Рішення № 140180358, 29.09.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2008/26

Провадження № 2-о/682/92/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючого судді Мотонок Т. Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Маринюка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/2008/26 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Маринюк Сергій Олександрович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Улашанівська сільська рада, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

у с т а н о в и в :

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Маринюк С.О., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Улашанівська сільська рада, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся заявника ОСОБА_4 , яка на день смерті проживала та значилася зареєстрованою в с. Хоровець, Шепетівського району. Спадкодавець на день смерті являлася власником в т.ч. земельної ділянки паю, кадастровий номер якої 6823988800:05:010:0003. Так, після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з вищезазначеного майна. Заявник має право на спадкування за законом, так як являється рідним онуком померлої, по лінії мами ОСОБА_2 , що стверджується документами, доданими до позовної заяви, однак вона спадщину не приймала. Будь-які інші спадкоємці за законом та які прийняли спадщину відсутні, спадкоємець за заповітом заінтересована особа у справі - ОСОБА_3 , прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину на інше майно померлої, тому ОСОБА_3 залучено до участі у справі як заінтересовану особу .

У встановлений строк заявник не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті бабусі ОСОБА_4 , внаслідок цього нотаріус повідомив заявника про необхідність звернення до суду для визначення йому, як спадкоємцю за законом, додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті бабусі ОСОБА_4 , або встановлення факту проживання із спадкодавцем на день його смерті, так як заявником пропущений строк встановлений діючим цивільним законодавством для прийняття спадщини, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 заведена в приватного нотаріуса Гордєєвої Л.М.

Як вказує довідка № 2.9-16/154 від 16.07.2026, видана виконавчим комітетом Улашанівської сільської ради, померла ОСОБА_4 дійсно була зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом з нею на день смерті проживали без реєстрації заявник разом із своєю сім`єю.

За таких обставин заявник просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з спадкодавцем його бабусею ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 27.07.2026 у даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 29.09.2026.

29.09.2026 в судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав заяву з викладених у ній підстав. Додатково зазначив, що починаючи із 2015 року і до смерті бабусі ОСОБА_4 він із своєю сім`єю проживав разом із ОСОБА_4 за однією адресою: в АДРЕСА_1 . На даний час продовжує проживати за вказаною адресою. Хоч він і має у власності квартиру в м. Шепетівка, однак для проживання його сім`ї, дружини і трьох дітей, там недостатньо місця. Саме тому вони з сім`єю переїхали в с. Хоровець до його бабусі, щоб також і доглядати за нею. Оскільки він зареєстрований за іншою адресою (в м. Шепетівка) на даний час не має змоги оформити спадщину після смерті бабусі, з якою він проживав до дня її смерті з 2015 року. Його мама, ОСОБА_2 , проживає в м. Києві та на спадщину після смерті ОСОБА_4 не претендує. Отже, метою встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем є оформлення спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 . Тому заявник просив суд заяву задовольнити.

Представник заявника, адвокат Маринюк С.О., підтримав заяву з викладених у ній підстав. Додатково зауважив, що заявник ОСОБА_1 хоч і пропустив строк для прийняття спадщини після смерті бабусі, однак він з 2015 року проживав разом із нею та здійснював догляд за нею, тому він вважається таким, що прийняв спадщину. Також спадщину за заповітом прийняла ОСОБА_3 , яка є заінтересованою особою по справі. Мама заявника, ОСОБА_2 , спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 не приймала та не має наміру приймати. Інші спадкоємці як зав законом, які претендують на спадщину, відсутні.

Від Улашанівської сільської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , заінтересованих осіб по справі, заяв та клопотань до суду не находило.

Крім того, в судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_5 , дружина заявника, яка повідомила, що вони із чоловіком одружились в 2012 році і спочатку проживали в м. Шепетівка. В 2015 році разом із сім`єю вони переїхали в с. Хоровець до бабусі чоловіка, де проживали та доглядали її до дня її смерті. На даний час вони також продовжують проживати в с. Хоровець. Оскільки ОСОБА_4 страждала на онкологічне захворювання, вона, ОСОБА_5 , як медичний працівник надавала їй медичну допомогу та здійснювала за нею постійний догляд. Поховання бабусі також лягло на їхні плечі.

Таким чином, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що батьками заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження № НОМЕР_1 (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про народження матері заявника, ОСОБА_7 , її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (а.с. 10).

Отже, наведеними даними підтверджується, що ОСОБА_4 є рідною бабусею заявника ОСОБА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Хоровець Шепетівського району Хмельницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 6).

Із довідки Улашанівської сільської ради від 16.0.2026 № 2.9-16/154 слідує, що на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а/з № 134 від 13.12.2022 року, складений виконавчим комітетом Улашанівської сільської ради Шепетівського району, Хмельницької області, вона постійно була зареєстрована в АДРЕСА_1 , одна, але разом з нею на день смерті за даною адресою проживали та проживають без реєстрації: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (а.с. 12).

Із відповіді приватного нотаріуса Гордєєвої Л.М. від 16.07.2026 № 71/01-16 слідує, що ОСОБА_1 неможливо видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку загальною площею 2,4804 га, кадастровий номер 6823988800:05:010:0003, яка розташована на території Хоровецької сільської ради Шепетівського району (до адміністративно-територіальної реформи Славутський район) Хмельницької області, що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з тим, що відповідно до статті 1270 ЦК України, заявником був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини, у зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, та/або для встановлення факту спільного проживання разом зі спадкодавцем на день смерті. Після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу № 30/2023 (а.с. 14).

З матеріалів спадкової справи № 30/2023 слідує, що після смерті ОСОБА_4 спадщину за заповітом прийняла ОСОБА_3 , яка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 29.10.2024.

Крім того, факт спільного проживання заявника із спадкодавцем підтверджено показаннями свідка.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

В постанові Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо чиним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18).

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Пунктом 23 цієї постанови роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1223, 1258 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згдно ст. 125 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Аналізуючи вказані норми, слід дійти висновку про те, що для підтвердження факту прийняття спадщини особі, яка не подала таку заяву в нотаріальну контору, необхідно доводити саме обставини, що підтверджують факт спільного постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, провадження № 61-44149св18, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

У той же час, у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, провадження 61-15380св20, зазначено, що для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем, проживання має бути фактичним.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Зазначене слідує із Постанови Верховного Суду від 03.04.2026 у справі № 142/897/24.

Крім того Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачою свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З огляду на те, що факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем до часу відкриття спадщини - до дня смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що заяву належить задовольнити, оскільки встановлення цього факту заявнику необхідно для прийняття спадщини за законом після смерті бабусі.

Керуючись ст.ст. 4, 76, 293, 294, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з спадкодавцем його бабусею ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 )

Заінтересовані особи:

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Улашанівська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області (адреса: с. Улашанівка, Шепетівського району, ЄДРПОУ 04405064)

ОСОБА_3 (адреса: с. Клепачі, Шепетівського району Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_5 ).

Повний текст рішення складено: 30.09.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.