Рішення № 140176835, 29.09.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1109/26

Провадження № 2/349/814/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 вересня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 349/1109/26 за позовом ОСОБА_1 до Букачівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , -

встановив:

У липні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Микитчин П.С., звернувся в суд з позовом до Букачівської селищної ради ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позову зазначено, що позивач є власником зазначеного житлового будинку, який ним побудований і завершений будівництвом у 1995 році.

Рішенням виконавчого комітетц Чернівської сільської ради народних депутатів № 18 від 23 вересня 1993 року позивачу було надано дозвіл на будівництво житлового будинку і господарських будівель по плановому пректу на закріпленій земельній ділянці. Позивачем виготовлено будівельний паспорт та зареєстровано його у виконавчому комітеті Чернівської сільської ради 04 жовтня 1993 року. У 2026 році ОСОБА_1 звернувся до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно з метою реєстрації права власності на збудований будинок, однак йому відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з відсутністю документівякі дають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Позивач збудував домоволодіння у 1995 році, але через зміну законодавства позбавлений можливості зареєструвати його в адміністративному порядку, його право підлягає захисту в суді. Просив позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвалою судді від 20 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого засідання.

Позивач у підготовче засідання не з`явився, представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, про що зазначено у позовній заяві. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач явку свого представника в підготовче засідання не забезпечив, направив на адресу суду заяву про слухання справи без участі представника відповідача, заперечень щодо позову не має.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у справі докази, які надані позивачем, судом встановлено такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Чернівської сільської ради народних депутатів Рогатинського району Івано-Франківської області № 18 від 23 вересня 1993 року позивачу ОСОБА_1 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку по плановому проекту, на закріпленій земельній ділянці в с.Чернів, між господарствами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивача попереджено, що до одержання в райархітектурі будівельного паспорта і реєстрації у виконкомі сільської ради народних депутатів, будівельні роботи розпочинати забороняється.

Позивачем отримано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, який зареєстровано у виконавчому комітеті Чернівської сільської ради 04 жовтня 1993 року за № 3. Згідно копії проекту забудови землельної ділянки, площа земельної ділянки під забудову житлового будинку та господарських приміщень становила 0,25 га. Згідно пояснюючої записки до проекту забудови земельної ділянки ОСОБА_4 , на вказаній земельній ділянці передбачалося будівництво житлового будинку загальною площею 160 м2, житловою площею 114,8 м2 . Згідно копії акту виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель, площа земельної ділянки під забулову становить 0,25 га, ділянка знаходиться в с. Чернів, та межує з ділянкою ОСОБА_2 .

У 2025 році на замовлення позивача ОСОБА_1 проведено інвентаризацію житлового будинку по АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 3772) та виготовлено Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, згідно з яким будівництво житлового будинку та господарських будівель за вказаною адресою завершено у 1995 році.

Відповідно до копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами, виданого на ім`я ОСОБА_1 , довідки, виданої ТОВ "Технічна інвентеризація та оцінка нерухомості" 15 вересня 2025 року за № 3772, до складу домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 05 серпня 2025 року (час здійснення інвентаризації) входили: житловий будинок загальною площею 143,9 м2, житловою площею 77,8 м2, літня кухня загальною площею 61,2 м2, комора загальною площею 14,0 м2, стайня-стодола загальною площею 49,4 м2, гараж загальною площею 21,2 м2, навіс загальною площею 38,4 м2, котельня загальною площею 10,9 м2, вбиральня загальною площею 2,7 м2, ворота загальною площею 9,0 м2, огорожа загальною площею 93,1 м2, криниця загальною площею 9,0 м2.

Згідно довідки, виданої виданої Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 15 вересня 2025 року за № 444, реєстрація права власності на домоволодіння в ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" не проводилась.

За довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 15 липня 2026 року, сфомованої адвокатом Микитчиним П.С., оціночна вартість домоволодіння становить 161 516,04 грн.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Ольвача А.В. від 15 липня 2026 року № 85837166, ОСОБА_1 відмовлено у проведенні реєстраційних дій,через відсутність документів, що надають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

В силу положень ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01 січня2004 року; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правовідносини з приводу побудови році спірного житлового будинку виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року, а тому для їх врегулювання застосовуються норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року, і не застосовуються норми Цивільного кодексу України 2003 року. Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 р «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», положення ст.17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). У відповідності до ст.86 ЦК УРСР у редакції 1963 року, що поширюється на спірні правовідносини, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Статтею 101 ЦК УРСР передбачалося, що в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження. Статтею 102 ЦК УРСР встановлювалося, що в особистій власності громадянина може бути один жилий будинок. Згідно з ст.149 ЦК УРСР власник може вимагати усунення всяких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Відповідно до ст. 6 ЦК УРСР захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом, зокрема шляхом визнання цих прав. Відповідно до п. п. 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" № 7 від 4 жовтня 1991 року, у приватній власності громадян можуть перебувати жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах. Право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради. Згідно діючого законодавства на час будівництва відповідного будинку та його завершення, будівництво жилого будинку повинно було розпочинатися на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці, на підставі дозволу на будівництво жилого будинку, наданого відповідним виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих, при цьому, після завершення будівництва такого жилого будинку, власник повинен був бути прийнятий в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих, або прийнятий та введений в експлуатацію згідно акту державної комісії про прийняття будинку (будинків) та введення їх в експлуатацію, після чого такий будинок підлягав реєстрації у виконкомі місцевої ради. У разі будівництва, з дозволу виконкому місцевої Ради депутатів трудящих, будинку взамін старого, що підлягає знесенню, після закінчення будівництва та прийняття нового будинку в експлуатацію, забудовнику повинно бути видано на підставі відповідного рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих свідоцтво про право власності, а старий правовстановлюючий документ відбирається та погашається.

У відповідності до частини першої статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна, згідно статті 392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами збудований позивачем ОСОБА_4 відповідно до встановленого дозволу, на відведеній йому для цієї мети земельній ділянці, з дотриманням основних будівельних норм і правил, та завершений будівництвом у 1995 році, не є самочинним будівництвом в розумінні статті 105 ЦК УРСР.

На підставі наведеного, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке приймається судом, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_4 є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 , однак не може зареєструвати право на нерухоме майно в позасудовому порядку, тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - житловий будинок загальною площею 143,9 м2, житловою площею 77,8 м2, літню кухню загальною площею 61,2 м2, комору загальною площею 14,0 м2, стайню-стодолу загальною площею 49,4 м2, гараж загальною площею 21,2 м2, навіс загальною площею 38,4 м2, котельню загальною площею 10,9 м2, вбиральню загальною площею 2,7 м2, ворота загальною площею 9,0 м2, огорожу загальною площею 93,1 м2, криницю загальною площею 9,0 м2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Букачівська селищна рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, селище Букачівці, вул. Чорновола,26, код ЄДРПОУ 04354781.

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя О.О.Гаврилюк