Ухвала суду № 140180379, 29.09.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

УХВАЛА

Справа № 684/504/25

Провадження № 2/684/431/2026

29 вересня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.,

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №488963-КС-001 про надання кредиту від 06 лютого 2024 року в розмірі 249979,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» укладено Договір №488963-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 06 лютого 2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №488963-КС-001 про надання відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8290, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 06 лютого 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №488963-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором. Відповідно до п.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальникові грошові кошти у розмірі 44000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (кредит), а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,14950134 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (проценти за користування кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у відповідних розмірах на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , яка вказана була позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Також, 16 квітня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №488963-КС-001, якою внесено зміни в п. 1 договору, яким продовжено термін дії договору до 24 грудня 2024 року. 03 липня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до договору №488963-КС-001, якою внесено зміни в п. 1 договору, яким продовжено термін дії договору до 16 липня 2025 року.

Відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору, суму кредиту в повному обсязі не повернула, а лише частково сплатила кошти за договором №488963-КС-001 на загальну суму 46482,10 грн. Станом на 04 вересня 2025 року виникла заборгованість за Договором № 488963-КС-001 у розмірі 249979,88 грн, яка складається: з суми прострочених платежів по тілу кредиту 41270,68 грн; суми прострочених платежів по процентах 208709,20 грн. Жодних процентів після закінчення строку дії договору №488963-КС-001 ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало.

На підставі викладеного, представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання кредиту №488963-КС-001 від 06 лютого 2024 року у загальному розмірі 249979,88 грн., яка складається: з суми прострочених платежів по тілу кредиту 41270,68 грн; суми прострочених платежів по процентах 208709,20 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2999,76 грн.

Ухвалою судді Старосинявського районного суду від 01 жовтня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, за клопотанням позивача витребувано у АТ «ПУМБ» докази.

Заочним рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області у справі №684/504/25 від 17 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 30 липня 2026 року скасовано заочне рішення від 17 грудня 2025 року, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

07 серпня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Демиденко А.Ю. подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» є неогрунтованими та не підлягають до задоволення. В обґрунтування заперечень представник відповідача посилається на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 44000 грн, позивач не довів законність та обґрунтованість заявленого до стягнення розміру процентів в сумі 208709,20 грн при залишку основного боргу 41270,68 грн, тобто сума заявлених процентів у п`ять разів перевищує суму основного боргу, а належного та зрозумілого розрахунку заборгованості позивачем не надано. Також вказує, що позивачем не доведено факту укладення кредитного договору із відповідачем у порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію».

11 серпня 2026 року представник позивача «Бізнес Позика» направив до суду відповідь на відзив, згідно якої просить позов задовольнити повністю, розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю.

Ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 12 серпня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні, призначеному на 10 вересня 2026 року, оголошено перерву до 29 вересня 2026 року у зв`язку з виникненням технічних проблем, що унеможливило належне проведення та продовження судового засідання в режимі відеоконференції.

23 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвокат Демиденко А.Ю. надійшла заява про закриття провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відкриттям провадження у справі №924/920/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , на підтвердження чого надано ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 21 вересня 2026 року, судове засідання просить проводити без участі відповідача та її представника.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату судового засідання повідомлені судом у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства визначеному у ст. 2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями ст. 13 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та учасники справи вправі розпоряджатись своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак, відповідно до правового висновку зробленого Великою Палатою Верховного Суду у справі № 607/6254/15, інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, не закривають таке провадження, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

21 вересня 2026 року ухвалою Господарського суду Хмельницької області у справі №924/920/26 відкрито провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ,АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Частиною 1 ст.19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто, загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

У разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду (ч. 4 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Системний аналіз положень чинного процесуального законодавства України та Кодексу України з процедур банкрутства вказує на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальними по відношенню до інших законодавчих актів України в частині регулювання порядку судового розгляду справ за участі боржника, щодо якого в провадженні господарського суду перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність). При цьому належним судом при розгляді справ за участі такого учасника судового розгляду є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство (неплатоспроможність).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17 (провадження № 12-160гс19).

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що цивільна справа за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту підлягає передачі до Господарського суду Хмельницької області, яким відкрито провадження у справі № 924/920/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , яка є відповідачем у даній справі.

Відтак, підстав закриття провадження у даній справі суд не вбачає, а тому заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демиденко А.Ю. до задоволення не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Тобто ЦПК України врегульовано лише порядок передачі цивільних справ між судами загальної юрисдикції. Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги спеціальні норми Кодексу України з процедури банкрутства щодо надіслання справ до господарського суду, застосовуючи аналогію закону щодо передачі справ за підсудністю, суд вважає, що цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту слід передати до Господарського суду Хмельницької області, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 12,13, 31, 32, 255, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Цивільну справу № 684/504/25 (провадження № 2/684/431/2026) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту - передати на розгляд до Господарського суду Хмельницької області, в провадженні якого перебуває справа № 924/920/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демиденко А.Ю. про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя Галиш І.Б.