Рішення № 140180290, 23.09.2026, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/723/26

Провадження № 2/669/568/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вишневського В.О.,

з участю: секретаря судового засідання Бульбах Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір`я в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживають діти,

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утриманння в розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми трирічного віку.

В обґрунтування позову позивачка вказала, що 12 травня 2025 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб. У шлюбі народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейне життя не склалося, через що сторони фактично припинили спільне проживання. Наразі позивачка разом із дітьми мешкає у своїх батьків у селищі Білогір`я Хмельницької області, а відповідач переїхав до будинку батьків у селі Сураж Шумського району Тернопільської області. Крім того, позивачка вже подала до суду позов про розірвання шлюбу.

На цей час позивачка перебуває у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Враховуючи, що п`ятимісячні немовлята потребують постійного піклування, вона позбавлена можливості працювати та самостійно себе забезпечувати, а її єдиним джерелом доходу є державна соціальна допомога.

Відповідач проходить військову службу за мобілізацією в лавах ЗСУ та отримує стабільне грошове забезпечення. Незважаючи на наявність матеріальної спроможності та відсутність інших утриманців (непрацездатних батьків чи неповнолітніх дітей), він самоусунувся від виконання обов`язків щодо утримання родини та відмовляється добровільно надавати кошти на утримання дружини, яка доглядає за спільною малечею.

З огляду на ухилення відповідача від матеріальної підтримки, позивачка змушена звернутися за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Білогірського районного суду від 19 серпня 2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, проте, 23 вересня 2026 року позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із зворотньою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзиву до суду не подав та про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 12 травня 2025 року між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 12 травня 2025 року відділом Центру надання адміністративних послуг виконавчого апарату Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (актовий запис № 12).

Відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 25 лютого 2026 року (актовий запис № 8); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 25 лютого 2026 року (актовий запис № 7).

Малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають спільно з позивачкою за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї та зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 3551 від 28 липня 2026 року, виданою Білогірською селищною радою Шепетівського району Хмельницької області, та перебувають на її утриманні, що підтверджується довідкою № 3552, виданою 28 липня 2026 року виконавчим комітетом Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області.

Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Згідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя.

Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Такі обставини свідчать про наявність у позивачки права на утримання від відповідача до досягнення дітьми трирічного віку.

Відповідно до приписів сімейного законодавства, необхідною умовою для стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживають діти, є спроможність чоловіка надавати таку матеріальну допомогу. При цьому право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дітьми трирічного віку виникає незалежно від того, чи вона працює, а також незалежно від її матеріального становища за умови, що чоловік має можливість надавати матеріальну допомогу.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить із того, що малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають разом із матір`ю та перебувають на її повному утриманні.

Відповідач є працездатною особою, проходить військову службу та отримує грошове забезпечення. З огляду на це відповідач має обов`язок не лише утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, а й надавати утримання дружині матері дітей до досягнення останніми трирічного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідачем не надано суду доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дружину.

Таким чином, враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про стягнення аліментів на користь дружини у розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дітьми трирічного віку, таким чином частково задовольнити цю вимогу.

Суд вважає, що визначений судом розмір аліментів відповідає вимогам закону, розумності і справедливості.

У разі зміни матеріального становища відповідача та неможливості сплати останнім аліментів у встановленому судом розмірі, останній не позбавлений можливості звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів за наявності таких підстав.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 5 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, №23, ЄСПЛ, від 18 липня 2007 року).

Аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви частина 1 статті 79 СК України.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову про стягнення аліментів, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена при зверненні до суду, у пропорційному розмірі до задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 80, 84, 180-182, 183, 184 191 СК України, ст. ст. 2-5, 10-13, 76-81, 141, 264, 265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживають діти задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Сураж Шумського району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки смт Білогір`я Білогірського району Хмельницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 серпня 2026 року та до досягнення дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 гривню 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо рішення було складено без участі особи, яка його оскаржує, вона має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення їй повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ