Рішення № 140159597, 28.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9224/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75124992 від 24.08.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75124992 від 24.08.2021, згідно умов якого відповідач отримала кредит.

Так як відповідачем належним чином взяті на себе зобов`язання, які визначені вказаним кредитним договором, не виконуються, зазначене є підставою для стягнення заборгованості в сумі 35 937,37 грн, з яких: 10 607,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25 330,37 грн - сума заборгованості за відсотками.

При цьому, первинним кредитором було відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект», яке набуло право вимоги на підставі договору факторингу №17/12/25-01від 17.12.2025.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на недоведеність факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів. Зазначав, що надані позивачем роздруківки електронних документів не містять підпису відповідача, а доказів направлення йому договору та перерахування кредитних коштів позивач не надав. Також відповідач заперечував розмір заборгованості, вказуючи, що за договором позика у сумі 10 607 грн надана строком на 30 днів під 1,99 % на день. Вважав безпідставним нарахування 25 330,37 грн процентів після закінчення строку кредитування. З урахуванням здійсненого платежу 1 899,60 грн визначав максимально можливий розмір процентів у сумі 4 432,78 грн.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

29.06.2026 представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.06.2026 справу передано на розгляд судді Голяни О.В.

Ухвалою суду від 25.06.2026 відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2026 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» стягнуто 35 937,37 грн заборгованості за договором позики, з яких 10 607 грн основний борг та 25 330,37 грн відсотки. Окремо стягнуто 2 662,40 грн судового збору та 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.08.2026 заяву про перегляд заочного рішення передано на розгляд судді Голяні О.В.

Ухвалою суду від 03.09.2026 прийнято до розгляду заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 08.09.2026 заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2026 по справі №308/9224/26 скасовано, призначено справу до судового засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) учасників справи.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.09.2026 справу передано для продовження розгляду судді Голяні О.В.

Позиції учасників справи.

Сторони, їх представники в судове засідання не з`явились.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 24.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75124992.

Пунктом 2.1 договору визначено суму позики у розмірі 10 607,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору строк позики складає 30 днів, з кінцевим терміном повернення 23.09.2021.

Згідно з п. 2.3 договору процентна ставка за користування позикою становить 1,99 % на день.

За умовами договору кошти позики надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника.

У розділі договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» зазначено персональні дані ОСОБА_1 , а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором 5nT0nSLvkd.

Відповідно до п. 12 договору його укладено дистанційно, в електронній формі, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що позичальник до моменту його підписання ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, у яких визначені процедура та наслідки оформлення подовження строку користування позикою (пролонгації) або застосування автопролонгації.

Пунктом 17 договору передбачено, що у разі користування позикою понад встановлений договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою за кожен день такого користування. При цьому п. 2 договору встановлено процентну ставку за понадстрокове користування у розмірі 2,70 % на день та прямо визначено, що така ставка не застосовується в період карантину.

Додатком № 1 до договору визначено, що за позикою у розмірі 10 607,00 грн строком на 30 днів сума процентів становить 1 899,71 грн, а загальна вартість кредиту 12 506,71 грн. Реальна річна процентна ставка 642,22 %. Дата повернення позики 23.09.2021.

Згідно з паспортом споживчого кредиту від 24.08.2021, сума позики становила 10 607,00 грн, строк кредитування 30 днів, базова процентна ставка 1,99 % на день, знижена 0,60 % на день. Загальні витрати за кредитом визначено у розмірі 1 899,71 грн, а орієнтовну загальну вартість кредиту 12 506,71 грн. Повернення позики передбачено одним платежем у кінці строку дії договору.

Паспортом також передбачено, що у разі прострочення застосовується процентна ставка 2,7 % на день, яка не застосовується в період карантину, а також пеня 2,7 % на день, яка також не застосовується в період карантину. Підпис споживача у паспорті кредиту вчинено 24.08.2021 шляхом використання одноразового ідентифікатора dBE1I78xyW.

Факт перерахування позики підтверджується копією платіжної інструкції, відповідно до якої 24.08.2021 ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» здійснено операцію з перерахування 10 607,00 грн на платіжний інструмент № НОМЕР_1 , зазначений у договорі позики як рахунок позичальника. Дата та час здійснення операції 24.08.2021, номер замовлення 15432548.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором №75124992, кредит у сумі 10 607,00 грн надано 24.08.2021. У період з 24.08.2021 по 23.09.2021 нараховувалися проценти у розмірі 63,32 грн за кожен день, загалом 1 899,60 грн. 23.09.2021 відповідач сплатив 1 899,60 грн. З 24.09.2021 по 23.10.2021 у розрахунку продовжено нарахування процентів у розмірі 62,58 грн за кожен день. 24.10.2021 позивачем нараховано 4 666,02 грн, після чого з 25.10.2021 нараховувалося по 211,08 грн за день.

03.07.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» було укладено договір факторингу №034-030723 від 03.07.2023, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі за договором позики №75124992 від 24.08.2021.

Крім цього, 17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» було укладено договір факторингу №№17/12/25-01від 17.12.2025, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі за договором позики №75124992 від 24.08.2021.

Оцінка суду

Щодо укладення договору та отримання позики

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», а також іншими актами цивільного законодавства.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена, зокрема, шляхом розміщення пропозиції у мережі Інтернет або іншій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції, що підписується у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, або вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснений в інформаційній системі, у якій розміщено відповідну пропозицію.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, укладення договору в електронній формі саме по собі не суперечить вимогам цивільного законодавства, а електронний договір за умови дотримання встановленого законом порядку його укладення має правові наслідки договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, для встановлення виникнення між сторонами правовідносин за договором позики необхідним є встановлення не лише факту оформлення відповідного правочину, а й факту передання позикодавцем грошових коштів позичальникові.

Судом установлено, що 24 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75124992 в електронній формі.

За умовами договору сума позики становила 10 607,00 грн, а строк позики (строк договору) визначено у 30 днів.

У договорі зазначено реквізити платіжного інструменту позичальника рахунок № НОМЕР_1 .

Факт передання відповідачці грошових коштів підтверджується наданою позивачем копією платіжної інструкції, відповідно до якої 24 серпня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснило операцію на суму 10 607,00 грн, при цьому платіжний інструмент отримувача зазначено як НОМЕР_1 .

Зазначений у платіжному документі платіжний інструмент відповідає рахунку, зазначеному у договорі позики як рахунок позичальника, що у сукупності з умовами укладеного договору підтверджує перерахування суми позики відповідачці.

Крім того, відповідно до наданих матеріалів, договір містить електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором, а тому підстави вважати, що договір позики не був укладений сторонами, відсутні.

Посилання відповідачки на те, що вона здійснювала певні платежі за договором, саме по собі не спростовує факту отримання нею позики. Навпаки, здійснення платежу за договором позики узгоджується з існуванням між сторонами відповідного договірного зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2021 року відповідачкою здійснено платіж у розмірі 1 899,60 грн, що також відображено у розрахункових даних за договором.

Разом із тим відповідачкою не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що грошові кошти у сумі 10 607,00 грн, перераховані 24 серпня 2021 року на зазначений у договорі платіжний інструмент, їй фактично не надходили. Зокрема, матеріали справи не містять банківської виписки чи іншого документа, який би спростовував зарахування вказаної суми на рахунок (платіжний інструмент), зазначений у договорі позики.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, наявних у справі. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, сукупність наданих у справі доказів електронний договір позики №75124992 від 24 серпня 2021 року, у якому зазначено суму позики 10 607,00 грн та рахунок позичальника № НОМЕР_1 , платіжний документ про перерахування 24 серпня 2021 року на цей платіжний інструмент 10 607,00 грн, а також дані про здійснений відповідачкою 23 вересня 2021 року платіж у сумі 1 899,60 грн підтверджує укладення між сторонами договору позики та отримання відповідачкою передбачених ним грошових коштів.

Отже, суд доходить висновку, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свій обов`язок щодо надання відповідачці позики у розмірі 10 607,00 грн, тоді як доказів її повного повернення матеріали справи не містять.

Щодо процентів за користування позикою

Позивач, звертаючись до суду, визначив заборгованість за процентами у розмірі 25 330,37 грн, а основну суму боргу 10 607,00 грн. При цьому з наданого ним розрахунку вбачається нарахування процентів за період, що значно перевищує встановлений договором 30-денний строк користування позикою.

Вирішуючи питання щодо розміру процентів, які підлягають стягненню, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Отже, стягненню можуть підлягати лише ті проценти, щодо розміру та підстав нарахування яких сторони досягли належної домовленості.

У цьому випадку безпосередньо у підписаному сторонами договорі позики визначено базову процентну ставку 1,99 % на день. Натомість зазначення у договорі зниженої процентної ставки 0,60 % на день прямо пов`язане з умовами Програми лояльності. Сам договір не містить положень, які б безумовно встановлювали застосування ставки 0,60 % до спірних правовідносин незалежно від виконання позичальником інших умов такої програми. Навпаки, у договорі зазначено, що позичальник ознайомився з Офіційними правилами програми лояльності та умовами застосування зниженої процентної ставки.

Позивачем до матеріалів справи дійсно долучено Правила надання коштів у позику, які містять положення щодо Програми лояльності. Зокрема, відповідно до їх пунктів 9.49.6 програма лояльності визначається як заохочення позичальників, а її умови встановлюються окремим внутрішнім документом товариства; частиною такої програми є акційні умови та застосування зниженої процентної ставки.

Разом із тим зазначені Правила не містять підпису відповідача, у тому числі електронного, а матеріали справи не дають можливості встановити, що саме ці Правила у наведеній редакції були доведені до відома відповідача та погоджені ним як невід`ємна частина укладеного договору. Саме по собі посилання у договорі на ознайомлення з Правилами не звільняє позивача від обов`язку довести зміст конкретних умов, на які він посилається як на підставу нарахування спірної заборгованості.

Більше того, самі Правила передбачають, що програма лояльності не має для товариства зобов`язуючого характеру та товариство залишає за собою право відмовити у її застосуванні. Пунктом 9.7 Правил також передбачено, що у разі порушення позичальником умов договору особливі умови програми лояльності втрачають силу, а проценти підлягають перерахунку за базовою процентною ставкою, визначеною у договорі.

Отже, за відсутності належних доказів погодження відповідачем конкретних умов Програми лояльності суд не вбачає підстав вважати ставку 0,60 % самостійно погодженою сторонами умовою договору, яка має перевагу над прямо визначеною у п. 2.3 договору базовою ставкою 1,99 % на день.

За таких обставин при визначенні належних до стягнення процентів за первісний строк користування позикою суд виходить саме з базової процентної ставки 1,99 % на день, погодженої сторонами у договорі.

За 30 днів користування позикою розмір процентів становить: 10 607,00 грн ? 1,99 % ? 30 днів = 6 332,38 грн.

Разом із тим із матеріалів справи вбачається, що 23.09.2021 відповідачем сплачено 1 899,60 грн, що також відображено у розрахунку заборгованості позивача.

Відтак, за первісний строк користування позикою сума несплачених процентів становить 4 432,78 грн (6 332,38 грн 1 899,60 грн), якщо здійснений 23.09.2021 платіж зараховується саме в рахунок погашення процентів.

Щодо нарахування процентів після закінчення встановленого договором строку суд зазначає таке.

Пунктом 2.3 договору поряд із базовою ставкою визначено процентну ставку за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70 % за день, однак безпосередньо у договорі зазначено, що така ставка не застосовується в період карантину.

Відповідно до умов договору строк позики закінчився 23.09.2021. Отже, весь період після закінчення строку позики, за який позивач нарахував проценти, припадає на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України у зв`язку з поширенням COVID-19. Відтак передбачена договором ставка 2,70 % за понадстрокове користування у спірний період застосуванню не підлягає.

При цьому суд враховує, що поняття «користування кредитом» охоплює правомірне користування позиченими коштами протягом погодженого сторонами строку, тоді як після спливу цього строку відносини сторін набувають характеру прострочення виконання грошового зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 звернула увагу на необхідність розмежування процентів за правомірне користування кредитом та наслідків прострочення грошового зобов`язання.

У цій справі строк договору становив 30 днів, а доказів укладення сторонами окремої угоди про його продовження на відповідний період матеріали справи не містять. Долучені позивачем Правила, які містять положення щодо продовження строку користування позикою, самі по собі не свідчать про досягнення сторонами після укладення договору домовленості про його пролонгацію, тим більше що відповідач їх окремо не підписував.

Тому суд не вбачає підстав вважати, що строк дії договору позики №75124992 був продовжений, а проценти за користування позикою могли нараховуватися після 23.09.2021 як проценти за правомірне користування кредитними коштами.

За змістом частини першої статті 1050 ЦК України у разі несвоєчасного повернення позики позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Водночас позивач не заявляє до стягнення інфляційні втрати та три проценти річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а заявлена ним сума 25 330,37 грн визначена саме як проценти за користування позикою.

Таким чином, підстави для стягнення 25 330,37 грн процентів у заявленому позивачем розмірі відсутні. Належним чином підтвердженим є нарахування процентів лише за первісний 30-денний строк користування позикою за базовою ставкою 1,99 % на день, з урахуванням здійсненого відповідачем платежу.

Відтак заборгованість за процентами становить 4 432,78 грн, а загальний розмір заборгованості за договором позики 15 039,78 грн, з яких 10 607,00 грн основна сума боргу та 4 432,78 грн проценти за користування позикою.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу

За приписами пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України визначено критерії, які суд враховує під час вирішення питання про розподіл судових витрат, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а також поведінки сторін під час розгляду справи.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заперечував проти стягнення заявлених позивачем 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та ціною позову.

Враховуючи характер та складність цієї справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, ціну позову, а також заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними.

З урахуванням наведеного суд вважає обґрунтованим та розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу у цій справі 3 000 грн.

Разом з тим, оскільки позов задоволено частково, зазначені витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлена позивачем ціна позову становила 35 937,37 грн, тоді як судом задоволено позовні вимоги на суму 15 039,78 грн, що становить 41,85 % від заявленої ціни позову.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 255,50 грн (3 000 грн ? 41,85 %).

Щодо судового збору, то з матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання позову сплачено 2 662,40 грн судового збору. Оскільки за результатами перегляду справи позовні вимоги задоволено частково, судовий збір також підлягає перерозподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 114,21 грн судового збору (2 662,40 грн ? 41,85 %).

Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат на підготовку, комплектування та направлення документів відповідачу у розмірі 381,74 грн, така вимога не підлягає задоволенню.

Так, починаючи з 07.04.2026 року, ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Відтак позивач мав можливість направити процесуальні документи через підсистему «Електронний суд», що не потребувало понесення витрат на їх поштове відправлення.

За таких обставин витрати на підготовку, комплектування та направлення документів поштовим зв`язком не є необхідними, а тому відсутні правові підстави для їх стягнення з відповідача.

З цих підстав, керуючись статтями 2,5,10-13,18,81,258-259,263-265,280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором позики №75124992 від 24.08.2021 в розмірі 15 039,78 грн, з яких: 10 607,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 432,78 грн - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» 1 114,21 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» 1 255,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» про стягнення витрат в іншій частині відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Сіті Колект», місцезнаходження: місто Київ, пр. Соборності, будинок 30-А, приміщення 321, ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Олена ГОЛЯНА