Рішення № 140173924, 11.09.2026, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/739/26

2/579/487/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області в складі головуючого судді Придатка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 08 липня 2025 року було укладено кредитний договір №9261725.

Кредитний договів укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п.1.1 кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2 кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1 кредитного договору.

24 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 24122025/1 у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24 грудня 2025 року до Договору факторингу № 24122025/1 від 24 грудня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 21300 грн., з яких:

- 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом;

- 7300 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту;

- 9000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідачем не виконано свого зобов`язання та після відступлення права вимоги не здійснено жодного платежу на погашення існуючої заборгованості за договором позики ні на рахунки ТОВ ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 30.07.2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 9261725 в розмірі 21300 грн., з яких:

- 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом;

- 7300 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту;

- 9000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

Відповідно до ухвали Кролевецького районного суду Сумської області від 31 березня 2026 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання та витребувано докази.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено 08 липня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №9261725, який підписано електронним підписом позичальника (а.с. 5-10).

Відповідно до п.п. 1.1-1.3 п. 1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк 360 днів надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 5000 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів на виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно п.1.4 договору повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватись позичальником зі становленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у Додатку №1 до договору (а.с.22зв.-23). Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 03.07.2026 року.

Комісія за надання кредиту становить 1350,00 грн., яка нараховується за ставкою 27,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; комісія за обслуговування кредиту становить 16060 грн за ставкою 14,60 відсотків від суми креджиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (п.п. 1.5.1, 1.5.2 п.1 договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів (п.п.1.5.3, 1.5.4 п.1 договору). Тип процентної ставки фіксована (п.1.6 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, визначених п.п.1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 договору. (п.п. 2.1, 2.2.1 п.2 договору).

Також 08.07.2025 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому містяться основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови (а.с.13-14).

24 грудня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24122025/1 (а.с.19-23).

Згідно п. 1.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісія за надання кредиту і проценти за користування кредитом), неустойкою (штраф, пеня) та/або процентами за порушення грошового зобов`язання та іншими платежами згідно кредитних договорів, за наявності, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

24 грудня 2025 року був підписаний та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №24122025/1 від 24 грудня 2025 року (а.с.24).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №24122025/1 від 24.12.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №9261725 в розмірі 21300 грн., з яких:

- 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом;

- 7300 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту;

- 9000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.26).

Вищевикладені правовідносини, виходячи з сукупності досліджених по справі доказів, у системному зв`язку регулюються наступними вимогами закону.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач взагалі не надав відзиву на позов та доказів того, що він договорів не укладав, не отримував грошові кошти, своєчасно та в повному обсязі виконав умови договорів та не надав доказів про відсутність заборгованості чи про заборгованість у меншому розмірі.

Що стосується вимоги про стягнення комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 7300,00 грн, суд зазначає наступне.

Висновок щодо нікчемності положень кредитних договорів, які передбачають обов`язок позичальника сплачувати банку комісію за обслуговування кредитної заборгованості, після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування» викладено в постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 752/4008/20 (провадження№ 61-11866св21).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 викладено висновки, відповідно до яких у разі, якщо банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) та одноразово при наданні кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням наведеного суд зазначає, що умовами кредитного договору сторін визначено комісію (плату) за надання кредиту, тобто за дію, яку вчиняє банк з метою встановлення правовідносин, вимагати придбання якої забороняла частина третя статті 55 Закону № 2121-III. Тому така умова договору є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Тому така умова договору є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому нарахована комісія у розмірі 7300 грн 00 коп. за весь період користування кредиту не підлягає до стягнення.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки (штраф, пеня) в загальному розмірі 9000 грн., то суд зазначає наступне.

24.12.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесені зміни у Закон України «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

У зв`язку з цим виникла суперечність між нормами п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 р. строком на 30 днів введений воєнний стан, який продовжено і до цього часу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Тобто усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

В рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у зв`язку з чим відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача заборгованості за процентами річних відповідно до ст.625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на вказані норми, позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині стягнення неустойки (штрафу, пені) в загальному розмірі 9000 грн. за кредитним договором № 9261725 задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договорами не виконав, у передбачений у договорах строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 9261725 в розмірі 18617 грн. 50 коп., з яких:

- 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом.

Керуючись статтями 133, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору (а.с.49) пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 624 грн. 98 коп.

Відповідно до ст.ст. 3, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048-1049, 1054, 1082, п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81, 133, 141, 247, 265, 267, 268, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 9261725 в розмірі 5000 грн. 00 коп., з яких:

- 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати за сплату судового збору в розмірі 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 98 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Суддя В. М. Придатко