Рішення № 140168969, 23.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.09.2026Справа № 554/10416/26 Провадження № 2-о/554/265/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 року місто Полтава

Суддя Шевченківського районного суду м. Полтави Шевська О.І., за участі секретаря судового засідання Рябченко В.В., розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 адвоката Васильєвої Любов Миколаївни, зацікавлена особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту перебування на утриманні,,

встановив:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Васильєва Л.М. звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та прохала суд встановити факт перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на утриманні чоловіка, ОСОБА_2 під час їхнього спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник подала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в судове засідання не зявився, причини неявки суд не повідомила

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, виходячи з вимог закону щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо та достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого суд розглядає справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Водночас сам по собі факт спільного проживання чоловіка та жінки не є достатнім для встановлення факту проживання однією сім`єю. Для встановлення такого юридичного факту необхідно з`ясувати, чи існували між особами відносини, притаманні подружжю, зокрема спільне проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, взаємні права та обов`язки, пов`язаність спільним побутом та інші обставини, які в сукупності свідчать про фактичне створення сім`ї.

За змістом частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, законодавче визначення сім`ї передбачає не лише територіальну спільність проживання осіб, а наявність між ними стійких відносин, що за своїм змістом відповідають сімейним, зокрема взаємної турботи, спільного ведення господарства, спільного вирішення питань сімейного життя, наявності спільних прав та обов`язків.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , про що свідчить актовий запис про шлюб № 2112 та свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 16 серпня 1989 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 12 грудня 2025 року та відповідним актовим записом про смерть № 2089.

Після смерті чоловіка ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з питання переходу з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Рішенням відділу перерахунків пенсій № 2 (смт. Нові Санжари) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30 січня 2026 року № 87 їй було відмовлено, оскільки заявник та її чоловік були зареєстровані за різними адресами, у зв`язку з чим орган Пенсійного фонду України не визнав підтвердженим факт їх спільного проживання та перебування заявника на утриманні померлого чоловіка.

Разом з тим, як зазначено заявником, незважаючи на різні адреси реєстрації місця проживання, вона фактично постійно проживала разом із чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 16 серпня 1989 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Водночас останні роки ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , у квартирі, що належала її матері.

Заявник також зазначає, що її пенсія становила 3 720,00 грн, тоді як пенсійні виплати її чоловіка становили 8 540,00 грн. За твердженням заявника, саме пенсія чоловіка була основним джерелом матеріального забезпечення сім`ї та використовувалася для задоволення щоденних потреб, оплати комунальних послуг, придбання продуктів харчування, ліків та інших необхідних витрат.

Крім того, зазначені обставини заявник пов`язує з оплатою нею комунальних послуг за адресою спільного проживання, отриманням допомоги на поховання та здійсненням поховання чоловіка.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. При цьому члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Отже, наявність у особи власної пенсії сама по собі не виключає можливості встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника. Визначальним у цьому випадку є встановлення того, чи була допомога померлого постійним та основним джерелом засобів до існування заявника.

Як убачається з матеріалів справи, встановлення факту спільного проживання заявника з померлим чоловіком та факту перебування її на його утриманні необхідне для реалізації права на пенсійне забезпечення, а саме для вирішення питання про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення зазначених заявником фактів має юридичне значення, оскільки безпосередньо пов`язане з реалізацією її права на пенсійне забезпечення у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому заявник позбавлена можливості підтвердити відповідні обставини в позасудовому порядку, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовило у врахуванні зазначених обставин саме з огляду на різні адреси реєстрації місця проживання заявника та її чоловіка.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи в порядку окремого провадження, суд виходить із положень частини четвертої статті 315 ЦПК України, відповідно до якої суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

Як роз`яснено Верховним Судом у постанові Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 179/986/23, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, які породжують юридичні наслідки, якщо встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, відповідно до яких необхідними умовами для встановлення факту в порядку окремого провадження є, зокрема, юридичне значення такого факту, відсутність іншого встановленого законом порядку його встановлення, відсутність у заявника іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує відповідний факт, та відсутність спору про право.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 зазначила, що до юрисдикції суду у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать, зокрема, справи, в яких встановлення відповідного факту необхідне для виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав особи, не пов`язане з вирішенням спору про право, а заявник не має іншої можливості одержати відповідний документ та чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення такого факту.

Отже, з урахуванням мети звернення до суду, а саме реалізації права заявника на пенсійне забезпечення, та за відсутності спору про право, вимоги ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, підлягають розгляду в порядку окремого провадження.

При цьому сама по собі відмінність адрес реєстрації місця проживання заявника та її померлого чоловіка не може безумовно свідчити про відсутність фактичного спільного проживання подружжя та не виключає можливості встановлення відповідного юридичного факту на підставі інших належних та допустимих доказів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання разом із чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 16 серпня 1989 року по 11 грудня 2025 року, а також факту перебування її на утриманні чоловіка, мають юридичне значення для реалізації права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

За таких обставин заява підлягає задоволенню.

Судові витрати на підставі ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 4-10, 13, 17, 18, 76-81, 83, 247, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315-316, 318, 319, 354-355 ЦПК України, ч. 1 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суд

ухвалив:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Васильєвої Любов Миколаївни, зацікавлена особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту перебування на утриманні, - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на утриманні чоловіка, ОСОБА_2 під час їхнього спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати віднести на користь держави.

Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників, які брали участь у справі:

заявник:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

зацікавлена особа:

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вул.Гоголя, 30, м.Полтава, ЄДРПОУ 13967927.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.І.Шевська