Рішення № 140182078, 30.09.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №456/2939/26

Провадження №2/443/1187/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №00020087118 від 10.08.2020 в розмірі 11 406,59 грн. а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн та 7000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 10.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №00020087118. Договір був укладений в електронному вигляді на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті www.forzacredit.com.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» та акцептована Намані І.М. 10.08.2020, шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором, з урахуванням Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.205 ЦК України) заяви формуляра про акцептування оферти №00020087118 від 10.08.2020 про прийняття пропозиції ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» укласти договір про надання позики на умовах фінансового кредиту на визначених умовах.

Генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, використаного для підписання Заявки, і відповідно укладення договору здійснюється наступним чином, коли клієнт на веб-сайті натискає відповідну кнопку для підписання заявки/договору, силами програмного забезпечення генерується одноразовий ідентифікатор ключа для підписання, доступу до якого працівники ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» не мають. Вказаний ключ автоматичного через АРІ-сервіс надсилається на телефонний номер клієнта, верифікований в його особистому кабінеті на сайті. Для цього використовуються послуги оператора СМС-відправлень. Після введення клієнтом згенерованого ключа у відповідне поле для підписання, програма звіряє згенерований та введений ключі, і у випадку їх співпадіння заявка/договір вважаються підписаними. Зазначені умови є публічною пропозицією у розумінні ст.ст. 641,644 ЦК України. Відповідач здійснивши дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, га рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 2798,00 грн., поточний/картковий рахунок НОМЕР_1 вказаний відповідачем при оформленні договору позики.

На умовах договору (п.5) кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах передбачених договором позики №00020087118 у розмірі 2798,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплати проценти за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитним договором, а кінцевим терміном погашення не пізніше 08.09.2020 (п.п.5.5 п.5), процентна ставка в день становить 1,85% (п.п.5.12 п.5) та процентною ставкою 2,5% за кожен день, яка застосовується у разі користування кредитом поза межами строку дії договору (п.п.5.13 п.5).

Кредитодавець свої зобов`язання за договором позики виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору позики. Відповідач не здійснив виплат та не виконав свої зобов`язання, передбачені умовами договору.

Згідно умов договору факторингу №20210630-Ф від 30.01.2021, та у відповідності до ст.512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» включно і до ОСОБА_2 .

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором позики, станом на 30.03.2026 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 406 грн., а саме 2798,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 1552,80 грн. заборгованість по відсотках; 6 295,50 грн. заборгованість по прострочених відсотках; 760,20 грн. інфляційне збільшення.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 28.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

04.08.2026 позивачем усунені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 04.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача не подав клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін.

Відповідач у встановлений судом строк на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подала.

У зв`язку з наведеним, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України, справу розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі є дата складення повного тексту судового рішення 30.09.2026.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 10.08.2020 між ТзОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» та ОСОБА_1 було підписано в електронній формі кредитний договір №00020087118 (а.с.9-10).

Відповідно до п.3.1 договору, Товариство на умовах цього договору та правил надає клієнту грошові кошти у сумі визначеній п.5 Договору, а клієнт в свою чергу зобов`язується повернути грошові кошти у встановлений цим договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної п.5.3 даного договору. Кредит надається позичальнику на визначені ним особисті цілі.

Згідно п.4.1 договору, договір та зміни до нього укладаються в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів одноразовим/мережевим ідентифікатором). У випадку оформлення договору чи здійснення інших дій, пов`язаних із його виконання в онлайн-режимі на офіційному сайті Товариства за допомогою засобів електронного зв`язку. Електронні документи, оформлені і підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважатимуться такими, що мають рівну юридичну силу з документами, складеними на паперовому носієві і підписані власноручним підписом.

Відповідно до п.4.2 договору, договір припиняється в разі його фактичного виконання сторонами у строк, передбачений договором, в разі дострокового погашення позичальником заборгованості або в разі відмови позичальника від договору.

Клієнт зобов`язаний погасити заборгованість не пізніше останнього дня дії договору, зазначеного у розділі 5 цього договору (п.4.3 договору).

Підписанням цього договору клієнт погоджується з тим, що внесення змін до правил можливе на умовах, зазначених у відповідному розділі Правил (п.4.5 договору).

Відповідно до п.5 договору:

загальний розмір кредиту 2798,00 грн. безготівковим шляхом,

вид кредиту лояльний on-line,

схема погашення класична,

строк дії договору з 10.08.2020 по 08.09.2020,

процентна ставка в день 1,85%,

процентна ставка за кожен день у разі користування кредитом поза межами строку дії договору - 2.5%.

Під процентною ставкою, яка застосовується в разі користування кредитом поза межами строку дії договору, маються на увазі проценти в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

Відповідно до п.8.1 сторони несуть відповідальність за порушення умов договору згідно вимог чинного законодавства.

Як вбачається із Додатку до договору №00020087118 від 10.08.2020 та паспорту споживчого кредиту, які підписані відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) s014287u, відповідач була ознайомлена з умовами кредитування (а.с.11, 12), що також підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.8).

Судом також встановлено, що 30.06.2021 між ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (фактор) та ТзОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» (клієнт) укладено договір факторингу № 20210630-Ф (а.с.13-15), відповідно до умов якого, ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА», в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №00020087118 від 10.08.2020, що підтверджується витягом із реєстру передачі прав вимоги №1 до договору факторингу №20210630-Ф від 30.06.2020 (а.с.49).

Згідно із п. 2.1 вищевказаного договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах визначених цим договором.

Перехід права вимоги, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги у формі наведеної в додатку №1 до цього договору (п.4.1 договору факторингу).

На виконання договору факторингу ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» сплатив ТзОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» суму 400 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №279 від 05.07/2021 (а.с.18) 84 618 грн, що підтверджується платіжним дорученням №282 від 14.07.2021 (а.с.19).

Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов`язань боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №00020087118 від 10.08.2020, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач.

09.07.2021 ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на адресу ОСОБА_1 скерувало повідомлення, згідно якого повідомляє відповідача про відступленя ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» прав вимоги (а.с.21).

Також позивач направляв відповідачу досудову вимогу про необхідність погашення заборгованості, однак така залишилась без належного реагування (а.с.21 на звороті).

Як вбачається із детального розрахунку заборгованості (виписки з особового рахунку ОСОБА_2 ), станом на 30.06.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором №00020087118 від 10.08.2020 становить 11 406,59 грн., що складається з: 2798,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 1552,80 грн. заборгованість по відсотках; 6 295,50 грн. заборгованість по прострочених відсотках за користування поза межами строку дії договору (з 01.07.2021 по 28.09.2021); 760,29 грн. інфляційне збільшення (а.с.20).

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТзОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення правонаступнику ТзОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» - ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда -Ф», тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, те, що відповідач в судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, а саме витрат на правову допомогу заявлених представником позивача, суд враховує наступне.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує , зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України).

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Суд, зважаючи на вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, враховує рішення Європейського суду з прав людини, зокрема: у справах «East/WestAllianceLimitedпроти України» (Заява №19336/04), «Баришевський протиУкраїни» (Заява № 71660/11), «Двойних протиУкраїни» (Заява № 72277/01), «Меріт протиУкраїни» (заява № 66561/01) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) ЄСПЛ вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:

договір про надання правової допомоги №207051652 від 26.03.2026, укладений між адвокатом Бачинським О.М. та ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (клієнт) (а.с.23), згідно умов якого клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду в розмірі 7000 гривень (п.4.2 договору);

акт приймання передачі наданих послуг від 26.03.2026, згідно договору про надання правової допомоги №207051652 від 26.03.2026, згідно якого адвокатом надано послугу: підготовка позовної заяви до ОСОБА_2 , вартість послуги 7000 грн. (а.с.25 на звороті);

платіжну інструкцію №2807 від 31.03.2026, згідно якої ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» оплатило 7000 грн. за надання правової допомоги (а.с.25).

Зазначені вище докази в матеріалах справи свідчать про реальність надання правової допомоги в рамках укладеного між ними договору.

Одночасно суд зауважує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом враховано те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; взято до уваги критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.

Відтак, із урахуванням складності справи, яка віднесена до категорії малозначних справ, обсягу, часу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи адвоката, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу співмірності розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, дотримуючись принципів розумності та співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, а також те, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу слід зменшити, встановивши такий у сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (юридична адреса: 79013, м.Львів, вул.С.Бандери, 87, оф.54, код ЄДРПОУ 42655697, IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО банку 380634) заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №00020087118 від 10.08.2020 в розмірі 11 406 (одинадцять тисяч чотириста шість) гривень 59 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (юридична адреса: 79013, м.Львів, вул.С.Бандери, 87, оф.54, код ЄДРПОУ 42655697, IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО банку 380634) витрати на сплату судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (юридична адреса: 79013, м.Львів, вул.С.Бандери, 87, оф.54, код ЄДРПОУ 42655697, IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО банку 380634) 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя С.І. Сливка