Рішення № 140166144, 28.09.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1191/26 Провадження № 2/358/1042/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Буравової К.І.,

за участю секретаря судових засідань Супрунової І.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позиції позивача

23.06.2026 року до Богуславського районного суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, буд. Лесі Українки, буд. № 26, офіс №407) з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 766,60 грн. та судових витрат по справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.06.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і відповідачем за допомогою Веб-сайту позивача (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1560-6242.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 2000,00 грн., строк кредитування - 365 днів, базовий період - 21 день, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, знижена відсоткова ставка - 1,00 % в день, стандартна відсоткова ставка: 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше), а відповідач зобов`язався повернути кредит та відсотки за користуванням ним в строк та на умовах, встановлених кредитним договором. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, вказаний нею в особистому кабінеті.

Також, 06.06.2025 між сторонами укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії № 1560-6242 від 05.06.2025, якою позивач надав позичальнику додаткові грошові кошти в сумі 1 000, 00 грн. Строк кредитування за Договором згідно умов Додаткової угоди становить 365 днів, а строк дії договору визначається у порядку, передбаченому Договором.

Відповідач зобов`язання за договором не виконав, в наслідок чого в нього виникла заборгованість за кредитним договором № 1560-6242 від 05.06.2025 у розмірі 10 766, 60 грн.,що підтверджується розрахунком заборгованості, з яких: 3 000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 5 816,60 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 1 500,00 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК, 450,00 грн. заборгованість по комісії, а також просили стягнути судові витрати у розмірі 2 662,40 грн. зі сплати судового збору.

2. Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.06.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 108).

У відповідності до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддя звернулася до відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 (а.с.113).

02.07.2026 до суду надійшла відповідь відділу надання адміністративних послух виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області на запит за № 23-23/2464/2026, з якої убачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 114).

Встановивши невідповідність заяви вимогам ЦПК України, 03.07.2026 суддя постановила ухвалу про залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (а.с. 115-117).

08.07.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача Синяк І.О. подала до суду разом з додатками заяву про усунення недоліків (а.с. 119-129).

Ухвалою судді від 09.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 06 серпня 2026 року о 11 год. 00 хв., яке надалі було відкладено востаннє на 23 вересня 2026 року о 16 год. 00 хв. (а.с. 130-132, 135).

У судове засідання, призначене на 23.09.2026, представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 23.09.2026, не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи, заяв про оголошення перерви або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, причини неявки суду не повідомлені, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.

Матеріалами справи підтверджується, що суд здійснював повідомлення відповідача у передбачений законом спосіб шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання, однак поштові відправлення повернулися з відміткою «Адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним, оскільки отримання листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника; аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Крім того, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19 та від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який здійснює комунікацію з учасником справи через повідомлені ним засоби зв`язку, діє правомірно та добросовісно, а тому застосовується презумпція обізнаності особи про направлені їй судові повідомлення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак не скористалася своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді.

Згідно з частиною другою статті 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової конституційного принципу верховенства права, це зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову та вживати заходів для реалізації свого права на захист. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та фактичне самоусунення від участі у справі.

Суд бере до уваги, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах судового розгляду, що стосуються безпосередньо його прав та обов`язків, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі надані внутрішнім законодавством засоби для прискорення процедури слухання. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), відповідно до якої пасивна поведінка сторони у процесі, зокрема відсутність зацікавленості у перебігу справи, не може розцінюватися як підстава для покладення на суд обов`язку відкладати розгляд справи або створювати умови для штучного затягування судового процесу.

Отже, відповідач зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а їх невиконання не може перешкоджати суду у здійсненні правосуддя та забезпеченні розгляду справи у розумний строк.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 175/4075/18 (провадження № 61-5401св22), якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він має право, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. При цьому відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов`язком, і застосовується лише у разі неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні без участі сторін за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки відповідачка не з`явилася на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив на позов, а також заяву про розгляд справи у її відсутності не надала, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалою від 23.09.2026 вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів, перейшовши на стадію ухвалення рішення, яке буде проголошене 28.09.2026 року о 10 годині 30 хвилин.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 05.06.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1560-6242. Позичальником договір підписано шляхом введення одноразового ідентифікатора А5437 (а.с. 13-23).

За умовами кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання відкрити відповідачу кредитну лінію для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту 2 000,00 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період - 21 день, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, знижена відсоткова ставка - 1,00 % в день, стандартна відсоткова ставка: 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Згідно з п.5.1 Умов договору про відкриття кредитної лінії № 1560-6242 від 05.06.2025, відповідач зобов`язався повернути кредит в останній календарний день строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 4.14 Умов договору, дата повернення (виплати) кредиту 04.06.2026.

Згідно з п. 4.9 Умов договору, сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов`язковому платежу, на банківський рахунок Кредитодавця. У разі несплати процентів за користування Кредитом не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду у розмірі Обов`язкового платежу, до такого Обов`язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування Кредитом за кожен календарний день користування Кредитом у межах Строку кредитування, які Позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі Обов`язкового платежу. У випадку оплати Обов`язкового платежу у повному обсязі в певному Базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного Базового періоду у складі наступних Обов`язкових платежів.

До договору про відкриття кредитної лінії № 1560-6242 від 05.06.2025, позивачем долучено правила відкриття кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а. с. 24-32, 33, 34-37, 38-74).

Позивач стверджує, що свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Видача коштів за кредитним договором № 1560-6242 від 05.06.2025 здійснювалася за допомогою системи EasyPay, що підтверджується довідками про перерахування суми кредиту, зокрема виданою директором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування платежів на підставі договору № 1560-6242 від 05.06.2025 та довідкою виданою генеральним директором ТОВ ФК «Контрактовий дім» про перерахування суми кредитуОСОБА_1 за кредитним договором №1560-6242 від 05.06.2025(а.с. 75, 81).

Також, 06.06.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1560-6242 від 05.06.2025, відповідно до умов якої кредитодавець та позичальник підтвердили, що станом на момент укладення такої додаткової угоди сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди становить: 2 000.00 грн.; сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 40.00 грн.; сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу Кредиту становить: 300.00 грн. (пункт 1). Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1 000,00 грн, дата надання 06 червня 2026 року (підпункт 2.1, 2.2). Після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 3 000, 00 грн, яка складається із суми кредиту, яка була надана позичальником за договором та неповернута на момент укладення додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди (сума неповернутого кредиту) (пункт 2.3) (а.с. 76-78).

Позичальник зобов`язується повернути суму неповернутого кредиту у строки та на умовах, викладених у договорі, з урахуванням умов цієї додаткової угоди та сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених договором. Крім того, позичальник підтверджує наявність власного зобов`язання перед кредитодавцем сплатити несплачені проценти та несплачену комісію у строки та на умовах, викладених у договорі (пункт 2.4).

Після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за договором. У зв`язку із зазначеним після укладання цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: сума неповернутого кредиту становить 3 000, 00 грн, кількість днів користування кредитом - 365 календарні дні, орієнтовна реальна річна процентна ставка 3982, 36 %, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї додаткової угоди 13 067, 81 грн.

Додаткову угоду підписано позичальником одноразовим ідентифікатором А9305.

До додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 1560-6242 від 05.06.2025, позивачем долучено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с. 79-80).

Видача коштів за кредитним договором № 1560-6242 від 05.06.2025 здійснювалась шляхом безготівкового грошового переказу із використанням реквізитів платіжної картки, зазначеної відповідачем під час укладення кредитного договору. Надавачем платіжних послуг отримувача є ТОВ ФК «Контрактовий дім», що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту, виданими генеральним директором ТОВ ФК «Контрактовий дім» та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування платежів через системи EasyPay на підставі договору № 1560-6242 від 05.06.2025 та додатковою угодою від 06.06.2026 (а.с. 75, 76-78).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1560-6242 від 05.06.2025 станом на 05.05.2026 становить 10 766,60 грн., з яких: 3 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 5 816, 60 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1 500, 00 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК, 450,00 грн. заборгованість по комісії(а.с. 82-86).

При цьому, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача зазначеної заборгованості за договором № 1560-6242 від 05.06.2025 у загальному розмірі 10 766, 60 грн.

4. Застосовані норми права.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

На підставі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на положення ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

На підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

5.Мотиви та висновки суду

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 77, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Кредитор, який заявляє вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов`язаний надати належні та допустимі докази на підтвердження факту надання позичальнику кредитних коштів.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законодавства, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» особа, яка отримала оплату відповідно до умов електронного договору, повинна надати документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем надано:

-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 1560-6242 від 05.06.2025;

-довідку видану генеральним директором ТОВ ФК «Контрактовий дім» про перерахування суми кредитуОСОБА_1 за кредитним договором №1560-6242 від 05.06.2025, згідно якої: 05 червня 2025 року, була проведена успішна транзакція на суму 2 000, 00 грн. на картку № НОМЕР_2 .

-довідку видану генеральним директором ТОВ ФК «Контрактовий дім» про перерахування суми кредитуОСОБА_1 за кредитним договором №1560-6242 від 05.06.2025, згідно якої: 06 червня 2025 року, була проведена успішна транзакція на суму 1 000, 00 грн. на картку № НОМЕР_2 .

-довідку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування коштів за кредитним договором №1560-6242 від 05.06.2025, згідно якої: 05 червня 2025 року, була проведена успішна транзакція на суму 2000, 00 грн., на картку № НОМЕР_2 ; 06 червня 2025 року, була проведена успішна транзакція на суму 1000, 00 грн., на картку № НОМЕР_2 .

Оцінюючи зазначені докази у сукупності, суд виходить з того, що як довідка про перерахування суми кредиту, так і повідомлення про проведення транзакції є документами, які створені (сформовані) безпосередньо фінансовими установами, що виступають стороною у зобов`язанні (позивачем), а тому за своєю правовою природою вони є внутрішніми документами і самі по собі, за відсутності належних первинних бухгалтерських документів (зокрема, банківської виписки за картковим рахунком чи платіжного доручення), не можуть беззаперечно підтверджувати фактичне отримання відповідачем кредитних коштів». Аналогічний підхід висловлено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 910/3105/21, у якій зазначено, що довідки, розрахунки заборгованості та інші документи, складені кредитором, самі по собі не підтверджують факту надання кредитних коштів та не можуть замінювати належні докази здійснення платіжної операції.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів належності відповідачу електронного платіжного засобу, реквізити якого частково зазначені у кредитному договорі як № НОМЕР_2 .

Надані позивачем довідки підтверджують здійснення переказу коштів на рахунок із зазначеним у них номеру карти НОМЕР_2 . Разом з тим сам по собі факт здійснення переказу коштів не свідчить безумовно про отримання таких коштів саме відповідачем.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором є лише внутрішнім документом кредитора, який не підтверджує факт проведення платіжної операції та зарахування коштів відповідачу.

Надані позивачем документи не містять відомостей про власника відповідної банківської картки або рахунку, а матеріали справи не містять довідки банку, виписки за рахунком, договору банківського обслуговування чи інших документів, які б дозволяли достовірно встановити належність зазначеного рахунку або платіжного засобу відповідачу.

Суд зазначає, що належними доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів та наявність заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, а також у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 456/3643/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц та від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, саме кредитор зобов`язаний довести факт отримання позичальником кредитних коштів належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних операцій.

Однак матеріали справи не містять виписки за рахунком відповідачки або інших банківських документів, які б підтверджували належність відповідачу рахунку, зазначеного у довідках, та зарахування на нього кредитних коштів.

Разом з тим, позивачем також не надано до позовної заяви і доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ ФК «Контрактовий дім», яке здійснило переказ коштів на рахунок, який за твердженням позивача належить відповідачу.

Надані позивачем документи не містять сукупності відомостей, які б дозволяли встановити повний рух кредитних коштів від кредитодавця до відповідачки та достовірно підтвердити, що кінцевим отримувачем переказу є саме відповідачці. За таких обставин подані докази не можуть вважатися достатніми для підтвердження факту отримання відповідачкою кредитних коштів у розумінні наведених норм закону.

Крім того, позивачі зобов`язані подати докази разом із позовною заявою (частина друга статті 83 ЦПК України). У разі неможливості самостійно надати докази учасник справи вправі звернутися до суду з клопотанням про їх витребування (частина перша статті 84 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не зазначало про наявність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою з поважних причин, не заявляло клопотань про забезпечення доказів чи їх витребування, у тому числі від банківської установи або платіжної системи.

Відповідно до принципу змагальності цивільного процесу обов`язок доказування покладається на сторони спору, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився належними йому процесуальними правами, не подав достатніх доказів на підтвердження факту перерахування відповідачу кредитних коштів та не заявив клопотань про витребування таких доказів, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт надання відповідачу кредитних коштів за кредитним договором № 1560-6242 від 05.06.2025, оскільки матеріали справи не містять належних доказів зарахування кредитних коштів на рахунок відповідачці та доказів належності відповідачці платіжного засобу, на який, за твердженням позивача, було здійснено переказ коштів.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази з власної ініціативи лише у випадках, прямо передбачених законом.

З огляду на викладене, беручи до уваги встановлені судом обставини справи, належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено виникнення у відповідача заборгованості за кредитним договором № 1560-6242 від 05.06.2025 у заявленому до стягнення розмірі, а тому в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини п`ятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України у резолютивній частині рішення суд обов`язково зазначає про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У випадку відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат також не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-283, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. № 26, офіс № 407.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя К. І. Буравова