Рішення № 140169787, 29.06.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1076/25

провадження № 2/691/251/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшин» до ОСОБА_1 про сплату неустойки та відшкодування збитків (шкоди) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

встановив :

ТОВ «Каршеринг Сольюшин» звернувлося в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про сплату неустойки та відшкодування збитків (шкоди) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує їх тим, що ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» здійснює діяльність в сфері надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів на підставі договору публічної оферти текст якого розміщено на сайті getmancar.com.ua.. Відповідач ОСОБА_1 приєднався до договору публічної оферти на короткостроковий прокат автомобіля (каршерінг) ТОВ «Каршеринг Сольюшинз», текст якого розміщено на сайті getmancar.com.ua., шляхом проведення відповідної процедури реєстрації. Відповідачем ОСОБА_1 18 липня 2024 року, об 11 годині 40 хвилин було здійснено бронювання автомобіля VW Jetta 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснено його огляд та з 11 години 52 хвилини взято в користування на підставі договору картерінгу автомобіль VW Jetta 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Під час використання вказаного автомобіля відповідач ОСОБА_1 потрапив у ДТП. Внаслідок чого автомобіль отримав численні механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказане ДТП було оформлене належним чином та постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2024 року по справі № 761/28117/24, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З метою визначення розміру понесених матеріальних збитків, завданих у результаті пошкодження автомобіля, а також ремонту автомобіля, ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» звернулося до СТО ФОП ОСОБА_2 . У результаті звернення було отримано рахунок № 8280/180724 від 18 липня 2024 року на суму 46 500 грн. Також, після проведення відновлюваного ремонту між ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» та ФОП ОСОБА_2 було складено акт виконаних робіт № 8280/180724 від 30 липня 2024 року. Відповідно до п. 21.2.1. Договору каршерінгу, у разі заподіяння шкоди (пошкодження) каршерінговому (прокатному) Автомобілю, в тому рахунку в результаті ДТП, що сталося незалежно від наявності чи відсутності провини Користувача, обопільної провини Користувача і іншого (інших) учасника (ів) дорожньо-транспортного руху та/або відсутності винної особи, та належного оформлення пошкодження відповідно до умов п. 17.2. за обов`язкової умови відсутності обставин викладених в п. 21.4 даного Договору, відповідальність Користувача обмежується виплатою на користь Виконавця, «суми обмеження відповідальності» у наступному розмірі: 21.2.1.1. 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, якщо загальна сума шкоди не перевищує 70 000 (сімдесят тисяч) гривень Беручи до уваги вищезазначене сума збитків, що підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача становить 30 000 грн. (а.с.1-6).

07 серпня 2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено цивільну справу до підготовчого засідання з повідомленням сторін про прийняте рішення (а.с.54).

13 жовтня 2025 року підготовче провадження у цивільній справі закрито і призначено судовий розгляд (а.с.108).

Представник позивача ТОВ «Каршеринг Сольюшинз», у судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву від 01 травня 2026 року за вхідним №2686/26 про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 будучи вчасно та належним чином повідомленим про розгляд цивільної справи, шляхом надіслання рекомендованих повідомлень, судових повісток та розміщення оголошення про виклик до суду, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd.ck.court.gov.ua., у судові засідання не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, як і не надіслав заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

З врахуванням вищезазначеного, суд, прийшов до висновку про можливість судового розгляду цивільної справи 29 червня 2026 року у відсутності представника позивача та відповідача, остільки їх неявка не перешкоджає розгляду по суті, у їх відсутність. При прийнятті такого рішення суд, орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Суд, розглянувши позовну заяву у межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення учасників справи які не прибули до суду, дослідивши та оцінивши докази у справі, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.3 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо- транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України -відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страховою відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов`язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України. Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності. У зв`язку із зазначеним, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, не припинилось виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України), і особа, яка завдала шкоди, зобов`язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 21.02.2018 року по справі 760/19377/15-ц (провадження № 61-2211 св 18).

У справі, яка розглянута судом, позивач ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» пред`явив вимоги до винної особи ОСОБА_1 про сплату неустойки та відшкодування збитків (шкоди) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Крім того, за правилами статей 1188, 1192 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у розмірі реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Із досліджених судом доказів вбачається, що позивач ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» здійснює діяльність в сфері надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів на підставі договору публічної оферти текст якого розміщено на сайті getmancar.com.ua.(а.с.8-25). Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційни номер НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 (а.с.26-27). Відповідач ОСОБА_1 приєднався до договору публічної оферти на короткостроковий прокат автомобіля (каршерінг) ТОВ «Каршеринг Сольюшинз», текст якого розміщено на сайті getmancar.com.ua., шляхом проведення відповідної процедури реєстрації. Договір картерінгу є договором приєднання, як це визначено частиною 2 статті 787 Цивільного кодексу України, а також є публічним договором, що відповідає умовам частини 3 статті 787 Цивільного кодексу України. Статтею 789 Цивільного кодексу визначається, що плата за прокат речі визначається тарифами наймодавця, і такі ж умови містить пункт 6.1. Договору каршерінгу. Розділом 1 Договору каршерінгу надано визначення терміну «користувач» та «виконавець»: «Користувач - фізична особа, що користується сервісом каршерінгу, попередньо зареєструвалася та авторизувалася у сервісі, через Мобільний Додаток та/або Сайт. Термін «Користувач» повністю поглинає термін «Користувач - юридична особа». «Виконавець юридична особа, фізична особа - підприємець, що оформлює договір та отримує платежі за прокат автомобіля». Пунктом 3.4. Договору каршерінгу передбачено наступне:«3.4. Встановлення Мобільного Додатку, надання даних необхідних для реєстрації в якості Користувача на сайті та/або Мобільному додатку Getmancar, вважається беззастережним схваленням особою умов даного договору у повному обсязі та наміром використовувати послуги каршерінгу, прокату автомобіля, згідно умов цього Договору.». 6 Пунктом 4.4. Договору каршерінгу визначено наступне: «4.4. Особа не може (не має можливості) завершити або розпочати Реєстрацію, не прийнявши умови даного Договору в цілому шляхом проставлення галочки в чек-боксі «Погоджуюсь з договором оферти та умовами сервісу» на Сайті або в Мобільному Додатку Getmancar. Проставлення галочки в чек-боксі «Погоджуюсь з договором оферти та умовами сервісу» та натискання кнопки «продовжити» в Мобільному додатку або на Сайті є фактичним підписання даного Договору особою.». Пунктом 4.3.3.3. Договору каршерінгу визначено наступне: «п.4.3.3.3 А при реєстрації та використання сервісів «ДІЯ» та/або «BankID», особа додає скан чи фото копії, чи дані документів вказаних у п.п. 4.3.3.2.1. та 4.3.3.2.3. даного Договору в тому числі дані цих документів через вказані сервіси, а також додає власне фото обличчя (селфі)». Відповідачем додано дані власного паспорту та посвідчення водія. Також додано власне фото обличчя (селфі) (а.с.28). Відповідачем ОСОБА_1 , 18 липня 2024 року, об 11 годині 40 хвилин було здійснено бронювання автомобіля VW Jetta 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено його огляд та з 11 години 52 хвилини взято в користування на підставі договору картерінгу автомобіль VW Jetta 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Користування автомобілем було завершено 18 липня 2024 року о 16 годині 00 хвилин, що підтверджується деталізацією поїздки в якому чітко відображено дату, час, інформацію про автомобіль, тариф, пробіг (а.с.29-30). Під час використання вказаного автомобіля відповідач ОСОБА_1 потрапив у ДТП, внаслідок чого автомобіль отримав численні механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказане ДТП було оформлене належним чином та постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2024 року по справі № 761/28117/24, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.31-33). З метою визначення розміру понесених матеріальних збитків, завданих у результаті пошкодження автомобіля, а також ремонту автомобіля, ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» звернулося до СТО ФОП ОСОБА_2 , у результаті звернення було отримано рахунок № 8280/180724 від 18 липня 2024 року на суму 46 500 грн., та після проведення відновлюваного ремонту між ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» та ФОП ОСОБА_2 було складено акт виконаних робіт № 8280/180724 від 30 липня 2024 року (а.с.34-35). Відповідно до п. 21.2.1. Договору каршерінгу, у разі заподіяння шкоди (пошкодження) каршерінговому (прокатному) Автомобілю, в тому рахунку в результаті ДТП, що сталося незалежно від наявності чи відсутності провини Користувача, обопільної провини Користувача і іншого (інших) учасника (ів) дорожньо-транспортного руху та/або відсутності винної особи, та належного оформлення пошкодження відповідно до умов п. 17.2. за обов`язкової умови відсутності обставин викладених в п. 21.4 даного Договору, відповідальність Користувача обмежується виплатою на користь Виконавця, «суми обмеження відповідальності» у наступному розмірі: 21.2.1.1. 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, якщо загальна сума шкоди не перевищує 70 000 (сімдесят тисяч) гривень Беручи до уваги вищезазначене сума збитків, що підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача становить 30 000 грн. Відповідно до п 21.2.18. Договору Картерінгу, у разі несплати та/або неповної оплати Користувачем суми боргу, в тому числі викликаного пошкодження автомобіля, порушенням умов договору, протягом 10 (десяти) календарних днів з дня направлення Виконавцем Користувачу відповідної вимоги за адресою (електронної пошти, sms повідомлення, Viber, Telegram, What's App, адресою реєстрації та/або фактичного місця проживання) наведеною Користувачем при його реєстрації (згідно зазначених даних та даних доданих документів), грошових коштів, Користувач додатково сплачує на користь Виконавця штраф у розмірі 10 000, 00 (десяти тисяч) гривень (а.с.9-25). Крім цього, 19 липня 2024 року на електронну адресу відповідача вказану ним при реєстрації, надіслано вимогу про відшкодування збитків, яка залишена без виконання (а.с.36-38).

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Статтею 28 Закону визначено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року №754/5129/15-ц зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - виходячи із витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Із досліджених судом доказів, встановлено що за змістом постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2024 року по справі № 761/28117/24, відповідач ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення винає.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 09 серпня 2024 року з вини ОСОБА_1 , ТОВ «Каршеринг Солюшинз» було завдано матеріальної шкоди, у зв`язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу. У результаті ДТП автомобіль ТОВ «Каршеринг Солюшинз» отримав механічні пошкодження, для усунення яких необхідне проведення відповідних ремонтно-відновлювальних робіт та заміна пошкоджених деталей. Вартість відновлення транспортного засобу та усунення наслідків пошкодження становить 30 000,00 грн., що підтверджується відповідними доказами, наданими позивачем. Таким чином, внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 , позивачу ТОВ «Каршеринг Солюшинз» заподіяно майнову шкоду у розмірі 30 000,00 грн., яка полягає у фактичному зменшенні вартості належного позивачу майна та необхідності понесення витрат на його відновлення. Беручи до уваги вищезазначене сума збитків, що підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача становить 30 000 грн., та відповідно до п 21.2.18. Договору Картерінгу, у разі несплати та/або неповної оплати Користувачем суми боргу, в тому числі викликаного пошкодження автомобіля, порушенням умов договору, протягом 10 (десяти) календарних днів з дня направлення Виконавцем Користувачу відповідної вимоги за адресою (електронної пошти, sms повідомлення, Viber, Telegram, What's App, адресою реєстрації та/або фактичного місця проживання) наведеною Користувачем при його реєстрації (згідно зазначених даних та даних доданих документів), грошових коштів, Користувач додатково сплачує на користь Виконавця штраф у розмірі 10 000, 00 (десяти тисяч) гривень.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, - п.3 ч.2 ст.11 ЦК України. У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Суд звертає увагу, що ВСУ у постанові по справі № 6-2808цс15 від 20.01.2016 року зробив правовий висновок, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, тобто останній вправі одержати повне відшкодування шкоди безпосередньо від особи, яка її завдала, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність такої особи.

В позовній заяві стороною позивача було заявлено і вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн. (а.с.1-7).

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 133 ЦПК України перелічено види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» та Адвокат Денисенко А.Л. 05 травня 2025 року уклали договір про надання правничої допомоги (а.с.39-40). Згідно акту виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги, яку всього надано на суму 5000,00 грн. і складається з робіт зазначених у детальному описі наданих послуг від 04 серпня 2025 року із усного консультування, ознайомлення із матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складання позовної заяви, подання позовної заяви до суду та які згідно до замовлення від 04 серпня 2025 року визначають вартість (а.с.41).

Крім того, позивач, у зв`язку із розглядом справи в суді, поніс судові витрати в розмірі 3028,00 грн., а саме, сплатив судовий збір згідно до квитанції №1713 від 04 серпня 2025 року, які слід стягнути у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України із відповідача, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно процесуальним законодавством України.

На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 1166,1187,1188,1191,1194 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 10,12,13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшин» до ОСОБА_1 про сплату неустойки та відшкодування збитків (шкоди) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Каршеринг Сольюшинз», код ЄДРПОУ 44344456, юридична адреса просп. Олександра Поля, №84, приміщення 63, м. Дніпро, відшкодування збитків (шкоди) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп..

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Каршеринг Сольюшинз», код ЄДРПОУ 44344456, юридична адреса просп. Олександра Поля, №84, приміщення 63, м. Дніпро, понесені судові витрати у виді сплати судвого збору 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., та витрати на првничу допомогу 5000 грн..

Копію рішення суду надіслати позивачу і відповідачу, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Суддя О. М. Савенко