Рішення № 140168327, 29.09.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1643/26

Провадження № 2/382/1393/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурзель Ю. В.,

при секретарі Захарук Є. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 382/1643/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року ТОВ "Бізнес позика" звернулося до суду із вказаним позовом.

Позовна заява мотивована тим, що 18.07.2025року позивач і відповідач уклали кредитний договір (далі - договір). За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн, строком на 16 тижнів, а саме до 07.11.2025 року, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована.

Посилаючиь на те, що позивач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином виконав, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, просило стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість у сумі 12846 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 5250 грн, суми прострочених платежів по процентах 4956 грн, суми заборгованості по відсотках на підставі ст. 625 ЦКУ 2640 грн та судового збору 2664,40 грн.

Ухвалою судді від 10.07.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та за клопотанням позивача витребувано інформацію у АТ КБ "ПриватБанк".

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. У матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач відзиву на позов не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, згідно з вимогами ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Тож відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи. Будь-яких клопотань чи заяв від нього не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 18.07.2025 року між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 548023-КС-001 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

18.07.2025 року ТОВ "Бізнес Позика" направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 548023-КС-001 про надання кредиту.

ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 548023-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес позика" направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4459, на номер телефону, який зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.

Отже, 18.07.2025 року між сторонами укладено Договір № 548023-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного договору про надання кредиту.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн, строком на 16 тижнів, а саме до 07.11.2025 року, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Комісія за надання кредиту 1200 грн (п. 2.5 Кредитного договору). Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 12215,37 грн, загальні витрати за кредитом 6215,37 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та переказав відповідачу грошові кошти в розмірі 6000 грн картковий рахунок № НОМЕР_1 , вказаний позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Що також підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 , яка надана на вимогу суду від 10.07.2026 року АТ КБ «ПриватБанк».

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 08.06.2026 року, причому, як свідчить сам розрахунок, всі нарахування було здійснено станом на 07.11.2025 року (дата закінчення кредитного договору) становить 12846 грн, з яких: 5250 грн - суми прострочених платежів за тілом кредиту; 54956 грн - суми прострочених платежів по процентах; 2640 грн - сума заборгованості по процентах за ст. 625 ЦКУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом перевірено правильність здійсненого ТОВ "Бізнес позика" розрахунку заборгованості, і зроблено висновок, що такий розрахунок відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування» відповідає, оскільки застосована позивачем денна процентна ставка 1 % не перевищує законодавчі обмеження.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором кредиту № 548023-КС-001 від 18.07.2025 року з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Бізнес позика" підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 10206грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 5250 грн; заборгованості за нарахованими процентами 4956 грн.

Щодо нарахованої заборгованості за процентів на підставі ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як і інфляційні нарахування майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Судом встановлено, що позивач здійснив нарахування 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у період дії воєнного стану, які на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не підлягають стягненню з відповідача.

Суд вважає таке нарахування безпідставним, а позовну вимогу щодо нарахування 3% річних такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеним вимогам процесуального законодавства, відповідач не надав доказів повної або часткової сплати заборгованості за кредитним договором, не спростував розмір заборгованості, заявлений до стягнення позивачем в законній та обґрунтованій частині, заперечень щодо розрахунку суми заборгованості та власного розрахунку суду не надав, а також не спростував наявність фактичних та правових підстав звернення позивача з позовом до суду у цій справі.

Суд також зазначає, що доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем не надані. Доказів звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно відповідача шахрайських дій матеріали справи не містять, відповідачем не подані.

Отже, на підставі оцінки викладених у позовній заяві аргументів, наданих позивачем доказів, які не спростовані відповідачем, вищенаведених положень законодавства суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Бізнес позика" слід задовольнити частково, а саме в розмірі 10206 грн, що складається із: заборгованості за кредитом 5250 грн; заборгованості за нарахованими процентами 4956 грн. В іншій частині в позові необхідно відмовити.

Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. Позов задоволено на 79,45%, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути 2115,25 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. 141, 244, 258-259, 265, 268, 279, 280-284, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованості за тілом кредиту 5250 грн; заборгованості за нарахованими процентами 4956 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 2115,25 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя Ю. В. Бурзель