Рішення № 140167165, 11.09.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3912/26

Провадження 2-2736/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.,

при секретарі Ільїній А.В.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

22.06.2026 року позивач звернувся до Обухівського районного суду Київської області із позовною заявою, в якій просить визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обґрунтовуючи подану заяву зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся, ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина на майно, а саме на земельну ділянку, і він, є єдиний спадкоємець. Однак він не був обізнаний про те, що його мати не зверталася до нотаріуса та не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті своєї матері ( ОСОБА_2 ), він був впевнений, що спадщина була оформлена належним чином. Після смерті матері він звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його бабусі, за результатам розгляду його заяви йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропущенням шестимісячного терміну встановленого для прийняття спадщини та роз`яснено право на звернення до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини, а тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче судове засідання.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 17.08.2026року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та представниця позивача в судове засіданні не з`явились, представниця позивача подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову не заперечив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 11944 від 06.07.2010 року, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві.

Померла ОСОБА_2 є рідною бабусею ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Позивача серії НОМЕР_2 від 12.03.1983 року, з якого слідує, що матір`ю Позивача є ОСОБА_3 , свідоцтвом про шлюб ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) серії НОМЕР_3 від 26.12.2012; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00057744955 від 15.04.2026 р. з якого слідує, що батьками ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) (матері Позивача) є: ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (Спадкодавець). свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 01.12.1959 р.; свідоцтвом про шлюб Спадкодавця та ОСОБА_6 серії НОМЕР_5 .

Після смерті Спадкодавця відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею: 0.060 га, що розташована на території: села С. Безрадичі Обухівського району Київської області (державний акт на право приватної власності на землю I-КВ № 099608 від 04.01.1998 року, виданий чоловіку Спадкодавця (діду Позивача) ОСОБА_6 (копія акту додається).

При цьому, Спадкодавець є такою, що прийняла спадщину, в тому числі вказану земельну ділянку, після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки на час відкриття спадщини, будучи дружиною, постійно проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується листом Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації вих. № 100/39-299 від 07.04.2026 р. та інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 100/39-299.1 від 07.04.2026 р., № 100/39-299.2 від 07.04.2026 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 1286 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Після смерті дідуся Позивача ( ОСОБА_6 ) спадкова справа не відкривалася, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 84932399 від 20.04.2026 року, сформованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Панченко А.П.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу на спадкування за законом має той з подружжя, який його пережив, а тому Спадкодавець, як дружина ОСОБА_6 , вважалась спадкоємцем спадкового майна першої черги.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати Позивача та донька Спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , актовий запис № 4581 від 03.03.2026 року, виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Після смерті матері Позивач звернувся до нотаріуса з заявою до Другої київської державної нотаріальної контори, де було відкрито спадкову справу №75427643 (№ у нотаріуса № 135/2026), що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 84734045.

Лише після смерті матері ( ОСОБА_3 ) та відкриття спадкової справи Позивачу стало відомо, що Спадкодавець (бабуся Позивача) не зверталася до нотаріуса з метою належного оформлення спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 (діда Позивача) і що спадкова справа після його смерті не відкривалася, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 84932399 від 20.04.2026 року, сформованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Панченко А.П.

При цьому матір Позивача незважаючи, що на дату відкриття спадщини не проживала зі Спадкодавцем ( ОСОБА_2 ) також не зверталася до нотаріуса та не прийняла спадщину після смерті своєї матері, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 75427688 (№ у спадковому реєстрі) (номер у нотаріуса №136/2025), заведеної 01.04.2026 року на підставі заяви Позивача після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач не був обізнаний про те, що його мати не зверталася до нотаріуса та не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті своєї матері ( ОСОБА_2 ), більш того Позивач був впевнений, що спадщина була оформлена належним чином.

У зв`язку з вищевикладеним, в квітні 2026 року Позивач звернувся до Другої київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його бабусі ОСОБА_2 (Спадкодавця).

За результатами розгляду вищевказаної заяви, 07.04.2026 року державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Ткач О.А. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. № 910/02-31 від 07.04.2026 року, якою відмовлено Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті Спадкодавця ( ОСОБА_2 ) у зв`язку з пропущенням шестимісячного терміну, встановленого для прийняття спадщини та запропоновано Позивачу звернутись до суду для встановлення додаткового строку, достатнього для подачі заяви про прийняття спадщини (копія постанови додається).

У встановлений законом строк Позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі, оскільки був впевнений, що матір Позивача, як спадкоємиця першої черги, прийняла спадщину після смерті Спадкодавця (бабусі Позивача) і оформила її належним чином, однак дізнався, що це не було зроблено лише після смерті матері, а саме після відкриття спадкової справи 01.04.2026 року, що є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Інших спадкоємців немає, що підтверджується відсутністю реєстрації спадкової справи після смерті бабусі до 01.04.2026 року та матеріалами спадкової справи, відкритої за заявою Позивача.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 вказаного Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини, встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум Верхового суду України в п. 24 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Як поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути визнані: хвороба; від`їзд, відрядження; необізнаність особи з порядком прийняття спадщини та оформлення прав на спадкове майно; необізнаність особи про наявність спадкового майна; юридична недосвідченість.

З урахуванням вищенаведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Згідно з правовою позицію Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Так, згідно ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), а згідно ст.1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що позивач у зв`язку з незнанням вищевикладених обставин, не встиг звернутися в строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, є поважною причиною пропуску строку, а тому суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву, оскільки вона відповідає вимогам ст. 1272 ч. 3 Цивільного кодексу України, та визначити позивачу додатковий строк у два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 19, 78-81, 89, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1269,1270,1272 Цивільного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.В. Кравченко