Рішення № 140176169, 28.09.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1407/26

2/0187/831/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В.,

розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

Встановив:

08.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , в якій заявник просить суд:

1. Стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-10572044 від 24.08.2025 у розмірі 10 273,75 грн.

Також просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн

Позовна заява подана через систему «Електронний суд» представником Кукса Катериною Олександрівною, яка діє на підставі довіреності від 06.03.2026 строком дії до 31.12.2026.

Позовна заява мотивована тим, що 24.08.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачкою укладено договір кредитної лінії № 00-10572044 на суму 6 500,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. 11.03.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 11032026-МК/ЮнітКапітал , відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Первісний позикодавець свої зобов`язання за договором кредиту виконав, надав відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі, однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку заявник і просить стягнути.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, яку позивач виконав 15.07.2026.

Ухвалою суду від 16.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано докази.

05.08.2026 надійшла витребувана інформація.

На офіційну адресу відповідача, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулася до суду 30.07.2026 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, судом здійснено направлення документів на електрону пошту відповідача, зазначену в договорі про надання кредиту, які відповідно до довідки про доставку електронного документа отримані відповідачем 16.07.2026.

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюються, зокрема, з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших видів комунікації з нею (частина перша статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою нею суду.

З аналізу пунктів 81-83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, убачається, що у разі відсутності адресата або відмови від отримання поштові відправлення повертаються оператором поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не належить встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій. Повернуті органами поштового зв`язку повідомлення з відмітками «за закінченням строку зберігання», «адресат вибув» або «адресат відсутній за вказаною адресою» є належними доказами виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення сторін.

З огляду на те, що судом ужито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідач вважається таким, що повідомлений про судове засідання належним чином.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 та частини другої статті 191 ЦПК України.

З 24.08.2026 до 25.09.2026 (окрім 09.09.2026) головуючий суддя не здійснював правосуддя.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Судом встановлено, що 24.08.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачкою укладено договір кредитної лінії № 00-10572044 на суму 6 500,00 гривень.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора - 03632.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 6500.00. Тип Кредиту - кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення Кредиту (мета отримання Кредиту): на споживчі потреби.

Згідно до п. 1.3. Договору строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути Суму кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - «19» серпня 2026р. згідно умов пункту 3.6 цього Договору.

Відповідно до п. 1.4. Договору, розрахунковий платіжний період за цим Договором становить 15 днів.

Згідно до п. 1.5. Договору тип процентної ставки - фіксована. 1.5.1. Стандартна процента ставка складає 0,94% (нуль цілих 94 сотих) від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).

Відповідно до п. 1.5.2. Знижена процентна ставка становить 0,75% (нуль цілих 75 сотих) від Суми кредиту за кожен день користування Кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування Кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (датою видачі Кредиту).

Згідно до п. 1.6. Договору, Кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від Суми кредиту, що складає: 1300.00 гривень.

Відповідно до п. 1.9.1 Договору Орієнтовна загальна вартість Кредиту з урахуванням періоду користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою та з урахуванням Комісії (за наявності) на дату укладання цього Договору становить 29610,75грн. Загальні витрати за кредитом з урахуванням періоду користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою та з урахуванням Комісії (за наявності) на дату укладання цього Договору становлять 23110,75 грн.

Відповідно до п. 2.10. Договору Кредитодавець зобов`язаний надати Кредит у дату надання/видачі Кредиту: "24"серпня 2025 р. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 6500.00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

До матеріалів справи долучено довідку про ідентифікацію, відповідно до якої відповідач , з яким укладено договір № 00-10572044 від 24.08.2025 ідентифікований Товариство з обмеженою відповідальністю "Макс Кредит". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор 03632; час відправки ідентифікатора позичальнику 24.08.2025 16:15; Номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +380934178308.

Відповідно до інформації наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я відповідачки в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку в період з 24.08.2025 по 29.08.2025 було зарахування грошових коштів в сумі 6500,00 грн. Також з даної інформації встановлено, що номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим.

Судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором №00-10572044 від 24.08.2025.

З розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «МАКС КРЕДИТ» встановлено, що заборгованість відповідача за кредитним договором №00-10572044 від 24.08.2025 становить 10273.75 грн, яка складається з сума заборгованості за основним зобов`язанням, 6500,00 грн; сума заборгованості за нарахованими процентами, 2993,90 грн; сума заборгованості за нарахованими комісіями 779,85 грн; штрафні санкції згідно умов договору 1625,00 грн.

Однак згідно простих арифметичних розрахунків встановлено, що до загальної суми заборгованості ТОВ «МАКС КРЕДИТ» не було враховано суму заборгованості по штрафним санкціям в сумі 1625 грн.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 639 ЦК України, електронний договір, підписаний за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

11.03.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 11032026-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №00-10572044 від 24.08.2025.

Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 11.03.2026 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому - передачі Реєстру Боржників, що є Додаток №11, № 12, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Згідно з виписки з особового рахунку за Договором кредитної лінії № 00-10572044 від 24.08.2025 наданої ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» станом на 01.05.2026 (включно) складає 11 898,75 грн., яка складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить: 7 279,85 гривень.; Прострочена заборгованість за процентами становить: 2 993,90 гривень; Заборгованість за штрафними санкціями становить: 1 625,00 гривень.

Щодо переходу права грошової вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги за правочином. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок та умови переходу права грошової вимоги до фактора також врегульовано положеннями ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України, за якими виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від обов`язку перед первісним кредитором.

Судом встановлено, що за умовами Договору передбачено, що відповідно до п. 4.2.5 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори .

Можливість відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит також прямо передбачена ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач є фінансовою установою, що має право надавати послуги з факторингу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 вказаного Закону.

Стосовно відсутності згоди боржника на заміну кредитора суд зазначає, що згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки умови кредитного договору прямо дозволяють відступлення права вимоги, позивач правомірно набув статусу кредитора.

Суд наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги може свідчити лише про прострочення кредитора або впливати на визначення розміру заборгованості у разі здійснення оплати первісному кредитору, проте не є підставою для відмови у задоволенні позову новому кредитору. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора після 04.12.2025.

Враховуючи викладене, перехід права вимоги від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відбувся на підставі закону та договору факторингу, оформленого належним правочином і підтверджено документально, що свідчить про наявність у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості.

Щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості суд зазначає таке.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок відповідача обумовлені кошти в розмірі 6500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

Згідно повідомлення про дострокове розірвання договору відповідача повідомлено про необхідність дострокового погашення заборгованості.

З моменту відправлення такого повідомлення (27.04.2026) право Кредитора на нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України) припинилося.

При цьому суд зазначає, що за змістом статей 6, 627, 629 Цивільного кодексу України в Україні діє принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними у визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, розумності та справедливості, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки погоджений сторонами розмір процентів відповідає вимогам статті 1056-1 ЦК України та не перевищує граничних меж, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», суд не вбачає правових підстав для втручання у погоджені умови правочину. Суд враховує, що незгода позичальника з розміром процентів після укладення договору автоматично не спростовує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) та не свідчить про наявність значного дисбалансу договірних прав та обов`язків, адже умови були прийняті сторонами добровільно під час підписання кредитного договору. Застосування принципу договори повинні виконуватися у цьому випадку є пріоритетним для забезпечення юридичної визначеності.

Як вбачається з наданої виписки з особового рахунку за Договором кредитної лінії № 00-10572044 від 24.08.2025 за період з 11.03.2026 (дата набуття права вимоги) - 01.05.2026 відповідач має заборгованість по тілу кредиту в сумі 7 279,85 грн, однак, до матеріалів справи не додано доказів, що саме така сума кредиту видавалася відповідачу. З матеріалів справи, додатку до підтвердження, щодо здійснення переказу грошових коштів та виписки з банку встановлено, що на рахунок відповідача були перераховані грошові кошти в сумі 6500, грн.

За таких обставин, суд бере до уваги, що згідно матеріалів справи кредитний ліміт встановлено в розмірі 6500,00 грн, у зв`язку з чим з відповідача, належить стягнути на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість по тілу кредиту в сумі 6500,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості по відсотках в сумі 2993,90 грн суд зазначає таке.

Відповідно до змісту статей 6, 627, 629 Цивільного кодексу України в Україні діє принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними у визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, розумності та справедливості, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки погоджений сторонами розмір процентів відповідає вимогам статті 1056-1 ЦК України та не перевищує граничних меж, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», суд не вбачає правових підстав для втручання у погоджені умови правочину. Суд враховує, що незгода позичальника з розміром процентів після укладення договору автоматично не спростовує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) та не свідчить про наявність значного дисбалансу договірних прав та обов`язків, адже умови були прийняті сторонами добровільно під час підписання кредитного договору. Застосування принципу договори повинні виконуватися у цьому випадку є пріоритетним для забезпечення юридичної визначеності.

Таким чином, враховуючи викладене вище, а також факт невиконання вимог кредитного договору відповідачем, погодження останнім з умовами договору (зокрема щодо погодження стандартної процентної ставки - 0,94% та пільгової - 0,74% за один день користування кредитом, суд дійшов до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

ЦПК України не надає суду такого права, як вихід за межі позовних вимог з власної ініціативи, оскільки норми матеріального права не повинні суперечити нормам процесуального права, якими суд керується при вирішенні спору (стаття 3 ЦПК України). На це вказав Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 справа № 308/8430/19.

Суд звертає увагу, що позивачем вимога про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1625,00 грн, яка зазначена в розрахунку заборгованості не заявлялась, тому суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 00-10572044 від 24.08.2025 у розмірі 9493.90 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту 6500,00 грн. та процентами 2993,90 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією N 47733 від 06.07.2026.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (у даному випадку позов задоволено на 92%) таким чином наявні підстави для відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору в сумі 2449,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Їх розмір визначається згідно з умовами договору на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт. На підтвердження цих витрат позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду № 25771557693 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги) № 20/01/26-02 від 20.01.2026, відповідно до якого адвокатом були виконанні наступні послуги: складання позовної заяви 5000 грн., вивчення матеріалів справи 1000 грн, підготовка та подання адвокатського запиту 500 грн, та підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 500 грн. на загальну суму 7000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим на виконання робіт, та ціною позову.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума у розмірі 7 000,00 грн є необґрунтовано завищеною та неспівмірною. Даний спір є малозначним у розумінні ст. 19 ЦПК України, є типовим для справ про стягнення заборгованості за споживчими кредитами та не потребував вивчення складних правових питань чи значного обсягу доказів. Позовна заява має стандартний характер, а правовідносини врегульовані сталою судовою практикою.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суд не зобов`язаний присуджувати до стягнення повну суму, визначену в договорі, якщо вона є очевидно надмірною.

Враховуючи характер спору та обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн. Водночас, зважаючи на часткове задоволення позову, відшкодуванню підлягають витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2760,00 грн.

Інших судових витрат сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 00-10572044 від 24.08.2025 у розмірі 9 493,90 ( дев`ять тисяч чотириста дев`яносто три гривень 90 копійок) гривень, яка складається з 6500,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 2993,90 гривень заборгованості за відсотками.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2449,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 760 гривень, а всього 5 209,40 (п`ять тисяч двісті дев`ять гривня 40 копійок) гривень.

Добровільне виконання рішення в частині стягнення грошових коштів здійснювати за такими реквізитами позивача: рахунок № НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

У разі добровільного виконання рішення боржнику невідкладно надати до суду та стягувачу копію платіжного документа, що підтверджує сплату присудженої суми, із обов`язковим зазначенням у ньому номера цієї справи та дати й номера кредитного договору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ; місце реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 28.09.2026.

Суддя І.М. Соловйов