Рішення № 140165715, 29.09.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/586/26

Єдиний унікальний номер 741/146/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретарів судового засідання Кузьменка І.С., Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У січні 2026 року АТ «Ідея Банк» звернулося до Носівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29.11.2021 між АТ «Ідея Банк» (надалі - банк/кредитодавець) та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № А03.25846.009068622, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 99441 грн зі сплатою 51 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором та графіком щомісячних платежів. Позивач свої зобов`язання згідно з умовами кредитного договору виконав в повному обсязі, а відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, остання сплата відповідачем по кредитному договору здійснена 10.02.2022. У зв`язку з цим позивач звернувся з до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, яка станом на 07.01.2026 становить 292622,43 грн, з яких: 99130,29 грн заборгованість за простроченим боргом; 193492,14 грн заборгованість за простроченими процентами, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3511,47 грн.

Ухвалою судді від 06 лютого 2026 року відкрито позовне провадження в цивільній справі, постановлено розгляд даної справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09 квітня 2026 року.

Ухвалою суду від 09 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 25 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року розгляд справи відкладено до 29 вересня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, при цьому, у позовній заяві просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами, указала, що АТ «Ідея Банк» підтримує позовні вимоги, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , яка була належним чином повідомленою судом про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позов та жодних заяв чи клопотань до суду зі сторони відповідача не надходило.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Крім того, ч. 4 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За письмовою згодою позивача суд постановив 29 вересня 2026 року ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, робить нижченаведений висновок.

Судом установлено, що 29.11.2021 між АТ «Ідея Банк» (надалі банк/кредитодавець) в особі уповноваженого працівника, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» (надалі страховий агент) в особі уповноваженого представника з другої сторони, та ОСОБА_1 (надалі позичальник, клієнт), з третьої сторони, було укладено договір кредиту та страхування № А03.25846.009068622.

Згідно з умовами вищевказаного договору банк відкрив рахунок та надав позичальнику кредит у розмірі 99441,00 грн строком на 60 місяців зі змінюваною річною процентною ставкою, яка становить 51 % (п. 1 договору).

Дата повернення кредиту 29.11.2026. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок, відкритий у банку, відповідно до порядку повернення кредиту, згідно додатку №1 до даного договору (п. 1.6. договору).

На період прострочення платежу за договором діє процентна ставка 51, яка нараховується на прострочену суму кредиту (п. 1.7 договору).

Банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів у розмірі 94705,71 грн на рахунок НОМЕР_1 позичальника, який відкритий в АТ «Ідея Банк», а позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 4735,29 грн згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього договору. Спосіб оплати переказ коштів на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна Страхування Життя» в АТ «Ідея Банк» НОМЕР_2 на умовах договору про прийом платежів, укладеним отримувачем коштів з банком (п. 1.10 договору).

Нанесенням власноручного підпису під цим договором страхувальник (застрахована особа) акцептує оферту ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна Страхування Життя», від імені якого діє страховий агент, та укладає договір добровільного страхування життя №А03.25846.009068622 від 29.11.2021 для клієнтів АТ «Ідея Банк», який є договором приєднання (п. 2 договору).

Нанесенням власноручного підпису під цим договором позичальник, зокрема погодилася з тим, що ДКБОФО та Тарифи, які є невід`ємною частиною ДКБОФО, Графік щомісячних платежів є невід`ємними складовими цього договору та зобов`язалася виконувати їх умови (п. п. 3.4 договору).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було досягнуто усіх істотних умов договору кредиту та страхування № А03.25846.009068622, що підтверджується їх власноручними підписами в графах «Банк», «Страховий агент», «Позичальник/страхувальник». Окрім того, вищевказаний договір є чинним та ніким не оспорювався.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (стаття 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

На підтвердження виконання позивачем умов договору кредиту та страхування № А03.25846.009068622 до позову АТ «Ідея Банк» додано меморіальні ордери № 11192524, № 1192526, № 11192531 від 29.11.2021, якими підтверджується факт видачі відповідачеві кредитних коштів та факт оплати страхової суми (а. с. 26).

З виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 29.11.2021 по 02.03.2022 убачається, що остання періодично вносила кошти на погашення кредитної заборгованості, зокрема 04.01.2022 у розмірі 4725,00 грн, 10.02.2022 у розмірі 4750,00 грн (а. с. 27).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № А03.25846.009068622 від 29.11.2021 заборгованість відповідача станом на 07.01.2026 становить 292622,43 грн, з яких: заборгованість за простроченим боргом - 99130,29 грн, заборгованість за простроченими відсотками 193492,14 грн (а. с. 27 зворот).

Відповідачем, всупереч вимог ст. 81 ЦПК України будь-яких доказів відсутності заборгованості перед позивачем, а також наведеного свого контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту та за простроченими відсотками, суду надано не було.

02.12.2025 позивачем на адресу відповідача було скеровано вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно з указаною вимогою АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги, виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, та інші платежі за кредитним договором на день повного погашення заборгованості, а також суму пені (а. с. 28).

Разом із цим, вищевказана вимога позивача залишилась поза увагою відповідача.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Установлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору № А03.25846.009068622 від 29 листопада 2021 року, який містить власноручний підпис відповідача.

Ураховуючи викладене, оскільки договір кредиту та страхування № А03.25846.009068622 від 29 листопада 2021 року на даний час не є таким, що визнаний недійсним, а розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором не виконала, у передбачений договором строк кошти не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість за простроченим боргом (сумою основного зобов`язання) у розмірі 99130,29 грн та простроченими відсотками у розмірі 193492,14 грн, суд робить висновок про необхідність стягнення цих сум з відповідача.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов АТ «Ідея Банк» суд задовольняє повністю, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3511,47 гривень.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, буд. 11) заборгованість за договором кредиту та страхування № А03.25846.009068622 від 29 листопада 2021 року в розмірі 292622 (двісті дев`яносто дві тисячі шістсот двадцять дві) гривні 43 копійки, яка утворилася станом на 07 січня 2026 року та складається з 99130,29 грн простроченого боргу та 193492,14 грн прострочених процентів.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, буд. 11) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3511 (три тисячі п`ятсот одинадцять) гривень 47 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: акціонерне товариство «Ідея Банк», ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, буд. 11;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА