Ухвала суду № 140179598, 29.09.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя ОСОБА_1

Справа № 646/7391/25

Провадження № 1-кп/644/354/26

29.09.2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження, внесенесе до ЄРДР за № 12025221100001288 від 09.06.2025 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с.Дубровка, Тетіївського району Київської області, громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України за мобілізацією, прожииваючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження терміну тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 без внесення застави, посилаючись на те, що строк тримання під вартою останнього спливає 01.10.2026 року, судовий розгляд не закінчений, ризики, вказані раніше в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу не зменшилися та не зникли..

Захисник вважає можливим обрати альтернативний запобіжний захід не пов`яязаний з триманням під вартою, зважаючи на те, що обвинувачений тривалий час тримається під вартою, має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується при проходженні військової служби, крім того потерпілий вже допитаний, на свідків впливати він не зможе, том ризики зменшилися. Окрім того, посилається на необгрунтованість пред`явленого обвинувачення за ст.15-ч.1ст.115 КК України та вважає, що кваліфікація дій обвинуваченого неправильна.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи неможливість до спливу строку раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними вище нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження у суді першої інстанції, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом. Внаслідок цього, суд на цій стадії провадження не може робити висновків про обґрунтованість обвинувачення, однак суд може оцінити характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15- ч.1 ст.115, КК України.

Суд також враховує необхідність уникнення ризиків стосовно обвинуваченого, визначених в п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, про можливість обвинуваченого переховуватися від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним за вчинене кримінальне правопорушення. Крім того, про наявність вказаного ризику свідчить те, що обвинувачений немає міцних соціальних зв`язків, зокрема до дня його затримання був розлученим, не мав на утриманні дітей.

Той факт, що свідки в даному кримінальному провадженні не допитані не виключає ризик незаконного впливу на них з боку обвинуваченого.

Разом з тим,, суд вважає не обґрунтованим посилання прокурора на можливість обвинуваченого вчинити інші кримінальні правопорушення, як то самовільне залишення військової частини чи дезертирство або продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки немає жодних вихідних даних, щоб навіть гіпотетично робити такі припущення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що обставини з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходуфактично не змінилися, а вищевказані ризики зменшилися не настільки, щоб унеможливити скасування або обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому. У зв`язку із цим, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, ветеран війни, учасник бойових дій, з 09.03.2022 року перебуває на військовій службі за мобілізацією. Затриманий та перебуває під вартою з 09.06.2025 року та не перешкоджає судовому розгляду.

Однак судовий розгляд не є достатньо ефективним в даному кримінальному провадженні з причини незабезпечення прокурором явки свідків обвинувачення для їх допиту в судовому засіданні на протязі тривалого часу. Отже, такий тривалий строк перебування обвинуваченого під вартою є виправданим з точки зору дійсної необхідності захисту суспільних інтересів, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, в даному випадку має переважне значення порівняно з вимогою поваги до свободи особистості відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Разом з тим, згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З одного боку, суд враховує тяжкість та характер правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , відсутність у нього міцних соціальних зв`язків та наявність стосовно нього ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1. ст. 177 КПК України. Суд також враховує, що пункт 1 ч. 4 ст. 183 КПК України надає суду право не визначати обвинуваченому розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я людини.

З іншого боку суд зазначає, що ОСОБА_6 перебуває під вартою протягом тривалого строку з 09.06.2025, тобто вже більше року, з причини незабезпечення стороною обвинувачення свідків обвинувачення для допиту їх в судовому засіданні та ненадання суду доказів, що взагалі приймались міри по забезпеченню їх допиту в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, необхідно визначити обвинуваченому розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу у сумі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800 гривень, у разі внесення якої, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Визначення обвинуваченому більш високого розміру застави буде завідомо непомірним для нього

На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197,199, 331 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України задовольнити.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - продовжити до 27 листопада 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави 100 (сто ) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави (реквізити для сплати застави - отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно з ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова, № справи, за ОСОБА_5 , ПІБ платника застави).

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , 1981 року народження наступні обов`язки, які діятимуть протягом двох місяців з дня внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

3) не відлучатися з місця дислокації військової частини НОМЕР_1 без дозволу суду;

4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим протягом п`яти днів з моменту вручення.

Суддя: ОСОБА_1