Рішення № 140173771, 29.09.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/14563/25

Провадження № 2/591/3818/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - Клименко А. Я.

за участю секретаря судового засідання - Устименко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що23 квітня 2019 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК», як первісним кредитором та ОСОБА_1 укладено Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 410/6298414-СК, підписанням якого відповідачка акцептувала пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб сайті банку www.taskombank.com.ua та беззастережно приєдналася до умов Договору. Строк дії кредитного ліміту за кредитним договором становить 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту. При цьому, після закінчення зазначеного періоду, строк дії кредитного ліміту автоматично пролонгується, окрім випадків: якщо банк прийняв рішення не продовжувати строк дії кредитного ліміту; направлення клієнтом до банку письмової заяви про відмову від користування лімітом кредитної лінії та/або про закриття поточного рахунку.26.06.2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»укладено договір факторингу № НІ/11/20-Ф, у відповідності до умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до додатку №1 до договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 року реєстру прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 18 370,86 грн., з яких: 10259,65 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 8111,21 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу прав грошових вимог до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 26.06.2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відтак позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 410/6298414-СК від 23.04.2019 року в розмірі 18370,86 грн., з яких: 10259,65 грн. - загальна заборгованість за тілом кредиту, 8111,21 грн. загальна заборгованість за відсотками та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала повністю, також не заперечувала щодо винесення заочного рішення у справі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, від її представника адвоката Луніка Т. Я. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали частково, а саме визнали заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5673,64 грн., не визнали заборгованість по відсоткам у розмірі 8111,21 грн.. Вважають, що сторони не погодили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а загальний залишок заборгованості за фактично отриманою і не поверненою відповідачкою сумою коштів становить 5673,64 грн..

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ухвалою суду від 25 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановлені фактичні обставини, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню часткововиходячи з наступного:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У спорі, пов`язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором, підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Судом встановлено, що 23.04.2019 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір про приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 410/6298414-СК, згідно з яким сторони узгодили умови договору шляхом його особистого підписання.

Відповідно до змісту заяви-договору № 410/6298414-СК від 23.04.2019 року відповідачка ОСОБА_1 ознайомившись з публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Тарифами ТАСКОМБАНКУ, просила відкрити поточний рахунок у гривні, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на її ім`я та виявила бажання оформити на своє ім`я платіжну картку: назва - кредитна картка «Велика п`ятірка», тип кредитка, Mastercard world миттєва, сума бажаного кредитного ліміту: 5000 грн., картку з номером НОМЕР_1 отримала. Акцептувала публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщенні на сайті https://tascombank.ua), на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, і беззастережно приєдналась до умов договору. Згідна, що дана Заява-договір, а також Тарифи Банку є невід`ємними частинами договору.

Зазначена заява-договір не містить конкретних умов щодо надання коштів на умовах кредиту, строку користування коштами, розміру процентів за користування коштами та порядку їх сплати.

Також, до матеріалів справи долучений підписаний відповідачкою Паспорт споживчого кредиту за карткою «Велика П`ятірка» від 23.04.2019 року в якому визначено, що типом кредиту є кредитна лінія зі строком кредитування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, а також наведені відомості щодо розміру пільгової та базованої процентної ставки.

26.06.2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»укладено договір факторингу № НІ/11/20-Ф, відповідно до умов якого Фактор зобов`язався передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов`язався відступити Факторові Права Вимоги за Кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік Позичальників, підстави виникнення Права Вимоги до Позичальників, сума Боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі Прав Вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до додатку №1 до Договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 року реєстру прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки за Договором № 410/6298414-СК від 23.04.2019 року в сумі 18370,86 грн., з яких: 10259,65 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 8111,21 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією Договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 року та додатками до нього.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набувши статусу нового кредитора у Договорі № 410/6298414-СК від 23.04.2019 року, отримало право пред`явлення грошової вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної в неї заборгованості за вказаним договором.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості по кредитному договором № 410/6298414-СК від 23.04.2019 року, станом на 26.06.2024 року, що проведений первісним кредитором, відповідно до якого загальна сума боргу становить 18370,86 грн. і складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 259,65 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 8111,21 грн..

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі статті 1054 ЦК України вбачається, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ТАСКОМБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається із Заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 410/6298414-СК, яка підписана сторонами, така Заява не містить даних про розмір обумовлених сторонами відсотків за даним кредитом. Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували домовленість відповідача та первісного кредитора про відсоткову ставку за кредитом матеріали справи не містять.

Паспорт споживчого кредитування за карткою «Велика п`ятірка» не може бути таким доказом домовленості між сторонами щодо розміру відсоткової ставки, з огляду на таке.

Зміст поняття паспорту споживчого кредиту розкрито законодавцем у статті 9 Закону України «Про споживче кредитування».

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Тобто ознайомлення позичальника з паспортом споживчого кредиту та його підписання свідчить про його ознайомлення з пропозиціям кредитодавця та виконання банком свого обов`язку з належного інформування клієнта про наявні кредитні портфелі, відповідно до вимог зазначеного Закону.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Наведена вище оцінка паспорту споживчого кредиту повністю узгоджується із правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20, в якій Об`єднана палата Касаційного цивільного суду відступила від раніше зроблених висновків у цій категорії спорів.

У подальшому, вказана правова позиція неодноразово була підтверджена і у інших постановах Верховного суду, зокрема: у справі № 336/6542/21 від 13.01.2025 року, справі № 344/3078/23 від 21.02.2024 року.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Заяві-договорі про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, розміщений на сайті АТ «ТАСКОМБАНК» не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила (постанова від 03.07.2019 у справі №342/180/17), що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що під час укладення договору з відповідачкою АТ «ТАСКОМБАНК» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі №369/2163/18, від 14.07.2020 у справі №174/155/19, від 23.09.2020 у справі №203/3503/17.

Відтак вимоги позивача у частині стягнення із відповідачки нарахованих відсотків задоволенню не підлягають.

Щодо пред`явленої до стягнення заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Тобто, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно з Заявою-договором № 410/6298414-СК від 23.04.2019 року відповідачці відкрито поточний рахунок у гривні на якому обліковується вся заборгованість.

Як вбачається з підсумкової частини розрахунку, первісним кредитором самостійно та безпідставно спрямовано кошти відповідачки на погашення заборгованості за договірними відсотками на загальну суму 4586,01 грн., розмір нарахування яких сторонами письмово погоджений не був.

Проте, сплачені відповідачкою кошти мали бути спрямовані на погашення залишку за тілом кредиту.

Наведене абзацом вище твердження, повністю узгоджуються із висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) де зазначено, що «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Встановивши, що анкета-заява від 18 березня 2011 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19)».

Даний висновок Верховного Суду знайшов своє подальше закріплення і застосування у судовій практиці суду касаційної інстанції, зокрема і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 697/302/20 (провадження №61-2498св22).

Таким чином, враховуючи різницю між сумою пред`явленого до стягнення тіла кредиту у розмірі 10259,65 грн. і сумою безпідставно спрямованою позивачем на погашення договірних відсотків з коштів, що вносила відповідачка у загальному розмірі 4586,01 грн., слід дійти висновку, що заборгованість за фактично отриманою і не поверненою відповідачкою сумою кредитних коштів (тіло кредиту) становить 5 673,64 грн. (10 259,65 - 4 586,01).

А позивачем належними і допустимими доказами не доведено наявності у відповідачки заборгованості перед товариством за фактично отриманими і не повернутими йому кредитними коштами саме у розмірі 10259,65 грн..

За таких обставин, наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідачки лише суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 5673,64 грн..

Згідно з ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, проаналізувавши надані докази, розрахунок, суд дійшов висновку, що з відповідачки належить стягнути на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №410/6298414-СК від 23.04.2019 року у розмірі 5673,64 грн. (тіло кредиту). У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 935,16 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 551, 598, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 11, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 410/6298414-СК від 23.04.2019 року у розмірі 5673,64 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - 935,16 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 29 вересня 2026 року.

СУДДЯ А. Я. КЛИМЕНКО