Ухвала суду № 140183564, 22.09.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6169/25

Категорія

У Х В А Л А

22 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

при секретарі - Скитецька І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м.Києва від 17.09.2025 р. у справі №758/6169/25 за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

2 вересня 2026 року відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою, у якій просив переглянути та скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 вересня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що заочним рішення Подільського районного суду м. Києва від 17.09.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 44378,89 грн. заборгованості за кредитним договором від 27.04.2018 №2001024859701 та 2422.40 грн. судового збору, а всього стягнуто 46801,29 грн.

У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначає, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи, повістки не отримував. Про ухвалене судове рішення дізнався від приватного виконавця, постановою якого було арештовано рахунки.

Зазначає, що відповідач є військовослужбовцем, а тому відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сім`ї» йому не повинні були нараховуватися проценти та штрафні санкції.

Крім того, представник відповідача звертала увагу на те, що розрахунки позивача не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, не є безспірними, а тому, суд не мав підстав стягувати заборгованість у розмірі, про який просив позивач.

Вказував також на те, що матеріали справи не містять доказів про ознайомлення відповідача саме з тими Умовами і правилами обслуговування рахунку, які позивач долучив до справи. Відтак, вважають, що суд не міг вважати встановленими відсотки та строки кредитування.

Ухвалою судді від 3 вересня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

11.09.2026 від представника позивача надійшли заперечення на Заяву про перегляд заочного рішення. Заперечуючи проти скасування заочного рішення, представник банку зазначила, що належна підстава пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем не зазначена. Відповідач повинен, у відповідності до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, обґрунтувати поважність відсутності у судовому засіданні та поважність неподання відзиву на позовну заяву у визначений ЦПК України строк та надати відповідні докази з цього приводу. Також Відповідач повинен довести об`єктивно непереборні підстави, які унеможливлювали отримування ним поштової кореспонденції за місцем своєї реєстрації. Адже, відповідно до п.3 ч. 8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У запереченнях представник позивача зазначає, що відповідачем не надані докази, які б вказували на те, що судом при винесенні оскаржуваного заочного рішення не було належним чином та в повному обсязі встановлено та досліджено обставини, які є необхідними для об`єктивного вирішення спору, не подано нових доказів, які можуть призвести до ухвалення рішення у цій справі, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

Згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за існування двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, Відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання. Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього Відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у Запереченнях на заяву просив справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявника, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду заяви, на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, матеріали заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов висновку, що заява про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом зазначених положень чинного законодавства скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність наведених вище обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Так, судом встановлено, що 17.09.2025 заочним рішення Подільського районного суду м. Києва стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 44378,89 грн. заборгованості за кредитним договором від 27.04.2018 №2001024859701 та 2422.40 грн. судового збору, а всього стягнуто 46801,29 грн.

Підставами скасування заочного рішення суду від 17.09.2025 року заявник вказує те, що не був присутнім у судовому засіданні, не отримував судові повістки, позивач не надав первинних документів на підтвердження факту існування заборгованості, а суд не мав права стягувати з відповідача відсотки за користування кредитом, оскілки відповідач є військовослужбовцем.

Встановлено, що відповідач був повідомленим про розгляд справи належним чином, адже йому за адресою реєстрації направлялися повістки у судові засідання, призначені на 30.06.2025 та 17.09.2025, які повернулися до суду з відміткою Укрпошти «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.47, 56). Відповідно до п.3 ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Адреса реєстрації ОСОБА_1 , за якою направлялися повістки, підтверджена відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання Подільської РДА в м.Києві (а.с.37).

Ухвалюючи рішення, суд встановив, що 27.04.2018 відповідач звернувся до Банку з метою отримання кредиту. Підтвердженням надання відповідачу кредиту є Заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001024859701 від 27.04.2018, яка була підписана Відповідачем; Паспорт споживчого кредиту від 27.04.2018, який також був підписаний відповідачем. У Заяві, яка підписана відповідачем передбачено, що Клієнт (Відповідач), підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування, яка розміщена на сайті: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО так і послуг, що можуть бути надані в процес обслуговування; Відповідач ознайомлена із ДКБО та цілком згоден з ним; всі умови ДКБО Відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Протягом дії Заяви кредитний ліміт за Заявою збільшувався. Хронологія збільшення кредитного ліміту з розбивкою на дати, суми, періоди зазначена у вищевказаній Довідці. Відповідно до п.4.2.4. ДКБО, відповідач, приєднавшись до ДКБО надав згоду щодо зміни Кредитного ліміту, встановленого та повідомленого Клієнту шляхом надіслання SMS-повідомленням на Номер мобільного телефону Клієнта. Протягом дії кредитного договору Відповідач не надавав заперечень Банку, що не погоджується з розміром збільшеного кредитного ліміту, навпаки, активно користувався карткою після збільшення розміру кредитного ліміту, що підтверджується Випискою з особового рахунку.

Факт отримання Відповідачем кредитних коштів підтверджується наданими у якості доказів матеріалами - Заявою, розрахунком заборгованості, випискою з особового рахунку Відповідача, яка є первинним бухгалтерським документом. Розрахунок має табличну форму та містить детальну інформацію відносно: графіку повернення тіла кредиту та процентів з розбивкою на суми та конкретні календарні дати; відомості щодо фактичної суми погашення Відповідачем кредиту з розбивкою на суми та конкретні календарні дати; залишок непогашеної суми за кожним платежем.

Надаючи оцінку доводам заявника про те, що він є військовослужбовцем та банк не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сім`ї», суд виходить з такого.

Відповідно до п. 15 ст 14 зазначеного Закону, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Встановлено, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації з 19.09.2024 р., що підтверджується довідкою В/ч НОМЕР_1 .

Заборгованість за кредитним договором вирахувана станом на 20.03.2024 р. та як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, не змінювалася станом на 04.02.2025 р., коли позивач готував розрахунок для подачі до суду (а.с.21).

Відтак, у період нарахування відсотків відповідач ще не перебував на військовій службі, а тому банк правомірно нараховував відсотки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії»).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі («Ryabykh v. Russia», №52854/99, п. 52).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Згідно роз`яснень наданих у інформаційному листі Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» вбачається, що непоодинокими є випадки, коли суди скасовують заочні рішення та не оцінюють надані відповідачем докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи і скасовують заочні рішення лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.

Так, в судовому засіданні встановлено, що доводи, на які посилається відповідач як на підставу для скасування заочного рішення можуть бути предметом перегляду рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції.

З урахуванням вищезазначеного, підстав та доказів для скасування заочного рішення заявником не надано, тому заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 258-261, 287-289ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м.Києва від 17.09.2025 р. у справі №758/6169/25 за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СуддяТ. В. Войтенко