Рішення № 140179410, 29.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/18211/26

Провадження № 2/643/9731/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29.09.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Броницької М.В.,

за участю секретаря судового засідання Старини С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» в особі представника Паладич Аліни Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник за довіреністю Паладич Аліна Олександрівна, яка діє в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort»№ 2169091 від 17.03.2025 у розмірі 23 971,99 грн та 2 662,40 грн сплаченого за подання позову судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2169091. Договір був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 352 дні, стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту.

Умовами договору встановлено періодичність із сплати процентів кожні 16 днів. За неналежне виконання зобов`язання споживачем щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом умовами договору було передбачено відповідні штрафи залежно від періоду прострочення виконання зобов`язання.

Позичальнику було надано кредит на зазначених вище умовах кредитування в загальній сумі 5 200,00 грн.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику гроші кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг. Таким чином позичальником було отримано кредит в загальній сумі 5 200,00 грн.

Зі своєї сторони відповідач виконував взяті на себе зобов`язання неналежним чином, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

У зв`язку з цим у подальшому, а саме 24.02.2026 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-6/26, за яким ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило права вимоги, а ТОВ "СВЕА ФІНАНС" набуло право вимоги за кредитним договором в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», визначеними в Реєстрі боржників (Додаток 1), у тому числі, за даним договором факторингу ТОВ "СВЕА ФІНАНС" було відступлено право вимоги за заборгованістю контрагента ОСОБА_1 перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2169091.

До договору факторингу № 01.02-6/26 було складено Реєстр боржників. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2169091 становила: заборгованість за тілом 5 199,99 грн; заборгованість за відсотками 8 892,00 грн, неустойка 9 880,00 грн. Загальна сума заборгованості відповідача становила 23 971,99 грн.

Ухвалою судді Салтівського районного суду м. Харкова від 17.08.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження, визначено дату та час судового засідання, в яке викликано сторони.

У судові засідання, призначені на 15.09.2026 та 29.09.2026, представник позивача не з`явився, у своїй заяві по суті спору просив розглядати справу за його відсутності та зазначив, що проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими конвертами з відміткою про відсутність адресату за вказаною адресою, зазначеною в позовній заяві.

Відповідач не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростовував доводи позивача. Своїм правом на відзив на позов відповідач не скористалась.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місце знаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду справи. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09.08.2019 у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).

Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Згідно частини 5 статті 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Таким чином, відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.

Відповідачем у встановлений частиною сьомою статті 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною восьмою статті 178 ЦПК України.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 29.09.2026, враховуючи одночасне існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен наявний у матеріалах справи доказ на предмет його належності, допустимості, достовірності, а усі докази в сукупності та взаємозв`язку - на предмет їх достатності, суд встановив відповідні обставини, які вказують на наявність між сторонами правовідносин у сфері кредитних правовідносин, врегламентованих відповідними цивільно-правовими нормами, які підлягають застосуванню.

Судом встановлено, що17.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2169091 (а.с. 12,зворот-16). Договір був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається в сумі 5 200,00 грн строком на 352 дні, стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується довідкою від 25.02.2026 вих. № 20260224-4588 ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України (а.с. 26).

Відповідно до довідки було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: 17.03.2025 о 19:30 на суму 5 200,00 грн; номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - a2e54caf-ad84-4c89-9330-cc47e57d0da6; номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - 9357ae9970be0eb40c0fd30a0b6ce3a1; електронний платіжний засіб 5168745183893186; банком-еквайром виступало АТ «ПУМБ»; призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2169091 від 17.03.2025.

Тобто ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику гроші кошти шляхом їх перерахунку на картку позичальника. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг.

Разом з тим зі своєї сторони відповідач виконував взяті на себе зобов`язання неналежним чином, що спричинило виникнення простроченої заборгованості, загальна сума якої станом на 24.02.2026 відповідно до наданого суду Розрахунку була в розмірі 23 971,99 грн (а.с. 22а-25).

Суд дослідив, що 24.02.2026 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-6/26, за яким ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило права вимоги, а ТОВ "СВЕА ФІНАНС" набуло право вимоги за кредитним договором в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», визначеними в Реєстрі боржників, у тому числі, за даним договором факторингу ТОВ "СВЕА ФІНАНС" було відступлено право вимоги за заборгованістю контрагента ОСОБА_1 перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2169091 (а.с. 26,зворот-30).

Згідно п. 3.1.3 Договору факторингу право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників та оплати Фактором суми фінансування, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами.

У матеріалах справи наявний Акту приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу № 01.02-6/26 (а.с. 30).

Оплата фінансування згідно Договору факторингу № 01.02-6/26 від 24.02.2026 була проведена згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 10306 від 24.02.2026 (а.с. 30а).

Встановлено, що у Реєстрі боржників за порядковим номером 2022 ідентифікується контрагент ОСОБА_1 , сума заборгованості якої становила 23 971,99 грн (а.с. 30а, зворот-31).

Згідно частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно статтею 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Норма ст. 1077 ЦК України регламентує, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, як регламентує норма частини першої ст. 516 ЦК України. Нормою ст. 517 ЦК України передбачено, що доказами прав нового кредитора у зобов`язанні виступає той факт, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Так, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідачем не спростовано факту отримання ним коштів від позивача, не спростовано факту неналежного виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором, а також факт наявності заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку про те, що між сторонами було укладено кредитний договір. Зі своєї сторони, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалась відповідна заборгованість.

Разом з тим суд критично оцінює наданий позивачем розрахунок заборгованості з огляду на наступне.

Нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак відповідно до положень пункту 18 ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, судом приймається до уваги розрахунок заборгованості без врахування неустойки, що становить згідно наданого суду розрахунку 9 880,00 грн.

З урахуванням встановленого, оскільки відповідач зі свого боку не виконала умови договору, в результаті чого утворилася заборгованість, позовні вимоги, спрямовані на відновлення позивачем своїх порушених прав та законних інтересів, аргументи позивача знаходять своє підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані доводами відповідача, суд доходить висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його часткового задоволення у сумі 14 091,99 грн.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 565,10 грн (а.с. 6).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 263-267, 279, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort»№ 2169091 від 17.03.2025 у розмірі 14 091 (чотирнадцять тисяч дев`яносто одна) гривня 99 копійок.

У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 1 565 (одна тисяча п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 10 копійок.

Рішення може бути оскаржено позивачем апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, індекс 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя М.В. Броницька