суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі-ТОВ «ФК«ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 17 448,75 грн. В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що 24 квітня 2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8988828 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 13 500 грн на строк 360 днів, зі сплатою відсотків за ставкою 1% в день. Всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 01 червня 2026 року за нею виникла заборгованість у розмірі 18 528,75 грн, з яких: 13 500 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 3 948,75 грн прострочена заборгованість за відсотками, 1 080,00 грн заборгованість за штрафними санкціями. 13 травня 2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 13052026, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8988828 в сумі 18 528,75 грн. З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 8988828 від 24 квітня 2025 року в розмірі 17 448,75 грн, а також понесені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та 7 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді від 29 липня 2026 року відкрито провадження по цивільній справі, судовий розгляд постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с. 98).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Жодна із сторін клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляла. Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, 24 квітня 2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 8988828. Згідно з умовами даного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 13 500 грн на строк 360 днів, зобов`язавшись повернути його, сплатити проценти за користування кредитом та штрафи у разі невиконання умов договору (а.с. 29-38).

Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 24.05.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п. 1.5.1, 1.5.2 Договору).

Пунктом 2 Договору визначено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Дати надання кредиту: 24.04.2025 року або 25.04.2025 року.

Згідно п.4.4 договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені у встановлений договором строк.

У відповідності до п.5.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення змінюватиметься згідно графіка платежів.

Згідно п.5.2 договору повернення кредитної заборгованості споживачем, всі платежі та розрахунки, зазначені в цьому договорі, у відповідну дату платежу зазначену у графіку платежів.

За змістом п.6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 1215 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 270 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 8988828від 24.04.2025 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А 7040 (а.с. 37 на звороті -38).

Також, ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р1746 Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) (а.с. 26-28).

05.12.2025 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 підписали Додаткову угоду до Договору № 8988828 про надання споживчого кредиту від 24.04.2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2527 (а.с. 46-47).

До матеріалів справи представником позивача надано Правила надання коштів у кредит ТОВ «Авентус Україна» (а.с. 48-58).

Із довідки, виданої 26.05.2026 ТОВ «Авентус Україна» вбачається, що ОСОБА_1 1 на підставі договору № 8988828 від 24.04.2025 було здійснено 24.04.2025 переказ коштів в розмірі 13 500 грн (а.с. 62-64).

Відповідно до умов Договору позичальнику 24.04.2025 року надано кредит у розмірі 13 500,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260514-2.2 від 14.05.2026 року (а.с. 60-61).

Відповідно до картки обліку договору (розрахунок заборгованості) та виписки з особового рахунка за договором про надання споживчого кредиту № 8988828 від 24.04.2025 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» становить 18 528,75 грн, з яких: 13 500 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 3 948,75 грн прострочена заборгованість за відсотками, 1 080,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 7-14, 15).

13 травня 2026 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 13052026, згідно умов якого, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 70-75, 76, 77, 78, 79).

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 13052026 від 13 травня

2026 року від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на суму 18 528,35 грн (а.с. 82-83).

Дана сума заборгованості відповідача по вказаному вище договору відповідає вимогам закону та не спростована останньою, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору суду не надано.

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного «повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов`язання чи зміна його умов не допускається, а ст. 1054 ЦК України передбачає обов`язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Норми ст. 625 ЦК України вказують, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України"Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України"Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права

первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, на день розгляду справи, з боку відповідача не надано будь-яких доказів, які б спростовували факт отримання нею кредитних коштів, проведений розрахунок заборгованості згідно кредитного договору.

Також, суд звертає увагу, що позивач вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляє.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги те що відповідач не виконала належним чином зобов`язання за укладеним договором, суд вважає доведеними наявність підстав для задоволення позову.

З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС слід стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 8988828 від 24 квітня 2025 року у розмірі 17 448,75 грн, з яких 13 500 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 3 948,75 грн прострочена заборгованість за відсотками.

Також позивачем ставиться питання про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: копію договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 укладену між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «Тимошенко та Партнери» (а.с. 16-17), копію додаткової Угоди № 25771573587 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 (а.с. 18), копію Акту від 05.06.2026 прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026) відповідно до якого вартість послуг за надання правничої допомоги по справі ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості становить 7000,00 грн (а.с. 19), протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 (а.с. 17 на звороті), копію довіреності від 12.02.2026 (а.с. 20) та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 20 на звороті).

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої

допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони відповідача, відсутності заперечень останньої щодо стягнення з неї витрат на правничу допомогу, суд суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 549, 599, 610, 625, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263? 264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 8988828 від 24 квітня 2025 року в розмірі 17 448 (сімнадцять тисяч чотириста сорок вісім) гривень 75 коп, з яких 13 500 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 3 948,75 грн прострочена заборгованість за відсотками,судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, а всього 27 111 (двадцять сім тисяч сто одинадцять) гривень 15 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його прийняття безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місце знаходження: вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, м. Київ, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 р

Суддя А. В. Вовченко