Ухвала суду № 140161570, 28.09.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1544/26

Провадження № 2-п/459/30/2026

У Х В А Л А

28 вересня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Мельникович М. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шептицького міського суду Львівської області від 20.08.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

18.09.2026 відповідач через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Шептицького міського суду Львівської області від 20.08.2026 у вищевказаній цивільній справі. В обґрунтування заяви зазначив, що повний текст заочного рішення від 20.08.2026 фактично отримав 18.09.2026, після чого невідкладно звернувся до суду із відповідною заявою. Зазначає, що не був присутній у судовому засіданні та не подав відзив, оскільки перебував на лікуванні у м. Києві, на підтвердження чого подав консультативний висновок лікаря. Також відповідач зазначив, що має заперечення щодо розміру заборгованості, правильності нарахування процентів, обсягу права вимоги, набутого позивачем за договором факторингу, а також розміру витрат на правничу допомогу. Просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду з наданням йому можливості подати відзив, докази, контррозрахунок і заперечення.

Ухвалою від 21.09.2026 вищевказану заяву було прийнято до розгляду.

22.09.2026 представник позивача подав до суду письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, у яких просив заяву відповідача залишити без задоволення, а заочне рішення Шептицького міського суду Львівської області від 20 серпня 2026 року без змін. В обґрунтування заперечень зазначив, що доводи відповідача щодо неправомірності нарахування процентів є безпідставними, оскільки умовами договору про надання фінансового кредиту № 35535-09/2023 від 27 вересня 2023 року передбачено надання кредиту в сумі 8000 гривень строком на 360 днів із процентною ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом у межах строку кредитування. Вказав, що відповідач, уклавши договір із використанням одноразового пароля-ідентифікатора погодився з його умовами, у тому числі щодо розміру процентної ставки та строку її застосування. Зазначив, що на підтвердження розміру заборгованості до позовної заяви було долучено відповідні розрахунки, договір про надання кредиту, додаток до нього та паспорт споживчого кредиту. На думку представника позивача, нарахування процентів здійснювалося відповідно до умов договору та лише в межах строку кредитування. Також представник позивача вважав обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень, які підтверджуються відповідними документами. Просив заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

28.09.2026 учасники у судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Від заявника (відповідача) надійшло клопотання про розгляд заяви у його відсутності, де також він зазначив, що вимоги заяви підтримує та просить скасувати заочне рішення.

Представник позивача подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності, у якому просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 286 та ч.1 ст. 287 ЦПК України, враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача про дату, час і місце проведення засідання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви без участі сторін, на підставі наявних матеріалів справи.

Фіксування судового засідання не здійснювалось технічним записом відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, прийшов наступного висновку.

Заочним рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 20.08.2026 позовні вимоги було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 66680,00 гривень заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №35535-09/2023 від 27.09.2023, з яких: 8000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 58680,00 грн сума заборгованості за відсотками, судовий збір в сумі 2367,05 копійок та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

За правилами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Наявність вищенаведених обставин повинна бути у сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.

Отже, правовий аналіз вищевказаної процесуальної норми об`єктивно вказує на те, що підставою для скасування судом заочного рішення суду може бути лише наявність двох обов`язкових обставин, зокрема, що: 1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відтак, для скасування заочного рішення обов`язковою є наявність одночасно двох вищенаведених обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, повне заочне рішення по вказаній цивільній справі у день його складення відповідачу ОСОБА_1 вручено не було, а копія заочного рішення була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку. Згідно з рекомендованим повідомленням, поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з довідкою про доставку електронного документа від 20.08.2026 заочне рішення суду у даній справі було доставлено 20.08.2026 до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд».

18.09.2026 відповідач подав до суду заяву про перегляд заочного рішення.

Таким чином, строк, передбачений ст. 284 ЦПК України відповідач не пропустив та вчасно звернувся до суду з вищевказаною заявою.

Оцінюючи обов`язкову умову, передбачену частиною першою статті 288 ЦПК України, суд виходить із того, що наведені у заяві доводи не містять посилань на нові докази чи нові обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та які не були і не могли бути враховані судом під час розгляду справи.

Зміст заяви свідчить, що відповідач фактично ставить питання не про наявність нових істотних доказів, а про повторну оцінку обставин, які вже були предметом розгляду суду, та переоцінку доказів, наданих позивачем на підтвердження заявлених вимог.

Відповідачем не заперечується факт укладення із Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» Договору про надання фінансового кредиту №35535-09/2023 від 27.09.2023, а також факт отримання ним кредитних коштів.

Відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення. Таких доказів відповідач при розгляді заяви про перегляд заочного рішення суду не надав.

Суд при ухваленні заочного рішення перевірив обґрунтованість заявленого розміру процентів та здійснив необхідний розрахунок заборгованості з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та встановлених законодавством обмежень щодо максимальної денної процентної ставки за договорами споживчого кредитування.

Таким чином, доводи відповідача щодо неправомірності нарахування процентів фактично зводяться до незгоди з розрахунком заборгованості та правовою оцінкою умов укладеного сторонами договору. При цьому, відповідачем не наведено конкретного розрахунку, який би свідчив про неправильність визначення розміру заборгованості.

Щодо незгоди відповідача з обсягом прав вимоги, набутих позивачем за договором факторингу варто зауважити, що в заочному рішенні суд дав оцінку таким доводам позивача, а нових арегументів, які не були враховані судом, відповідач не навів.

Інститут перегляду заочного рішення не може підміняти собою апеляційний перегляд судового рішення та не призначений для повторного розгляду спору лише з підстав незгоди відповідача з правовою оцінкою суду. У межах розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд перевіряє не правильність рішення в цілому з позиції сторони, яка його оспорює, а наявність саме тих процесуальних і доказових передумов, які закон визначає як підстави для скасування заочного рішення.

Отже, при вирішенні питання про скасування заочного рішення суд оцінює саме ті обставини та докази, на які відповідач посилається у заяві про його перегляд. Відтак, посилання відповідача на необхідність скасування заочного рішення з метою подальшого подання відзиву, контррозрахунку заборгованості та інших доказів саме по собі не свідчить про наявність передбачених статтею 288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені відповідачем у заяві доводи не містять нових істотних доказів, які могли б призвести до ухвалення іншого рішення у справі, а тому не утворюють передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення.

З урахуванням наведеного суд вважає, що заява відповідача про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає, а заочне рішення Шептицького міського суду Львівської області від 20.08.2026 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. ст. 258-260, 286 -288, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шептицького міського суду Львівської області від 20.08.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 4 статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повна ухвала складена 28.09.2026.

Суддя М. В. Мельникович