Рішення № 140175509, 17.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокуСправа №160/12718/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи (далі відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 20.08.2025 (Витяг №В-1960) щодо скасування ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності;

- зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» відновити ОСОБА_1 дію ІІІ групи інвалідності з моменту її скасування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.07.2022 ОСОБА_1 рішенням міжрайонної МСЕК було встановлено Ш групу інвалідності від загального захворювання безстроково. 20.08.2025 Центром оцінювання функціонального стану особи було прийнято рішення (Витяг №В-1960) про скасування попереднього рішення МСЕК №1336 від 13.07.2022. Згідно з цим рішенням, з 20.08.2025 позивач вважається особою без інвалідності. Підставою для перевірки обґрунтованості встановлення інвалідності стала постанова слідчого у межах кримінального провадження №42022142350000016. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, з огляду на те, що рішення про скасування прийнято через неявку на стаціонарне дообстеження до УК ВНМУ ім. Пирогова. Позивач стверджує, що не отримував належного повідомлення про необхідність такого огляду, що позбавило його можливості підтвердити свій стан здоров`я. У Витягу зазначено, що діагноз не відповідає критеріям встановлення групи інвалідності. Проте, при первинному огляді у 2022 році комісія враховувала всі наявні медичні документи, які підтверджували стійку втрату працездатності. Самостійне скасування відповідачем безстрокової групи інвалідності через три роки є порушенням принципу правової визначеності. Оцінювання проводилося в межах кримінального провадження, однак сам факт наявності провадження не є автоматичним доказом відсутності захворювання без проведення належного та очного медичного обстеження особи. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

11.06.2026 та 18.06.2026 відповідачем подані до суду витребувані ухвалою від 08.06.2026 документи.

16.06.2026 позивачем подані до суду витребувані ухвалою від 08.06.2026 документи.

16.06.2026 представником відповідача через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, яка в повному обсязі набула чинності з 01.01.2025, ГУНП України в Львівській області було надіслано до ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ», на який з 01.01.2025 покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи, постанову про залучення спеціалістів для проведення медико-соціального дослідження від 19.08.2025, прийняту в рамках кримінального провадження №42022142350000016 від 01.06.2022. Враховуючи вказані вище обставини, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений ретельний аналіз документів медико-експертної справи позивача на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення йому у 2022 році ІІІ групи інвалідності, загальне захворювання, безстроково, а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування рішення МСЕК щодо визнання позивача особою з інвалідністю. 20.08.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного аналізу медико-експертної справи позивача було встановлено, що гр. ОСОБА_1 , 1967 року народження, водій не працює. 13.07.2022 міжрай. МСЕК визначила третю групу інвалідності від загального захворювання безтерміново. Під час детального аналізу медико-експертної справи виявлено наступне: відсутні будь-які документи, які засвідчують особу, представлено 3 виписки за 12 місяців з д-м «цироз печінки змішаної етіології», разом з тим аналізи які підтверджують вірусний гепатит С відсутні, виписки №17506 та №11702 абсолютно ідентичні відрізняються лише датами перебування на стаціонарі, еластометрія печінки, яка підтверджую цироз печінки-відсутня, УЗД ОЧП відсутнє. З метою об`єктивізації та уникнення експертних помилок було прийняте рішення про виклик на стаціонарне обстеження в умовах УК ВНМУ ім. Пирогова (рекомендаційний лист який повернувся з позначкою адресат відсутній за адресою). На підставі аналізу медико-експертної справи діагнози та характер перебігу захворювання гепато-целюлярної системи не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності. Враховуючи вище вказане, та згідно Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (пункт 8, підпункт 5, абзац 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 2024 року) прийнято рішення про скасування попереднього рішення МСЕК №1336 з 20.08.2025 (не є інвалідом з 20.08.2025). Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством. Враховуючи вищезазначене, рішення про встановлення групи інвалідності позивачу було законно та обґрунтовано скасовано Центром оцінювання функціонального стану особи 20.08.2025. Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення від 20.08.2025 №В-1960 ЦОФСО, права та обов`язки якого покладені на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», у зв`язку з тим, що він не проходив очний огляд, проте Позивач не враховує, що огляд не проводився - проводилась перевірка обґрунтованості встановлення інвалідності ІІІ групи, загальне захворювання, безстроково, за наявними медичними документами всебічного обстеження під час направлення на МСЕК, що представлені у 2022 році. Відсутність доказів повідомлення позивача не є самостійною підставою для скасування рішення ЦОФСО.

30.06.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач зобов`язаний довести факт належного повідомлення особи. У даному випадку відповідач не надав доказів вручення виклику, а лист, що повернувся з відміткою «адресат відсутній», не може вважатися належним повідомленням. Заочний розгляд у таких умовах позбавив позивача права на участь у прийнятті рішення, що безпосередньо впливає на його соціальний статус. Відповідач посилається на запити правоохоронних органів (СБУ, ДБР) як на підставу для скасування інвалідності. Проте, як роз`яснив Верховний Суд у справі №360/660/25, сама лише наявність кримінального провадження чи запитів правоохоронців не замінює медичного обстеження. Комісія зобов`язана проводити експертизу згідно з медичними критеріями, а не приймати рішення виключно на підставі зовнішніх запитів, ігноруючи стан здоров`я особи. Інвалідність позивача була встановлена безстроково ще у 2022 році. Самостійне скасування безстрокової групи через три роки без очного обстеження порушує принцип правової визначеності та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини. Відповідач стверджує про відсутність медичних підстав, посилаючись на надані позивачем у 2022 році документи. Проте ці документи вже були перевірені комісією при первинному встановленні групи. Відповідач не надав жодних доказів того, що стан здоров`я позивача покращився або що діагноз було встановлено помилково.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

З оскаржуваного рішення встановлено, що 13.07.2022 рішенням медико-соціальної експертної комісії №1336 позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково.

ГУНП України в Львівській області було надіслано до ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ», на який з 01.01.2025 покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи, постанову про залучення спеціалістів для проведення медико-соціального дослідження від 19.08.2025, прийняту в рамках кримінального провадження № 42022142350000016 від 01.06.2022.

20.08.2025 Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи складено витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертизи №В-1960.

В пункті 6.1 рішення «Підстава для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» зазначено: постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

В пункті 6.2 рішення «Реквізити документів, на підставі яких №42022142350000016 ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, шо підлягає перевірці» зазначено: №42022142350000016.

В пункті 9 рішення «Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги» зазначено: гр. ОСОБА_1 , 1967 року народження, водій не працює. 13.07.2022 міжрай. МСЕК визначила третю групу інвалідності від загального захворювання безтерміново. Під час детального аналізу медико-експертної справи виявлено наступне: відсутні будь-які документи, які засвідчують особу, представлено 3 виписки за 12 місяців з д-м «цироз печінки змішаної етіології», разом з тим аналізи які підтверджують вірусний гепатит С відсутні, виписки №17506 та №11702 абсолютно ідентичні відрізняються лише датами перебування на стаціонарі, еластометрія печінки, яка підтверджую цироз печінки-відсутня, УЗД ОЧП відсутнє. З метою об`єктивізації та уникнення експертних помилок було прийняте рішення про виклик на стаціонарне обстеження в умовах УК ВНМУ ім. Пирогова (рекомендаційний лист який повернувся з позначкою адресат відсутній за адресою). На підставі аналізу медико-експертної справи діагнози та характер перебігу захворювання гепато-целюлярної системи не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності. Враховуючи вище вказане, та згідно Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (пункт 8, підпункт 5, абзац 3 Постанови КМУ №1338 від 2024р.) прийнято рішення про скасування попереднього рішення МСЕК №1336 з 20.08.2025 року (не є інвалідом з 20.08.2025).

Позивач звернувся зі скаргою до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» особи на прийняте рішення.

Листом відповідача від 17.12.2025 за №10540/01-19 повідомлено, що перевірку щодо обґрунтованості попереднього рішення було ініційовано на підставі постанови слідчого у рамках кримінального провадження №42022142350000016. З матеріалами вказаного кримінального провадження позивач має право ознайомитися відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», у ЦОФСО ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» повноваження щодо скасування власного експертного рішення відсутні. Рішення Центру оцінювання повсякденного функціонування особи пацієнт має право оскаржити до адміністративного суду у порядку, передбаченому згідно з Кодексом адміністративного судочинства України.

Листом відповідача від 21.07.2026 за №2267/01-19/2026 повідомлено, що ЦОФСО ДУ має право діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. Повноваження ЦОФСО визначені постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова). Згідно з пунктом 52 «Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», затвердженого Постановою (далі Порядок), передбачено, що ЦОФСО під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій перевіряє обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами чого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. Таким чином, у разі погіршення стану здоров`я позивач має право звернутися до первинної команди для проходження повторного оцінювання відповідно до вимог Порядку, а у разі не згоди з прийнятим рішенням первинної команди звернутись з відповідною скаргою до ЦОФСО.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25.10.2024 №1207 та «;Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317» від 08.11.2024 №1276, якими внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 №1317.

Пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, передбачено, що МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» від 26.10.2024 №1809 затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

Права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» відповідно до наказу МОЗ від 03.12.2024 № 2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Пунктом 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи, зокрема: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних; перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Також пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Щодо доводів позивача про не забезпечення повідомлення про перегляд рішення про встановлення ІІІ групи інвалідності безстроково, суд зазначає, що за приписами п. 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи №1338 та п. 10 Положення №2022 відповідне повідомлення здійснюється лише у разі, якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи.

Суд, спираючись на правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 18.03.2026 у справі №360/660/25, зазначає, що юридична природа повноважень Центру оцінювання функціонального стану особи згідно з пунктом 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи №1388 полягає передусім у здійсненні контрольно-наглядових функцій за діяльністю нижчестоящих експертних комісій. Перевірка обґрунтованості прийнятих рішень є формою перевірки медичної документації, а також медичного висновку на відповідність критеріям, визначеним чинним законодавством. У випадку якщо за результатами аналізу документів комісія виявляє очевидну відсутність правових або медичних підстав для встановлення групи інвалідності, вона має повноваження скасувати таке рішення без призначення нового огляду особи.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2026 у справі №360/660/25 також зауважив, що межі дискреційних повноважень органу вищого рівня при перевірці рішень нижчестоящих комісій зумовлені обов`язком дотримання принципів адміністративної процедури. Судовий контроль у таких правовідносинах має здійснюватися за наступним алгоритмом перевірки: наявності законодавчо визначених підстав для проведення перевірки; належної мотивованості акта, що скасовує попереднє рішення (викладення конкретних медичних та юридичних невідповідностей); дотримання балансу між суспільним інтересом (боротьба з правопорушеннями) та приватним інтересом особи на стабільність її правового статусу.

Суд наголосив, що в умовах воєнного стану та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №225, пріоритетом є забезпечення національної безпеки та недопущення зловживань. Відсутність доказів виклику особи на огляд не є самостійною підставою для визнання рішення протиправним, якщо матеріали справи містять об`єктивні медичні дані, що однозначно спростовують встановлений раніше статус особи з інвалідністю.

Застосовуючи підхід, наведений у зазначеній постанові Верховного Суду щодо критеріїв перевірки обґрунтованості рішення відповідача, суд встановив, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 20.08.2025 №В-1960, містить таке обґрунтування: гр. ОСОБА_1 , 1967 року народження, водій не працює. 13.07.2022 міжрай. МСЕК визначила третю групу інвалідності від загального захворювання безтерміново. Під час детального аналізу медико-експертної справи виявлено наступне: відсутні будь-які документи, які засвідчують особу, представлено 3 виписки за 12 місяців з д-м «цироз печінки змішаної етіології», разом з тим аналізи які підтверджують вірусний гепатит С відсутні, виписки №17506 та №11702 абсолютно ідентичні відрізняються лише датами перебування на стаціонарі, еластометрія печінки, яка підтверджую цироз печінки-відсутня, УЗД ОЧП відсутнє. З метою об`єктивізації та уникнення експертних помилок було прийняте рішення про виклик на стаціонарне обстеження в умовах УК ВНМУ ім. Пирогова (рекомендаційний лист який повернувся з позначкою адресат відсутній за адресою). На підставі аналізу медико-експертної справи діагнози та характер перебігу захворювання гепато-целюлярної системи не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності. Враховуючи вище вказане, та згідно Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (пункт 8, підпункт 5, абзац 3 Постанови КМУ №1338 від 2024р.) прийнято рішення про скасування попереднього рішення МСЕК №1336 з 20.08.2025 року (не є інвалідом з 20.08.2025).

Це дає можливість суду пересвідчитися, що відповідач здійснив перевірку медичних документів, на підставі яких позивачу 13.07.2022 було встановлено інвалідність, перевіривши встановлений діагноз, характер порушення та його ступень впливу на обмеження життєдіяльності.

Натомість оцінка правильності такого висновку перебуває поза площиною судового контролю.

Верховний Суд у постановах від 25.09.2018 у справі №804/800/16, від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19 та від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а сформував правовий підхід, відповідно до якого суд при розгляді спорів щодо рішень органів медико-соціальної експертизи не вправі здійснювати власну оцінку підставності медичного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами у медичній сфері.

Повноваження адміністративного суду у таких правовідносинах полягають у перевірці дотримання уповноваженим органом установленої законодавством процедури прийняття відповідного рішення, а не у здійсненні повторної медичної експертизи стану здоров`я особи.

Незважаючи на реформування системи медико-соціальної експертизи та запровадження з 01.01.2025 оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами, наведений підхід щодо меж судового контролю залишається релевантним, оскільки визначення ступеня стійкого розладу функцій організму, ступеня обмеження повсякденного функціонування та їх відповідності критеріям певної групи інвалідності потребує спеціальних медичних знань.

Суд не володіє спеціальними знаннями у сфері медицини та не може підміняти експертну команду при вирішенні питань, віднесених законодавством до її професійної компетенції.

За таких обставин підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення експертної команди від 20.08.2025 (Витяг №В-1960) щодо скасування ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності відсутні.

Вимога про зобов`язання експертної команди відновити ОСОБА_1 дію ІІІ групи інвалідності з моменту її скасування є похідною від вимог про скасування зазначеного рішення, а тому також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілу не підлягають, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (провулок Феодосія Макаревського, буд. 1А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський