Рішення № 140176726, 28.09.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1923/26

Провадження № 2/346/2165/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Гжибовського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

16.04.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому зазначило, що 07.09.2023р. між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір про надання споживчого кредиту №09032-09/2023, відповідно до умов якого товариство повинно надати відповідачу грошові кошти в сумі 3000 грн строком на 360 днів із процентною ставкою 2,5% в день, що застосовується в межах строку кредитування, а відповідачзобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в термін, що визначений договором. Товариство свої зобов`язання виконало, однак ОСОБА_1 належним чином умов укладеного договору не виконала, в обумовлені строки кредитні кошти не повернула, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої становить 30000 грн., яка складається з: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 27000 грн. заборгованість за процентами. 29.03.2024р. ТОВ «Авентус Україна» уклало з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договір факторингу №29032024. За умовами даного договору та відповідно до ст.. 512 ЦК України, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Авентус Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 09032-09/2023 від 07.09.2023р. Таким чином, оскільки зобов`язання позичальника залишаються невиконаними, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з відповідача вищевказану суму кредитної заборгованості, а також понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Ухвалою від 13.05.2026р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію про те, чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; інформацію про надходження на вказану банківську карту кошти в розмірі 3000 грн. в період з 07.09.2023 по 12.09.2023р.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду письмове клопотання в якому просив проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 30.06.2026, 25.09.2026 не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за останньою зареєстрованою адресою його місця проживання а також шляхом опублікування оголошення на сайті суду. Однак, поштові відправлення були повернуті до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.4, 10 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзацом 2 ч.1 ст. 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Таким чином, аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи по якій він є стороною, з огляду на володіння судом інформації про останньовідому зареєстровану адресу проживання відповідача та відсутності від нього повідомлень про зміну даної адреси.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечував.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.09.2023 року ТОВ «Аванс Кредит» в особі директора Кожухара Артура Андрійовича, з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони, уклали Договір про надання фінансового кредиту №09032-09/2023.

В пункті 2.1, 2.16 договору зазначено, що перед укладанням договору товариство здійснює ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовими актами НБУ з питань здійснення установами фінансового моніторингу, одним із визначених договором способів. Видача кредитів клієнту фізичній особі товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу Інтернет, тобто через сайт товариства. У випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку «підписати», після чого клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який клієнт вводить у відповідне поле.

Підписання договору відповідачем було здійснено електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатораW2249.

В пунктах 1.1-1.6 договору зазначено, що товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом в порядку та на умовах , визначених цим договором. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 07.09.20236. Дата погашення кредиту 314.08.2024. за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тим процентної ставки фіксована, та становить 2,5% в день, застосовується в межах строку кредитування. Клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів, в терміни, що зазначені в графіку платежів. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту

Позивач зазначає, що кредитні кошти в сумі 3000 грн. були перераховані відповідачу 07.09.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 281910359 , що підтверджується листом ген директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих..№3466_250630115049 від 30-06-2025.

На виконання вимог ухвали в частині витребування доказів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» листом від 13.05.2026р. надало до суду інформацію, з якої слідує, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 емітовану карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). На вказаний рахунок 07.09.2023р. було зарахування грошових коштів в сумі 3000,00 грн., що відповідає обумовленій сумі кредиту.

Таким чином, аналіз досліджених судом письмових доказів підтверджує виконання ТОВ «Аванс Кредит» своїх зобов`язань по перерахуванню відповідачу кредитних коштів за укладеним з ОСОБА_1 договором №09032-09/2023 від 07.09.2023 про надання фінансового кредиту.

Відповідно до Графіка платежів, що є Додатком №1 до договору №09032-09/2023, ОСОБА_1 по закінченню строку кредитування 31.08.2024 р. повинна була сплатити 30000 грн., з яких: 3000,00 грн. сума кредиту та 27000 грн. сума нарахованих відсотків.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання по сплаті процентів та поверненню кредитних коштів не виконала, жодного платежу не здійснила, внаслідок чого сума її боргу перед ТОВ «Аванс кредит» станом на 29.03.2024 р. становить 18375 грн. та складається з: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 15375 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до ст.. 626 ЦК України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 ст. 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Згідно ст.. 4, 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Статтею 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:

1) у паперовому вигляді;

2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";

3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;

4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

29.03.2024р. ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали між собою договір факторингу №29032024, за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

29.03.2024 р. між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був підписаний акт приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №29032024, згідно якого кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 7414 осіб і став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованостей на загальну суму 184833621,84 грн.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29032024 від 29.03.2024р. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 09032-09/2023 від 07.09.2023 р. на загальну суму заборгованості 18375 грн.

В подальшому новий кредитор, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснив донарахування процентів за користування кредитом в межах строку кредитування та відповідно до розрахунку заборгованості в період з 30.09.2024 по 31.08.2026 нараховано проценти за користування кредитними грошима в сумі 11625 грн., що разом з попереднім періодом складає заборгованість за процентами 27000 грн. (15375 грн.+11625 грн.)

Таким чином, судом в даній справі було встановлено, що ОСОБА_1 з фінансовою установою ТОВ «Аванс Кредит» було укладено електронний договір, за яким відповідачем було отримано фінансові послуги з надання коштів у кредит. Взявши на себе обов`язок з повернення кредитних коштів, сплати процентів за їхнє використання, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на яку набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцем відповідача договором про відступлення прав вимоги.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є обґрунтованими та доведеними, а тому в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 3000 грн. підлягають задоволенню.

Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості за нарахованими процентами, суд виходить з наступного.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %, протягом наступних днів 1%..

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Як встановлено п. 1.4.1 договору про надання фінансового кредиту №09032-09/2023 від 07.03.2023 процентна ставка становить 2,5%. Із наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що за період з 07.09.2023 по 31.08.2024 загальний розмір заборгованості 30000 грн з яких: прострочена заборгованість за кредитом складає 3000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами складає 27000 грн. (3000 грн. (тіло кредиту) х 2,5% (розмір денної процентної ставки) х 360 днів (кількість днів у періоді).

Проценти за весь період нараховані за процентною ставкою 2,50 %, тобто з 07.09.2024 по 31.08.2024 році у розмірі більшому ніж встановлений законом.

У зв`язку з наведеним суд приходить висновку, що розмір заборгованості за процентами з 23.04.2024 року по 31.08.2024 року підлягає перерахунку.

За період з 07.09.2023 року по 22.04.2024 року розрахунок заборгованості за процентами проведено позивачем із дотриманням норм законодавства і становить 17175 грн. (3000 грн (тіло кредиту) х 2,5% (розмір процентної ставки) х 229 днів (кількість днів у періоді).

Проте, з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом, не може перевищувати 1,5% і становить 5400 грн (3000 грн (тіло кредиту) х 1,5% (розмір процентної ставки) х 120 (кількість днів у періоді).

З 21.08.2024 року по 31.08.2024 року (закінчення строку кредиту) розмір процентної ставки за користування кредитом, не може перевищувати 1% і становить 330 грн (3000 грн (тіло кредиту) х 1% (розмір процентної ставки) х 11 (кількість днів у періоді).

Загальний розмір відсотків за користування кредитом в межах строку договору становить 22905 грн. Разом з тим, позивач заявив про стягнення 27000 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

За таких обставин, суд уважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 22905 грн.

Щодо судових витрат.

Згідно ст.. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» також підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем за сплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу необхідно зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1,2 ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного між адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», Акт наданих послуг № 1287 від 10.04.2026 та детальний опис наданих послуг до Акту №1287 за договором про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025р., в яких зазначено вид наданих послуг, витрачений час та їхню загальну вартість (надання усної консультації 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції клієнта 30 хв. складання позовної заяви 3:30 год.), що в загальному становить 8000,00грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8 000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» понесені в даній справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 512-514, 526-530, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (Код ЄДРПОУ 35234236, 79018, м. Львів, вул.. Смаль-Стоцького, буд. 1 корпус 28, рахунок НОМЕР_5 , банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк») заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №09032-09/2023 від 07.09.2023р. в сумі 25905 грн. ( двадцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ять гривень), а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.), та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн.(три тисячі п`ятсот гривень) .

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.09.2026р.

Суддя: Третьякова І. В.