Рішення № 140175510, 17.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокуСправа №160/22812/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ПРОМСНАБ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «БУД-ПРОМСНАБ» (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Київської митниці (далі відповідач), у якій просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:

- №UA100330/2026/000007/2 від 25.03.2026 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000140;

- №UA100330/2026/000008/2 від 26.03.2026 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000143;

- №UA100330/2026/000009/2 від 26.03.2026 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000145;

- №UA100330/2026/000010/2 від 26.03.2026 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000146;

- №UA100330/2026/000013/2 від 06.04.2026 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000167.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «БУД-ПРОМСНАБ» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронні митні декларації, в яких обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірних рішеннях зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеними ним рішеннями, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі; призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

13.08.2026 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

17.08.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій викладено правову позицію, аналогічну до доводів, зазначених в позовній заяві.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУД-ПРОМСНАБ» (код ЄДРПОУ 39090491) зареєстроване 11.02.2014; основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

27.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД-ПРОМСНАБ» (покупець), та іноземною компанією ZHEJIANG LINGHANG MACHINERY & ELECTRON CO., LTD (Китай, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №271025.

За умовами даного Контракту:

- п. 1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти у власність від Продавця товари на умовах, вказаних в рахунку-фактурі (інвойсі) доданого Контракту, згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2020р.;

- п. 1.4. Сторони домовились, що страхування вантажу за цим Контрактом не здійснюється. Можливе за додатковою згодою Сторін. п. 1.5. Сторонами встановлено перелік товаросупровідних документів, а саме: пакувальний лист, рахунок-проформа (у разі наявності), рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна CMR (залізнична накладна), та інші документи, відповідно до номенклатури товару;

- п. 1.7. Країна походження товарів зазначається в рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну відповідну партію товарів. Країна призначення Україна;

- п. 2.1. Ціна Контракту встановлюється в доларах США;

- п. 2.2. Найменування (асортимент), кількість і ціна Товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію Товару, які є невід`ємною частиною даного Контракту;

- п. 2.3. Якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна Товару за цим Контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначання (транзит через треті країни, в т.ч. перевантаження, у разі необхідності), оплата яких передбачена Продавцем, відповідно до базисних умов Правил «ІНКОТЕРМС 2020»;

- п. 2.4. Загальна сума Контракту складається із загальної суми рахунків-фактур (інвойсів);

- п. 2.5. Ціну Товару за цим Контрактом сформовано з урахуванням умов поставки СРТ-Київ, відповідно до базисних умов Правил «ІНКОТЕРМС 2020»;

- п. 3.2. Продавець має право поставляти товар особисто або доручати відвантаження третім особам;

- п. 3.3. Покупець зобов`язаний прийняти поставку від будь-якого з вантажовідправників, запропонованих Продавцем;

- п. 4.3. Покупець повинен здійснити оплату Товару згідно даного Контракту, та інвойсів до Контракту протягом 365 (триста шістдесяти п`яти) календарних днів, від дати поставки Товару;

- п. 4.4. Датою поставки Товару вважається дата, визначена пунктом 5.1. даного Контракту;

- п. 5.1. Дату поставки Товару вважати дату оформленої митної декларації;

- п. 12.1. Даний Контракт набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2026 та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Контрактом.

Таким чином, в дослідженому контракті, сторони передбачили можливість визначення умов поставки за згодою сторін в рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну партію товару відповідно.

За зовнішньоекономічним контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки CPT-Київ.

25.03.2026 для здійснення митного оформлення товарів за Контрактом №271025, які надійшли на адресу позивача відповідно до інвойсу ІNVOICE №LH-Y-220062901 від 19.01.2026 та інших супровідних документів, на умовах поставки CPT UA Київ, на загальну суму 9 562,04 USD (доларів США), країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), позивачем до Київської митниці була подана електронна митна декларація типу «ІМ/40/ДЕ», якій присвоєно реєстраційний номер №26UA100330404920U9.

Разом з ЕМД №26UA100330404920U9 позивачем було подано митному органу документи для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 декларації, а саме: пакувальний лист PACKING LIST №LH-Y-220062901 від 19.01.2026 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №LH-Y-220062901 від 19.01.2026 (код документу 0380), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №505311 від 21.03.2026 (код документу 0730), лист від 25.03.2026 про заміну тягача (код документу 9000); документ про походження товару ІNVOICE №LH-Y-220062901 від 19.01.2026 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-425 від 24.03.2026 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER №б/н від 19.01.2026 (код документу 3022), контракт №271025 від 27.10.2025 (код документу m4100), декларацію митної вартості №9272 від 25.03.2026.

Розглянувши подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, та не погодившись з заявленою митною вартістю, посилаючись на нібито виявлені розбіжності, митний орган направив електронне повідомлення, в якому, відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 53, ст. 54 МК України запропонував протягом 10 календарних днів надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.

Позивачем повідомлено відповідача листом за №2503/1 від 25.03.2026 (код документу 9000) про те, що він не має можливості надати додаткові документи.

Київською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000140, якою повідомлено декларанта про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з таких причин: «ст. 54 Митного кодексу України. Митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 25.03.2026 №UA100330/2026/000007/2» та прийнято рішення від 25.03.2026 №UA100330/2026/000007/2 про коригування митної вартості товарів.

25.03.2026 для здійснення митного оформлення товарів за контрактом №271025, які надійшли на адресу позивача відповідно до інвойсу ІNVOICE №LH-Y-221162914 від 04.01.2026 та інших супровідних документів, на умовах поставки CPT UA Київ, на загальну суму 31661,42 USD (доларів США), країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), позивачем до Київської митниці була подана електронна митна декларація типу «ІМ/40/ДЕ», якій присвоєно реєстраційний номер №26UA100330404921U8.

Разом з ЕМД №26UA100330404921U8 позивачем було подано митному органу документи для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 декларації, а саме: пакувальний лист PACKING LIST №LH-Y-221162914 від 04.01.2026 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №LH-Y-221162914 від 04.01.2026 (код документу 0380), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №2607430 від 18.03.2026 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №LH-Y-221162914 від 04.01.2026 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-377 від 18.03.2026 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER №б/н від 04.01.2026 (код документу 3022), контракт №271025 від 27.10.2025 (код документу m4100), декларацію митної вартості №9271 від 25.03.2026.

Розглянувши подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, та не погодившись з заявленою митною вартістю, посилаючись на нібито виявлені розбіжності, митний орган направив електронне повідомлення, в якому, відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 53, ст. 54 МК України запропонував протягом 10 календарних днів надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.

Позивачем повідомлено відповідача листом за №2603/1 від 26.03.2026 (код документу 9000) про те, що він не має можливості надати додаткові документи.

Київською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000143, якою повідомлено декларанта про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з таких причин: «ст.54 Митного кодексу України. Митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 26.03.2026 №UA100330/2026/000008/2» та прийнято рішення від 26.03.2026 №UA100330/2026/000008/2 про коригування митної вартості товарів.

26.03.2026 для здійснення митного оформлення товарів за контрактом №271025, які надійшли на адресу позивача відповідно до інвойсу ІNVOICE №LH-Y-221162917 від 14.01.2026 та інших супровідних документів, на умовах поставки CPT UA Київ, на загальну суму 29 772,80 USD (доларів США), країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), позивачем до Київської митниці була подана електронна митна декларація типу «ІМ/40/ДЕ», якій присвоєно реєстраційний номер №26UA100330404996U5.

Разом з ЕМД №26UA100330404996U5 позивачем було подано митному органу документи для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 декларації, а саме: пакувальний лист PACKING LIST №LH-Y-221162917 від 14.01.2026 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №LH-Y-221162917 від 14.01.2026 (код документу 0380), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №0579 від 25.03.2026 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №LH-Y-221162917 від 14.01.2026 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-436 від 26.03.2026 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER №б/н від 14.01.2026 (код документу 3022), контракт №271025 від 27.10.2025 (код документу m4100), декларацію митної вартості №9279 від 26.03.2026.

Розглянувши подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, та не погодившись з заявленою митною вартістю, посилаючись на нібито виявлені розбіжності, митний орган направив електронне повідомлення, в якому, відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 53, ст. 54 МК України запропонував протягом 10 календарних днів надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.

Позивачем повідомлено відповідача листом за №2603/3 від 26.03.2026 (код документу 9000) про те, що він не має можливості надати додаткові документи.

Київською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000145, якою повідомлено декларанта про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з таких причин: «ст. 54 Митного кодексу України. Митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 26.03.2026 №UA100330/2026/000009/2» та прийнято рішення від 26.03.2026 №UA100330/2026/000009/2 про коригування митної вартості товарів.

18.03.2026 для здійснення митного оформлення товарів за контрактом №271025, які надійшли на адресу позивача відповідно до інвойсу ІNVOICE №LH-Y-221162918 від 14.01.2026 та інших супровідних документів, на умовах поставки CPT UA Київ, на загальну суму 30008,29 USD (доларів США), країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), позивачем до Київської митниці була подана електронна митна декларація типу «ІМ/40/ДЕ», якій присвоєно реєстраційний номер №26UA100330404995U6.

Разом з ЕМД №26UA100330404995U6 позивачем було подано митному органу документи для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 декларації, а саме: пакувальний лист PACKING LIST №LH-Y-221162918 від 14.01.2026 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №LH-Y-221162918 від 14.01.2026 (код документу 0380), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №8106 від 25.03.2026 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №LH-Y-221162918 від 14.01.2026 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-435 від 26.03.2026 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER №б/н від 14.01.2026 (код документу 3022), контракт №271025 від 27.10.2025 (код документу m4100), декларацію митної вартості №9278 від 26.03.2026.

Розглянувши подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, та не погодившись з заявленою митною вартістю, посилаючись на нібито виявлені розбіжності, митний орган направив електронне повідомлення, в якому, відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 53, ст. 54 МК України запропонував протягом 10 календарних днів надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.

Позивачем повідомлено відповідача листом за №2603/2 від 26.03.2026 (код документу 9000) про те, що він не має можливості надати додаткові документи.

Київською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000146, якою повідомлено декларанта про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з таких причин: «ст. 54 Митного кодексу України. Митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 26.03.2026 №UA100330/2026/000010/2» та прийнято рішення від 26.03.2026 №UA100330/2026/000010/2 про коригування митної вартості товарів.

06.04.2026 для здійснення митного оформлення товарів за контрактом №271025, які надійшли на адресу позивача відповідно до інвойсу ІNVOICE №LH-Y-221162919 від 17.01.2026 та інших супровідних документів, на умовах поставки CPT UA Київ, на загальну суму 4519,00 USD (доларів США), країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), позивачем до Київської митниці була подана електронна митна декларація типу «ІМ/40/ДЕ», якій присвоєно реєстраційний номер №26UA100330405646U4.

Разом з ЕМД №26UA100330405646U4 позивачем було подано митному органу документи для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 декларації, а саме: пакувальний лист PACKING LIST №LH-Y-221162919 від 17.01.2026 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №LH-Y-221162919 від 17.01.2026 (код документу 0380), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №3155 від 31.03.2026 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №LH-Y-221162919 від 17.01.2026 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-462 від 03.04.2026 Дніпропетровської торгово- промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER №б/н від 17.01.2026 (код документу 3022), контракт №271025 від 27.10.2025 (код документу m4100), декларацію митної вартості №9377 від 06.04.2026.

Розглянувши подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, та не погодившись з заявленою митною вартістю, посилаючись на нібито виявлені розбіжності, митний орган направив електронне повідомлення, в якому, відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 53, ст. 54 МК України запропонував протягом 10 календарних днів надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.

Позивачем повідомлено відповідача листом за №0604/1 від 06.04.2026 (код документу 9000) про те, що він не має можливості надати додаткові документи.

Київською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000167, якою повідомлено декларанта про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з таких причин: «ст. 54 Митного кодексу України. Митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 06.04.2026 №UA100330/2026/000013/2» та прийнято рішення від 06.04.2026 №UA100330/2026/000013/2.

Прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів, відповідачем скориговано митну вартість товарів в сторону збільшення, та яка вплинула на збільшення відповідних платежів на суму у розмірі 1506280,57 грн, що нараховуються за митною вартістю, в т.ч.: на збільшення ввізного мита на 339697,41 грн, на збільшення ПДВ на 1166583,16 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене ч. 5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені ч. 3 ст. 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що до митного оформлення не надано коносамент, суд зазначає про таке.

Як вже встановлювалося раніше, ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, твердження відповідача щодо відсутності коносаменту є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України такий документ не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.

Зазначаючи про відсутність коносаменту, відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих позивачем у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України.

Отже, сумніви митного органу щодо наявності коносаменту не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання коносаменту не є обов`язковим за вказаних обставин для підтвердження митної вартості товару.

За наведених обставин, відповідні доводи митниці є безпідставними.

Також, відповідач зазначив, що надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі.

Суд з цього приводу зазначає, що комерційна пропозиція також не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України, а є лише пропозицією щодо вартості товару. Водночас конкретна його ціна визначається інвойсом.

Суд зауважує, що комерційна пропозиція це документ, що надсилається клієнту, щоб запропонувати приблизну вартість для певного набору товарів або послуг.

Чинним законодавством України не встановлено обов`язкових реквізитів для комерційної пропозиції, оскільки вона не є первинним документом чи правочином, а тому не є обов`язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару.

Крім цього, положенням п. 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних відносин, у тому числі і свобода форми комерційної пропозиції. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційну пропозицію з мотивів її недопустимості, у зв`язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей, тим паче форми її складання.

Суд вважає, що комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої продавцем було запропоновано позивачу придбати відповідний товар.

Щодо тверджень митного органу, що висновки Дніпропетровської торгово-промислової палати прийнято до уваги митницею, але не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що надані висновки експерта містять висновки про ринкову вартість конкретних товарів за 1 штуку. Відповідні дослідження проводилися експертом в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи, що витребовувалися експертом з метою визначення ринкової вартості товарів.

Вартість за одиницю кожного найменування товару, яку визначав експерт, повністю співпадає з його вартістю, зазначеною в інвойсах до відповідної партії товару, наданих до митного оформлення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 №475/94 «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів» встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених норм права видно, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

У вказаних висновках експерта Дніпропетровської ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.

Суд зазначає, що висновки експерта ґрунтуються на об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, тому митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі. Дослідження проведені методом співставлення саме дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому це зауваження митниці, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставним.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин викладено наступний правовий висновок у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15: «Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала».

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими документами кожен зазначений висновок Дніпропетровської ТПП в межах цієї справи підтверджує задекларовану митну вартість.

Щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товару, судом встановлено, що за умовами зовнішньоекономічного контракту, від постачальника на адресу позивача, на умовах поставки СРТ-Київ надійшли товари.

Умови поставки СРТ Правил МТП Інкотермс-2020 ((Carriage Paid To) фрахт/ перевезення оплачено до (назва місця призначення)) визначають, що продавець передає товар перевізнику, з яким він уклав договір (контракт) перевезення, або забезпечує надання товару, поставленого у такий спосіб.

Таким чином, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. А покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Відповідно до умов контракту від 27.10.2025 №271025 ціну товару за контрактом сформовано з урахуванням умов поставки СРТ-Київ, відповідно до базисних умов Правил «Інкотермс 2020».

Також контрактом визначено, що якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна Товару за цим Контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначання (транзит через треті країни, в т.ч. перевантаження, у разі необхідності), оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних умов Правил «ІНКОТЕРМС 2020».

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки

СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт та/або транспортні витрати. З урахуванням вищевказаного, укладаючи зовнішньоекономічний Контракт, Сторони погодили всі його істотні умови, до складу яких належить в тому числі і ціна товару, придбаваємого за умовами поставки СРТ, відповідно до яких у фактурну вартість товару вже включені витрати, що впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення). Саме тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. До того ж, виходячи з умов зовнішньоекономічного Контракту, по застосованим Сторонами умовам поставки Продавець не вимагав у Покупця обов`язку відшкодування транспортних витрат тощо. Отже, відсутність такої вимоги також свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником у ціні товару. Слід зазначити, за змістом кожного з прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів, Відповідач вказує на те, що: «відповідно до п.1.5 контракту від 27.10.2025 №271025 зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару. Декларантом із наведеного списку не надано коносамент.».

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення.

Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися.

Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

Цей висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 16.07.2022 у справі №815/324/18.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч. 5 ст. 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм ч. 3 ст. 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Проте, митним органом у повідомленнях про необхідність надання додаткових документів жодним чином не обґрунтовано, які саме розбіжності можуть усунути вказані запитувані митним органом документи.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що митним органом оспорювані рішення та, як наслідок картки відмови, прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 18075,37 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №92 від 08.06.2026.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 18075,37 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ПРОМСНАБ» (вул. Дніпросталівська, буд. 11, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 39090491) до Київської митниці (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2026/000007/2 від 25.03.2026 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000140.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2026/000008/2 від 26.03.2026 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000143;

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2026/000009/2 від 26.03.2026 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000145;

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2026/000010/2 від 26.03.2026 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000146;

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2026/000013/2 від 06.04.2026 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2026/000167.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ПРОМСНАБ» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 18075 (вісімнадцять тисяч сімдесят п`ять) грн 37 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський