Рішення № 140179008, 29.09.2026, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/383/26

Справа № 470/438/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідача, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Усенком М.І., що діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року.

В позові зазначено, що 18 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Мілоан" було укладено Договір про споживчий кредит №1580864, згідно з умовами якого відповідач отримав у кредит 12000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. 27 березня 2020 року між первісним кредитором та ТОВ "ФК «Кредит-Капітал" відповідно до чинного законодавства України укладено Договір відступлення прав вимоги 49-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором №1580864 від 18 грудня 2019 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 46440 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 12000 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків 27000 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 1440 грн; заборгованість по штрафах/пені 6000 грн. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал" заборгованість за кредитним договором № 1580864 від 18 грудня 2019 року, в розмірі 46440 грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір, у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 8000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі. Крім того, направив на адресу суду відповідь на відзив відповідача, в якій заперечення відповідача проти позовних вимог вважав безпідставними та просив позовні вимоги задовольнити (а.с.83-93).

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що в матеріалах справи є відповідні докази, причини неявки суд не повідомив, до початку розгляду справи по суті від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти позовних вимог позивача, через не доведеність отримання відповідачем кредитних коштів по вказаному кредитному договору, нарахування занадто великої заборгованості за процентами, у зв`язку з не справедливістю умов, визначених у договорі, нікчемність умов кредитного договору про сплату комісії за надання кредиту та нарахування заборгованості за штрафом/пенею, у порушення п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України. Крім того представник відповідача просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу через його невідповідність критеріям розумності, пропорційності та співмірності (а.с.72-80).

Оскільки представник позивача, відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так 18 грудня 2019 року, у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію», між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №1580864, за яким первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі цілі, в розмірі 12000,00 грн., строком на 30 днів до 17 січня 2020 року, зі сплатою стандартної процентної ставки 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування грошовими коштами протягом усього строку кредитування та сплатою комісії за надання кредиту, в розмірі 1440,00 грн. (а.с.9-14).

Крім цього того ж дня відповідачем було підписано Анкеру-заяву на отримання кредиту №1580864, де ним зазначено бажані умови кредитування (а.с.16-17).

Вказаний договір було підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором U98480, про що свідчить довідка ТОВ «Мілоан» від 10 вересня 2025 року (а.с.15).

ТОВ «Мілоан» виконало зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем, що підтверджується копією платіжного доручення №6131548 від 18 грудня 2019 року та листом АТ КБ «ПриватБанк» від 11 червня 2026 року про зарахування кредитних коштів, однак останній не виконав взятих на себе за договором зобов`язань, грошові кошти та проценти за їх користування вчасно не повернув, у зв`язку з чим йому нараховано заборгованість, в розмірі 46440,00 грн., яку за договором відступлення права вимоги №49-МЛ від 27 березня 2020 року було передано ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (а.с.18,22-40,70).

Згідно наданої позивачем відомості про щоденні нарахування і погашення та виписки з особового рахунку, відповідачу станом на 14 квітня 2026 року нараховано за даним кредитним договором заборгованість, у розмірі 46440,00 грн., з яких 12000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 27000,00 грн. заборгованість за процентами, 1440,00 грн. комісія за надання кредиту та 6000,00 грн. заборгованість за штрафом/пенею (а.с.19-21).

Суму заборгованості перед позивачем відповідач в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.

Доводи представника відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, стосовно недоведеності позивачем отримання відповідачем кредитних коштів, судом до уваги не приймаються, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копією платіжного доручення №6131548 від 18 грудня 2019 року про перерахування кредитних коштів та листом АТ КБ «ПриватБанк» від 11 червня 2026 року про зарахування кредитних коштів, в розмірі 12000,00 грн. на картковий рахунок відповідача (а.с.18,70).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору, не повернув отримані грошові кошти та не сплатив проценти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 12000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача щомісячних процентів за користування кредитом, то за умовами укладеного кредитного договору від 18 грудня 2019 року відповідач зобов`язався сплачувати ТОВ «Мілоан» 2,5 % на день від фактичного залишку кредиту протягом строку кредитування (30 днів).

Пунктом 2.3.1. кредитного договору визначено, що позичальник має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів, за умови сплати комісії за продовження строку та певної частки заборгованості по кредиту, однак як вбачається із відомості про щоденні нарахування та погашення, відповідач до закінчення строку кредитування ані чистини заборгованості за кредитом, ані комісії за продовження строку кредиту не сплатив, а тому пролонгації кредиту не відбулося.

За такого заборгованість відповідача за процентами по вказаному кредитному договору складає 9000,00 грн. (12000,00 грн. сума кредиту х 2,5 % на день х 30 днів), однак позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача проценти за вказаним договором, у розмірі 27000,00 грн., нарахованих в період з 19 грудня 2019 року до 17 березня 2020 року, тобто за межами строку кредитування, а тому вказані вимоги позивача підлягають задоволенню лише частково, в розмірі 9000,00 грн., у зв`язку з чим заперечення представника відповідача з цього приводу, зазначені у відзиві на позовну заяву, є обгрунтованими.

Стягнення заборгованості за процентами по вказаному кредитному договору, в порядку ч.2 ст.625 ЦК України, позивач у позові не заявляв.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за видачу кредиту, в розмірі 1440,00 грн., то 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ, у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України № 1734-VІІІ встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 8 вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частина 1 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В пункті 1.5.1 кредитного договору передбачена одноразова сплата комісії за надання кредиту у розмірі 1440,00 грн, яка нараховується за ставкою 12 процентів від суми кредиту.

ТОВ «Мілоан» є фінансовою установою, яка надає єдину фінансову послугу надання коштів у кредит (мікрокредитування) фізичним особам на будь-які цілі, переважно у вигляді швидких онлайн-кредитів на банківську картку на умовах строковості, платності та зворотності.

Встановивши у кредитному договорі сплату комісійної винагороди за надання кредиту, фінансова установа не повідомила, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, оскільки надання кредиту це фінансова послуга, що надає ТОВ «Мілоан». Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які ТОВ «Мілоан» встановлена комісія.

Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу та обмежують права позивача з огляду на права споживача, викладені у законі України № 1734-VІІІ.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України № 1734-VІІІ умови договору, які обмежують права позивача порівняно з правами встановленими цим Законом, є нікчемними.

За такого, суд дійшов висновку про відмову позивачу у стягненні з відповідача комісії за надання кредиту, в розмірі 1440,00 грн., у зв`язку з чим заперечення представника відповідача з цього приводу, зазначені у відзиві на позовну заяву, також є обгрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу/пені, в розмірі 6000,00 грн., то згідно п.4.1. договору у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та сплати процентів за його користування, позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну повернення кредиту, зобов`язаний сплатити на користь товариства пеню, в розмірі 2,0% від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 50% від загальної суми кредиту, одержаного позичальником за цим договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами кредитного договору пеня нараховується позичальнику з дня наступного за днем спливу терміну повернення кредиту, тобто після закінчення строку кредитування.

Відповідно до висновку, зробленого Верховним Судом в постанові по справі №175/4753/15-ц, після закінчення строку дії кредитного договору пеня не нараховуються.

Отже у даній справі пеня, в розмірі 6000,00 грн., яка нарахована первісним кредитором після закінчення строку кредитування, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача на користь позивача.

Загальна заборгованість за кредитним договором №1580864 від 18 грудня 2019 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 21000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу, пропорційно задоволеним позовним вимогам, витрат на оплату судового збору, в розмірі 1203,93 грн. (а.с.7).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 8000,00 грн., то згідно п.1 ч.3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладеного з адвокатським об`єднанням "Апологет", акт №Д/23453 про надання правничої допомоги від 14 квітня 2026 року, в якому зазначено про надані послуги позивачу за позовом до відповідача, в розмірі 8000 грн. та детальний опис наданих послуг до вказаного акту (а.с.47-50).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечував проти стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату вказаної правничої допомоги, в розмірі 8000,00 грн., через невідповідність її розміру вимогам обґрунтованості, пропорційності і справедливості та просив зменшити розмір вказаних витрат.

Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу, у розмірі 8000,00 грн. не відповідають засадам розумності, співмірності, характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат, а тому вважає за можливе визначити їх на рівні 5000,00 грн., однак, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, стягнути з відповідача на користь позивача лише 2260,98 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором №1580864 від 18 грудня 2019 року, станом на 14 квітня 2026 року, в розмірі 21000,00 (двадцять одна тисяча) грн., з яких: 12000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 9000,00 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 1203,93 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 2260,98 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28 м. Львів, 79029;

Відповідач: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя С. А. Луста