Рішення № 140179597, 29.09.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Зайцева М. С.

Справа № 638/20702/25

Провадження № 2/644/4957/26

29.09.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Зайцевої М.С., за участю секретаря Селіхової А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 18.06.2023-100002250 від 18.06.2023 року у розмірі 14115 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 18.06.2023 року укладено Кредитний договір (оферти) № 18.06.2023-100002250. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 7500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 18.06.2023 року, строком на 42 днів. Відповідно до умов кредитного договору № 18.06.2023-100002250 від 18.06.2023 року позичальнику надається Кредит на наступних умовах : Дата надання/видачі кредиту - 18/06/2023. Сума Кредиту: 7500 грн. 00 коп. Строк, на який надається Кредит - 42 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 29/07/2023. Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку. Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти. Відповідно до Договору від 18.06.2023 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 7500 грн. на строк зазначений в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 18.06.2023 року отримав кредитні кошти у розмірі 7500 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 14115 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7500 грн., по процентам в розмірі 6615 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою суду від 10.06.2026 року було скасовано заочне рішення суду від 27.04.2026 року, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач визнає позов лише в частині фактично отриманих кредитних коштів (тіла кредиту) у розмірі 7500 грн. Водночас вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та будь-яких інших платежів відповідач не визнає з огляду на таке. Як вбачається з довідки військової частини НОМЕР_1 №623/01-76/231 від 12.05.2026 року, ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України з 22.04.2019 року, а з 31.05.2019 року проходить військову службу за контрактом та продовжує її проходити по теперішній час. Таким чином, на момент укладення кредитного договору 18.06.2023 №100002250 від 18.06.2023 року відповідач вже понад чотири роки проходив військову службу у Збройних Силах України. Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду не нараховуються проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності. Отже, нараховані позивачем проценти у розмірі 6615 грн. не підлягають стягненню з відповідача З урахуванням викладеного існують правові підстави для часткового задоволення позову лише в частині тіла кредиту та відмови у задоволенні решти вимог. Просить здійснювати розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами без участі відповідача та його представника.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив суд розглянути справу за відсутністю представника, подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що положення паспорту споживчого кредиту стосовно формули обрахування денної процентної ставки, застосовуючи загальні витрати за споживчим кредитом, були додані у відповідності вимог Закону України Про споживче кредитування мають інформаційно-орієнтовний характер, та обраховуються на припущенні належного виконання зобов`язання позичальником. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Крім того, відповідач заперечує проти законності розміру процентів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору. Слід звернути увагу, що закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24.12.2023. Отже, враховуючи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною. Щодо розрахунку заборгованості, то матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Згідно з роз`ясненнями НБУ у листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620, наданий відповідачем перелік документів є неповним та недостатнім доказом перебування останнього на військовій службі, а отже, відповідач не звільняється від відповідальності погашення заборгованості за вказаним договором. Отже, відповідач не довів наявність у нього права на пільгу, як військовослужбовця. Доказів протилежного відповідач не надав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 18.06.2023 року укладено договір № 18.06.2023-100002250 від 18.06.2023 року.

Документи, що складають договір № 18.06.2023-100002250 від 18.06.2023 року, підписувались ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний, як фінансовий 0952559766.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 7500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 18.06.2023 року, строком на 42 днів.

Відповідно до умов договору № 18.06.2023-100002250 від 18.06.2023 року відповідачу надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 18/06/2023. Сума Кредиту: 7500 грн. 00 коп. Строк, на який надається Кредит - 42 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 29/07/2023. Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку.

Згідно п. 3.1. договору кредитодавець зобов`язується надати Кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-6935.

Відповідно до договору № 18.06.2023-100002250 від 18.06.2023 року та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 7500 грн. на строк зазначений в умовах кредитного договору. ОСОБА_1 18.06.2023 року отримав кредитні кошти у розмірі 7500 грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 14115 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7500 грн., по процентам в розмірі 6615 грн., що підтверджується наданими позивачем письмовими доказами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом статті 12 вказаного закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем) в строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Щодо розміру нарахованих процентів за кредитом.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України ", введено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Згідно довідки від 12.05.2026 року №623/01-76/231 виданою військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі з 22.04.2019 року по теперішній час. Військовий квиток Серії НОМЕР_2 виданий на ім`я ОСОБА_1 , також представником долучено посвідчення учасника бойових дій на ім`я ОСОБА_1 та довідку військової частини НОМЕР_1 про перебування солдата ОСОБА_1 на військовій службі за контрактом осіб рядового складу у військовій частині НОМЕР_1 ЗСУ.

Надані представником відповідача документи суд оцінює як такі, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 пільг щодо нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи викладе, суд прийшов до висновку, шо позовні вимоги в частині стягнення відсотків з 18.06.2023 року по 29.07.2023 року за договором №18.06.2023-100002250 від 18.06.2023 року, не підлягають задоволенню, оскільки на ОСОБА_1 поширюється положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», щодо не нарахування процентів за користування кредитом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, що відповідач не належним чином виконує свої зобов`язання, суд позовні вимоги задовольняє частково і стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 18.06.2023-100002250 від 18.06.2023 року в розмірі 7500 грн.- основний борг.

Судові витрати по справі судом визначаються відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

В зв`язку з викладеним, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме стягує судовий збір в розмірі 1287,14 грн.

Керуючись ст. ст. 5,10-13, 81, 83, 141, 264-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, - суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, б. 133-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України- 37356833) заборгованість за договором №18.06.2023-100002250 від 18.06.2023 року у розмірі 7500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, б. 133-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37356833) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1287,14 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: М. С. Зайцева