Ухвала суду № 140178906, 25.09.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 459/2420/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М.Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі матеріали позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованої заробітної плати та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася з даним позовом та просить скасувати наказ про її звільнення, поновити її на роботі, стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, нараховану та не виплачену заробітну плату, а також 25000грн. на відшкодування моральної шкоди.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ухвали 27.07.2026р., в провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за заявою ТОВ «Економконсалтинг» про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія».

Відповідно до ч.1 ст. 7 Кодексу України з процедур Банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Аналогічні положення містить п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, згідно з яким господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Вимогами ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур Банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Відповідно до ч.9 ст.30 ГПК України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Окрім того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року, справа 3607/6254/15-ц, роз`яснила, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута, полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Згідно з ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Норми Цивільного процесуального кодексу України не містять прямих положень щодо можливості передачі справи на розгляд суду іншої юрисдикції, однак ч.9 ст.10 даного кодексу регламентовано, що у разі, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Так відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Згідно з ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

За наведених обставин, з огляду на положення ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства та приймаючи до уваги те, що стосовно відповідача відкрито провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку про передачу справи для вирішення до Господарського суду Львівської області для розгляду в межах справи №914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія».

На підставі наведеного, керуючись ст. 31, 260, 261, 354 ЦПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

у х в а л и в:

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованої заробітної плати та моральної шкоди передати до Господарського суду Львівської області для розгляду судом в межах справи №914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного «Львівська вугільна компанія».

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Головуючий: М. Я. Адамович