Рішення № 140166883, 29.09.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10948/26

Провадження №2/367/8856/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючої судді Мерзлий Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс», позивач), в інтересах якого діє представник Романенко М.Е., через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 10003911535 від 10.06.2021 у розмірі 17 947,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (торгова марка Cashberry, код ЄДРПОУ 40284315) та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 10003911535, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання договору кредитодавець перерахував на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав.

05.09.2022 між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» (у подальшому змінило найменування на ТОВ «Компані Інвест Фінанс») та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 556/ФК-22, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 17 947,00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 12 947,00 грн заборгованість за процентами; штрафні санкції, комісії та пеня 0,00 грн.

Рух справи в суді

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02.09.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву.

17.09.2026 (вх. № 5451) до суду надійшов відзив відповідача, датований 05.09.2026.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило. Відповідач просив розглядати справу за його відсутності.

Позиція відповідача

У відзиві відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, та від обов`язку сплати неустойки, штрафу, пені за прострочення, а такі платежі, нараховані з 24.02.2022, підлягають списанню кредитодавцем.

Також відповідач послався на частину п`яту статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою обмежено максимальний розмір денної процентної ставки 1 %, та частину восьму статті 25 цього Закону щодо заборони повідомляти третіх осіб про заборгованість споживача. Просив скасувати відсотки, штрафні санкції та інші платежі, на які посилається позивач, і розглянути справу за його відсутності.

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн відповідач не заперечував, доказів погашення заборгованості не надав.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 10.06.2021 ОСОБА_1 подав ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» заяву позичальника № 10003911535 про отримання кредиту в сумі 5 000,00 грн з процентами 1,14 % на день і строком повернення 10.07.2021. У заяві відповідач зазначив свої паспортні дані, РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону, адресу проживання ( АДРЕСА_1 ) та платіжну картку № НОМЕР_3 .

Того ж дня відповідач прийняв оферту ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та уклав договір кредитної лінії № 6022 і Спеціальні умови № 10003911535 від 10.06.2021 до нього (далі разом кредитний договір), підписавши їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пунктів 1.1.11.1.4 Спеціальних умов кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 5 000,00 грн на первинний строк 30 календарних днів за процентною ставкою 1,14 % на день; базова процентна ставка становить 2,14 % на день. Згідно з графіком розрахунків (пункт 2.1 Спеціальних умов) позичальник мав до 10.07.2021 повернути 5 000,00 грн кредиту та сплатити 1 710,00 грн процентів, разом 6 710,00 грн.

Пунктом 3.3 договору кредитної лінії передбачено, що в разі користування кредитом понад строк, встановлений Спеціальними умовами, за відсутності Угоди про продовження застосовується базова процентна ставка, а нараховані проценти за весь строк користування кредитом перераховуються за базовою ставкою. Строк кредиту може бути продовжений лише Угодою про продовження, ініційованою позичальником в особистому кабінеті (пункти 4.1, 4.2 договору).

Кредитодавець свої зобов`язання виконав: 10.06.2021 перерахував на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та доказом видачі кредитних коштів.

05.09.2022 між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 556/ФК-22, відповідно до якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Згідно з витягом з реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 10003911535 від 10.06.2021, розмір якої, за даними позивача, становить 17 947,00 грн. Оплата за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією.

Наказом № 15-04-2024-1 від 15.04.2024 найменування первісного кредитора змінено на ТОВ «Компані Інвест Фінанс» (код ЄДРПОУ 40284315).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Компані Інвест Фінанс», проценти у загальній сумі 12 947,00 грн нараховано первісним кредитором у такий спосіб: з 10.06.2021 по 10.07.2021 1 710,00 грн за ставкою 1,14 % на день (по 57,00 грн щодня); 10.07.2021 додатково 1 500,00 грн унаслідок перерахунку процентів за весь первинний строк за базовою ставкою 2,14 % на день; з 11.07.2021 по 09.10.2021 9 737,00 грн за базовою ставкою 2,14 % на день (по 107,00 грн щодня протягом 91 дня) на прострочене тіло кредиту.

Угод про продовження строку кредиту матеріали справи не містять. Доказів нарахування процентів позивачем після відступлення права вимоги, а також доказів повернення кредиту чи сплати процентів відповідачем суду не надано.

Мотиви суду та застосовані норми права

Щодо укладення договору. Відповідно до статей 205, 207, частини другої статті 639 ЦК України правочин, вчинений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається вчиненим у письмовій формі. Згідно зі статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору в письмовій формі. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19. Відповідач прийняв оферту кредитодавця та підписав Спеціальні умови № 10003911535 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, указавши в заяві позичальника свої персональні дані та платіжну картку, на яку в подальшому зараховано кредит. Отже, кредитний договір між сторонами укладено, і відповідач цього не заперечує.

Щодо зобов`язань сторін. За кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). До кредитних відносин застосовуються положення про позику (частина друга статті 1054 ЦК України). Позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (статті 526, 530 ЦК України), одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Щодо заміни кредитора. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України). Заміна кредитора здійснюється без згоди боржника (частина перша статті 516 ЦК України); неповідомлення боржника лише надає йому право виконати зобов`язання первісному кредиторові (частина друга статті 516, стаття 1082 ЦК України). Доказів виконання зобов`язання первісному кредиторові відповідач не надав. Отже, позивач є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

Щодо тіла кредиту. Отримання 5 000,00 грн підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Строк повернення кредиту настав, кредит не повернуто. Тому вимога про стягнення 5 000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо процентів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Велика Палата Верховного Суду в постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після цього кредитодавець може нараховувати лише передбачені частиною другою статті 625 ЦК України суми за прострочення грошового зобов`язання.

Сторони погодили первинний строк кредиту 30 календарних днів до 10.07.2021 та процентну ставку 1,14 % на день. Угод про продовження строку кредиту, які відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору є єдиною підставою його пролонгації, позивач не надав. Отже, строк кредитування сплив 10.07.2021, а проценти за користування кредитом у межах цього строку становлять 1 710,00 грн (5 000,00 грн ? 1,14 % ? 30 днів), що відповідає графіку розрахунків, погодженому сторонами.

Проценти у сумі 9 737,00 грн нараховано за період з 11.07.2021 по 09.10.2021, тобто після спливу строку кредитування. Відповідно до наведених висновків Великої Палати Верховного Суду право кредитодавця нараховувати договірні проценти після спливу строку кредитування припинилося, тому ці проценти стягненню не підлягають.

Не підлягають стягненню і 1 500,00 грн, нараховані 10.07.2021 внаслідок перерахунку процентів за весь первинний строк за базовою ставкою 2,14 % замість погодженої ставки 1,14 %. Такий перерахунок пов`язаний не з користуванням кредитом, а виключно з неповерненням кредиту в строк, тобто за своєю правовою природою є санкцією за порушення зобов`язання, а не платою за кредит. Позивач штрафних санкцій не заявляв і визначив їх розмір як 0,00 грн. Крім того, сторони погодили розмір процентів за первинний строк у графіку розрахунків 1 710,00 грн, а збільшення їх розміру через прострочення суперечить статті 1056-1 ЦК України, згідно з якою встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений кредитодавцем в односторонньому порядку.

Таким чином, у стягненні процентів у сумі 11 237,00 грн (12 947,00 ? 1 710,00) слід відмовити. Інфляційні втрати та три проценти річних за статтею 625 ЦК України позивач не заявляв; крім того, з 24.02.2022 позичальник звільнений від відповідальності за статтею 625 ЦК України згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Щодо доводів відповідача. Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» звільняють позичальника від відповідальності за прострочення (неустойки, штрафу, пені, сум за статтею 625 ЦК України) і забороняють збільшувати процентну ставку. Вони не звільняють від обов`язку повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у межах строку кредитування, які є платою за кредит, а не мірою відповідальності. Штрафних санкцій, пені та комісій позивач не заявляв (0,00 грн), тому в цій частині доводи відповідача предмета спору не стосуються.

Частину п`яту статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка обмежує денну процентну ставку 1 %, запроваджено Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, що набрав чинності 24.12.2023. Спірний договір укладено 10.06.2021. Згідно зі статтею 58 Конституції України та частиною першою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі, тому ця норма до спірних правовідносин не застосовується.

Частина восьма статті 25 Закону України «Про споживче кредитування» регулює взаємодію кредитодавця з третіми особами при врегулюванні простроченої заборгованості і на наявність чи розмір боргу не впливає. Зазначені у відзиві інші номер і дата договору (ID2082481 від 25.03.2021, НОМЕР_4 ) та суми (16 500,00 грн, 16 000,00 грн) не відповідають змісту позовної заяви, а суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог (частина перша статті 13 ЦПК України).

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути 6 710,00 грн, з яких 5 000,00 грн тіло кредиту та 1 710,00 грн проценти за користування кредитом у межах строку кредитування. У решті позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог (пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).

Позов задоволено на 6 710,00 грн, що становить 37,39 % заявлених вимог (17 947,00 грн).

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 995,41 грн судового збору (2 662,40 ? 6 710,00 / 17 947,00).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 42649746-АБ від 05.01.2026, укладений з Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», додаткову угоду № 10003911535 від 31.08.2026 до нього щодо представництва інтересів позивача у справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , акт про надання правничої допомоги, детальний опис робіт та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи були понесені витрати пов`язаними з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначила, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо вони не є необхідними, розумними та співмірними, і може відмовити в їх розподілі повністю або частково з власної ініціативи на підставі критеріїв, визначених процесуальним законом.

Справа є малозначною, типовою для стягнення заборгованості за кредитним договором, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, без участі адвоката в судових засіданнях; позовна заява має шаблонний характер, а обсяг доказів є незначним. Враховуючи ці обставини, часткове задоволення позову (37,39 %) та ціну позову, суд вважає розумним, співмірним і пропорційним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за договором кредитної лінії № 6022 та Спеціальними умовами № 10003911535 від 10.06.2021 у розмірі 6 710,00 (шість тисяч сімсот десять) грн 00 коп., з яких 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1 710,00 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 995,41 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Л.В. Мерзлий