Рішення № 140160177, 28.09.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/702/26

Провадження № 2/439/640/26

28 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бродівського районного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

ТОВ «Юніт Капітал», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 28.07.2019 ТОВ «Авентус Україна» та відповідач уклали кредитний договір №1114101 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.

28.07.2019 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на платіжну картку № 5181-58XX-XXXX-9284.

03.12.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу №03122025. Відповідно до якого, останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 03.12.2025 до Договору Факторингу та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 03.12.2025 до Договору Факторингудо позивача перейшло право вимоги до відповідача. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 19720,00 грн, яка складається з: 10000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5400,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 4320,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1114101від 28.07.2019у розмірі 15400,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5400,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою судді від 29.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначене судове засідання, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 20.07.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у АТ «Ідея Банк» інформацію по платіжній картці, судове засідання відкладено на 28.09.2026.

Представник позивача у судове засіданні не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, через оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України», в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, відзиву не подав.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про судове засідання, у судове засідання не з`явився, про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, суд ухвалив проводити розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

28.07.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1114101. Договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. До укладення договору відповідачу надано Паспорт споживчого кредиту де зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.

Згідно з умовами договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в загальній сумі 10 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика видається строком на 30 днів. Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування позикою: знижена процентна ставка 0,90 % від суми позики за кожен день користування позикою (328,50 % річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору; стандартна процента ставка становить 1,80 % від суми позики за кожний день користування позикою (657,00 % річних). Після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається у Особистому кабінеті Клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою (п. 1.1.-1.7.).

У п. 3.6. сторони передбачили, що у разі порушення клієнтом строків виконання зобов`язань за Договором: 3.6.1. протягом Пільгового періоду з 1 (першого) по 3 (третій) день прострочення виконання зобов`язань Клієнта, нарахування процентів не здійснюється; 3.6.2. з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за Позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування Позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 дня прострочення.

Отже, згідно з п. 3.6 договору сторонами погоджено максимальний строк користування кредитом 120 днів.

Відповідно до п. 9.4.3 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», строк нарахування процентів за договором не може перевищувати 90 днів після закінчення встановленого договором строку позики; у випадку продовження строку за умовами договору не більше 90 днів від закінчення останнього строку.

Перерахування коштів на карту відповідача підтверджено листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» Вих. 6388-ВП від 04.12.2025, яке здійснило перерахування коштів у сумі 10 000,00 грн на карту НОМЕР_1 , код авторизації 269099, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-2812819.

Відповідно до інформації АТ «Ідея Банк», наданої на ухвалу суду про витребування доказів, ОСОБА_1 мав відкритий в банку рахунок із платіжною карткою № НОМЕР_2 на яку 28.07.2019 було зараховано переказ коштів в сумі 10 000,00 грн, що підтверджується також меморіальним ордером №116828904.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Авентус Україна» за Договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1114101від 28.07.2019 заборгованість відповідача станом на 02.12.2025 становить 19 720,00 грн, з якої: 10 000,00 грн сума заборгованості за основою сумою боргу, 5 400,00 грн сума заборгованості за відсотками, 4 320,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач здійснював часткове погашення заборгованості за договором на суму 24 030.00 грн, які зараховані ТОВ «Авентус Україна» у сплату процентів за користування позикою, а саме: 25.08.2019 -2610.00 грн, 24.09.2019 - 5400.00 грн, 23.10.2019 - 5220.00 грн, 22.11.2019 -5400.00грн, 22.12.2019 -5400.00 грн.

03.12.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем укладено договір факторингу №03122025. За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру боржників по Договору факторингу №03122025 від 03.12.2025 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників клієнта від 03.12.2025.

Згідно з Реєстру Боржників до Договору факторингу № 03122025 ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договору №1114101від28.07.2019 в загальній сумі 19720,00 грн.

Платіжна інструкція № 747 від 10.12.2025 підтверджує оплату за відступлення прав вимоги згідно з Договором факторингу №03122025 від 03.12.2025.

Відповідно до Виписки з особового рахунку за Договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1114101 від 28.07.2019, заборгованість відповідача станом на 15.02.2026 становить 19 720,00 грн з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 10 000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами 5 400,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями становить: 4 320,00 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача 15 400,00 грн заборгованості за кредитним договором.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов такого висновку.

28.07.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1114101.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, що підтверджується наданими позивачем доказами. Отже, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Авентус Україна».

При цьому унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов`язань виникла прострочена заборгованість.

За зобов`язаннями відповідача перед ТОВ «Авентус Україна» за Договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1114101 від 28.07.2019, право вимоги у встановленому законом порядку перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» відповідно до Договору факторингу № 03122025 від 03.12.2025, суд вважає такі обставини доведеними належними та допустимими доказами, яких достатньо для висновку про дійсність укладеного договору факторингу.

Ураховуючи, що відповідач доказів на спростування доводів позивача не надав, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем умов Договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1114101.

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), суд здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості.

Відповідно до розрахунків позивача, заборгованість відповідача за Договором споживчого кредиту№1114101 від 28.07.2019, яку просить стягнути позивач становить 15 400,00грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 10 000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками 5 400,00 грн.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-1 Оце 18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/1 б-ц (провадження № 14-318цс 18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч.2 ст. 625 ЦК України,яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Умовами Договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1114101 від 28.07.2019 передбачений загальний строк кредитування 120 днів (30 днів пільгового періоду, за який застосовується знижена процентна ставка 0,90 % від суми позики за кожен день користування позикою та 90 днів після закінчення встановленого договором строку позики, за який застосовується стандартна процентна ставка 1,8% від суми позики за кожний день користування позикою).

Оскільки, загальний строк кредитування, визначений договором, закінчився 24.11.2019, кредитор після спливу строку кредитування позбавлений права нараховувати відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Відтак, нарахування процентів за користування кредитними коштами за договором позики здійснюється лише до 24.11.2019 включно, та становлять 18 900 грн: 30 днів * 90,00 грн = 2700,00 грн, 90 днів * 180,00 грн = 16200,00 грн.

Відповідач сплатив первинному кредитору 24 030,00 грн, які зараховані в рахунок сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, на підставі проведених судом розрахунків, заборгованість за Договором про надання позики на умовах споживчого кредиту №1114101 від 28.07.2019 становить 4870,00 грн:(10 000,00 грн тіло кредиту + 18 900,00 грн нараховані проценти в межах строку кредитування) 24 030,00 грн сплачені кошти.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Договором про надання позики на умовах споживчого кредиту №1114101 від 28.07.2019 у сумі 4 870,00 грн.

Судові витрати в цій справі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, судові витрати (сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог.

Позов заявлений на суму 15 400,00 грн, суд задовольнив позов на суму 4 870,00 грн, що складає 31,62 %.

Судовий збір, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог, складає 841,85 грн (2662,40х0,3162=841,85).

Щодо витрат на професійну правову допомогу, то в позовній заяві позивач просив стягнути такі з відповідача в розмірі 7000,00 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн позивач подав такі докази: Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року; додаткова угода №25771506647до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 21 січня 2026 року; Акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року), з яких: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1114101 від 28.07.2019 2 години 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 1114101 від 28.07.2019 2 години 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 1114101 від 28.07.2019 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 1 година 500,00 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 1114101 від 28.07.2019 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 1 година 500 грн.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 2 213,40 грн (7000,00х0,3162=2 213,40).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141,264, 265, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №1114101 від 28.07.2019 року в сумі 4870 (чотири тисячі вісімсот сімдесят) грн 00 к.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати пов`язані з оплатою судового збору, у розмірі 841(вісімсот сорок одну) грн 85 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати 2 213 (дві тисячі двісті тринадцять) грн 40 к. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто Бродівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133, ЄРДПОУ:43541163.

Відповідач ОСОБА_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк