Рішення № 140168910, 29.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2769/26

Номер провадження 2/541/2036/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 вересня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що 10.07.2025 між сторонами укладено кредитний договір № R01.34606.012021057 в електронній формі, який відповідач підписав одноразовим ідентифікатором (ОТР-паролем). Згідно Кредитного договору Відповідач отримала кредит в розмірі 206 284,71 грн., зі сплатою 80,81 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Банк свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав, однак відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Станом на 09.06.2026 заборгованість становить 271 849,58 грн, з яких 205 440,93 грн прострочений борг та 66 408,65 грн прострочені проценти. У зв`язку з невиконанням відповідачем кредитних зобов`язань банк направив йому вимогу про дострокове погашення заборгованості, однак заборгованість добровільно погашена не була.

Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Ідея Банк" 271 849,58 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати в розмірі 3 262,19 грн.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13.07.2026 справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, встановлено відповідачу строк на подання до суду відзиву на позовну заяву та роз`яснено право та порядок такого подання. (а.с. 102)

04.08.2026 року до суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву. (а.с. 108)

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.08.2026 клопотання відповідача задоволено, продовжено строк для подання відзиву. (а.с. 117)

25.08.2026 до суду надійшов відзив відповідача, в якому зазначено, що він заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими та недоведеними. Вважає, що позивач не надав належних доказів формування заявленої суми основного боргу, зокрема розрахунків та первинних документів щодо попередніх кредитних договорів, які рефінансувалися за спірним кредитом. Крім того, заперечує правомірність нарахування договірних процентів після направлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту, посилаючись на правові позиції Великої Палати Верховного Суду. Вважає, що після спливу встановленого вимогою 30-денного строку банк втратив право нараховувати проценти за договором, а тому заявлені до стягнення 66 408,65 грн процентів є безпідставними. Саме тому у задоволенні позову просить відмовити повністю. (а.с. 122-123)

25.08.2026 від відповідача до суду надійшло клопотання, про витребування у АТ «Ідея Банк» доказів. (а.с. 124)

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.08.2026 клопотання відповідача про витребування доказів задовольнити частково. Витребувано у АТ «Ідея Банк» належним чином оформлені та засвідчені документи. (а.с. 132)

01.09.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він вказує, що не погоджується з доводами відповідача та вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що кредит у розмірі 206 284,71 грн був наданий відповідачу шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості за трьома попередніми кредитними договорами, що підтверджується платіжними інструкціями. Вважає, що надані до суду довідка-розрахунок та виписка за рахунком відповідача підтверджують розмір заборгованості, а необхідності досліджувати попередні кредитні договори та документи щодо них немає. Додатково банк подав детальний розрахунок заборгованості та зазначив, що відповідач не надав власного контррозрахунку і не спростував факт отримання та часткового погашення кредиту. Щодо нарахування процентів після направлення вимоги про дострокове повернення кредиту позивач зазначив, що після направлення вимоги від 03.02.2026 нових процентів не нараховував. За твердженням банку, сума процентів 66 408,65 грн, зазначена у розрахунку станом на 09.06.2026, вже була визначена у вимозі від 03.02.2026 та після її направлення не збільшувалась. У зв`язку з цим позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. (а.с. 138-140, 146-148)

02.09.2026 на виконання ухвали суду від 28.08.2026 представником позивача було надано заяву разом з копіями фіскального чеку та реєстру відправлень Укрпошти. (а.с. 156-162)

Представник позивача в судове засідання призначене на 25.09.2026 на 14 год. 00 хв. не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника АТ «Ідея Банк», позовні вимоги підтримав у повному обсязі. (а.с. 5)

Відповідач в судове засідання призначене на 25.09.2026 на 14 год. 00 хв. не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Причини неявки відповідач суду не повідомляв.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з метою отримання послуг АТ «Ідея Банк», Відповідачем було підписано Договір про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку, та Договір Кредиту.

13.10.2023 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 1724678 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку (надалі Договір). Даний договір було підписано Клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Банком підписано Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України.

10.07.2025 між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R01.34606.012021057.

Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) для власних потреб в сумі 206 284,71 грн. (Двісті шість тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 71 копійка), а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними та іншими платежами (за наявності таких), згідно з умовами цього Договору. Строк кредиту становить 48 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування за призначенням.

Процентна ставка є розміром плати за користування кредитними коштами, становить 80,81% річних від неповернутої суми кредиту, що складає 0,16 процентів у день та є фіксованою. Нарахування процентів здійснюється за методом «факт/факт» починаючи з дати надання кредиту. Графік щомісячних платежів (Додаток 1) до цього Договору в розрізі сум погашення кредиту і сплати процентів є невід`ємною частиною Договору. Нарахування процентів припиняється з настанням терміну повернення Кредиту, а також у інших випадках передбачених законом. Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту. Плата за обслуговування кредитної заборгованості - відсутня. Дата повернення Кредиту - по 10.07.2029 включно. Повернення заборгованості за Договором здійснюється через рахунок НОМЕР_1 , відкритий у Банку (надалі - Рахунок) відповідно до порядку повернення кредиту, згідно з Додатком 1. Датою оплати Кредиту є дата поступлення коштів на Рахунок Банку. У випадку коли Позичальник допустив прострочення чергового платежу, з дня наступного за днем платежу згідно з Графіком, на прострочену суму кредиту нараховується процентна ставка 80.81 процентів річних. Позичальник, який прострочує виконання грошового зобов`язання після терміну повернення кредиту зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 118.5557994 процентів річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. (пп. 1-7 договору)

Банк має право вимагати дострокового повернення Позичальником Кредиту за цим Договором в повному обсязі у випадку затримання Позичальником сплати частини Кредиту та/або процентів на один календарний місяць. Сторони домовилися, що виникнення зобов`язання Позичальника достроково повернути Кредитору всю заборгованість за цим Договором з вказаних вище підстав, тягне за собою виконання всіх передбачених цим Договором платіжних зобов`язань Позичальника в строк, що зазначений у відповідній вимозі Банку, яка надсилається Позичальнику в порядку, передбаченому п. 25 цього Договору. В разі надіслання Банком вимоги про дострокове погашення заборгованості термін повернення Кредиту та виконання інших грошових зобов`язань за Договором є таким, що настав. (п. 10 Договору)

Погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється згідно з Графіком щомісячних платежів, у якому визначено щомісячний розмір платежів (у розрізі: тіло кредиту, проценти, інші платежі) в період кредитування. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором кредиту у повному обсязі ця сума погашає заборгованість у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору кредиту. (п. 11.17 Договору)

Сторони дійшли згоди про те, що в Додатку 1, що є невід`ємною частиною Договору, зрозуміло та доступно викладено: а) детальний розпис складових орієнтовної загальної вартості Кредиту та орієнтовної реальної річної процентної ставки. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 118.55579943%, денна процентна ставка (492183.42/206284.71)/31*100%=0.1633090 %, загальні витрати за кредитом 492183.42 грн., загальна вартість кредиту становить 698468.13 грн .; б) графік платежів з повернення Кредиту, сплати процентів за його користування; в) сум комісійної винагороди та інших платежів за Договором. Цей Договір та Додаток 1 до Договору були надані Позичальнику Клієнту для ознайомлення до моменту їх ідписання електронним підписом, кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника банку у вигляді електронного документу. (п. 11.21 договору)

Пункт 22 Кредитного договору, передбачає, що договір укладено за допомогою системи дистанційного обслуговування «Idea Online», підписаний Сторонами шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи Банку та підписаний Позичальником за допомогою електронного підпису (ОТР). Зобов`язання Сторін за Договором діють до їх до повного виконання. Договір підписаний електронним підписом Позичальника, кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Банку, надіслано/надано Позичальнику у спосіб, зазначений у п. 11.8. цього Договору.

Підписавши кредитний договір № R01.34606.012021057 від 10.07.2025 споживчого кредиту, відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, які були надані до моменту укладання Договору кредиту виходячи з обраних ним умов кредитування.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору та надав позичальнику грошові кошти у користування, а позичальник ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість, що підтверджується платіжною інструкцією № 3419836 від 10.07.2025 та випискою по рахунку клієнта-фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2000 року по 09.06.2026 року.

Також, з виписки з рахунку за кредитним договором № R01.34606.012021057 вбачається, що після укладення зазначеного договору кредитні кошти були надані відповідачу та спрямовані на погашення його попередніх кредитних зобов`язань перед банком, а саме: 10.07.2025 погашення кредиту № М34.34606.010806770 від 15.03.2024 у сумі 78 815,11 грн; 10.07.2025 погашення кредиту № М30.34606.010872319 від 15.04.2024 у сумі 41 230,89 грн; 10.07.2025 погашення кредиту № С-502-017274-23-980 від 20.03.2023 у сумі 86 238,71 грн. Таким чином, загальна сума кредитних коштів, спрямованих 10.07.2025 на погашення попередніх кредитних зобов`язань відповідача, становить 206 284,71 грн. Зазначені обставини підтверджуються платіжними інструкціями № 3419840 від 10.07.2025, № 3419839 від 10.07.2025 та № 3419838 від 10.07.2025, а також безпосередньо визнаються відповідачем у поданому ним відзиві на позовну заяву.

Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.2012 № 578/5.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема, яка викладена у постанові від 25.05.2021 по справі №554/4300/16-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № R01.34606.012021057, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Ідея Банк" станом 09.06.2026 становить 271 849,58 грн, з яких 205 440,93 грн прострочений борг та 66 408,65 грн прострочені проценти.

Судом встановлено, що у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, 03.02.2026 року на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, що підтверджується копією фіскального чека та реєстром відправлень АТ «Укрпошта», наданими позивачем на виконання ухвали суду від 28.08.2026 (а.с. 158). Згідно з вказаною вимогою АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги, виконати зобов`язання за кредитним договором, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, зокрема, доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

Щодо правомірності нарахування процентів та правильності визначення їх розміру суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено судом, відповідно до умов кредитного договору № R01.34606.012021057 від 10.07.2025 сторони погодили процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 80,81 % річних від неповернутої суми кредиту, що становить 0,16 % на день, та є фіксованою. При цьому договором передбачено, що нарахування процентів здійснюється за методом «факт/факт», починаючи з дати надання кредиту, а базою для їх нарахування є неповернута сума кредиту.

Крім того, пунктом 11.21 кредитного договору визначено, що в Додатку 1 до договору сторонам було зрозуміло та доступно викладено детальний розпис складових орієнтовної загальної вартості кредиту, орієнтовної реальної річної процентної ставки, загальних витрат за кредитом, а також графік платежів з повернення кредиту та сплати процентів за його користування. Зокрема, сторонами було погоджено орієнтовну реальну річну процентну ставку у розмірі 118,55579943 %, загальні витрати за кредитом у розмірі 492 183,42 грн та загальну вартість кредиту у розмірі 698 468,13 грн.

Таким чином, до моменту укладення кредитного договору відповідачу була надана інформація щодо вартості кредиту, процентної ставки, порядку нарахування процентів та графіка платежів, а підписавши кредитний договір, відповідач погодився із зазначеними умовами кредитування та взяв на себе відповідні договірні зобов`язання.

Позивачем надано детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, з якого вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися за погодженою сторонами фіксованою процентною ставкою 80,81 % річних за відповідні періоди користування кредитом, а саме: з 10.07.2025 по 09.08.2025, з 10.08.2025 по 11.08.2025, з 12.08.2025 по 09.09.2025, з 10.09.2025 по 18.09.2025, з 19.09.2025 по 09.10.2025, з 10.10.2025 по 09.11.2025, з 10.11.2025 по 09.12.2025, з 10.12.2025 по 09.01.2026 та з 10.01.2026 по 02.02.2026. (а.с. 154)

При цьому з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що після направлення відповідачу вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань від 03.02.2026 нарахування процентів за користування кредитними коштами позивачем не здійснювалося. Таким чином, позивачем не заявляються до стягнення проценти, нараховані за період після направлення зазначеної вимоги.

Водночас, як встановлено судом, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів. У зв`язку з цим станом на 09.06.2026 за кредитним договором утворилася заборгованість, яка, згідно з наданим позивачем розрахунком, становить 271 849,58 грн, з яких: 205 440,93 грн прострочений борг та 66 408,65 грн прострочені проценти.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості містить відомості про періоди нарахування процентів, застосовану процентну ставку та розмір заборгованості за кожним періодом. Нарахування процентів здійснювалося відповідно до умов кредитного договору, виходячи з погодженої сторонами процентної ставки 80,81 % річних та неповернутої суми кредиту. При цьому після направлення відповідачу вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань нарахування процентів припинено.

Доказів проведення позивачем нарахувань процентів за ставкою, відмінною від погодженої сторонами, ніж передбачено умовами кредитного договору, матеріали справи не містять.

Крім того, відповідачем не надано власного контррозрахунку заборгованості, який би свідчив про помилковість визначеної позивачем суми процентів, не наведено конкретних арифметичних помилок у розрахунку та не надано належних і допустимих доказів здійснення платежів, які не були враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості.

За таких обставин суд приходить до висновку, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося позивачем на підставі та відповідно до умов кредитного договору, з урахуванням погодженої сторонами процентної ставки та фактичного залишку неповернутої суми кредиту. Розмір заборгованості за процентами у сумі 66 408,65 грн підтверджений наданим позивачем розрахунком та іншими матеріалами справи. Відповідачем не доведено неправильності такого розрахунку, у зв`язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення 66 408,65 грн заборгованості за процентами обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Як було встановлено судом, 10.07.2025 року між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R01.34606.012021057. Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем ОТР-паролем 7531, що був надісланий на фінансовий номер +380958450517. Вказана обставина не оспорюється сторонами.

За змістом ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналізуючи положення ч.1 ст.638, ст.1054, ст.1048, 1049 ЦК України та інші норми цивільного закону можна зробити висновок, що істотними (основними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші (додаткові) умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг тощо.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (Закон №1734- VІІІ) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язаний надати споживачу інформацію щодо умов кредитування для прийняття споживачем усвідомленого рішення. Така інформація серед іншого має містити порядок повернення кредиту та сплати процентів, власних комісій та інших платежів (за наявності) згідно Графіку платежів, а також попередження про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, що застосовуються чи стягуються у разі невиконання зобов`язання за договором.

Згідно з ч.3 ст. 12 Закону №1734- VІІІ забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем денної процентної ставки, реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим законом, є нікчемними (ч.5 ст. 12).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі №363/1834/17 від 13.07.2022 сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим ст.3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (п. 6 ч. 1 вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

У частині 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім цього, як зазначено вище, пунктом 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-ІХ від 22.11.2023, набрав чинності 24.12.2023) забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що умовами договору сторони визначили процентну ставку за користування кредитними коштами. Оскільки відповідачем допущена заборгованість за вище згаданим кредитом, то з нього підлягають стягненню і проценти за кредитним договором № R01.34606.012021057 від 10.07.2025 р. в розмірі 66 408,65 грн.

Згідно з приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду належних допустимих доказів на спростування зазначеного розрахунку заборгованостей за вище вказаним кредитним договором.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, а саме: в розмірі 271 849,58 грн, у тому числі 205 440,93 грн прострочений борг та 66 408,65 грн прострочені проценти.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Оскільки судом позовні вимоги позивача задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3262,19 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 178, 259, 263-265, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул. Валова, буд.11, ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором №R01.34606.012021057 від 10.07.2025 в сумі 271 849 (двісті сімдесят одна тисяча вісімсот сорок дев`ять) гривень 58 копійок, з яких: 205 440,93 грн прострочений борг та 66 408,65 грн прострочені проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул. Валова, буд.11, ЄДРПОУ 19390819) сплачений судовий збір у сумі 3262 (три тисячі двісті шістдесят дві) гривні 19 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя О. А. Городівський