Рішення № 140163783, 29.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 566/443/26

Провадження № 2/161/5538/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Мазура Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання Дручок О.М.

представника позивача Кочаряна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Рівнеобленерго» звернулося до Млинівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 34 996,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 листопада 2025 року уповноваженими працівниками ПрАТ «Рівнеобленерго» за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме самовільне підключення електроустановки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

За результатами перевірки складено акт про порушення № R013433 від 24 листопада 2025 року.

24 грудня 2025 року зазначений акт розглянуто комісією ПрАТ «Рівнеобленерго», за результатами чого прийнято рішення, оформлене протоколом № 137, та проведено нарахування вартості необлікованої електричної енергії за період з 11 липня 2025 року по 23 листопада 2025 року в розмірі 34 996,27 грн.

Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку вказану суму не сплатив, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 34 996,27 грн вартості необлікованої електричної енергії та понесені судові витрати.

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2026 року справу передано за територіальною підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача Кочарян В.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що 24 листопада 2025 року працівниками ПрАТ «Рівнеобленерго» за вказаною у позові адресою було виявлено самовільне підключення до електричної мережі, про що складено відповідний акт. Зазначив, що згідно з наданою органом місцевого самоврядування довідкою у цьому будинку проживає ОСОБА_1 , у зв`язку з чим нарахування вартості необлікованої електричної енергії здійснено саме відповідачу.

Водночас на уточнюючі запитання суду представник позивача не зміг зазначити, з якого часу ОСОБА_1 проживає у вказаному будинку, коли саме було здійснено самовільне підключення до електричної мережі та ким воно було здійснено.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та судову кореспонденцію отримував, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 24 листопада 2025 року працівниками ПрАТ «Рівнеобленерго» за адресою: АДРЕСА_1 , проведено перевірку, за результатами якої складено акт про порушення № R013433, яким зафіксовано самовільне підключення електроустановки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Зі змісту зазначеного акта вбачається, що ОСОБА_1 під час проведення перевірки присутнім не був. Акт складено у присутності ОСОБА_2 , яка його підписала.

24 грудня 2025 року акт про порушення № R013433 розглянуто комісією ПрАТ «Рівнеобленерго» та прийнято рішення, оформлене протоколом № 137, про проведення нарахування вартості необлікованої електричної енергії.

Відповідно до проведеного позивачем розрахунку нарахування здійснено за період з 11 липня 2025 року по 23 листопада 2025 року, а вартість необлікованої електричної енергії визначено в розмірі 34 996,27 грн.

На підтвердження визначення початку розрахункового періоду позивачем також надано довідку про те, що останній контрольний огляд засобу комерційного обліку за вказаною адресою до складання акта про порушення проводився 11 липня 2025 року.

Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів, а також не допускати безоблікового користування електричною енергією.

Відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі ПРРЕЕ).

Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення оформлюється акт про порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

Відповідно до підпункту 5 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у визначеному цими Правилами порядку, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Як встановлено судом, саме таке порушення зафіксовано працівниками ПрАТ «Рівнеобленерго» в акті про порушення № R013433 від 24 листопада 2025 року.

Разом із тим установлений ПРРЕЕ порядок фіксації порушення та визначення обсягу і вартості необлікованої електричної енергії не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, які є підставою для покладення відповідальності за виявлене порушення саме на особу, до якої пред`явлено позов.

Таким чином, для вирішення цього спору визначальним є не лише встановлення самого факту самовільного підключення за адресою: АДРЕСА_1 , а й наявність належних і достатніх доказів, які пов`язують відповідне порушення саме із ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підтвердження зв`язку відповідача з об`єктом, на якому виявлено порушення, позивачем надано довідку № 39 від 19 березня 2026 року, видану виконавчим комітетом Підлозцівської сільської ради Дубенського району Рівненської області.

Зі змісту зазначеної довідки вбачається, що у будинку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації проживає ОСОБА_1 .

Разом із тим, довідка не містить відомостей про те, з якого часу ОСОБА_1 проживає у цьому будинку та чи має таке проживання постійний або періодичний характер. Відтак її зміст не дає можливості встановити, чи проживав відповідач у цьому будинку на час здійснення самовільного підключення.

При цьому, зі змісту самої довідки вбачається, що будинок належить іншій особі ОСОБА_3 .

Суд також враховує, що зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться за іншою адресою у с. Баїв Луцького району Волинської області, куди судом направлялася судова кореспонденція, та де така кореспонденція ним отримувалася.

Вказана обставина сама по собі не спростовує можливості фактичного проживання ОСОБА_1 без реєстрації у с. Торговиця. Однак у сукупності з відсутністю у довідці № 39 відомостей про початок та характер такого проживання вона не дає підстав для висновку про те, що відповідач користувався відповідним будинком саме на момент здійснення самовільного підключення.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є власником зазначеного будинку, а також доказів наявності у нього іншого речового права на цей об`єкт.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснив виявлене 24 листопада 2025 року самовільне підключення, надавав вказівки щодо його здійснення або іншим чином був причетним до такого порушення.

Час фактичного здійснення самовільного підключення матеріалами справи також не встановлений. Дата 24 листопада 2025 року засвідчує час виявлення порушення та складання відповідного акта, однак не встановлює момент, коли саме було здійснено самовільне підключення.

ОСОБА_1 під час перевірки присутнім не був. Перевірка проводилася у присутності ОСОБА_2 .

Водночас матеріали справи не містять пояснень ОСОБА_2 щодо того, хто фактично користувався будинком на час перевірки, хто та коли здійснив самовільне підключення, а також щодо будь-якої причетності до нього ОСОБА_1 .

Сам факт перебування ОСОБА_2 на об`єкті та підписання нею акта має значення для оцінки дотримання порядку оформлення акта про порушення, однак не підтверджує причетності ОСОБА_1 до виявленого самовільного підключення.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 259/8045/13-ц, оцінюючи вимоги про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, погодився з висновком про недоведеність причетності споживача до самовільного підключення за тими епізодами, щодо яких відповідний зв`язок належними доказами встановлений не був. Водночас щодо іншого епізоду висновок про відповідальність ґрунтувався на конкретних доказах причетності особи до виявленого порушення.

Таким чином, сам по собі факт виявлення самовільного підключення не є тотожним установленню особи, яка його здійснила або за дії якої відповідальність має бути покладена на конкретного споживача.

У справі, що розглядається, такої сукупності доказів стосовно ОСОБА_1 позивачем не надано.

Надана позивачем довідка органу місцевого самоврядування підтверджує факт проживання відповідача без реєстрації у будинку, власником якого є інша особа, однак не визначає початку такого проживання та не підтверджує факту здійснення ОСОБА_1 самовільного підключення.

Так само визначення позивачем розрахункового періоду з 11 липня 2025 року, тобто з дати останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку, стосується порядку обчислення обсягу необлікованої електричної енергії, однак саме по собі не є доказом того, що ОСОБА_1 протягом цього періоду здійснив відповідне порушення або є особою, на яку має бути покладено його наслідки.

Отже, встановлений актом № R013433 факт самовільного підключення та здійснений на його підставі розрахунок не є достатніми доказами для покладення обов`язку зі сплати 34 996,27 грн саме на ОСОБА_1 за відсутності доказів, які пов`язують відповідача з учиненням відповідного порушення.

Інший висновок фактично ґрунтувався б на припущенні про те, що сам факт проживання відповідача у відповідному будинку означає здійснення ним самовільного підключення або його причетність до такого підключення, що суперечить вимогам частини шостої статті 81 ЦПК України.

Неявка відповідача у судове засідання та неподання ним відзиву на позовну заяву не звільняють позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та самі по собі не свідчать про обґрунтованість позову.

Оцінивши наявні у справі докази окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності правових підстав для покладення саме на ОСОБА_1 відповідальності за виявлене 24 листопада 2025 року самовільне підключення та, відповідно, обов`язку зі сплати 34 996,27 грн вартості необлікованої електричної енергії.

За таких обставин позов ПрАТ «Рівнеобленерго» задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 259, 263265, 268, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 29 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Рівнеобленерго», місцезнаходження: 33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур