Рішення № 140163004, 29.09.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1678/26

Провадження № 2/674/1324/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 40500,00 грн),

в с т а н о в и в :

До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 40500,00 грн за кредитним договором № 9663 від 02.04.2024 (далі кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 2060,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач отримав кредит у сумі 4000,00 грн строком на 365 днів, однак свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку в добровільному порядку не погашено.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором та особливостей укладення і виконання кредитних договорів; норми Закону України "Про електронну комерцію" щодо порядку укладення договорів в електронному вигляді; норми Закону України "Про споживче кредитування".

У позовній заяві представник позивача адвокат Руденко К.В. просив розглядати справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами, не заперечував проти ухвалення заочного рішення, а також заявив клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 12.08.2026 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання представника позивача та витребував у Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" інформацію щодо платіжної картки відповідача та руху коштів за нею.

07.09.2026 до суду надійшла відповідь Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на виконання ухвали суду разом із випискою за рахунком відповідача.

Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 9663 від 02.04.2024 на умовах повернення суми кредиту з процентами, згідно з умовами якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 4000,00 грн строком на 365 днів з фіксованою процентною ставкою у розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних), а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним (п. 1.1-1.3 кредитного договору). Проценти за користування кредитом сплачуються кожні 20 днів, а сума кредиту в кінці строку користування, 02.04.2025, відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіка платежів та реальної річної процентної ставки, що є додатком № 1 до кредитного договору. Продовження строку надання кредиту кредитним договором не передбачено (п. 1.9 кредитного договору). Комісій, неустойки (штрафу, пені) кредитний договір не передбачає, що також відображено в паспорті споживчого кредиту.

Вказаний кредитний договір, додатки до нього та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 716782, який було відправлено 02.04.2024 о 11:29:21 на номер телефону, вказаний відповідачем, та введено відповідачем о 11:29:31.

Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Елаєнс" від 15.07.2026, яке надає позивачу послуги з переказу коштів через платіжний сервіс FONDY, 02.04.2024 на платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану Акціонерним товариством комерційним банком "ПРИВАТБАНК", успішно перераховано 4000,00 грн з призначенням платежу "Перерахування коштів за договором 9663 від 02.04.2024 на умовах фінансового кредиту". Саме цю картку зазначено в п. 1.7 кредитного договору як електронний платіжний засіб позичальника, на який здійснюється переказ суми кредиту.

Згідно з інформацією Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", наданою на виконання ухвали суду, платіжну картку НОМЕР_1 емітовано на ім`я відповідача, 02.04.2024 на неї зараховано 4000,00 грн, а фінансовий номер телефону за цією карткою, який також міститься в анкетних даних відповідача, збігається з номером телефону, вказаним відповідачем у кредитному договорі, на який надсилався одноразовий ідентифікатор. У доданій банком виписці за рахунком відповідача за період з 02.04.2024 по 07.04.2024 відображено зарахування 02.04.2024 переказу на суму 4000,00 грн через FONDY.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 17.07.2026 відповідач кредит не повернув та проценти не сплачував жодного разу, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 40500,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 36500,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими за період з 02.04.2024 по 02.04.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи наведені доводи, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань за укладеним ним кредитним договором.

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Сукупність досліджених доказів кредитний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону відповідача, довідка надавача платіжних послуг про переказ коштів на картку, зазначену в кредитному договорі, та інформація банку, який обслуговує цю картку, про її належність відповідачу, зарахування на неї 4000,00 грн 02.04.2024 і збіг фінансового номера телефону з номером, вказаним у кредитному договорі, підтверджує як укладення кредитного договору саме відповідачем, так і отримання ним кредитних коштів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, був зобов`язаний в силу вимог ст. 629 та 1054 ЦК України їх повернути та сплатити проценти на умовах та у строк, передбачені кредитним договором. Строк кредитування сплив 02.04.2025, однак у матеріалах справи документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань хоча б частково, немає.

Позивачем у розрахунку заборгованості нараховано проценти за користування кредитом за період з 02.04.2024 по 02.04.2025, тобто виключно в межах строку кредитування: за 365 днів користування кредитом за ставкою 2,5% в день від суми кредиту 4000,00 грн нараховано 36500,00 грн. Нарахована сума не перевищує загального розміру процентів за увесь строк кредитування, визначеного умовами кредитного договору (додаток № 1 до кредитного договору, паспорт споживчого кредиту), а нарахування процентів за період після спливу строку кредитування позивачем не здійснювалось. За таких обставин нарахування процентів у сумі 36500,00 грн відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону, а вимога про їх стягнення є правомірною.

Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%. Вищезазначену статтю було доповнено ч. 5 згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-ІХ від 22.11.2023. При цьому вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" також було доповнено п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно), а з 21.08.2024 діє загальне обмеження в 1%.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" обчислення денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Отже, денна процентна ставка обчислюється на дату укладення договору та за незмінності умов договору, що впливають на її розмір, залишається незмінною протягом усього погодженого строку кредитування. Кредитний договір у цій справі укладено 02.04.2024, тобто в період дії обмеження максимального розміру денної процентної ставки на рівні 2,5%. Змін до кредитного договору, зокрема щодо продовження строку кредитування, сторони не вносили. Загальні витрати за споживчим кредитом складаються лише з процентів за користування кредитом у сумі 36500,00 грн, а тому денна процентна ставка, обчислена за правилами ч. 4 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", становить (36500,00 / 4000,00) / 365 х 100% = 2,5% і не перевищує встановленого на дату укладення кредитного договору обмеження. Встановлена договором процентна ставка у розмірі 2,5% в день була правомірною на момент укладення договору, а тому нарахування процентів за такою ставкою є правомірним.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Виходячи із наведених правових норм, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 40500,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 36500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн. У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, судовий збір у цій сумі стягується із відповідача.

Що стосується заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 2060,00 грн, суд зазначає таке. Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

На підтвердження витрат позивач надав договір про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024, укладений з фізичною особою-підприємцем Руденком К.В., який має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2412 від 23.10.2018, акт приймання-передачі наданих послуг № 145 від 30.04.2026, витяг з реєстру № 1 до цього акта, у якому вартість складання позовної заяви до відповідача за кредитним договором № 9663 від 02.04.2024, клопотання про витребування доказів та адвокатського запиту визначено в сумі 10000,00 грн, а також платіжну інструкцію про оплату послуг за актом № 145. Заявлена позивачем до відшкодування сума 2060,00 грн не перевищує підтвердженої вартості наданих у цій справі послуг. Дослідивши ці докази, враховуючи об`єм та характер наданих послуг, їх складність, суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 2060,00 грн відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, доказів їх неспівмірності відповідач не надав.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 205, 207, 525, 526, 527, 530, 617, 627, 628, 629, 634, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" заборгованість за кредитним договором № 9663 від 02.04.2024 у сумі 40500,00 грн, з яких:

- сума заборгованості за основною сумою боргу - 4000,00 грн;

- сума заборгованості за відсотками - 36500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" судові витрати у сумі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" суму витрат позивача на правничу допомогу за підготовку та направлення позовної заяви до суду та представництва інтересів позивача у суді в сумі 2060,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" (місцезнаходження: вул. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 41466388).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Давид БАРАТЕЛІ