Рішення № 140165745, 28.09.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/831/26

Провадження № 2/293/765/2026

28 вересня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

08.06.2026 ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в особі представника Кудіної А.В., який діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 09.01.2026 звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. За змістом позову позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №45558751 від 26.09.2025 в розмірі 15 741,80 грн, з яких:

- 8 265,19 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 2 799,27 грн сума заборгованості за відсотками;

-4 628,51 грн сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування кредитом;

- 48,83 грн. комісії за надання кредиту.

Позивач також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 26.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №45558751 в електронній формі.

Згідно п.2.1. Кредитного договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (Кредит) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківській рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредидтодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

18.03.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 18.03.2026 до Договору факторингу №18/03/26 від 18.03.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15741,80 гривень.

Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість.

Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов`язання та заборгованість за кредитними договорами не погасив ні перед первісними кредиторами, ні перед фактором (позивачем).

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 вказана справа передана на розгляд судді Проценко Л.Й.

23.06.2026 на виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суд отримав відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.

24.06.2026 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Перше судове засідання суд призначив на 09 год. 30 хв. 27.07.2026.

27.07.2026 сторони в судове засідання не з`явились. Позивач повноважного представника в судове засідання не направив. В прохальній частині позову представник позивача просить розгляд справи проводити у відсутності представника банку. У випадку неявки в судове засідання відповідача просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від представника ОСОБА_1 адвоката Сидорчука М.В., який діє на підставі ордеру на надання правової допомоги серії А.М. № 1195502, надійшла заява, в якій просить відкласти розгляд справи (а.с.65)

Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 09.02.2026, відклав розгляд справи на 9 год 40 хв.27.08.2026 (а.а.68).

сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника ОСОБА_1 адвоката Сидорчука М.В. надійшла заява, в якій просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що позивачем до позовної заяви не долучено жодного належного та допустимого доказу щодо перерахування кредитних коштів. Справу просить розглянути без участі відповідача (а.с.69).

27.08.2026 розгляд справи не відбувся у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, про що секретарем судового засідання складена довідка (а.с.70).

В призначене судом судове засідання 28.09.2026 сторони в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що в матеріалах справи містять достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ІІІ. Фактичні обставини та докази на їх підтвердження

26.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45558751, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 02232. За даним договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 9500,00 грн., строком на 30 днів. Дата повернення кредиту 25.10.2025. Процентна ставка 0,466%.(п.2.2.3. договору).

Згідно п.2.2.4 комісія за надання кредиту 16% від суми наданого кредиту, що в грошовому виразі складає 1520 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту 12348,10 грн. Пеня 4,00 % в день (а.с.6-13).

Перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача у сумі 9500,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» від 19.05.2026 (а.с.21).

Відповідно до Додаткової угоди від 24.10.2025 до договору №45558751 від 26.09.2025 сторони домовились продовжити строк кредитування на 29 днів. Строк кредитування договору 59 днів. Денна процентна ставка 1,00%. Орієнтовна загальна вартість кредиту 15103,10 грн (а.с.16-17).

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором №45558751 від 26.09.2025 заборгованість відповідача становить 15 741,80 грн, з яких: 8 265,19 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 799,27 грн сума заборгованості за відсотками; 4 628,51 грн сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування кредитом; 48,83 грн. комісії за надання кредиту. При цьому, розрахунок містить відомості про оплату клієнтом 24.10.2025 платежу в сумі 2755 грн та в сумі 1234,81 грн 23.11.2025, а всього 3989,81 грн

18.03.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №18/03/26, відповідно до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, про що також був складений Акт прийому - передачі реєстру боржників від 18.03.2026 (а.с.27-32).

Платіжна інструкція №723 від 23.03.2026 свідчить про сплату ТОВ «ФК «ЄАПБ» на рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» коштів за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №18/03/26 від 18.03.2026 (а.с.33).

Згідно реєстру боржників №2 від 18.03.2026 до договору факторингу до ТОВ «ФК» «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №45558751 від 26.09.2025 в загальному розмірі 15741,80 (а.с.34).

IV. Законодавство, що підлягає застосуванню, оцінка доказів та мотиви суду

За правилами ч.1ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положеньст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.628,629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2ст.638 ЦК України).

За правилом ч.1ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положеньст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (надалі - Закону), згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

За правилами ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що 26.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45558751.

Також 24.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до договору №45558751 від 26.09.2025, згідно якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 29 днів.

Вказаний кредитний договір та додаткова угода до нього укладені в електронній формі, підписані за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами (одноразовим паролем), наявними в матеріалах справи та дослідженими судом.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 9500 гривень, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними.

Згідно поданої заяви представника відповідача, стороною відповідача не визнаються позовні вимоги в повному обсязі, однак вказане спростовується наступними доказами у справі.

Встановлено, що відповідач частково сплатив кредитні кошти в сумі 3989,81, з яких 1471,17 грн були зараховані в рахунок оплати комісії, 1234,81 грн в рахунок оплати тіла кредиту та 1283,29 грн в рахунок оплати відсотків.

Наявними у матеріалах справи доказами (зокрема, договором факторингу, актом прийому - передачі реєстрів боржників з витягом з нього, платіжною інструкцією) підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Щодо стягнення 4628,51 грн заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.2.4 договору сторони погодили сплату процентів за понад строкове користування кредитом в розмірі 4,00% в день.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

24.02.2022 Верховна Рада України затвердила Указ Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022. Воєнний стан в Україні введено на всій території України та діє до теперішнього часу.

Відповідно до пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування процентів за понад строкове користування кредитом у розмірі 4,00% в день є неустойкою за невиконання грошового зобов`язання відповідачем, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 4628,51грн. є неправомірними, а відтак задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту, суд зазначає наступне.

Суд враховує, що покладення на споживача обов`язку сплачувати додаткові платежі, які не пов`язані з наданням самостійної послуги, створює істотний дисбаланс прав сторін та є несправедливим у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно п. 2.2.4 договору комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданого кредиту, що становить 1520,00 грн.

Водночас, за своєю правовою природою така комісія не є окремою послугою, а фактично входить до загальної вартості кредиту та дублює функцію процентів за користування кредитом.

Разом з тим, аналіз змісту зазначеної умови свідчить про те, що така комісія не пов`язана із наданням позичальнику будь-якої самостійної додаткової фінансової послуги, а фактично є складовою вартості кредиту.

Суд враховує, що відповідно до ст. 1054 ЦК України платою за користування кредитом є проценти, які й становлять економічну сутність винагороди кредитодавця за надання грошових коштів у користування. Встановлення додаткових платежів, які не мають самостійного предмета та фактично дублюють функцію процентів, призводить до необґрунтованого збільшення фінансового навантаження на позичальника.

З огляду на те, що спірні правовідносини є правовідносинами у сфері споживчого кредитування, до них підлягають застосуванню положення законодавства про захист прав споживачів, відповідно до яких умови договору не можуть призводити до істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін.

Покладення на споживача обов`язку сплачувати комісію, яка не пов`язана із наданням окремої послуги та фактично є додатковою платою за саме надання кредиту, свідчить про несправедливість такої умови договору, оскільки створює для споживача надмірний фінансовий тягар та порушує баланс інтересів сторін.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, відповідно до якої законодавством про споживче кредитування передбачено можливість встановлення у кредитному договорі комісій, пов`язаних із наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, за умови, що такі комісії відповідають фактично наданим додатковим чи супутнім послугам.

Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності визначення переліку таких послуг, їх змісту, обсягу та вартості, а також доказів їх фактичного надання споживачу, умова договору щодо сплати відповідної комісії є нікчемною.

Як убачається з умов спірного договору, комісія за видачу кредиту визначена без зазначення конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, які надаються позичальнику, без розкриття їх змісту, обсягу та вартості, а матеріали справи не містять доказів фактичного надання відповідачу будь-яких додаткових послуг, за які встановлена така комісія.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, який зазначав, що встановлення у кредитному договорі комісій, які не пов`язані з наданням конкретних додаткових послуг, є неправомірним та не підлягає задоволенню при вирішенні спору.

Враховуючи наведене, положення договору позики щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за видачу кредиту суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 1520,00 грн.

У зв`язку з зазначеним у стягненні комісії в розмірі 48,83 грн слід відмовити.

А тому безпідставно зараховані кредитором кошти у сумі 1471,17 грн в рахунок погашення заборгованості за комісією, суд вважає за можливе зарахувати в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

У зв`язку з цим залишок непогашеної суми тіла кредиту становитиме 6794,02 грн = (8265,19 грн-1471,17 грн.) та відсотків у сумі 2799,27 грн, що разом становитиме 9593,29 грн.

Із урахуванням вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні товариства підлягають частковому задоволенню.

V.Розподіл судових витрат по справі

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, в сумі 9593,29 грн., що становить 60,95% від суми пред`явленого позову, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1622,74 грн.(2662,40х60,95%:100%).

Керуючись ст. ст. 79, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором №45558751 від 26.09.2025 в розмірі 9593 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто три) гривні 29 копійок, та 1622 (одну тисячу шістсот двадцять дві) гривні 74 копійки сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місця знаходження: 07400, м.Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО