Ухвала суду № 140175995, 24.09.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1965/26

1-кс/0203/6132/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Центральний районний суд м.Дніпра в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю адвоката - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ГОРИЗОНТ 2021» про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду м.Дніпра надійшло вищезазначене клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «НОВИЙ ГОРИЗОНТ 2021», в якому заявник посилався на те, що СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026042110000310, відомості за яким внесено до ЄРДР 25.02.2026 року за ч.4 ст.190 КК України. 25.02.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра було проведено обшук за адресою: м.Дніпро, вул.Січових Стрільців,92, за наслідками якого було виявлено та вилучено 118 системних блоків та 49 ноутбуків, що належать на праві власності ТОВ «НОВИЙ ГОРИЗОНТ 2021». Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 24.03.2026 року у справі №203/1965/26 на вилучене майно накладено арешт. 27.07.2026 року представником заявника було подано клопотання про скасування арешту майна, яке ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 14.08.2026 року у справі №203/1965/26, провадження №1-кс/0203/5197/2026, було залишено без задоволення. Листом ГУНП в Дніпропетровській області від 14.08.2026 року було повідомлено, що органом досудового розслідування призначено ряд судових експертиз щодо вилученого майна. В зв`язку із завантаженістю експертних установ на дослідження допускається надавати не більше 10 предметів почергово. Станом на дату складання листа слідчим отримано 10 висновків судових комп`ютерно-технічних експертиз, а виконання наступних експертиз триває. Отже, щодо щонайменше 10 одиниць техніки експертні дослідження завершено, їх результати зафіксовано у висновках експертів та необхідність подальшого утримання цих предметів відпала. Також з листа від 14.08.2026 року вбачається, що в період з 25.02.2026 року по 14.08.2026 року було отримано 10 висновків експертиз, а предмети передаються на дослідження партіями не більше 10 одиниць. При такому темпі дослідження решти 157 одиниць техніки триватиме орієнтовно 86 місяців, тобто понад сім років. Таким чином, вилучене майно буде утримуватись тривалий час, який жодним чином не співвіднесений із розумними строками кримінального провадження. Після розгляду попереднього клопотання заявнику стало відомо про ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.07.2025 року у справі №757/33068/25-к, провадження №1-кс/28657/25, постановлена у іншому кримінальному провадженні №12023000000000850, досудове розслідування у якому здійснюється ГУНП України. Вказаною ухвалою надано дозвіл на проведення обшуку по АДРЕСА_1 , тобто за тією ж самою адресою, за якою 25.02.2026 року вилучено майно заявника. Обшук проведено 08.07.2025 року в порядку ч.3 ст.233 КПК України,. а в резолютивній частині ухвали наведено деталізований перелік речей, які підлягали вилученню, із зазначенням серійних номерів системних блоків та ноутбуків. Наведене майне істотне значення для вирішення питання про арешт, оскільки станом на 08.07.2025 року комп`ютерна техніка, що перебувала у приміщенні на той час, була вилучена в рамках іншого кримінального провадження. Отже майно, вилучене 25.02.2026 року є іншим майном та його зв`язок із обставинами, що є предметом доказування у провадженні №12026042110000310, підлягає доведенню окремо, а не через посилання на адресу його розташування. Приміщення за адресою: м.Дніпро, вул.Січових Стрільців,92, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить іншій юридичній особі ніж заявник, що додатково підтверджує статус заявника, як особи, яка не є суб`єктом обставин, що досліджується, а лише власником майна. Клопотання власника майна до слідчого та звернення до прокуратури про надання відомостей про результати проведених експертиз, ознайомлення із висновками та повернення майна, а також стану досудового розслідування, відповідної інформації не надано. Таким чином, заявник, як власник майна, позбавлений можливості отримати відомості про стан дослідження свого майна та ініціювати його повернення в позасудовому порядку. Посилаючись на вказані обставини, заявник просив скасувати арешт з майна, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 24.03.2026 року у справі №203/1965/26, що належить ТОВ «НОВИЙ ГОРИЗОНТ 2021» та було вилучено 25.02.2026 року за адресою: м.Дніпро, вул.Січових Стрільців,92, а саме: з 118 системних блоків та 49 ноутбуків. В разі відмови в цьому, скасувати арешт частково щодо тих одиниць техніки, стосовно яких проведено судові комп`ютерно-технічні експертизи та отримано висновки експертів, повернувши це майно власнику. В разі відмови в зазначених вище пунктах, зобов`язати орган досудового розслідування здійснити копіювання інформації з вилучених носіїв та передати майно власнику на відповідальне зберігання в порядку ч.6 ст.100 КПК України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав подане клопотання та посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити останнє.

Слідчий та прокурор в призначене судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Перевіривши доводи, викладені в поданому клопотанні, заслухавши представника заявника та дослідивши витребувані матеріали кримінального провадження, а також матеріали справи за клопотанням, слідчий суддя враховує наступне.

Під час розгляду клопотання встановлено, що СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025042150000681 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.296 КК України.

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 13.02.2026 року у справі №203/4684/25, провадження №1-кс/0203/1283/2026 року, було задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

25.02.2026 року було проведено санкціонований обшук за вказаною вище адресою, в ході якого було виявлено та вилучено, окрім іншого, системні блоки та ноутбуки.

За виявленими в ході обшуку даними, що свідчили про діяльність шахрайського «колцентру», відповідні матеріали постановою прокурора від 25.02.2026 року з кримінального провадження №12025042150000681 було виділено в окреме кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 25.02.2026 року за №12026042110000310 з правовою кваліфікацією ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 24.03.2026 року у справі №203/1965/26, провадження №1-кс/0203/1766/2026, було частково задоволено клопотання слідчого, заявлене в рамках кримінального провадження №12026042110000310 та накладено арешт на вилучене 25.02.2026 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, у т.ч. на вилучені системні блоки та ноутбуки.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05.05.2026 року було залишено без задоволення апеляційну скаргу представника ТОВ «НОВИЙ ГГООРИЗОНТ 2021» та залишено без змін ухвалу слідчого судді від 24.03.2026 року.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 14.08.2026 року у справі №203/1965/26, провадження №1-кс/0203/5197/2026, було відмовлено в задоволенні клопотання представника ТОВ «НОВИЙ ГОРИЗОНТ 2021» про скасування арешту майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 24.03.2026 року у справі №203/1965/26, провадження №1-кс/0203/1766/2026, в рамках кримінального провадження №12026042110000310.

Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.

Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).

В свою чергу ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.ч.1,2 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 9 ст.100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Пунктами 5,6 ч.2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя приймає до уваги, що фактичні обставини кримінального провадження, характер вчиненого кримінального правопорушення, зафіксовані в ході проведення обшуку обставини щодо обладнання та інтер`єру приміщення, специфіка виявленого та вилученого майна та документів, дають достатні підстави вважати, що приміщення за адресою: м.Дніпро, вул.Січових Стрілцьів,92 та розміщене у ньому обладнання могли використовуватись для здійснення незаконної діяльності шахрайського «колцентру».

Таким чином, вилучена комп`ютерна техніка могла використовуватись для здійснення такої діяльності, відповідає критеріям речових доказів, визначеним ст.98 КПК України, а також може містити в собі інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, що є предметом перевірки призначених на теперішній час у кримінальному провадженні судових комп`ютерно-технічних експертиз.

Встановлення кола потерпілих осіб, розміру завданих збитків є предметом перевірки та доказування у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому на теперішній час триває.

Стосовно доводів клопотання про те, що відносно частини комп`ютерної техніки відповідні експертизи вже проведено, слідчий суддя враховує, що на частині з них виявлено файли роботи програмного забезпечення для здійснення дзвінків через мережу Інтернет. Крім того, останні є предметами, що використовувались при вчиненні кримінального правопорушення, відповідають критеріям речових доказів, визначеним ст.98 КПК України та визнані такими постановою слідчого.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що обставини, які враховувались слідчим суддею та апеляційним судом при вирішенні питання про арешт вилученого в ході обшуку майна, на теперішній час не змінились та не втратили своєї актуальності.

Стосовно доводів заявник про те, що раніше в рамках іншого кримінального провадження №12023000000000850 в 2025 році вже проводився обшук за адресою: м.Дніпро. вул.Січових Стрілцьів,92 та вилучалась комп`ютерна техніка, слідчий суддя враховує, що заявником не наведено належних обгрунтувань, яким чином вказаний факт впливає на законність проведення обшуку 25.02.2026 року обшуку у іншому кримінальному провадженні та правові підстави для арешту вилученого в ході цього обшуку майна.

В зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що клопотання є передчасним, необгрунтованим та на даній стадії досудового розслідування задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.28,131,132,170,173,174,369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ГОРИЗОНТ 2021» про скасування арешту майна - відмовити повністю.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1